Bloomberg: Україна наростила далекобійні удари по російських військових цілях
Власна зброя, супутникові дані й розвідка допомагають Україні уражати НПЗ, газові термінали та судна ворога
Перші українські ударні апарати середньої дальності виконували завдання приблизно за 100 кілометрів і несли бойову частину, порівнянну за масою з кулею для боулінгу. Тепер значна частина українського озброєння — невеликі й недорогі крилаті ракети. Вони дістають цілі в глибині Росії та на тимчасово окупованих українських територіях. Серед об’єктів ураження — системи ППО, газові термінали й нафтопереробні заводи.
Такі зміни стали можливими завдяки розвитку українського виробництва та складному плануванню операцій. Військові використовують докладні карти, розгалужену розвідувальну мережу та супутникові знімки західних партнерів, на яких видно російські засоби ППО.
До роботи долучають і досвідчених фахівців енергетичної галузі. Вони допомагають визначати вразливі місця виробничих об’єктів. У вересні підрозділ Kairos разом з іншими підрозділами спричинив пожежу на НПЗ у районі Москви. Для підготовки того удару знадобилися не лише найсвіжіші супутникові знімки цілі. Військові також вивчали архівні зображення, щоб порівняти зміни на об’єкті та визначити елементи, які потрібно уразити. Такий аналіз допоміг уточнити завдання.
Можливості України завдавати ударів далеко вглиб Росії суттєво зросли навіть порівняно з минулим роком. Водночас наближається холодна зима, а ресурси української протиповітряної та протиракетної оборони скорочуються. Відносини зі США, які раніше надавали Києву найбільшу підтримку, також переживають спад. Президент США Дональд Трамп і президент України Володимир Зеленський останніми тижнями обмінювалися різкими заявами.
Для ударів по території Росії українські військові не можуть використовувати Starlink компанії SpaceX як канал зв’язку. Там сервіс вимкнений. Для керування апаратами поза радіогоризонтом випробовували різні рішення, але жодне не виявилося настільки ж ефективним і простим, як установлення термінала Starlink на літальний апарат. У таких операціях застосовують як дрони, якими оператор дистанційно керує до самої цілі, так і крилаті ракети. Останні заздалегідь програмують на політ до визначеного місця.
Доступність зв’язку також пояснює вищу результативність ударів на окупованих територіях України порівняно з атаками в глибині Росії. Оператори можуть отримувати відео з дронів майже до моменту влучання. Проте нещодавні швидкісні обмеження Starlink порушили цю роботу. Водночас під час нічних тестів 24 жовтня Україна вже не зафіксувала таких обмежень для з’єднань терміналів Starlink.
Тривала українська кампанія ударів дронами та крилатими ракетами, ймовірно, є найбільшою в історії. Російське Міністерство оборони регулярно повідомляє про сотні українських засобів ураження у своєму повітряному просторі за ніч. Росія зберігає перевагу в балістичних ракетах, якими атакує українські міста. Однак майже безперервні удари по її території дозволили Києву значною мірою зрівнятися з противником за кількістю застосованих засобів ураження.
Kairos також проводить численні операції на окупованих територіях у межах міжнародно визнаних кордонів України. Цьому сприяли домовленості Міністерства оборони зі SpaceX на початку року. Вони передбачали своєрідний "білий список" терміналів Starlink. Такий механізм заблокував доступ російських військових до системи й дозволив українським операторам використовувати її для польотів над окупованими територіями.
Результати роботи Kairos стали підставою для його розширення з батальйону до 7-го окремого Центру безпілотних систем. Це більша структура із сотнями військовослужбовців. Вона також може керувати іншими підрозділами. Розширення Kairos відбувається одночасно зі збільшенням кількості атак на російські НПЗ, газові термінали, танкери в Чорному морі та військові об’єкти. Під час літньої операції з ізоляції Криму Сили безпілотних систем нарахували сім тисяч ударів дронами на цьому театрі бойових дій.
Наслідки ударів по віддалених цілях уже відчутні для російської економіки. Споживачі РФ стикаються з дефіцитом і зростанням цін. Виведення з ладу центрів обробки даних ускладнює інтернет-трафік і торгівлю.