Наталія Лелюх: Поведінка жінки залежить не від дня циклу, а від стосунків, в яких вона перебуває

Лікарка-гінекологиня, волонтерка Наталія Лелюх розказала "ДС", чи треба жінкам контролювати гормони, які обстеження варто проходити і чи можливе "відкладене материнство"

Наталія Лелюх

Наталія Лелюх — лікарка акушерка-гінекологиня, завідувачка жіночої консультації клініки Академіка Гріщенка "РІД", авторка книги "Відверта розмова про жіноче здоров’я" та засновниця "Жіночого клубу Наталії Лелюх". А з початком повномасштабного вторгнення – ще й медикиня-волонтерка. "ДС" розпитала Наталю про проблеми, які хвилюють кожну жінку.

"ДС": Які обстеження і як часто треба проходити жінці? І чи слід контролювати рівень гормонів?

Н.Л.: В принципі, якщо ми говоримо про профілактичний огляд, то раз на рік жінці потрібно пройти огляд гінеколога. Звичайний огляд на кріслі, забір цитології — його ще називають РАР-тестом, огляд ультразвуком органів малого тазу. І обов'язково оглянути раз на рік молочну залозу. Метод огляду обирається залежно від віку жінки і розмірів молочної залози — це може бути маммографія, ультразвукове дослідження чи навіть МРТ. Всі інші обстеження призначаються за показаннями або лікарем сімейної медицини, або гінекологом. І лише тоді, коли знайдені якісь проблеми і їх треба лікувати. Жодних гормонів контролювати нормальний здоровій жінці не потрібно.

"ДС": Чи впливають гормони на лібідо і апетит?

Н.Л.: Лібідо насправді гормонами не кодується — це трошки про інше. Лібідо — це про бажання. Є бажання, а є можливості. От на бажання гормони не сильно впливають, а на можливості — так. Йдеться про здатність провести статевий акт та відчути оргазм. На те, щоб було зволоження і не було сухості, не було боляче під час статевого акту. Існує певний вплив місцевих гормонів, але це все розбирається в кожному конкретному випадку. І загально відповісти на це питання неможливо. На шкіру, наприклад, впливають майже всі гормони: і гормони щитовидки, і гормони наднирників, і гормони яєчників. Тож всі гормони впливають на все разом, і на апетит також.

"ДС": Останнім часом все більш популярною стає ідея планування робочого графіку жінки залежно від її менструального циклу. Чи справді це допоможе бути більш ефективною?

 Н.Л.: Немає жодної потреби планувати робочий тиждень в прив'язці до менструального циклу. Слід просто розуміти, що в певні дні жінка може відстежувати свій стан, свій настрій. І якщо в неї прямо виражений ПМС — передменструальний синдром — і жінка знає, що в ці три або п'ять днів вона стає достатньо агресивною або, навпаки, більш розслабленою, сльозливою, емоційно лабільною, то просто бажано на ці дні не планувати якісь важливі речі. Хоча багато жінок, знаючи свою таку особливість, просто на неї зважають, пристосовуються, і це ніяк не впливає на роботу. Мені завжди було дуже прикро чути: "А, це в неї ПМС, тому вона така зла і не підписала контракт", або якось не так себе повела, як очікували. Це не залежить від дня циклу. Це залежить від жінки, від тих стосунків, в яких вона перебуває, від тих пропозицій, які вона отримує. І тому не треба нічого списувати на ПМС, на місячні, на відсутність статевих контактів і так далі. Тому що жінка — це людина, а людина має право по суті на будь який-настрій. 

 "ДС" Чи можна якимось чином "підстрахувати" своє репродуктивне здоров’я?

 Н.Л.: Ні, це неможливо. Є такі терміни, як "відкладене материнство" і "відкладене батьківство". Це стосується і жінок, і чоловіків. Це коли ми розуміємо, що зараз, наприклад, вагітність не на часі. Вона буде на часі після закінчення війни, після того, як жінка повернеться до України, бо вона виїхала із старшими дітьми, чи поїхала працювати за кордон. Або чоловік в неї в ЗСУ, і вони просто фізично не можуть зустрітися, щоб була вагітність, а час іде. І, на жаль, репродуктивне здоров'я має обмежений період, особливо у жінок —за тринадцять років до менопаузи вже настає зниження фертильності. Тому питання відкладеного материнства, питання збереження репродуктивного матеріалу, яйцеклітин і ембріонів — це достатньо широке питання. Воно зараз можливе. Тільки думати про це треба не в сорок п'ять років, а трошки раніше, десь починаючи з тридцяти — тридцяти п'яти років. Якщо пара розуміє, що вона хоче дитину, але пізніше, то бажано сходити на консультацію до репродуктолога і з'ясувати свої можливості. І, можливо, щось зробити для того, щоб вже в сорок п'ять, коли захочеться стати мамою, все вдалось.

"ДС": Ми вже знаємо, що перевірятися слід раз на рік. Але на які симптоми варто звертати особливу увагу і одразу бігти до лікаря?

Н.Л.: Насправді, звертати увагу слід на будь-які симптоми, що вибиваються з вашої картини здорового життя. Це може бути різке порушення менструального циклу, затримка менструального циклу. Це якщо ми говоримо про гінекологічне здоров'я. Або, навпаки, більше яскраві кровотечі, яких раніше не було. Будь-який біль — це завжди алярм від нашого тіла. Тіло кричить болем, що на нього треба звернути увагу і звернутися до лікаря для того, щоб з'ясувати причину. Часта сонливість, набряки, зміна ваги без особливих причин, зміна настрою, якійсь стан, коли нічого не хочеться, стан "виключення з розетки" — це все повинно вас насторожувати, якщо дійсно воно не проходить само. Бо, звісно, коли ви втомилися за день і ввечері вам нічого не хочеться, то треба гарно виспатися і на ранок вам вже захочеться все. Якщо ж стан постійної втоми триває певний час, то на це треба звертати увагу, звертатися до спеціалістів. Різних — не лише гінеколога. До психолога, лікаря сімейної медицини, ендокринолога і шукати причину, чому з вами це відбувається.

Послухати поради Наталії Лелюх щодо збереження жіночого здоров’я можна буде під час Форуму Woman Power, що відбудеться 2 грудня у Києві.