Без участі в суді Януковича вирок не буде легітимним, — адвокат
Таку думку висловив адвокат Януковича Стефан Решко, передає "ДС" з посиланням на телеканал "112 Україна".
"Справа в тому, що в кримінальному праві питання процедур не менш важливий, ніж сам зміст доказів, так як кримінальне право як раз пов'язує питання дійсності чи відносності, допустимості докази, можливість його використовувати та процедуру його отримання. Враховуючи те, що Янукович, усім зрозуміло, не знаходиться в Україні, це означає, що тут треба застосовувати до нього ті процедури, які передбачені міжнародно-правовими угодами, мені здається, що Генпрокуратура чомусь вперто ігнорує ці процедури. Не знаю, з чим це пов'язано, але ігнорування небезпечна, бо може призвести до скасування вироку через отримання неприпустимих доказів або отримання доказів з порушенням встановленого порядку. Порушення цих процедур може дати якийсь проміжний результат на короткій дистанції, але на довгій інстанції, коли підуть апеляції, оскарження, можливо, вирок не витримає критики професійних адвокатів і має бути скасований, якщо буде порушення процедури", - заявив Решко.
На питання про те, чи буде легітимним вирок суду без забезпечення участі Януковича, адвокат відповів: "На мою думку, це буде очевидне порушення, і вирок не буде легітимним".
Також він спрогнозував, що судовий розгляд затягнеться на 1,5-2 роки.
Зазначимо, сьогодні суд продовжив підготовче засідання по справі про держзраду Януковича.
У березні Військова прокуратура передала до суду обвинувальний акт стосовно Януковича. Його підозрюють у скоєнні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 111 ("Державна зрада"), ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 110 ("Пособництво в умисні дії, вчинені з метою зміни меж території та державного кордону України") і ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 437 ("Пособництво у веденні агресивної війни") КК України.
4 травня суд розпочав підготовче засідання у справі про держзраду Януковича. У ході засідання адвокат Януковича Віталій Сердюк зачитав заяву, в якій екс-президент просить суд викликати його на засідання в рамках "взаємної правової допомоги", тобто через звернення до Мін'юсту Росії.
