• USD 28
  • EUR 33.7
  • GBP 39
Спецпроєкти

Covishield зареєстрували в Канаді, тому українцям не варто на неї нарікати - інфекціоніст Сергій Крамарьов

Про якість індійського Covishield, в чому різниця між "класичними" та новими вакцинами та наскільки небезпечні нові штами вірусу, "ДС" поговорила з доктором меднаук, інфекціоністом Сергієм Крамарьовим

Сергій Крамарьов у інтерв'ю
Сергій Крамарьов / УНІАН
Реклама на dsnews.ua

"ДС" В країні нарешті почалася вакцинація. Перший сюрприз — відмови лікарів робити щеплення. Основна причина в тому, що вони перехворіли і вважають щеплення безглуздим, чи таки недовіра вакцині?

С.К. Річ у тому, що є рекомендація ВООЗ про те, що вакцинацію людині, яка перехворіла, доцільно робити через пів року. Тому виконуємо рекомендації ВООЗ.

"ДС" За перші чотири дні в країні було зроблено щеплення всього лише 3141 українцю. Щоб прищепити все населення такими темпами, знадобиться 139 років. Така повільна швидкість на початку — це нормально?

С.К. Звісно, це не зовсім нормально, треба пришвидшити процес. Але у нас же і вакцини не так багато, надійшло всього 500 тис. доз, а треба врахувати ще і розлив, тобто не всі 10 доз з пакування застосовуються (не завжди 10 людей приходить, а невикористані залишки утилізуються). Тобто можна вважати, що використають ще менше, а коли буде наступна поставка — невідомо.

"ДС" Половина населення не бажає вакцинуватися від ковіду. Є ефективні способи хоча б переполовинити цю кількість? З іншого боку, якщо число антивакцинаторів не зменшиться — чи можна в принципі розвʼязати задачу боротьби з ковідом у масштабах країни?

С.К. Ці антивакцинальні настрої у нас були завжди, багато людей не хотіло вакцинуватися, тут особливо нічого не зробиш. Єдиний вихід — проводити роз’яснювальну роботу. Ну і власний приклад допомагає: я читав, що міністр Максим Степанов провакцинувався 1 березня. Тобто окрім пояснень та власного прикладу нічого не допоможе, хоча я чув про законопроєкт, який начебто вводить обовʼязкову вакцинацію. Але це ненормально, у світі такого ніде нема, щоб примусово вакцинували в законному порядку.

"ДС" Візьмемо українця, який не проти зробити щеплення, але йому не подобається ефективність препарату CoviShield від виробника AstraZeneca. Чи варто почекати пів року-рік і вакцинуватися Pfizer? Чи це даремні сумніви й потрібно вакцинуватися пошвидше хоч чим-небудь?

Реклама на dsnews.ua

С.К. Знаєте, всі вакцини приблизно однакової ефективності, хіба що AstraZeneca начебто ефективна на 73%, інші ефективні на 90%, той же Pfizer, але це не кінцеві цифри. Річ у тім, що всі вакцини знаходяться на III стадії клінічних випробувань, а що буде після них та які відсотки ефективності будуть у результаті, поки не зрозуміло. Я б на це зараз не звертав увагу. Ефективність 70-90% достатня, щоб мати імунітет, 100% ефективних вакцин взагалі не існує.

"ДС" Всі вакцини проти коронавірусу ділять на створені за новою технологією мРНК, і "старі", що нібито менш ефективні. Поясніть, будь ласка, різницю і чи варто робити щеплення навіть вакцинами, зробленими за класичною технологією?

С.К. Почнемо з того, що у нас поки що нічого, крім вакцини Covishield, нема, а коли будуть інші вакцини ніхто не говорить. Я вважаю, що групи ризику мають вакцинуватися. До того ж казати, що наявна вакцина погана, не можна. Її виробляє відомий індійський інститут Serum, який випускає багато вакцин і розповсюджує їх по всьому світу. Крім того, вакцину Covishield днями зареєструвала у себе Канада. Гадаю, там відповідально ставляться до своїх людей, тому якщо вони її у себе зареєстрували, то вона може бути застосована і у нас.

Відносно складу вакцин, то їх є чотири види. Ось Pfizer є вакциною з матричною РНК, AstraZeneca — векторна вакцина, є ще субодиничні вакцини та інактивовані вакцини, до яких відноситься і китайська вакцина Sinovac, котра так і не доїхала до нас. Щодо ефективності, то "класичні", інактивовані та субодиничні вакцини у нас застосовуються і при інших інфекціях, для щеплення від грипу, наприклад. Вони нічим не гірші за інші, я б не казав, що "класичні" вакцини менш ефективні за нові, з мРНК. Різниця між ними в тому, яким шляхом в організм доноситься антиген коронавірусу. Ось при виробництві AstraZeneca, векторної вакцини, використовується аденовірус мавп, нешкідливий для людини, в нього імплантується коронавірус, і за допомогою аденовірусу в організм потрапляє антиген ковіду, і організм виробляє антитіла, а у Pfizer інший механізм, там штучним шляхом створюється РНК, яка потрапляє в організм, створює антиген, і організм виробляє антитіла. Тобто механізми різні, а суть одна — внести в організм антиген, щоб на нього почали вироблятись антитіла

"ДС" Як відомо, вірус мутує, і у світі зʼявилося багато нових штамів. Чи гарантує пропонована сьогодні українцям вакцина захист від них, якою мірою?

С.К. Сьогодні вам цього ніхто не скаже. Це ми зможемо сказати, можливо, через пів року або через рік. Насправді мутації не настільки принципові для вірусу ковіду, вони не змінюють його кардинально.

"ДС" Чи може людство розраховувати на колективний імунітет? Чи стане COVID коли-небудь для нас звичайним вірусом, як грип?

С.К. Як відомо, колективний імунітет може бути досягнутий двома шляхами: вакцинацією або коли люди масово перехворіють, тобто природним шляхом. Саме до другого варіанту я і схиляюсь, адже зрозуміло, що вакцин на весь світ не вистачить. Тобто є надія на те, що ковід одного дня стане таким же вірусом, як звичайний грип.

    Реклама на dsnews.ua