Страйк в Алчевську. Що буде з комбінатом і чи чекати соціальний вибух в ОРДЛО

В огляді "ДС" — головні події за останні сім днів, що відбулися на території окупованих районів Донбасу

Уявне затишшя

Увесь тиждень, що пройшов, зведення з донбаського фронту говорили нібито про значне зниження інтенсивності обстрілу з боку обох армійських корпусів ВС РФ, що дислоковані на території окупованих районів Донецької та Луганської областей. Так, 17 травня штаб ООС зафіксував дев'ять порушень окупантами режиму припинення вогню (один український військовослужбовець отримав поранення), 18 травня — шість обстрілів, а 19 травня — взагалі тільки один.

При цьому в ту ж минулу середу, наприклад, недалеко від населеного пункту Піски ворогом проводилися земляні інженерні роботи для створення нових укріплень у напрямку розташування передових позицій підрозділів української армії. І вже 20 травня бойовики порушили режим тиші в зоні ООС десять разів, а 21 травня в результаті обстрілу озброєними формуваннями Російської Федерації українських позицій поблизу населеного пункту Луганське три українських армійці були поранені.

Про уявне затишшя свідчили і слова, сказані начальником генштабу — головнокомандувачем ЗСУ Русланом Хомчаком 18 травня в Брюсселі на засіданні Військового комітету НАТО. "Незважаючи на заяву міністра оборони РФ про повернення військ до місць постійної дислокації, Росія продовжує утримувати близько 80 тис. особового складу та значну кількість озброєння і військової техніки на різних ділянках кордону з Україною", — також зазначив Хомчак.

Нарешті, за його словами, в Азово-Чорноморському регіоні продовжують перебувати кораблі і катери, що перекинуті на посилення російського угруповання з Північного флоту і Каспійської флотилії. Хомчак резюмував для генералів НАТО: "За нашими оцінками, згадане дозволяє Росії швидко наростити наступальні можливості угруповань своїх збройних сил для здійснення наступальних дій проти України ".

Особливості "військових зборів" в ОРДЛО

Тим часом і в ОРДО, і в ОРЛО одночасно почалися так звані "військові збори резервістів", в яких, за заявами обох російських окупаційних адміністрацій, повинні були взяти участь 3 тис. осіб від кожної "республіки". Однак явка "військовозобов'язаних" виявилася очікувано низькою, тому повсюдно були розставлені блокпости для вилову "ухильників". Також на всіх пунктах пропуску на неконтрольованій Україною ділянці українсько-російського кордону зупиняли всіх чоловіків призовного віку, щоб ніхто з них не проскочив на всілякі заробітки.

Ще одне цікаве ноу-хау окупантів розкрив для широкого загалу відомий "іхтамнет" у запасі Гіркін на прізвисько Стрелков. За його словами, через великий недобор "резервістів" представники "влади ДНР" пішли на хитрість і формений обман. "Керівництво непрацюючого (зарплата не виплачується з жовтня 2020 р.) Харцизького трубного заводу викликало працівників на підприємство, сказавши, що воно запускається — і вручило повістки", — написав Гіркін у соцмережі, висміявши "безграмотність, тупість і невміння місцевих керівників організувати серйозний захід". "Очевидно, що їх талантів і умінь вистачає тільки на організацію концертів і феєрверків", — також сказав Гіркін.

Зауважимо, що "влада ЛНР" особливими талантами та вміннями в цій справі теж не відзначилася. За рознарядкою, спущеною директорам місцевих підприємств, кожному заводу, шахті і "бюджетній організації" необхідно було відправити на "військові збори" конкретну кількість своїх працівників, але практично ніхто не впорався з виконанням плану. Наприклад, Луганський завод автоклапанів (нині іменується "Автомотозапчастина") сподобився на відправку в пункт збору аж 93 співробітників, завод "Маршал" — 43, а антрацитівська шахта "Комсомольська", на якій рік тому був дуже гучний страйк, — порядку 40-50. До речі, шахтарів збирали через відділи кадрів повістками, але той, хто не хотів брати участь у "військових зборах", просто платив хабар колаборантам вже в "військкоматі".

Алчевський страйк

Як не дивно, але подібний посилений вилов "резервістів" не тільки не перервав, але навіть підсилив страйк робітників на найбільшому підприємстві ОРЛО — Алчевському металургійному комбінаті, що віджала знаменита південноосетинська корпорація генералів ФСБ "Внешторгсервис". Металурги Алчевська почали страйкувати ще 21 квітня, коли отримали всього 29% зарплати за грудень минулого року, а неоплаченими залишилися січень, лютий, березень і квітень 2021-го. Тоді в перших рядах страйкуючих були доменщики і укладивателі доменного району (працівники, які виконують маневри на тепловозах). 18 травня на роботу не вийшли вже всі локомотивні бригади заводу.

19 травня працівникам меткомбінату виплатили всього по 15% від заробітної плати, і після такої "подачки" до страйку приєдналися ще два заводських підрозділи — сортопрокатний цех і цех уловлювання. Тобто тупикова ситуація на містоутворююче підприємство поставила на грань соціального вибуху весь Алчевськ, що відрізняється найбільшою стабільністю в окупації. І це при тому, що говорити про зникнення соціальної напруженості в шахтарських містах і селищах окупованої частини Луганщини явно не доводиться — там злидні вже нижче плінтуса. Як, утім, і в гірницьких селищах сусідніх ОРДО.

За наполегливими чутками, Алчевський меткомбінат можуть оголосити банкрутом вже в червні, і далі піде чергова "реорганізація", як це сталося з шахтами, багато з яких просто закрили, а зарплатні борги не виплатили. У результаті металурги Алчевська нібито дістануться металургійному зіц-магнату Ігорю Андреєву. Ми вже писали в лютому, що цей старий "ахметовець" (власник донецької компанії "Геркулес", що відома своїми пельменями та морозивом, а також власник підприємств з випуску молочної продукції "Добриня" і ковбас "Пан фазан") зумів відхопити Донецький метзавод і замахується на існуючі металургійні активи в Макіївці і Єнакієвому. Але, як показали перші місяці "інвестування" Андреєвим в ДМЗ, погашення боргів робітникам заводу (дев'ятимісячна заборгованість із зарплати становить на підприємстві 720 млн руб.) у програму оздоровлення підприємства не входить.