Бюджет-2027. Коли Зеленський і Корецький знайдуть гроші для військових

Військовослужбовці — наприкінці списку пріоритетів

Кабінет міністрів вніс законопроєкт про державний бюджет на 2027 рік. Уряд тут не був цілком самостійним: рамки йому задав президент Володимир Зеленський 25 червня, увівши в дію рішення РНБО про пропозиції до Бюджетної декларації на 2027–2029 роки. У цьому рішенні Зеленський свідомо уникнув вимоги підвищення зарплат військовослужбовцям — і уряд Сергія Корецького максимально цим скористався.

Порівняно з минулим роком видатки загального фонду держбюджету на оплату праці в ЗСУ мають зменшитися на 1,7% — з 847,6 до 832,8 млрд грн. Тобто військовослужбовці ЗСУ опинилися десь наприкінці списку пріоритетів президента та уряду.

При цьому усі інші видатки загального фонду держбюджету на оплату праці зростуть на 34,9% — з 468,4 до 631,7 млрд грн. Зокрема:

• для Державного бюро розслідувань — на 51,4%;
• для судів (усіх разом) — на 48,9%;
• для Національної гвардії — на 45,6%;
• для Національної поліції — на 41,6%;
• для Головного управління розвідки Міністерства оборони — на 40,6%;
• для Державної служби з надзвичайних ситуацій — на 37,8%;
• для Верховної Ради — на 33,8%;
• для президента і його офісу — на 30%;
• для Кабінету міністрів — на 29,3%;
• для Державної прикордонної служби — на 26,1%;
• для прокуратури — на 22,8%;
• для Служби безпеки України — на 20%.

З урахуванням інфляції та загальної динаміки зарплат в країні, військовослужбовці ЗСУ мали б отримати підвищення на 20%, щоб утриматися на торішньому рівні відносно інших категорій отримувачів зарплати з держбюджету. Але Зеленський та уряд Корецького холоднокровно вирішили, що підвищувати зарплати воїнам зайве.

"Антикриз" від влади

Звісно, на Банковій підозрювали, що народу такий підхід може не сподобатися, тому увімкнули "антикриз". Цю роль довелося зіграти члену парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки "слузі народу" Федору Веніславському.

В інтерв'ю "Новини.live" 19 жовтня він запевнив, що збільшення грошового забезпечення військовослужбовців є завданням номер один для влади. Але, за його словами, на сьогодні брак фінансового ресурсу є колосальним, тому зараз немає можливості повністю закрити всі потреби.

Веніславський зазначив, що триває пошук фінансового ресурсу, і коли буде знайдено додаткові кошти, тоді буде розглядатися питання щодо збільшення виплат військовим. При цьому він не назвав термінів, коли таке підвищення може відбутися.

Очевидно, що логіка тут відпочиває. Якщо збільшення зарплат військовим — це справді завдання номер один для влади, то кожному очевидно, що треба спочатку це закласти в бюджет, а потім дивитися, на що залишаються гроші. Тобто остаточний принцип має діяти для всього іншого, а не для підвищення зарплат військовим.

Якщо ж ми бачимо протилежну ситуацію: спочатку влада підвищує зарплати усім іншим, а потім дивиться, чи залишилося щось для підвищення військовим, то це означає, що збільшення зарплат у ЗСУ — це для влади не завдання номер один, а навпак, завдання, яке її найменше турбує.

Бунт бюджетного комітету

Народ звик не любити Верховну Раду, але зараз від цієї звички варто відмовитися, принаймні тимчасово. Адже саме від депутатів залежить, приймати такий бюджет чи ні.

21 жовтня бюджетний комітет парламенту частково увімкнув здоровий глузд. Розглянувши урядовий проєкт бюджету, комітет спромігся на бунт на колінах. Він одноголосно схвалив пропозицію рекомендувати уряду доповнити проєкт абзацом "забезпечити збільшення з 1 січня 2027 року мінімального розміру грошового забезпечення військовослужбовців". Але, на прохання уряду, комітет викреслив із цієї правки конкретну цифру: "не менше ніж на 20 відсотків".

З одного боку, одностайність позиції усіх членів бюджетного комітету, незалежно від їхньої фракційної приналежності, дає сигнал уряду, що це питання є справді важливим для переважної більшості депутатів. Парламентарі точно не хочуть опинитися в очах народу крайніми і тому вимагатимуть, щоб уряд все ж таки заклав до проєкту більш-менш помітне підвищення зарплат військовим.

З іншого боку, уряд не побачив жорсткої позиці комітету і тому впевнений, що в цьому питанні можна торгуватися. І зійтися, наприклад, на підвищенні не на 20%, а на 7%. І це буде подано як велику перемогу.

Прем’єр-міністр Сергій Корецький вже подякував і пообіцяв, що "усі надані комітетом рекомендації будуть ретельно опрацьовані під час підготовки до другого читання".

"Це бюджет воюючої країни і наше спільне завдання забезпечити потреби безпеки й оборони, зберегти фінансову стійкість, соціальні виплати та гарантувати українцям необхідну підтримку", — наголосив очільник уряду. А про підвищення зарплат військовим промовчав. Ось вам і "завдання номер один для влади".

Політичне змагання

Між тим депутати вже змагаються між собою у пошуку "зайвих" 200 млрд грн в урядовому проєкті бюджету. Хоча цим мали б займатися передусім президент та уряд.

"Ми підготували зміни, як знайти плюс 200 мільярдів для зарплат, це підвищення на +20%, прямо в законі, — повідомив у соцмережах член фракції "Голосу" Ярослав Железняк. — Притому показали, де взяти ці гроші. Так як наш пакет правок передбачає зміни всередині бюджету та скорочення незрозумілих видатків типу: марафону, доріг, стратегічних комунікацій та різних корупційних кормушок СБУ. Тобто гроші на армію в бюджеті є, вони просто записані не в тому рядку".

З більшим розмахом діє "Європейська солідарність". "Ми наполягаємо, що за рахунок тих поправок, які подані нами, можна спрямувати додатковий ресурс в сумі 515 мільярдів гривень на Збройні Сили України. Це на грошове забезпечення, на придбання військової техніки і насамперед найнеобхіднішого для військових, — наголосила на брифінгу Ніна Южаніна. — Базове грошове забезпечення військових щонайменше має бути проіндексоване на індекс інфляції за попередній рік, як цього вимагає Бюджетний кодекс".

Депутатів мотивує жорстка позиція військових. Причому деякі офіцери вже її озвучують публічно.

"Якщо базове грошове забезпечення у 20 тисяч гривень для військових залишиться на наступний рік — це буде виглядати як відверте знущання або насмішка. Виплати за новими контрактами тощо не розв’язують питання, велика проблема для людей саме в базовій зарплаті", — заявив місяць тому заступник командира Третього армійського корпусу підполковник Максим Жорін.

Він переконаний, що це прямо позначається на моральному стані бійців і боєздатності всієї армії. Надто в умовах, коли захисники навіть не мають чітких термінів демобілізації. "Підвищення базової зарплати не має бути навіть предметом дискусії, це потрібно вирішувати", — наголосив Жорін.

Окрім утримання власних родин в умовах зростання споживчих цін, бійці змушені системно спрямовувати отримані кошти на матеріально-технічне забезпечення підрозділів. За відсутності належного тилового постачання захисники самостійно закривають нагальні потреби батальйонів, нагадав офіцер.

Звісно, ми, можливо, чогось не знаємо. Не виключено, що Зеленський і Корецький вже подумки у мирному житті та розраховують, що наступного року питання грошового забезпечення військових стане менш актуальним.