• USD 26.9
  • EUR 31.8
  • GBP 37.2
Спецпроєкти

Віктор Шишкін: Зчепившись з Тупицьким та Касмініним, Зеленський допоміг Росії

Про те, чому Володимир Зеленський став "вбивцею Конституції" та яким є рецепт чесного правосуддя по-українськи, "ДС" розповів екс-суддя Конституційного суду, перший Генпрокурор України Віктор Шишкін

Віктор Шишкін
Віктор Шишкін / УНІАН
Реклама на dsnews.ua

«ДС» На урочисте засідання парламенту, присвячене 25-літтю Конституції Ви прийшли у футболці «Зе-вбивця Конституції». Поясніть, чому.

В.Ш. За Зеленським навіки залишиться погана слава за те, що він вчинив замах на судову владу, порушивши норму Кримінального кодексу «Втручання в судову владу». Це втручання в діяльність судової влади, в тому числі, або зокрема, і порушення ще однієї статті Кримінального кодексу «Можливість політичного впливу». Тобто Зеленський як мінімум на 3-4 статті Кримінального кодексу вже наговорив.

«ДС» Чим, за вашим прогнозом, закінчиться конфлікт Зеленського та суддів Тупицького і Касмініна?

В.Ш. В чому тут проблема? В другій статті Конституції зазначено, що Конституційний суд є гарантом верховенства Конституції, а президент є гарантом додержання Конституції. Гарант — це сила, яка може щось зробити, а додержання — це той, хто реагує. Президент не може скасувати закон, а Конституційний суд може. Тому, які б казки не розповідали, Конституційний суд щодо антикорупційного законодавства та відповідальності за брехню в деклараціях вчинив майже вірно. Я достеменно не вникав в кожне слово цього рішення, але нарахував, що там було скасовано 27 чи 28 положень цього закону. Там 18-19, в крайньому випадку 17 положень треба було скасовувати як неконституційні, а інша десятка 50 на 50. Коли депутати лівою рукою під правим коліном щось пишуть на ходу, зовсім не заглядаючи ні в Конституцію, і випікають ось такі закончики, а потім раптом виникає трагедія, то не Конституційний суд винуватий. КС можна сварити, критикувати, у них було багато помилок, але не в згаданому випадку. Проте, він був лише приводом.

Згадайте, коли почалася атака: десь в жовтні-листопаді минулого року. А що було до цього? В кінці вересня було проголосовано, взято за основу 11-ма голосами рішення про тлумачення 13 і 14 статті Конституції щодо землі. Якщо рішення проголосовано 11-ма голосами при необхідних 10-ти, за участі 15 суддів, то ясно, що найближчим часом, впродовж місяця, могло бути прийнято остаточне рішення. Після цього на Банковій зрозуміли, що якось цю одинадцятку треба розвалити. Тому пішла така антиконституційна дія, як скасування указу президента про призначення: такого взагалі не передбачено ні Основним законом, ні законом про КС.

Я думаю направити подання в СБУ, щоб проти Зеленського відкрили кримінальну справу за зраду Батьківщини і спробу зміни конституційного ладу. Якщо скасований указ про призначення Тупицького і Касмініна від 2013-го року, то після призначення вони фактично незаконно займали посади і підписали 70 рішень, які мають стати нікчемними.

Згадаємо 2014 рік, коли Тупицький разом з іншими визнав неконституційним «референдум» в Криму і проголошення його «незалежності». Ці два рішення стають нікчемними, тому що вони підписані Тупицьким. Я не розумію, якою частиною тіла думали на Банковій, вдаючись до таких дій, тому що вони заклали міну уповільненої дії, допомігши Росії. Якщо маєте претензії до Тупицького, то відкривайте кримінальну справу, звинувачуйте у чомусь, а потім звільняйте за порушення присяги чи саджайте.

Реклама на dsnews.ua

«ДС» За часів якого президента залежність КС від Банкової була найбільшою та найменшою? Обгрунтуйте відповідь.

В.Ш. Відразу згадується ганебна справа першого складу Конституційного суду про збільшення строків президентства Кучми, що фактично відкривало йому шлях до балотування на третій термін, як зробили у Росії щодо Путіна. Звичайно, я не вірю, що тодішній склад Конституційного суду вчинив по совісті і за внутрішнім якимось натхненням. Тут явно був тиск на частину, яка проголосувала. Тоді вони проголосували неодноголосно, фактично на грані фолу, 10-ма чи 11-ма голосами.

Чи був тиск на Конституційний суд в період каденції Ющенка, коли розпускали Верховну Раду? Якраз навпаки, тиск був з боку команди Януковича, який тоді був прем’єр-міністром і впливав на Конституційний суд був зі свого боку. А вже за президентства Януковича тиснути фактично не було потреби. Він одразу замінив під себе п’ятьох суддів Конституційного суду. Таким чином вони створили абсолютну більшість, і їм не треба було вчиняти тиск на таких, як я. Я думаю, що Янукович більше з повагою ставився до Конституційного суду. Людина хотіла жити «по понятіям», тобто структуру він змінив під себе, але поважав її і суддів, хотів жити за Конституцією 1996 року і в її межах він не порушував нічого, хоча для мене він і ворог України, за ті ж Харківські угоди.

«ДС» Як Ви оцінюєте стрімке посилення ролі РНБО в українській політиці? Які наслідки в середньо- та довгостроковій перспективі матиме ухвалення позасудових рішень?

В.Ш. Я думаю, що це — недовгострокова перспектива, тому що вони самі по собі суперечать Конституції. В ст. 107 Основного закону написано, що РНБО — це консультативно-дорадчий орган, всього-на-всього. І ніде не сказано, що він приймає рішення про накладання санкцій. Та навіть приймаючи якесь рішення, вони мають його затверджувати указами президента. Рішення ж цього органу — дорадчого, консультативного плану, а не такі, що носять характер судового рішення або судового примусу. З санкціями щодо деяких компаній, особливо Медведчука, я по суті на 100% погоджуюсь і додав би ще пару наших телеканалів, зокрема «Інтер» і «Україну», до того переліку. Але якби в мене була влада, я б діяв все ж у межах закону і Конституції. Якщо ми в першій статті Конституції написали, що ми правова держава, так будьте правовою державою, а не бозна чим.

«ДС» Вже котрий рік продовжується судова реформа, нещодавно Рада проголосувала за відновлення роботи ВККС — і начебто з урахуванням побажань міжнародних партнерів України. Чи є рецепт чесного правосуддя по-українськи?

В.Ш. Це найскладніше питання, безумовно. Ще в 1992 році прийняли постанову Верховної Ради про концепцію судово-правової реформи, вона здійснювалася поетапно. Найбільш активна фаза почалася в 1996 році з прийняттям Конституції. Серед найвідчутніших проблем становлення третьої влади найбільш складною є кадрова. При цьому законодавчі проблеми, технічне оснащення судів, фіксація в судах по технічних процесах, інші організаційні питання вирішуються максимум в п’ятирічний термін.

Коли ми писали в 2007 році нову редакцію КПК, був підготовлений проект спільного наказу міністра юстиції і міністра освіти про особливості юридичної підготовки, тому що в основі нормального добору кадрів фактично є дитячий садок, школа і університет. А наших юристів готували і готують по-радянськи.

Сьогодні перед тим, як направити молодь до лав правників, я би подивився, наскільки вони готові бути юристами, приймати відповідальні та вмотивовані рішення, а не замовні; мене найбільше цікавить мотивація. Наприклад, у нас був конфлікт з ICU (компанія-прокладка, яку організувала Валерія Гонтарєва). Суддя першої інстанції, яка винесла рішення на нашу користь, написала його на 20 сторінках, з яких 12 були присвячені мотивації. А в апеляційному рішенні на користь Гонтарєвої мотивація всього на півсторінки. Із заголовком «аргументи апеляційної інстанції». Я читаю, а там один абзац.

«ДС» Про що був позов?

В.Ш. Ми буцімто образили честь і гідність Гонтарєвої та Юрія Соловйова, її друга, який втік з Росії до Британії. Повертаючись до апеляції — хіба ці судді готові до прийняття справедливого рішення? Чи до мотивації? А так сталося, бо вони не могли змотивувати всупереч тому, що написав суддя першої інстанції.

Я дивився, як проходять добори суддів в Німеччині. Там навіть дозволялося послуговуватись будь-яким законодавством, у 5 чи 6 претендентів столи були завалені різними кодексами. Але питання було не в посиланні на якусь статтю, а чому ти на неї послався, це і є мотивація.

А мені розповідають про всілякі кваліфікаційні комісії, які дають висновки, що претенденти на посади щось знають. Є багато тих, хто знає, а користується цим всупереч тим знанням.

«ДС» А іноземні експерти, яких залучають для відбору суддів, а тепер і ВККС, спроможні нам допомогти?

В.Ш. На жаль, неспроможні. Для цього треба знати наше законодавство. Як вони можуть дослідити питання чесності, об’єктивності, питання справедливості з точки зору верховенства права, приїхавши з США, Литви чи Польщі навіть. Литва нам найбільший друг, але вибачайте, при всьому тому я проти, щоб у нас іноземці цим займалися. По-перше, це говорить про нашу меншовартість, а по-друге, про зовнішній вплив. Я категорично проти зовнішнього впливу, а він має місце.

    Реклама на dsnews.ua