Бути крутішим за Орбана. Чому українсько-угорські стосунки погані і при Мадяру
Днями угорський прем’єр Петер Мадяр порівнював "Карпатську ініціативу" з сільським футболом, а згодом президент цієї країни Андраш Бака закликав підтримати Україну, яка нині бореться, як угорці у 1956-му. Чим викликані перепади настроїв у Будапешті?
Українсько-угорські гойдалки
Перемогу у квітні на парламентських виборах опозиційної партії "Тиса" на чолі із Петером Мадяром українці зустріли з оптимізмом і надією на завершення багаторічної епохи проросійського орбанізму. Спочатку так і було: у травні угорці віддали 35 млн євро, $40 млн та 9 кг золота, захоплені у березні під час нападу силовиків на українських інкасаторів, а у серпні справу проти інкасаторів закрили у зв’язку із відсутністю складу злочину; 4 червня Угорщина зняла 17-місячне вето на початок переговорів про вступ України до ЄС; тоді ж у червні Київ і Будапешт провели технічні консультації щодо розширення прав угорської нацменшини Закарпаття, після чого Угорщина підтримала відкриття першого переговорного кластера. А от далі ситуація знову почала нагадувати часи Орбана: угорська влада заблокувала відкриття наступних кластерів, а останнім часом пішла на відкриту ескалацію.
Мадяр зробив низку недружніх заяв у бік України. Зокрема, оголосив, що не допустить зберігання української нафти в Угорщині, хоча перед цим "Нафтогаз" та угорська Mol уклали меморандум про спорудження потужностей для зберігання української нафти неподалік українсько-угорського кордону. Мадяр атакував керівництво компанії, зажадавши узгоджувати з урядом такого роду контракти, та пообіцяв, що за його урядування українська нафта в його країні не зберігатиметься. Прибутків Mol, 25% якої належить державі, тепер не отримає.
Прем’єр Угорщини також не приїхав на саміт "Карпатської ініціативи". На критику з боку нашого МЗС і порівняння з Орбаном Мадяр порівняв ситуацію із сільським футболом: ми незнайомі, але в команді і маємо принести м’яча. За його словами, приєднувати суверенну державу до якихось ініціатив без її згоди — неприйнятно. Але Угорщину запрошували і до останнього вона не відмовлялася від представництва на рівні лідера. Більш того, порівнявши "Карпатську ініціативу" із сільським футболом, Мадяр принизив не тільки Україну, а й глав держав та урядів, які взяли участь у саміті.
Крім того, як повідомляв Володимир Зеленський, карпатська вісімка об’єдналася навколо 95 інвестиційних проектів загальною вартістю 40 мільярдів євро. Угорщина своїм демаршем відмовилася брати участь у цих проектах, фактично вистріливши собі в ногу.
Також можна згадати іншу неприємну історію: на початку вересня Верховна Рада ухвалила заяву з осудом злочинів радянської влади на Закарпатті у 1944-46 роках, що стало символічним жестом у бік Угорщини. У Будапешті оцінили жест прохолодно: саму заяву парламенту привітали, проте нагадали, що домовленості про права угорської нацменшини досі не виконані. Вищим проявом неповаги після проугорського рішення нашого парламенту стала відмова спікерки їхнього парламенту Агнеш Форстхоффер зустрічатися з українським колегою Русланом Стефанчуком.
Мадяр прагне стати крутішим сувереністом за Орбана
І от останніми днями гойдалка знову наблизилася до нас — тон заяв угорських політиків почав змінюватися. Очільниця МЗС країни Аніта Орбан повідомила, що Київ і Будапешт владнали непорозуміння щодо "Карпатської ініціативи" й Угорщина може з часом до неї доєднатися. Але відразу ж пояснила: очікує на ухвалення Верховною Радою у жовтні законопроекту, який врегульовує права угорців Закарпаття, зокрема, права на освіту рідною мовою. Тобто, Будапешт пішов на ескалацію, щоб тиснути на Україну задля швидкого ухвалення цього законопроекту.
Ще далі пішов президент Угорщини Андраш Бака. З трибуни Генасамблеї ООН він закликав підтримувати суверенітет України, яка бореться за свою свободу, як угорці робили це у 1956 році. В Угорщині президент має радше декоративні функції, проте сама заява може свідчити про готовність угорської влади до потепління у стосунках із Києвом. Після ухвалення Верховною Радою того, чого вимагає Будапешт.
Але не тільки. Мадяр — дуже амбіційний політик, він прагне продемонструвати виборцям, що крутіший за Орбана у відстоюванні суверенітету Угорщини. Цю його особливість варто враховувати, навіть якщо у високих кабінетах української влади угорський прем’єр викликає сильне роздратування. У його розумінні, Україна спочатку має виконати домовленості щодо захисту нацменшини на Закарпатті, потім він зустрінеться з Володимиром Зеленським, на рівні лідерів домовляться про дружбу, угорці запропонують Україні власні проекти, на щось погодяться з наших і Мадяр покаже власним виборцям, що він — переможець, бо зробив те, чого Орбан не домігся за 16 років при владі.
Схожа історія і з нафтосховищем. "Ніколи не буде" може змінитися на "ми не проти", але глава угорського уряду вочевидь прагне, щоб на цю тему український уряд говорив із ним, а не з компанією Mol. Ця компанія — монополіст, до того ж, її власники підтримували Орбана. Для Мадяра меморандум, укладений без його згоди, став червоною ганчіркою.
Простіше кажучи, в Києві нарешті мають враховувати особливості угорської влади і тамтешнього суспільства, які за багато десятиліть звикли до думки, що невеликий розмір країни не означає маленьких амбіцій. У нас головний пріоритет — зняття вето Мадяра на відкриття наступних переговорних кластерів. І він це чудово розуміє. Зрештою, за всю історію українсько-угорських взаємин Будапешт не завжди вороже ставився до України, однак і не був нашим щирим другом.
