• USD 26.8
  • EUR 31.9
  • GBP 37.4
Спецпроєкти

Як Меркель готує для України "газовий Будапештський меморандум" - інтерв'ю з Михайлом Гончаром

Яким чином рішення Європейського суду по "Північному потоку-1" та запуск "Північного потоку-2" вплинуть на перспективи транзиту газу через Україну, "ДС" розповів директор Центру глобалістики «Стратегія-ХХІ» Михайло Гончар

Будівництво "Північного потоку-2"
Будівництво "Північного потоку-2"/nord-stream2.com
Реклама на dsnews.ua

«ДС» Європейський суд постановив, що трубопровід Opal повинен відповідати правилам ЄС, і жодних винятків для «Північного потоку» не може бути. У чому позитив цього рішення для України?

М.Г. В тому, що це обмежує використання "Північного потоку-1" і, відповідно, змушує Росію далі використовувати газотранспортну систему України. Вони не зможуть використовувати "Північний потік-1" на повну потужність, як це було в останні роки, коли стався вихід навіть на перевищення проектних потужностей — замість 55 млрд кубів газу транспортували 59,2 млрд. А тепер буде обмеження у 50%. Це те, чого добивалися поляки і «Нафтогаз», тобто ПП-1 має працювати у відповідності з європейським законодавством, з третьою газовою директивою, використовуватися на половину потужності.

«ДС» Чи можуть аналогічний принцип застосувати до "Північного потоку-2"? До чого це призведе?

М.Г. Так, можуть. Польська сторона на цьому акцентує увагу. Ситуація в тому, що не може бути виняткове рішення для однієї системи і якесь інше для ще однієї. Тому в цьому теж є прецедентність, важлива для "Північного потоку-2". Інша справа, що тут не потрібно мати ілюзій — тепер, мовляв, німці і росіяни з усім змиряться і будуть собі неухильно виконувати європейське галузеве законодавство. Вони будуть шукати обхідні варіанти, які за 10 років існування "Північного потоку-1" не були задіяні, бо виникають проблеми з точки зору монопольного контролю «Газпрому» над цим трубопроводом.

Михайло Гончар
Михайло Гончар / УНІАН

«ДС» На що ми можемо розраховувати після запуску "Північного потоку-2", виходячи з сьогоднішньої ситуації і провальних результатів візиту президента до Берліна?

М.Г. Власне кажучи, Зеленський не міг там ні про що домовитись. Просто перед візитом була запущена пропагандистська «тюлька» про важливість цієї поїздки. Жодної домовленості в принципі не могло бути, до того ж з німцями щодо цього взагалі немає сенсу вести будь-які розмови, та їх і не вели. Чому «Нафтогаз» працював з американцями? Тому що вони давно переконалися, що з німцями немає сенсу вести розмови. Не даремно Герхард Шредер після канцлерства вигулькнув у Росії, а не деінде. На Банковій, схоже, було уявлення, що Зеленський поїде до Берліна і там його послухають, але ж для всіх інших було абсолютно очікувано, що ніякого результату не буде.

Реклама на dsnews.ua

«ДС» Чи залишається у нас якась надія на певні об’єми транзиту?

М.Г. Наші надії можуть бути пов’язані тільки з продовженням протидії Росії. Приклад Польщі показав, що ми могли махнути рукою 5 років тому назад, мовляв, хай воно буде як буде. Але ми не махнули рукою, а протягом 5 років послідовно добивались результату. Тому треба продовжувати діяти так само. У випадку, якщо якісь обхідні маневри будуть по "Північному потоку-1", то вони будуть і по "Північному потоку-2". Ми знаємо, що таке гарантії від Росії, чого вони варті, тому тільки боротьба.

Щодо конкретики по компенсаціям. Хіба Меркель чи хтось з федерального уряду Німеччини казав, що вони готові у випадку, якщо Росія порушить домовленості по транзиту, транспортувати газ через територію України? Будуть компенсувати фінансові втрати, які буде нести Україна? Вони і близько цього не роблять. Оце були б справжні гарантії, а те, що вони просто розповідають, але не вказують, які саме, гарантії і в якій формі. Це, умовно кажучи, варіант Будапештського меморандуму по газу, та й усе. Потім скажуть, що це були не гарантії, а запевнення. «Ми запевняли вас, ми так хотіли, але бачте, росіяни не члени Євросоюзу, отак вони зробили негарно щодо України» — ось такий сценарій можливий.

«ДС» Останнім часом точаться розмови про можливий продаж української ГТС напередодні кінця транзитного контракту. Чи є реальні покупці, на яких умовах вони можуть погодитися на угоду?

М.Г. Вони мені невідомі. Ці сторони можуть бути зацікавлені, але поки не проясниться ситуація з «потоковими» справами, я не думаю, що хтось буде ризикувати. Тут питання полягає в тому, щоб працювати з американцями, щоб перешкоджати введенню в експлуатацію "Північного потоку-2". Потрібна і наявність політичної волі Брюсселя для тиску на Росію з боку західних наших партнерів для того, щоб був відкритий транзит центральноазійського газу через Україну.

«ДС» Раніше ми його уже качали, які об’єми можуть бути?

М.Г. Великими зараз вони навряд чи будуть, як раніше, коли ми качали в основному туркменський газ. Зараз це можуть бути об’єми до 25 млрд кубів, я думаю. Для нас найкращим варіантом було б спеціальне рішення Європейської комісії, щоб «Потоки» перший і другий, які побудувала Росія, разом з «Турецьким потоком», використовувалися на 50% потужності. Тоді збережеться статус-кво по транзиту. Те, що ми маємо, те й зберігаємо. Це варіант win-win, тобто всі виграють, а не так, що росіяни та німці виграли, а решта програли. Проте для Росії така стратегія неприйнятна, та й німці сприяють їм, а не нам.

«ДС» Ангела Меркель і представники ОГТСУ кілька разів відзначали, що українську ГТС можна буде використовувати для транзиту водню в ЄС — в рамках стратегії декарбонізації і переходу на відновлювальні джерела енергії. Наскільки це реально і що для цього потрібно?

М.Г. Це досить реально, але до цього потрібно по-перше, виробляти водень, тому що в Росії теж немає виробництва водню, а по-друге, необхідно певні газопроводи адаптувати під можливість такого транспортування. Скільки це коштуватиме, який зиск від цього буде, зараз це вилами по воді писано. Так само в Європі — там теж все поки що тільки вивчається, досліджується.

«ДС» Тобто це не перспектива не пʼяти, а може, навіть не десяти років?

М.Г. Швидше йдеться про 2030-ті роки.

    Реклама на dsnews.ua