• USD 28.3
  • EUR 33.1
  • GBP 36.4
Спецпроєкти

Мопед Цукерберга. Як в Австралії вирішили дресирувати Facebook з Google і у що це виллється

Законодавці країни-континенту хочуть змусити великі цифрові компанії платити виданням за використання їх контенту

В Австралії планують змусити Facebook і Google платити місцевим виданням за використання їхнього контенту
В Австралії планують змусити Facebook і Google платити місцевим виданням за використання їхнього контенту / Getty Images
Реклама на dsnews.ua

Австралійські парламентарії і регулятори підготували проєкт закону, яким сподіваються змусити такі великі цифрові платформи, як Facebook і Google, платити місцевим виданням за використання їх контенту в своїх стрічках новин.

Днями завершилися консультації щодо цього законопроєкту, і тепер уряд приступив до роботи над його остаточним варіантом.

Якщо закон буде прийнятий, як планується, до кінця року (а до цього все йде), то Австралія створить прецедент, який має глобальні наслідки, тому як Канберра — далеко не перша, хто намагається приструнити техногіганти і змусити їх грати за загальними для всіх правилами. На законодавчому рівні подібні рішення ще не приймалися. Були заходи, вжиті локально, тобто конкретними медіахолдингами, наприклад в Німеччині чи Іспанії.

В обох випадках великі інтернет-платформи пішли на конфлікт. Зокрема, Google відключив свою службу новин в Іспанії і позбавив норовливі видання доступу до неї, фактично відрізавши на деякий час (до відновлення переговорів) від значної частини решти світу.

Відключити всіх: чи вийде заблокувати новини

Готовність діяти аналогічним чином платформи демонструють і в випадку з Австралією. Так, Facebook вже пригрозив заблокувати для видань і приватних осіб можливість ділитися (share) новинами на своїй платформі.

У компанії Марка Цукерберга вказують на те, що законопроєкт сформульований нечітко в частині, що стосується розмірів сум, які мережеві компанії повинні платити ЗМІ. Мовляв, їм доведеться віддавати довільні і гіпотетично величезні гроші, хоча новини в стрічці Facebook — лише незначний сектор послуг.

Реклама на dsnews.ua

Google, в свою чергу, більш дипломатичний в оцінках. У заяві компанії наголошується, що закон вони вважають проблемою для нормального функціонування пошуку і відеосервісу YouTube.

Відключити свою службу новин компанія поки не загрожувала. Але на це після оприлюднення проєкту закону натякала глава австралійського і новозеландського відділення Google Мелані Сілва. Відповідаючи на питання про готовність піти на такі заходи, вона зазначила: "Розглядаються всі варіанти".

Як відреагувала офіційна влада Австралії на демарш техногігантів?

Міністр зв'язку Пол Флетчер сказав: «Великі технологічні компанії нерідко виступають з жорсткими погрозами».

Глава Департаменту казначейства (міністр фінансів) Джош Фріденберг зазначив, що "ми не реагуємо на примус чи грубі загрози, від кого б вони не виходили". Австралія, за його словами, приймає закони, які відповідають її національним інтересам.

На думку ж керівника Австралійської комісії з питань конкуренції та захисту споживачів (ACCC) Рода Сімса, загроза Facebook — "не на часі і є помилкою". При цьому він закликав компанії до "конструктивної дискусії", але, як не дивно, після завершення роботи уряду над проєктом закону.

Мопед Цукерберга: хто відповідає за контент

На питання, чи раціональна ідея Канберри, простої відповіді немає. Як завжди, є дві сторони медалі. І кожна містить раціональне зерно.

Битва доводів триває давно, тому що спроби влади тих чи інших урядів впровадити державне регулювання у цьому секторі економіки робляться вже не перший рік. Актуалізувало їх, наприклад, в Сполучених Штатах втручання Москви у вибори президента 2016 р. В листопаді 2017 р. в комітеті з розвідки Сенату відбулися слухання за участю представників Google, Facebook, Twitter.

Американські законодавці, озираючись на кремлівську інформаційну кампанію, підкреслювали, що платформи стали потужною зброєю і самостійно не здатні були припинити її застосування в США. Сенатор Дайєнн Файнстейн тоді помітила: "Ви зіткнулися з величезною проблемою. Ми не маємо наміру здаватися, джентльмени. Надто вже серйозна справа". І обидві компанії, за її словами, як творці соцмереж несуть відповідальність. Платформи, крім іншого, виконують функції засобів масової інформації, тому було б логічно регулювати їх діяльність, в тому числі і законами про ЗМІ.

Компанії, проте, вважати себе ЗМІ не згодні, вважаючи за краще свій умовно нейтральний статус платформи, контент якої формують користувачі. Дуже зручно. Пригадується мем "Мопед не мій, я просто розмістив об'яву". Проблема в тому, що Facebook, Google і Twitter, будучи по суті ЗМІ, на відміну від традиційних ЗМІ (принаймні авторитетних) не звертають уваги, які, власне, "мопеди" вони продають. І прокинулися, лише опинившись в епіцентрі бурі.

Що примітно, ховаючись за своїм "посередницьким нейтралітетом", вони одночасно були, є і будуть в найближчому майбутньому повноцінними гравцями на світовому ринку. І діють як інші великі корпорації — поглинають і тиснуть конкурентів, намагаючись підім'яти весь цей ринок під себе. І старанно вишукують лазівки для несплати податків або їх значного скорочення. Не дивно, що ряд іноземних урядів (Ізраїль, Франція, Індонезія, Росія і т. д.) зобов'язали технокомпанії платити податки за діяльність на території своїх держав.

Як техногіганти уникають податків

Ухилення від сплати податків і монопольне становище — питання, які турбують всі влади. У тому числі американські. В кінці липня в Конгресі відбулися нові слухання. На цей раз вони були проведені антимонопольним підкомітетом юркомітету Палати представників.

Законодавці ставили Facebook, Google, Apple і Amazon монополію на ринку, яка виражена в нечесній конкуренції, скупці стартапів з метою або їх усунення, або отримання контролю над їх ринковою часткою; одноосібному формуванні вимог до інших компаній, які хотіли б скористатися їх послугами і т.п. При всьому при цьому законодавців обурило, що компанії ще і збирають для власного користування дані клієнтів.

"Їх домінування вбиває малий бізнес, виробництво і загальний динамізм — двигуни американської економіки. Простіше кажучи, у них занадто багато влади", — прямим текстом заявив під час слухань конгресмен Девід Сісіллін, зазначивши також, що Google, наприклад, ще й краде чужий контент, розміщуючи його в своїх службах.

Тоді у Вашингтоні, а сьогодні і в Канберрі перейнялися введенням цифрових гігантів в загальне правове та соціальне поле, змусивши їх залишити свої віртуальні офшори.

Необхідність держрегулювання в даному секторі пояснюється і тим, що великі інтернет-платформи, які де-факто не підпадають під дію того ж законодавства про ЗМІ, становлять загрозу, оскільки стали зручним інструментом інформаційних маніпуляцій в руках Кремля, Пекіна, Тегерана.

Соцмережі як майданчик для теорій змови

Війна в соцмережах стала нормою. Як і поширення божевільних ідей на кшталт плоскої землі або QAnon. Останнє — це теорія змови, прихильники якої переконані, що Дональд Трамп веде таємну війну з сатаністами і педофілами з числа відомих політиків і селебріті, які, в свою чергу, мовляв, намагаються позбавити того влади.

Звучить неймовірно безглуздо. Але людина схильна впадати в таке безумство і начисто відключати критичне мислення, занурюючись в соцмережі — і цією критичною вразливістю безсоромно користуються і аферисти, і недемократичні режими.

Число послідовників QAnon продовжує зростати, незважаючи на те, що Facebook, Twitter та інші соцмережі проводять масштабні чистки (принаймні, заявляють про їх проведення). В Австралії ж, наприклад, ця конспірологічна теорія вже тягне на релігійне вчення. Країна в лідерах за кількістю згадок QAnon.

Минулого тижня Facebook відрапортував про закриття або "заморожування" 790 профільних груп і пообіцяв розправитися ще з 1950 групами в Instagram. Правда, експерти, опитані The Guardian, констатують, що нібито заблоковані групи і акаунти, як і раніше, нормально функціонують. Це означає, що теорії змови, які міцніють і множаться на цьому медійному фронтирі, продовжують конкурувати з нормальною журналістикою.

Цифрові ж компанії збирають вершки і з перших, і з другої.

І тому, може, не такий вже й негідний намір Канберри змусити їх платити виданням, які в Австралії переживають не кращі часи?

Час і за саночки платити

Аргументи Facebook, Google і іже з ними: новини — далеко не найсуттєвіший сектор їхніх послуг.

Згодні з ними і в інформагентстві Bloomberg, в редакційній статті якого, опублікованій 14 серпня, підкреслюється, що на реальні новини в стрічці новин Facebook припадає лише 4%. Що стосується Google, то там показник ще нижчий: в Австралії тільки 1% запитів — це пошук інформації, пов'язаної з поточними подіями.

У той же час, відзначають автори, після відключення Google доступу ЗМІ до її службі новин в Німеччині чи Іспанії трафік видань різко впав. І дійсно, згідно з дослідженням, проведеним Школою бізнесу Стенфордського університету в 2017 р., після відключення сервісу читати новини стали на 20% менше користувачів, а перегляди сайтів впали на 10%.

І якщо Австралія прийме закон, а у відповідь Facebook і, ймовірно, Google дійсно відключать служби новин в цій країні, то трафік місцевих видань теж впаде.

Але. З іншого боку, чи багато хто, гортаючи стрічку новин в тому ж Facebook, переходить за посиланнями на матеріали інтернет-ЗМІ? Майже більшості досить прочитати заголовок і лід-абзац, а про відеоролики і говорити немає сенсу — їх в більшості випадків можна переглянути в соцмережі.

Австралійська комісія з питань конкуренції та захисту споживачів, працюючи над законопроєктом, з'ясувала, що користувачі зазвичай не переходять на сайт, де був створений контент, після перегляду невеликого фрагмента новини в Facebook або Google. Хоча своїм джерелом отримання інформації, за даними ACC, вказали більше третини користувачів Facebook.

Значить, видання недоотримує дохід від реклами. Хоча при цьому на рекламу в Facebook і Google в Австралії щорічно витрачається 71% від загальної суми, виділеної компаніями і приватними особами на всю рекламу. Це, на секундочку, $6,5 млрд. Тобто на рекламу в соціальних мережах австралійський бізнес, включаючи ЗМІ, витрачає близько $4,6 млрд. І частина цієї немаленькою суми, виходить, витрачається неефективно.

У той же час в ACCC визнають, що така співпраця вигідна і платформам, і виданням. Але першим трішки вигідніше, оскільки вони безкоштовно користуються чужим контентом як своїм. А страждають більше за інших ті видання, які постачають якісний продукт і платять за рекламу журналістських матеріалів.

Адже якщо говорити, наприклад, про аналітику, то цей товар нішевий. Її читають значно менше, ніж, скажімо, новини про чиїсь первинні статеві ознаки, що випали з нової білизни відомого бренду. Якщо ж Австралія прийме закон, то боляче вже буде якраз жовтим ЗМІ або ж сайтам, що імітують ЗМІ, але такими по суті не є; які, зауважимо, використовуються в тому числі і для поширення дезінформації.

Тому сторонам потрібно досягти компромісу. Держрегулювання, запропоноване Канберрою, має допомогти змусити соціальні медіа, які здобули собі стільки влади над умами простих громадян і стали засобом для маніпуляцій, боротися з дезінформацією і фейками. І разом з тим обіцяє такий-сякий паритет у взаєминах між платформами і ЗМІ. Їм лише слід обговорити конкретні тарифи.

З огляду на те, що справжні, якісні журналістські матеріали не займають таку вже велику нішу в соцмережах, то і суми не можуть лякати Facebook або Google.

    Реклама на dsnews.ua