"Ідіть геть до чортової матері". Навіщо Кравчук послав Путіна з Лавровим, а заодно і Пєскова з Гризловим

В огляді "ДС" — головні події за останні сім днів, що відбулися на території окупованих районів Донбасу

Кравчуківське "до чортової матері"

Тиждень, що минає розставив, нарешті, багато ключових точок над "і" в питанні актуальної ситуації навколо окупованої Росією частини українських Донецької і Луганської областей. Схоже, будь-яке просування до миру в російсько-українській війні нині перебуває в стадії глибокої заморозки. І виною тому — Кремль з його реалізацією власних "запасних планів" по Донбасу, що включають не тільки нове загострення на лінії фронту і перманентний тиск на українську делегацію в Тристоронній контактній групі, щоб здійснити давню путінську мрію про прямі переговори Києва з кремлівськими гауляйтерами в окупованих Донецьку і Луганську. До всього цього також долучився намір маріонеток Путіна повністю ізолювати ОРДЛО від решти України за допомогою ускладненої процедури перетину лінії розмежування туди і назад, що ось-ось станеться.

Власне, українській владі тепер доводиться називати речі своїми іменами, як, наприклад, це з недавніх пір робить глава української делегації Леонід Кравчук, чия категоричність у висловлюваннях зростає буквально з кожним днем. І якщо на початку минулого тижня він ще намагався якось підбирати дипломатичні вирази, то в її середині — вже прямо заявляв, що "ми не можемо спостерігати, як вони стріляють, вбивають нас, і називати це провокацією, це — не провокація, це — війна". Ну а під кінець тижня взагалі став, як то кажуть, рубати правду-матку.

"Якщо ви послухаєте Путіна, Лаврова, Пєскова, Гризлова, то в різний час вони говорять різне, а висновок один: вони там ні до чого, вони якісь спостерігачі, вони нам, бачите, допомагають вирішити питання якогось внутрішнього конфлікту. А ми їх просимо? Ми говоримо: йдіть геть до чортової матері. Ми ж не просимо їх вирішувати конфлікт, допомагати нам, немає такого звернення і ніколи не буде. Ми не просимо агресора допомагати нам вирішити ситуацію з агресором — це якась дивина. Але вони настільки неадекватні в своїх оцінках, я стежу за кожним їхнім виступом і їх важко зрозуміти. Вони думають, що настільки хитрі, що можуть самі себе перехитрити", — розкрив секрет Полішинеля Кравчук в одному з п'ятничних телеефірів. І різко додав, що "сьогодні ми готові, ми не хочемо цього, але ми готові набити морду тим, хто лізе до нас без наших запрошень".

Глибоко стурбована двозначність ОБСЄ

Те, що подібне кравчуківське "до чортової матері" — не якась там емоційна відсебенька, а більш ніж офіційна позиція, узгоджена з Банковою, підтвердила заяву керівника Офісу президента Андрія Єрмака під час онлайн-спілкування з експертами та журналістами, що організоване 5 березня брюссельським аналітичним центром European Policy Centre. Зокрема, Єрмак, раніше завжди випромінює в даній темі оптимізм, заявив, що сьогодні робота ТКГ фактично заблокована Росією, через що жодне питання не просувається вперед.

"Сьогодні час нарешті сказати, що якщо ви дійсно хочете припинити війну — ось план на столі. Готова пропозиція наших німецьких і французьких партнерів щодо кластерів або, я б сказав, логічних кроків, на базі яких можна створити дорожню карту припинення війни. Це проговорено. І ми чекаємо відповіді від Російської Федерації. І якщо вони будуть чути про це кожен день, і не тільки від України, ми зможемо досягти такого необхідного миру в центрі Європи ... Ми рухаємося до миру, а й готові захистити нашу країну", — сказав права рука Володимира Зеленського. Тобто очевидно, що такої точки зору дотримується тепер і президент.

Тим часом, як випливає з релізу ОБСЄ за підсумками засідання ТКГ 3 березня, спостерігачі Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ продовжують вважати, що прихильність режиму припинення вогню в зоні конфлікту і додаткових заходів по його посиленню в цілому зберігається. І це незважаючи на приліт 4 березня через зони ООС до Києва спеціального борту з більш ніж 20 військовослужбовцями, які отримали поранення (в тому числі і дуже серйозні) і травми в останні дні на фронті. Однак СММ ОБСЄ налаштована дуже райдужно: "Середня кількість порушень режиму припинення вогню на минулому тижні, згідно з даними СММ, була в десять разів нижчою, ніж в лютому 2020 р. Але для досягнення повної тиші потрібна велика політична воля сторін".

А ось діюча голова ОБСЄ, голова МЗС Швеції Анн Лінде заявила, що стурбована загостренням ситуації на Донбасі, а також закликала відкрити всі КПВВ на лінії зіткнення з ОРДЛО, що блокують, як відомо, російські окупанти. "Стурбована останніми повідомленнями про жертви на сході України. Критично важливі консолідація та зміцнення режиму припинення вогню для полегшення гуманітарної ситуації", — констатувала шведська дипломатка. Одним словом, виходить така собі двозначність ОБСЄ. Правда, думка Лінде — це все-таки позиція не стільки ОБСЄ, скільки самоїі Швеції, яка входить в число найбільших європейських друзів України.

Абхазький арешт Абхаза з "П'ятнашки"

Прилетіла на минулому тижні новина з окупованої Росією грузинської Абхазії не привернула б особливої уваги нікого в ОРДЛО, якщо б героєм місцевих розбірок не став "герой Новоросії", ватажок сумно відомого своїми військовими злочинами в окупованих районах Донеччини бандформування "П'ятнашка" Ахра Авідзба на прізвисько Абхаз. Цього персонажа разом з групою охорони, що складається з "громадян ДНР", заарештували абхазькі чекісти "Служби держбезпеки Абхазії", а також обшукали його будинок у селі Гуміста під Сухумі, вилучивши великий арсенал зброї.

Російські пропагандисти, само собою, тут же завили про страшні "маски-шоу", про сльози дружини Абхази Юлії (в дівоцтві Овчаренко), вирваний у неї з рук телефон та інших мелодраматичних подробицях. Хоча сенс події простий — Авідзба уявив себе "абхазьким Леніним" (крім жартів, від своїх наближених він вимагає себе називати не інакше, як "Ленін"), якому дозволено буквально все.

У січні 2020 р. він на чолі натовпу бере штурмом "адміністрацію президента Абхазії", а потім, осадивши так звану державну дачу в Сухумі, змушує підписати заяву про відставку тодішнього "президента" Рауля Хаджимба. Уже при новому "главі Абхазії" Аслане Бжанія цей невгамовний "Ленін" стає "радником президента з міжнародних зв'язків", але через кілька місяців рве з ним через "втрати віри в спільну справу" і починає звинувачувати Бжанія та його наближених у прогрузинських настроях. Тепер, судячи з усього, Абхаз з "П'ятнашки" вирішив організувати у себе на батьківщині "маленький військовий переворот", прихопивши з собою з ОРДО кілька "іхтамнетів"-головорізів, але був збитий на самому злеті.

Нас же у всій цій історії з Авідзба цікавить факт того, що окремим військовим злочинцям, які мають бойовий досвід і гроші на окупованій частині Донбасу стає дуже тісно в межах ОРДЛО. Тому їх "геройське" минуле стає проблемою вже тих територій, які вони облюбували після свого від'їзду із зони російсько-української війни.