• USD 27.2
  • EUR 32
  • GBP 37.4
Спецпроєкти

Що корисного для України Зеленський привіз з Батумі - інтерв'ю з Євгеном Магдою

Про те, як формат "асоційованого тріо" допоможе Україні, Молдові та Грузії зблизитися з ЄС, "ДС" поговорила з директором Інституту світової політики Євгеном Магдою

Реклама на dsnews.ua

«ДС» Володимир Зеленський відвідав Батумі та побував на саміті «асоційованого тріо» — України, Грузії і Молдови. В чому інтерес в цьому форматі у кожного з його членів?

Є.М. Інтерес досить простий, він у тому, що Україна і Грузія поки не отримали перспектив членства в НАТО, тому варто ще раз підтвердити свій європейський вектор і ми, усі три країни, готові до європейської інтеграції, а також до узгодження своїх дій шляхом міждержавних консультацій. Треба показати, що «гуртом і батька легше бити», тому що нас об’єднує проблема наявності окупованих Росією територій і всі три країни є пострадянськими та мають угоду про асоціацію з ЄС. Це такі обʼєднавчі моменти і об’єднавчий рух. Ще є момент, що наші країни сьогодні мають найбільші прагнення до вступу в ЄС серед членів «Східного партнерства», бо Білорусь відпала, а у Вірменії та Азейбарджану сьогодні різні траєкторії руху. Тому у наших країн є спільний інтерес до прискорення процесу євроінтеграції.

«ДС» Дехто вважає, що це тріо можна вважати продовженням ГУУАМ, але без Узбекистану, який вже давно відколовся, та Азербайджану. Чи зберігає Україна в цьому форматі лідерство, яке намагалася демонструвати в тій організації?

Є.М. Україна намагається щось робити в цьому напрямку, зокрема, у 2018 році створено Міжпарламентську асамблею Грузії, Молдови та України у Києві. Інше питання, що її тоді створювали політичні опоненти нинішньої влади і нема певності, що її будуть реанімувати. Будуть використовувати саме формат тріо, хоча насправді форматів може бути багато. Головне, як вони будуть реалізовуватися в житті і наповнюватися конкретним смислом.

Є ще й інший цікавий момент. В усіх трьох країнах у правлячої партії є більшість в парламенті, яка дозволяє їм ставити перед собою амбітні цілі та їх добиватись.

«ДС» Що Брюссель в особі Шарля Мішеля, присутнього в Батумі, може запропонувати нашим країнам поза програмою «Східного партнерства», яке, за оцінками його учасників, себе вичерпало?

Є.М. «Східне партнерство», з одного боку, себе вичерпало, а з іншого, в рамках цієї програми ЄС може надавати фінансову допомогу. Тому говорити, що сьогодні пострадянські країни готові від нього відмовитися, рано. Думаю, що цей формат так чи інакше буде існувати і його будуть використовувати. Інше питання, що є різна швидкість просування до ЄС країн «Східного партнерства», і цю реальність треба враховувати. Але в нинішній ситуації ЄС, перш ніж заохочувати якийсь новий формат, захоче побачити, як він працює, зокрема, згадане «асоційоване тріо» .

Реклама на dsnews.ua

«ДС» Крім можливих пропозицій в комплекті завжди йдуть і вимоги. Що ЄС може запропонувати у якості домашнього завдання для Києва, Кишинева й Тбілісі?

Є.М. Давно і добре нам відомі наративи: покращення ситуації у боротьбі з корупцією, контрабандою, посилення ефективності управління. В Молдові зараз відбувається зміна влади, в Грузії — перманентна політична криза, а в Україні — ілюзія демонстрації потужної влади. Тому партнери цього «асоційованого тріо» з Брюсселя будуть ставити завдання, які можна виконати через реальне докладання зусиль укупі з консолідацією суспільства. Вони будуть діяти за принципом «за більше — більше», а цей принцип — в інтеграційних зусиллях.

«ДС» Щодо швидкості просування до ЄС країн "Східного партнерства" як можна оцінити успіхи України в порівнянні з Грузією і Молдовою?

Є.М. У нас ревнощі по відношенню до здобутків Молдови ще за Януковича були сильними і руйнівними для нас. Але зараз у Молдови теж буде спокуса швидше провести різні реформи і зблизитися більше з ЄС завдяки компактному характеру країни. Тут теж треба розуміти, що ми намагаємося бути передбачуваними партнерами і для Брюсселя, і для інших пострадянських республік, і тут немає нічого дивного. Думаю, що ми маємо реальні шанси виконувати «домашні завдання», але для цього потрібна досить чітка політична воля, а не просто декларації. Одними обіцянками і гучними словами ми ці питання розвивати не зможемо, бо в ЄС специфіку пострадянських республік вивчили вже досить добре.

«ДС» Ви згадали, що влада у Молдові тільки змінилася, і вони будуть починати прискорювати євроінтеграційні процеси, як рекомендуватиме Брюссель — а як у Грузії, де протистояння опозиції з владою продовжується ще з виборів? В такому кризовому стані вони здатні рухатися вперед?

Є.М. Вони теж мали свій урок, коли Грузія не отримала ПДЧ до НАТО, хоча пан Столтенберг ще навесні минулого року роздавав аванси дуже активно. Вважаю, що усім країнам пострадянського простору заважає бажання миритися з Росією та відсутність політичної волі до проведення чітких та ефективних реформ. Я невипадково наголосив, що у всіх наших трьох країнах у влади є парламентська більшість, тобто можливості для здійснення прискорених реформ існують. Інше питання, чи підтримано це достатньою політичною волею.

    Реклама на dsnews.ua