Без капітуляції. Який "подарунок" до інавгурації Зеленського отримали окупанти на Донбасі
В огляді "ДС" - головні події за останні сім днів, що відбулися на території окупованих районів Донбасу
На фронті без змін
Не можна не визнати очевидного: багато ватники по обидві сторони лінії дотику і навіть далеко за поребриком з нетерпінням чекали інавгурації президента України Володимира Зеленського як якоїсь "манни небесної". Однак инаугурационное 20 травня настало, але ніякої сенсації не принесло, а тим більше не відбулося якогось стрімкого розвороту в палкі обійми путінської "російського світу". В умовах парламентсько-президентської республіки такі геополітичні віражі неможливі апріорі, до того ж для команди Зеленського, що зробила ставку на парламентські перевибори, будь-які перекоси в ту або іншу сторону загрожують втратою левової частки свого електорату на заході та в центрі, на сході і півдні країни.
В результаті вийшло так, що у своїй промові після прийняття присяги у Верховній Раді новий глава держави очікувано говорив про бажання миру, але не шляхом здачі територій і людей, тобто без капітуляції. Зате на зустрічі з іноземними гостями новий Верховний головнокомандувач попросив у колективного Заходу посилити свої санкції проти Росії. Тим самим стало ясно одне - стратегічні позиції України на оборонному, і на дипломатичному напрямках при Зеленском будуть в принципі такими ж, як і при його попередника Петра Порошенка. Показово підсумував інавгураційну промову нового українського президента з-за свого запоребрикового далека відомий коллаборант Ходаковський: "Зеленський - це зброя проти Росії нового покоління, і запит на зеленщину в Росії зараз дуже високий".
Не спостерігалися певні зміни на тижні, що минає, і безпосередньо на донбаському фронті - російські окупанти, як і раніше, ведуть обстріл, в тому числі із застосуванням заборонених Мінськими угодами мінометів і ствольної артилерії, а українські армійці ліквідують окремих "ихтамнетов" вогнем. Втім, окремо варто відзначити той факт, що свій подарунок на інавгурацію Зеленського піднесли бійці 54-ї бригади ЗСУ. За якихось півгодини вони знищили або пошкодили 21 одиницю техніки 2-го армійського корпусу ЗС РФ у районі окупованого Первомайська Луганської області, а "ихтамнетных" розмов про цю успішної військової операції сил ООС було на весь тиждень.
До речі, зміна президентської влади також де-факто не відбилася на попередніх домовленостях в Мінську в гуманітарній сфері. 24 травня на мосту через Сіверський Донець біля міста Щастя бойовики, як і планувалося, передали українській стороні 60 громадян України, що перебували в ув'язненні на території окупованих районів Луганщини. Це вже п'ятий етап передачі ув'язнених з ОРЛО, в попередні рази таке відбувалося в квітні, березні, лютому та грудні. Всього ж з грудня 2018 р. по травень 2019-го вдалося перемістити на контрольовану українським урядом територію 255 засуджених, яких в 2014 р. попало опинитися в пенітенціарних установах Луганська та околиць.
Перший "вирок" у справі Гіві
Тим часом у сусідніх ОРДО вирішили згадати про медиаперсонаже Товстих по кличці Гіві, оголосивши про перше "судовий вирок" у справі про його ліквідацію у лютому 2017-го. Втім, про затримання кілера або когось представленого в цій ролі мова абсолютно не йшла - до 12 років в'язниці "засудили" живе в окупації 40-річного Дмитра Батрака виключно "за шпигунство".
Як стверджують в "МГБ ДНР", Батрак з 2016 р. нібито передавав СБУ відео і фото адмінбудівель, захоплених окупантами, а також дані про місцезнаходження їх бойових загонів. Так при чому він, питається, до Гіві і до його останнього пригоди з вогнеметом "Джміль"? А при тому, що "український шпигун" зробив неймовірне - купив кілька сім-карт чинного в ОРДО оператора мобільного зв'язку "Фенікс" (за таке можна загрібати в окупованій Донеччині буквально кожного), а потім нібито комусь передав для використання при організації ліквідації Гіві.
Само собою, "справа" чекістів проти Батрака настільки шито білими нитками, що серйозного пропагандистського ефекту не відчує на собі навіть особливо ватна місцева бабуся. Однак після "запікання" Гіві дійсно пройшло вже більше двох років, а віз, тобто результати ФСБ-розслідування події, і нині там. Одним словом, був необхідний очковтирательский "прорив у слідстві", і його настільки бездарним чином зготували, відправивши на заклання українського громадянина Батрака - чергову жертву окупації.
Палиці в колеса ЗНО
23 травня в Україні повсюдно пройшло зовнішнє незалежне оцінювання (ЗНО) з української мови та літератури, в цілому охопивши по всій країні майже 350 тис. абітурієнтів. Але для живуть в ОРДЛО випускників потрапити на тестування було серйозною проблемою. А все тому, що вже з вечора 21 травня на багатьох блокпостах на лінії зіткнення бойовики почали блокувати школярів, які їхали на підконтрольну територію для здачі ЗНО.
Спочатку проблеми з пропуском підлітків почалися в Гнутово, потім перемістилися в Оленівку, потім - на інші пункти пропуску. При цьому їхні батьки бачили в руках окупантів якісь списки з прізвищами якихось "персон нон грата", якими виявилися їхні власні діти. У підсумку тільки з окупованої Донеччини через КПВВ не зміг потрапити на обов'язкове ЗНО з української мови 71 школяр. Правда, всього в цьому році з території ОРДО на цей іспит зареєструвалися 678 чоловік, абсолютна більшість з яких потурбувалися, мабуть, про виїзді з окупації заздалегідь.
Але і для тих абітурієнтів, кому здачу ЗНО бойовики вставили на своїх блокпостах палиці в колеса, ще далеко не все втрачено. Так, в Українському центрі оцінювання якості освіти вже заявили, що не змогли взяти участь у травневому тестуванні старшокласники з ОРДЛО обов'язково зможуть взяти участь у додатковій сесії здачі ЗНО, запланованої з 26 червня по 11 липня.
