Віктор Таран: Навчальний центр пілотів дронів збереже життя захисників і гроші українців

Відомий український політолог Віктор Таран про необхідність створення і розвитку в Україні центрів, які готують операторів квадрокоптерів, що працюють у зоні бойових дій

Навчально-методичний центр аеророзвідки з підготовки та підвищення кваліфікації операторів квадрокоптерів

Віктор Таран є засновником Навчально-методичного центру аеророзвідки з підготовки та підвищення кваліфікації операторів квадрокоптерів, що здійснює свою роботу на базі 126 батальйону ТРО, Легіону "Д". "ДС" поспілкувалася з ним про місію цього центру, про виклики і нагальні потреби, а також про особливості аеророзвідки.

- Як з’явилась ідея створення Навчального центру аеророзвідки?

- Насправді це питання виникло спонтанно. Він став відповіддю на виклики, що постали перед нашими хлопцями. Війна триває, однак ключові змагання переносяться у кібернетичну і технологічну сфери. І ті, хто йдуть в цьому напрямку, матимуть перевагу.

Одна з ознак нинішньої війни – боротьба за інформацію. Швидкість, точність, вміння вчасно ухвалити вірне рішення — це те, чим має володіти солдат і офіцер сучасної української армії. І саме тому конче потрібна розвідка. Зокрема, аеророзвідка.

Існують різні способи її ведення, але найбільш популярним, ефективним, доступним були і залишаються квадрокоптери, на які наші громадські організації, волонтери, прості люди збирають гроші. Завдяки цим коптерам солдати на передовій можуть отримувати оперативну інформацію про ворога, корегувати вогонь артилеристів, мінометників тощо.

Але мати квадрокоптер, керувати ним, вміти виконувати задачі на полі бою і – головне – залишитися живим – це чотири різні задачі.

Бійці, які думали, що вміють керувати квадрокоптерами, на фронті часто губляться. Більше того, їхніх цивільних навиків та знань недостатньо, щоб виконувати бойові завдання. Відповідно, питання підготовки бійців у цьому напрямку є вкрай важливим і актуальним.

Чи були ми першими в Україні? Далеко ні. Квадрокоптери використовували на Сході з 2014-2015 рр.

Чи достатньо нині ініціатив, які навчають пілотів? Абсолютно ні. Нам у найкоротші терміни треба підготувати тисячі бійців, які мають навчатись і працювати в подальшому за одними методиками. Солдати повинні вміти літати на кожній "пташці", адже у кожного виробника певні особливості.

- Скільки триватиме навчання? Хто зможе навчатися – захисники з ЗСУ, ТрО, чи не тільки вони?

- Центр було створено на базі 126-го батальйону Територіальної оборони. А починалося все на базі 125-го – у Львові.

Працюємо ми з початку квітня. Курс навчання складає п’ять днів. За цей час набрали три групи. Через наш курс пройшли вже 56 курсантів, з яких 44 отримали відповідний сертифікат.

Набираємо військовослужбовців, бійців ТрО, спецпідрозділів, добровольчих батальйонів, з волонтерських організацій. Можуть навчатися і прості люди. Але пріоритет все ж для тих, хто безпосередньо воює.

Навчально-методичний центр аеророзвідки з підготовки та підвищення кваліфікації операторів квадрокоптерів

- Оперувати якими дронами ви навчаєте?

- Здебільшого це квадрокоптери виробників DJI та Autel. На них припадає 95% всіх дронів, що використовують наші військові.

- Які проблеми та виклики стоять сьогодні перед Центром?

- Сьогодні підтримку маємо лише з боку громадських організацій та окремих ініціатив. Зокрема, нам благодійними концертами допомагає український гурт Ukiez.

Але потреби великі, адже нам потрібна навчально-методична база.

Зокрема, нам потрібен симулятор для польотів онлайн. Бо для того, щоб адекватно літати, треба 50-70 годин польотів. Здобути такий досвід у бойових умовах досить складно, тому треба це робити віртуально.

Ціна одного квадрокоптера сягає десь 80-100 тис. грн. І виникає питання, що треба в першу чергу – дрони чи навчальний клас? Звісно потрібно і те, і те. Але на нашу думку інвестиції в навчальні програми повинні мати пріоритет. Тому що інвестування у створення таких класів допоможе зберегти життя наших бійців на фронті. Ну і, звісно, оскільки дрони лишаться цілішими — це зекономить десятки тисяч гривень наших громадян.

Вартість створення нашого класу – 648 тис. грн. Завдяки благодійному концерту групи Ukiez вдалось зібрати зібрати 215 тис.

Навчальний клас — це комп’ютери з великими екранами, безпосередньо великі пульти управління, велика інтерактивна дошка; як би дивно не звучало – це банальний принтер та проектор; кабелі, 3D-принтер (один коштує майже $4 тис.); великий телевізор, щоб можна було розбирати певні відео; ліцензійні програми (для симулятору, формування маршрутів, метеорології, обробки відео), а це майже $2 тис; колонки акустичні, 9-дюймові планшети тощо.

Паралельно шукаємо кошти на генератори для роботи в полі, а також на нові квадрокоптери, щоб наші курсанти могли працювати з ними там.

До речі, якщо раптом у когось є можливість подарувати планшети… Ми готові прийняті допомогу не грошима, а технікою. Всі ціни на необхідні нам товари ми зібрали на "Розетці", тобто ця інформація з відкритих джерел.

Віктор Таран

- Чи є аналоги таких квадрокоптерів у росіян?

- Так, у ворога є такі ж дрони – виробництва DJI чи Autel. Технічно більш просунуті китайці в цьому їм допомогають. Не забуваймо, DJI – це китайська компанія.

Не варто недооцінювати ворога. Ми також маємо вміти протидіяти російським РЕБ (засоби радіоелектронної боротьби) і ворожим дронам.

- Чи правда, що використання звичайних дронів на війні може бути вкрай небезпечним?

- Так. Пілоти квадрокоптерів — "ласа мішень" для ворога. У оператора, якщо його засічуть, дуже мало часу на те, щоб забрати "пташку" і покинути позицію. Тому наше головне завдання навчити так, щоб людина залишилася живою. Це пріоритет. Виконання бойового завдання теж важливе, але це ціль номер два.

І тому ми вчимо, як працюють російські системи і як цьому протидіяти. Ворог розумний, хитрий та підступний.

- Які плани на майбутнє? Створення мережі таких центрів?

- Сьогодні створено поки що два таких центри – на базі 125-го (координує роботу А. Гнатуш) і 126-ого батальйону ТрО.

Ми маємо максимально розширяти та розвивати ці центри, виходити на спільний навчально-методичний знаменник. І також нам необхідно обмінюватися досвідом, працювати над створенням нових методів протидії дронам і РЕБ; над створенням українських мультикоптерів.

Для тих, хто бажає долучитися до розвитку Навчально-методичного центру аеророзвідки з підготовки та підвищення кваліфікації операторів квадрокоптерів, публікуємо реквізити рахунків:

Гривня: 4441 1144 5826 0872

Євро: 5375 4199 0904 8355

Долар: 5375 4188 1210 8967