• USD 26.3
  • EUR 30.4
  • GBP 35.9
Спецпроєкти

Юлія Литвинець про те, як боротися з "нафталіном" у музеях і втрату доходів під час локдауну

Про виставки онлайн, відеоісторії на YouTube та лекції по Zoom, завдяки яким вдалося розширити аудиторію поціновувачів мистецтва, "ДС" розповіла генеральна директорка Національного художнього музею України Юлія Литвинець

Генеральна директорка Національного художнього музею України Юлія Литвинець
Генеральна директорка Національного художнього музею України Юлія Литвинець
Реклама на dsnews.ua

"ДС" Як пандемія змінила музеї в усьому світі, в тому числі і в Україні?

Ю.Л. Якщо чесно, пандемія дуже підкосила музейний світ. Україна не стала виключенням з цього правила. Основна діяльність будь-якого музею – це робота з відвідувачами. Звичайно, поточних внутрішніх справ у музейних працівників завжди багато, та основана наша місія – поширювати знання про мистецтво, про наші колекції, нашу діяльність. Ми не могли цього робити протягом довгого часу.

Через локдаун майже всі музеї по всьому світу були закриті, але завдяки цьому музейні працівники почали шукати нові формати спілкування зі своїми постійними відвідувачами. І тут інтернет та цифрові технології прийшли нам всім на допомогу. Музеї почали розвивати і свої сайти, і соціальні мережі – Facebook, Instagram та YouTube-канали.

"ДС" Більшість світових музеїв наразі бідкаються, що через пандемію втратили багато грошей, а працівники Лувру взагалі написали, що музей стоїть із простягнутою рукою…

Ю.Л. Якщо говорити про американські музеї, то частина з них дійсно закрилася, вони не змогли вижити під час пандемії. Там просто інша система фінансування. Що стосується Лувру, то він справді був тривалий час зачинений, а наразі може приймати тільки тих відвідувачів, у яких є сертифікат вакцинації – а їх не так і багато.

Якщо говорити про українські музеї, то, наскільки я знаю, жоден не закрився.

"ДС" Як українські музеї пережили локдаун? І чи допомагала держава пережити цей період музейним працівникам?

Реклама на dsnews.ua

Ю.Л. В Україні музеї в основному фінансуються державою. Або, якщо вони підпорядковані місцевим органам влади, то обласною або міською адміністраціями. Звичайно, під час локдауну фінансування було скорочене, працівникам платили дві третини від звичної зарплатні, тому що люди працювали дистанційно і не виконували свої обов’язки у повному обсязі.

Допомога від держави була. Музеї і заповідники, які підпорядковані Міністерству культури та інформаційної політики України, отримували кошти з ковідного фонду, які спрямовувалися на засоби захисту – маски, антисептики тощо. Крім того, в минулому році Український культурний фонд (УКФ) виділив близько 560 млн грн, які були направлені на інституційну підтримку під час пандемії вітчизняних креативних індустрій, в тому числі і музеїв. Щодо нашого музею, то надходження на наші благодійний та спецрахунок не сильно впали, і завдяки цьому ми змогли втриматися на плаву.

"ДС" Але ж відвідувачів було менше. Які фінансові втрати музеї понесли за час пандемії?

Ю.Л. Можу говорити лише про наш музей, але думаю, що у всіх українських музеях ситуація приблизно однакова, і фінансові втрати в тому числі. За минулий рік ми втратили 40% наших доходів.

"ДС" За час пандемії багато людей змінили професію. З ваших працівників хтось звільнився, шукаючи більш прибуткову роботу?

Ю.Л. Нікого з наших працівників ми не звільнили за час пандемії. Більш того, ми трохи переробили наш штатний розклад і створили дві нові структури: експертний відділ та сектор сучасного мистецтва.

"ДС" Якщо говорити про моду і мистецтво, то художники і дизайнери скористалися паузою і нарешті зробили те, що давно планували, але до чого у них не доходили руки. Як ви скористалися тим, що у музеї не було відвідувачів?

Ми зробили частковий ремонт власними силами в одній із виставкових залів музею, а також в коридорах, підвальних приміщеннях, які вже давно цього потребували, і що ми не могли зробити через великий потік людей.

"ДС" Завдяки пандемії світ став більш цифровим. Діджиталізація музею відбулася?

Ю.Л. За час пандемії ми повністю відцифрували свою колекцію негативів, що існувала в музеї з 1904 року. Це близько 7 тис. одиниць. Крім того, як і наші колеги в усьому світі, ми започаткували онлайн-екскурсії по музею. Запустили нарешті наш YouTube-канал і віднайшли у наших співробітників нові таланти. Виявилося, що наші науковці вміють прекрасно працювати в кадрі. Ми зробили доволі багато коротеньких відеоісторій тривалістю від 1 до 15 хвилин про сам музей, про художників та їхні твори. Кількість переглядів цих фільмів дуже різна — від декількох десятків до 50 тисяч. Але з того, що я бачу, наразі більше поціновувачів сучасного мистецтва. Класичного значно менше.

"ДС" Ця діяльність не принесла вам дохід, але дозволила зберегти аудиторію…

Ю.Л. Так. Але, як не дивно, певні послуги, такі, наприклад, як платні онлайн-лекції навіть розширили коло наших слухачів. Справа в тому, що до пандемії лекції проходили в музеї і були доступні тільки киянам, а в онлайн-форматі їх могли слухати всі охочі, незважаючи на те, де вони знаходяться, у Вінниці чи Берліні.

"ДС" В майбутньому будете продовжувати наповнювати свій YouTube-канал?

Ю.Л. Звичайно. Нам сподобалося, більше того, ми відзняли багато матеріалу, який зараз знаходиться в роботі. І кожного місяця ми обов’язково будемо поповнювати канал новим відео.

"ДС" В уявлені багатьох людей українські музеї це щось пропахле нафталіном і не дуже цікаве. Як ви збираєтеся модернізуватися і що сьогодні пропонуєте відвідувачам?

Ю.Л. Всі світові музеї, і Лувр в тому числі, люблять проводити так звані "топові" виставки — тобто, не зовсім класичні, чи то традиційні, але які мають відношення до мистецтва. Наприклад, минулого року ми робили проєкт, який вдалося втиснути між двома локдаунами – це виставковий проєкт "Art of Clip" Дому Високого ювелірного мистецтва Van Cleef&Arpels. Вони представляли свою збірку ювелірного мистецтва починаючи з початку XX століття і закінчуючи сьогоденням. Виставка була дуже змістовна, створена спеціально для музейного простору і її відвідало багато людей. Причому тих, які б не прийшли до нашого музею, напевне, ніколи. А так, прийшовши дивитися на прикраси, вони ще й оглянули нашу колекцію творів XIX століття і сучасного мистецтва. Я вважаю, що подібні проєкти потрібно робити хоча би раз на рік, щоб поширювати інформацію про музей та його багату збірку.

Був у нас ще один цікавий проєкт. Щоправда, публіка сприйняла його неоднозначно. У нас на першому поверсі є невеликий зал "Клітинка", який ми вирішили зробити експериментальним. Саме у цьому просторі ми відкрили виставку "Помічник, супутник, друг" разом із Київський зоологічним парком та Благодійним фондом Happy Paw ("Щаслива лапа"), присвячену зображенню тварин в українському класичному мистецтві.

"ДС" А що ж не сподобалося критикам?

Ю.Л. В нашій колекції є картина Миколи Сергеєва "Навала зими", яку ми перетворили на своєрідне тло для інших картин. На мій погляд, вийшло нестандартно, як для експозиції в класичному музеї. Завдяки дизайнерському рішенню Олександра Бурлаки виставка апелювала і до традиції розвіски творів у ХІХ столітті, і до сучасної цифрової естетики. Але негативних відгуків ми отримали багато. Найцікавіше, такі відгуки провокували людей приходити на виставку та залучатися до дискусій.

"ДС" Після локдаунів у вас збільшилася кількість відвідувачів?

Ю.Л. Я би не сказала, що як тільки відкрилися музеї то люди відразу кинулися долучатися до прекрасного. Кількість відвідувачів була в рамках традиційного відвідування музею. На рік ця цифра коливається від 70 до 100 тис. людей.

"ДС" А скільки взагалі за цей рік ви встигли провести виставок? І як ви збираєтеся поповнювати фінансові втрати, які понесли минулого року?

Ю.Л. Завдяки тому, що ми виграли грант інституційної підтримки від УКФ, музей вийшов на звичні фінансові показники. Якщо говорити про 2021 рік, то на сьогоднішній день, завдяки проєкту з Домом Високого ювелірного мистецтва Van Cleef&Arpels, ми виконали наш фінансовий план.

Щодо виставок, то пандемія нам збила наші плани, і від якоїсь частини проєктів ми вимушені були відмовитися, особливо це стосується міжнародної співпраці. Як правило, графік локдаунів у країнах не співпадає. Торік ми навіть започаткували цікаву практику – за один день до введення локдауну відкрити виставку, а наступного дня перевести її в онлайн режим. Куратор проєкту регулярно проводив екскурсії, ми робили прямі включення у Facebook і на музейному YouTube-каналі.

Наразі у нас проходить виставка сучасного мистецтва "Тату, шолом тисне. Сучасне мистецтво з колекції NAMU", на якій ми демонструємо твори, що надійшли до музею за останні роки. Взагалі, якщо говорити про колекцію музею, то найдавніші предмети мистецтва в ній датовані VIII сторіччям – це наші половецькі баби. Колекцію ж сучасного мистецтва ми поповнюємо весь час. І ми робимо сучасне мистецтво класикою, бо як тільки картина або об’єкт потрапили до музею і їм присвоїли інвентарний номер, то їх одразу можна вважати такими, що уже увійшли до історії мистецтва.

"ДС" Скільки музей витрачає на придбання творів мистецтва на рік?

Ю.Л. Якщо чесно, то ми б мали отримувати кошти від держави на придбання творів мистецтва, бо це справа державна. Але, на жаль, така опція відсутня. Ми багато працюємо з сучасними українськими художниками, колекціонерами, меценатами. І саме співпраця з цими людьми і приводить до поповнення колекції. Крім того, музей поповнився колекцією "Градобанку", за яку ми судимося з 2006 року з Національним банком України.

Якщо говорити про кількість, то, наприклад, в 2019 році ми поповнили свої фонди на 2 тис різних експонатів, оціночна вартість яких складає 20 млн 875 тис 600 грн.

"ДС" Скільки виставок заплановано на наступний рік?

Ю.Л. Ми запланували шість виставок. Але як буде розвиватися ситуація з пандемією у світі – невідомо. Тому стверджувати, що всі заплановані проєкти відбудуться, наразі просто неможливо.

"ДС" Світові музеї занепокоєні безпекою своїх відвідувачів – тим, як уберегти їх від коронавірусу. Що ви робити в цьому напрямку?

Ю.Л. Ми зараз знаходимося у "жовтій" зоні, яка передбачає перебування не більше одного відвідувача на площі 4,5 кв. м. Наразі об’єм музею і кількість поціновувачів мистецтва дозволяють дотримуватися цих норм. Звичайно, ми постійно проводимо дезінфекцію приміщення. Окрім того, у нас 80% працівників вакциновані, тому навіть якщо у Києві змінять зонування, ми зможемо працювати. Єдине, що залишається не до кінця зрозумілим, як буде працювати перевірка ковід-паспортів.

    Реклама на dsnews.ua