Британський трикутник. Навіщо Зеленський відправляє Залужного до Лондона

Мабуть, жодна заява Володимира Зеленського за останні місяці не викликала такого ажіотажу в медіа, як висловлене ним бажання призначити Валерія Залужного послом у Сполученому Королівстві. У соцмережах у симпатиків колишнього головнокомандувача ЗСУ вирують емоції: хтось засмучується, що "генерала заслали на острови", хтось, навпаки, радіє, що "тепер йому відкрито шлях у політику".

Однак зараз надто рано робити категоричні оцінки. Впевнено можна говорити лише про те, що в цьому призначенні (якщо воно відбудеться) збігатимуться інтереси всіх трьох сторін: Британії, Зеленського та Залужного.

Інтерес Британії

"Погодив кандидатуру посла нашої держави у Великій Британії. Генерал Валерій Залужний говорив мені саме про такий напрям для себе — дипломатичний. Міністерство закордонних справ України направило відповідний запит на агреман", — розповів Зеленський українцям у вечірньому відеозверненні 7 березня. Про те саме трохи раніше повідомило МЗС України.

Це досить неординарна подія у дипломатичній практиці. Колишній посол України в США (2015-2019 рр.) Валерій Чалий каже, що офіційне оголошення кандидатури посла до отримання агремана є грубим порушенням дипломатичного протоколу. Це те, про що знає будь-який студент-міжнародник.

Процитуємо підручник доцента Львівського національного університету Олександри Сагайдак: "Особливо важливо (і цього вимагає міжнародна практика), щоб факт запиту агреману зберігався у повній таємниці, тому що розголошення таких відомостей, особливо при відмові у наданні агреману, може призвести до негативних наслідків, зокрема, до ускладнення відносин між зацікавленими державами".

Звісно, можна припустити, що таким чином Зеленський вирішив поставити Лондон і Залужного перед фактом: мовляв, вони не зможуть відмовитися, якщо я про це оголосив. Але така версія все ж таки надто фантастична.

Правдоподібніше, що Зеленський зробив свою заяву, бо заздалегідь знав про згоду Лондона. Або британська сторона взагалі сама була ініціатором цього призначення.

Нагадаємо, що посада посла України в Сполученому Королівстві вакантна вже понад сім місяців — попереднього посла Вадима Пристайка Зеленський звільнив 21 липня 2023 р. З осені ходили чутки, що Банкова хоче зробити послом екс-міністра оборони Олексія Резнікова, але британці чинили опір. Нещодавно нова хвиля чуток пророкувала переїзд за Ла-Манш генпрокурору Андрію Костіну. Зважаючи на це, було б не дивно, якби Лондон сам натякнув Києву, кого хоче бачити в себе послом.

Навіщо Британії Залужний? Про це розповів міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба. В ефірі телемарафону він пояснив, що в Лондоні розташовані посольства великої кількості країн так званого Глобального Півдня — Африки, Азії та Латинської Америки, і "туди не відправляють будь-кого". "Я переконаний, що Валерій Залужний там буде абсолютно однією з найбільш шанованих фігур і принесе багато користі не лише з погляду двосторонніх відносин із Британією, а й для такої кулуарної дипломатії з країнами Азії, Африки та Латинської Америки", — припустив міністр.

Справді, Лондон веде власну активну гру на глобальній арені. Цілком імовірно, що консультацій між Форін-офісом та українським посольством, коли туди переїде Залужний, досягнуть безпрецедентно високої інтенсивності. І офіційні зустрічі британського уряду з представниками країн Глобального Півдня супроводжуватимуться кулуарною дипломатією за участю Залужного, як натякає Кулеба.

Водночас, посиляться позиції Лондона як гравця в українській політиці. Можна навіть сказати, що, прийнявши у себе Залужного, Британія "врятує" його і від ймовірних проблем, і від можливих спокус. І це теж буде у її інтересах.

Інтерес Зеленського

5 березня Центр SOCIS оприлюднив результати соцопитування, проведеного з 22 лютого по 1 березня (тобто через два-три тижні після того, як Зеленський звільнив Залужного з посади головнокомандувача ЗСУ). Там дуже цікаві цифри: на парламентських виборах Блок Валерія Залужного набрав би 46,4% голосів і отримав би у Раді 235 мандатів (тобто сам сформував би більшість), а Блок Володимира Зеленського — 21,1% голосів (107 мандатів). На президентських виборах Залужний виграв би у Зеленського з рахунком 41,4% проти 23,7% у першому турі та 67,5% проти 32,5% у другому турі.

Тому Банкова має вагомі мотиви відправити Залужного послом. Це, звісно, не заслання, але все ж таки — ізоляція від участі у внутрішній українській політиці.

Крім того, це чудовий спосіб міцно прив'язати Залужного до Зеленського у суспільній свідомості. Лояльні до Банкової ТГ-канали зараз просувають саме цей меседж: "Залужний вирішив бути у команді Зеленського". Залужний із своїм феноменально високим рейтингом довіри має підтягнути рейтинг Зеленського вгору. Це допомогло б мінімізувати ту шкоду, яку Зеленський завдав своєму іміджу, коли звільнив популярного у народі головкома ЗСУ.

Саме тому Зеленський поспішив гучно оголосити про своє бажання призначити Залужного послом. Та ще й наголосив, що Залужний сам просив про це. Також і Кулеба розповів глядачам телемарафону, що він мав кілька розмов із Залужним щодо майбутнього призначення, з яких "абсолютно переконався, що лежить душа в нашого шанованого генерала, колишнього головкома, до дипломатичної роботи". Тобто створюється ілюзія повної ідилії без тіні конфліктів. Сторінку перегорнуто, і на чистому аркуші малюватиметься пастораль, як Залужний, виконуючи волю Зеленського, наполегливо оре на дипломатичній ниві.

Ще один мотив — переконати тих українців, які вже сплять та бачать, як вони підуть на вибори та проголосують за Залужного, а також за його блок. Позитивні блогери Банкової вже розповідають, що оскільки Залужний залишається в команді Зеленського, всі чутки про можливі політичні амбіції генерала — це російська ІПСО.

Не секрет, що багато симпатиків Залужного бачать у ньому не стільки лідера, скільки прапор. Для них він просто символ надій на швидкі зміни на краще. До речі, половина з них п'ять років тому так само пов'язувала свої надії з Зеленським. Нині вони чекали від генерала якоїсь гучної активності, яка б підтвердила його готовність бути прапором. І у них зараз фрустрація.

Тому Банкова має підстави розраховувати, що якщо Залужний тихенько сидітиме собі в Лондоні, то українці в ньому розчаруються та поступово забудуть.

Інтерес Залужного

Не виключено, що екс-головком не мав і не має планів йти в політику, і він не хоче бути ані лідером, ані навіть прапором. Але навіть у цьому разі варіант роботи послом має свої переваги.

Не зайве нагадати, що ДБР із квітня 2022 року шукає відповідь на запитання "Хто здав південь?", і це кримінальне розслідування, за даними "ВВС Україна", стали називати "справою Залужного". Навіть якби Залужний і гадки не мав лізти в політику, це не гарантувало б йому, що на нього не звалять усю провину. Технологія відома: спочатку кілька хвиль дискредитації на телемарафоні та в інших медіа, лояльних Банковій, потім витік документів та/або аудіозаписів з матеріалів кримінального провадження, які нібито доводять провину, і після цього, коли половина колишніх симпатиків перетвориться на обурених обвинувачів, можна спокійно давати відмашку ДБР і говорити, що влада тут ні до чого, вона в розслідування не втручалася.

Тепер цей сценарій відкладається. Залужний зможе спокійно зайнятися зміцненням українсько-британських відносин, використовуючи свою дружбу з начальником штабу оборони британських збройних сил адміралом сером Тоні Радакіним, щоб підказувати Лондону, яка зброя нам потрібна.

Водночас він зможе там поправити здоров'я, психологічно відпочити та подумати про плани, навіть якщо раніше їх не було.

Наразі невідомо, чи буде Залужного звільнено з військової служби. Це не обов'язково, хоч, напевно, залежить від побажань британської сторони. Але в будь-якому разі цей фактор не матиме вирішального значення для планів.

Також пішла хвиля побоювань, що планам може стати на заваді вимога Конституції про те, що для обрання президентом необхідно проживати в Україні "протягом десяти останніх перед днем виборів років". Проте територія посольства вважається територією України. І у Виборчому кодексі прямо записано, що проживання в Україні включає "перебування громадян України у встановленому законодавством порядку у відрядженні за межами України в закордонних дипломатичних установах України".

Тож перед Залужним залишається відкритою можливість будувати будь-які плани. А як він цією можливістю розпорядиться — напевно, залежатиме не тільки від нього самого, а й від інших чинників: мінливої любові народу України, настроїв на Банковій та завзяття ходоків від потенційних спонсорів, яким люто набридло розвивати бізнес у системі, побудованій "слугами народу".