• USD 27.7
  • EUR 33.3
  • GBP 38.6
Спецпроєкти

Найсильніша людина світу Олексій Новіков: Не поїду на турніри в Росію, поки триває війна на Донбасі

З 15 по 20 червня у Сакраменто (Каліфорнія, США) 25 сторнгменів будуть змагатись за титул найсильнішої людини світу. Киянин Олексій Новіков захищатиме там свій статус. Минулого року він став наймолодшим переможцем World’s Strongest Man. «ДС» розпитала атлета про його підготовку, зміни в житті після здобуття титулу, патріотизм та родину

Найсильніша людина світу Олексій Новіков
Найсильніша людина світу Олексій Новіков
Реклама на dsnews.ua

«ДС» Як відбувається підготовка до WSM 2021?

О.Н. Зараз вже готуюсь, все добре. Хворів на щось вірусне протягом семи днів і це забрало дуже багато сил. Почувався погано. Внаслідок цього виникли проблеми із зубами мудрості. Довелось їх терміново видалити. Там є певний цикл на відновлення, щоб кров не йшла з ран, і для цього потрібно 10 днів. Це довго, тим паче, коли треба швидше відновити тренування. Розумію, що вже запізнююсь і треба було швидше почати підготовку. Зараз вже все добре зі здоров’ям. Сьогодні (27 квітня, – "ДС") тренував шари. Відчуваю, що ще є розбаланс, але він пройде через тиждень продуктивних тренувань. Хоч в правильний режим входжу тільки зараз.

«ДС» Спина, біцепс, коліна, перелом грудної клітки – це найвідоміші твої травми. Яке зараз самопочуття? Чи немає нових проблем?

 О.Н. В цілому, усі травми відновлюються. Звичайно, є ті, що не до кінця вилікувані. Як і кожен спортсмен, я пристосовуюсь до болю, який залишається навіть після реабілітації. Буває, що травми вже зажили, але залишається психологічна проблема. Ти можеш думати, що в тебе там є реальна проблема і навіть відчувати біль, але насправді вже нічого немає. Я переборов цей психологічний бар’єр. Навчився з тим працювати і вже не боюсь за коліна. Ми з тренером знайшли ключ до того, щоб вони не боліли. Бо раніше, щоб не робили для зняття болю, нічого не допомагало.  

«ДС» Чому найсильніша людина світу тренується в старенькому залі частини МНС?

О.Н. В мене завжди було 2-3 місці для тренування у Києві. Тепер їх ще більше. Але обладнання, яке можна кидати, і обладнаний простір, де можна працювати на повну зі стронгменівськими вправами, є тільки в частині МНС. Тому тут тренуюсь найбільше. Також тут своя атмосфера, яка допомагає концентруватись на роботі. А стандартні вправи, які мені теж потрібні, як от тренування трицепсу, роблю в повноцінних залах, де є хороші блочні тренажери.

«ДС» Тебе багато хто вітав з перемогою. Яке вітання найбільше вразило?

Реклама на dsnews.ua

О.Н. О-йой. Вітань і справді чимало. Багато людей просто дякували. І це мене найбільше вразило, що люди дякують за те, що я роблю для країни. Раніше не вкладав так багато сенсу в свою роботу. 

«ДС» Що титул найсильнішої людини в світі змінив у твоєму житті?  

О.Н. Ставлення. Бачу різницю, коли я був просто спортсменом і коли став чемпіоном. Тепер відчуваю ставлення, як до чемпіона. Люди висловлюють повагу до мене.

«ДС» Бути найсильнішим у світі стронгменом в 24 роки – це круто?

О.Н. Якщо взяти художню гімнастику, то у 24 роки, через специфіку цього виду спорту, тебе вважають вже ветераном. А в стонгмені розквіт сили та її пік у 28-34 роки. Я тільки на початку шляху. Моє головне завдання максимально зберегти своє тіло, щоб у 33-35 років я зміг працювати на максимум, як зараз.

«ДС» Стронгмен – це робота?

О.Н. Так. Є тренування, реабілітація, турніри, інтерв’ю, зустрічі із спонсорами. Весь свій час присвячую цьому.   

«ДС» Спортсмен – це як «маленьке підприємство»? Чи окупаються інвестиції?

О.Н. Давно окупилися, але я продовжую вкладати і примножувати. Основний дохід є від реклами, тому працю над брендом і своєю впізнаваністю в Україні та світі.

Давно дивлюсь на своє тіло, навики та досвід як на те, у що потрібно інвестувати. Перші роки я постійно вкладав у себе усі вільні гроші і час. Був момент, коли мені довелося відмовитися від усіх змагань, щоб готуватись до турніру аматорів Arnold Strongman та перейти в категорію PRO атлетів. Це була інвестиція в майбутнє. Весь рік збирав гроші на поїздку, бо полетіти в США та жити там досить дорого. 

«ДС» Олексій Новіков як бренд – це..?

О.Н. Наразі я спортсмен, який мало говорить і багато працює. Все доводжу ділом, а не словами. Стараюсь бути добрим і ні з ким не конфліктувати. Тихенько тренуюсь і виграю змагання, які хочу. Це може бути не з першого разу, але виграю.

Зараз запустив YouTube-канал, який є частиною іміджу і має допомогти збільшити впізнаваність та залучити спонсорів, але як я маю виглядати – не думав. Не прорахував медійний напрямок роботи на довшу перспективу.

«ДС» Скільки людей з тобою зараз працює?

О.Н. Постійно 24/7 – мій тренер. Також два лікарі. До них я міг подзвонити будь-коли, після травми. Вони приїжджали і робили всі потрібні процедури. Також тренер залучає інших спеціалістів за потреби. Він збирає всю потрібну інформацію, аналізує і визначає, хто ще потрібен. Загалом таких спеціалістів більше тридцяти, від ортопедів до психологів.   

«ДС» Перемога на WSM була для дідуся?

О.Н. Дуже хотів, щоб він побачив мою перемогу. Дідусь помер перед самим турніром, але я відчував його допомогу під час змагань. Я був, як загнаний звір, не мав можливості відступати, та й не хотів. Було сильне бажання перемогти для нього. 

В українському стронгмені я з’явився як «онук Петровича». У 17 років мене не хотіли брати на змагання, бо змагатись можна було тільки з 18 років. Але, коли дізнавались, що я онук Петровича, то закривали очі на вік. Дідусь в той час робив обладнання для богатирів. Наскільки знаю, то майже безкоштовно. Це була колосальна за об’ємами робота. Федерація давала багато обіцянок, але платила десь 10% від цього. Він кайфував від роботи і хотів допомоги стронгменам.

«ДС» Як сім’я та близькі поставились до твого бажання стати стронгменом?

О.Н. Уявіть собі, приходить син, хлопець 15-16 років і каже: «Я буду богатирем». Тоді розуміння богатиря було, що це такий, як Вірастюк – 130-150 кг, великий, здоровий, під два метри. А я 70 кг, худенький, дрібний хлопець. Звичайно, що серйозно мене не сприймали. Тому просто сказали: "Працюй".

«ДС» А зараз як ставляться?

О.Н. Мама і бабуся дуже переживають. Хочуть, щоб я менше виступав і більше себе беріг. Вони розуміють, що стронгмен небезпечний, і хотіли б, щоб я заробляв на життя тільки головою, а не всім своїм тілом. Я відповідаю, що мені це подобається, люблю цей спорт.

«ДС» Яка роль брата в твоєму житті?

О.Н. Брат мене розуміє з півслова. Дуже допомагає на всіх змаганнях. Він сам стронгмен. Розуміє по моїх очах, що і коли потрібно та як допомогти. Навіть тренер не може так мене зрозуміти, як він.

«ДС» Зараз у тебе є дівчина. Вона допомагає тобі готуватись?

О.Н. В першу чергу, це велика підтримка і велика мотивація. З’являється відповідальність. Також вона дуже допомагає з харчуванням, а це дуже важливо для стронгмена. Це велика частина моєї підготовки. Раніше, поки приготую сніданок, процес катаболізму вже проходить. Зараз я ще можу спати, а для мене вже готовий сніданок. Це економить дуже багато сили і енергії. Дівчина загалом допомагає ставати кращим.

«ДС» Що для тебе патріотизм?

О.Н. На змаганнях, коли я перемагаю інших атлетів, то в першу чергу представляю Україну. Це для мене велика честь. Коли на WSM дали прапор, і я його підняв над головою – це було дуже круто. Це незабутні емоції. Їх описати дуже складно, але почуваюсь у цей момент перемоги українцем і патріотом.

Але патріотизм проявляється і у звичайних вчинках. В тому числі через те, що коли бачу як хтось викидає недопалок, жувальну гумку чи інше сміття, зразу роблю зауваження. Коли в них виникає питання, що сталось, кажу: «Ти насмітив, прибери». Так само, коли в моєму будинку бачу сміття в під’їзді, то прибираю. Це також патріотизм.

«ДС» Яке ставлення до подій в Криму та Донецькій і Луганській областях?

О.Н. Тут все дуже просто: Крим український і тільки український, а на Донбасі йде війна, там є російські військові. Мене запрошували на турнір в Росію Siberian Power Show, але я відмовився їхати і не поїду, поки триває війна. Дуже сильно переживаю за події в Україні. 

«ДС» А ти особисто готовий захищати Україну зі зброєю в руках?

О.Н. Так. Якщо буде повномасштабна війна, то як я можу не піти, коли інші підуть. Тут моя мама, бабуся, сім’я. Мені що - їхати геть з країни? Ні, треба захищати.  

«ДС» Після WSM тобі подарували вишиванку. Це її ти одягнув після перемоги на турнірі в Бахрейні?

О.Н. Так, це вона. Її вишила бісером дружина мого друга. Вишиванка мені дуже сподобалась, тому коли збирався в Бахрейн і складав речі, то взяв її і сказав, що як виграю, то обов’язково вдягну і вийду в ній на п’єдестал.

«ДС» Ти не часто і дуже мало про це говориш, але ви з сім’єю багато допомагали Майдану.

О.Н. В мене дідусь займався дровами. І ми за місяць привозили на Майдан 8-10 машин дров, щоб люди мали для опалення. Скільки грошей виділи, сказати не можу, бо тоді ніхто їх не рахував, не той настрій був.

Крім цього, в останній місяць на Обухівській трасі допомагали організовувати барикаду. Це було перед моїм домом. Приїхали хлопці з Самооборони Майдану або "Правого сектору" і кажуть, що тут треба зробити барикаду і підтримувати її функціонування. Ми дуже багато там зробили, мама багато допомагала. Ми цим жили тоді.  

«ДС» Стереотипи про стронгменів? 

О.Н. Що вони обов’язково з пузом і всі можуть піднімати машини та величезні вантажі.

«ДС» Грілку надував, щоб луснула?

О.Н. Ніколи не робив і навіть не думав про це.

«ДС» Яка перевага від малої ваги і габаритів?

О.Н. Мобільність, координація і швидкість. Це три основні переваги, але якщо вправа на великі статичні вантажі чи підйом на велику висоту, то мені вже важче, бо не вистачає росту і власної ваги. 

«ДС» Який максимальний тонаж за тренування піднімав?

О.Н. Не рахував скільки точно, але 70 тон точно було.

«ДС» Найбільш незручний снаряд?

О.Н. Складно зразу сказати. Це залежить від розміру, ваги, форми та того, що з ним потрібно робити. Тому, напевно, якір.

«ДС» Яке прізвисько маєш серед строгменів?

О.Н. Ніколи не чув, щоб мене називали якимось прізвиськом. В соцмережах, коли мені було 17-18 років, як про мене писали, то називали «мутантом», бо я дуже швидко прогресував і набирав масу. Але це були одиничні випадки.

«ДС» Де застосовуєте силу в звичайному житті?

О.Н. Коли воду набираю. Я її не замовляю, а набираю неподалік від дому в джерелі, вона там збагачена мінералами. Буває, що в одній руці три пляшки по 10 літрів, а в іншій 20 літровий бутель. Тримаю пальцем по 10 кілограмів. Коли йдеш певний період з ними, то вже відчуваю цю вагу. Несу до кінця, не ставлячи, але це важко. Думаю, пересічна людина не зможе так зробити.  

«ДС» «Клон Вірастюка», «Другий Вірастюк», «Спадкоємець Вірастюка» — так деякі ЗМІ назвали тебе після перемоги. Як реагуєш на такі порівняння?

О.Н. Я Олексій Новіков, а не Вірастюк. Я інший спортсмен зі своєю історією і досягненнями. Люди пам’ятають Вірастюка за його виступами, коли «богатирські ігри» транслювали на телебаченні і вони були дуже популярні. Зараз менше показують, люди не бачать змагань. Хоч в мене більше турнірів (понад 150), ніж було в нього, але люди орієнтуються на того, кого знають. Про мене більшість дізнались, коли я виграв WSM, і ті, що не обізнані в стронгмені, зразу почали порівнювати з ним і навіть писали «Вірастюк 2.0».

Цікаві факти про Олексія Новікова

   • Він наймолодший і найлегший стронгмен, що ставав найсильнішим у світі.

   • За перемогу на WSM отримав $45 тис., але 30% податку заплатив у США ($13 500), ще 30% віддав тренеру відповідно до домовленостей про співпрацю ($9 450). Таким чином, сам турнір приніс йому $22 050.

   • 16 травня у Києві буде встановлювати рекорд України в підйомі гантелі.

   • Протягом дня богатир споживає 5000 калорій.

    Реклама на dsnews.ua