Чим жила країна 30 листопада — 6 грудня. Коротко

Україна хоче отримати ПДЧ в НАТО вже в 2021 р. — Таран

Україна має намір отримати план дій щодо членства в НАТО вже в 2021 р. — на наступному військовому саміті Альянсу, заявив 1 грудня міністр оборони Андрій Таран.

На його думку, ПДЧ стане практичним кроком і демонстрацією відданості рішенням Бухарестського саміту 2008 р. і суттєво вплине на безпеку і стабільність Альянсу. Зокрема, в Чорноморському регіоні, в якому також знаходиться інша країна-претендент на членство в НАТО — Грузія.

В Україні зросли прожитковий мінімум та розмір мінімальної пенсії

З 1 грудня в Україні зросли прожитковий мінімум і розмір мінімальної пенсії. Відповідні норми містяться в статті 7 закону про держбюджет на 2020 рік. Прожитковий мінімум на одну людину встановлено в розрахунку на місяць у розмірі 2189 грн (з 1 січня 2020 р. був 2027 грн, з 1 липня — 2118 грн). У зв'язку з підвищенням прожиткового мінімуму з 1 грудня мінімальна пенсія зросте на 57 грн до 1769 грн. Для основних соціальних і демографічних груп населення прожитковий мінімум буде наступним: для дітей до 6 років — 1921 грн; для дітей від 6 до 18 років — 2395 грн; для працездатних осіб — 2270 грн; для осіб, які втратили працездатність, — 1769 грн.

Рада підтримала ФОПів у зв'язку з карантинними обмеженнями

Верховна Рада на засіданні 2 грудня підтримала доопрацьований податковим комітетом законопроєкт 4439-д про відстрочку обов'язкових касових апаратів (РРО) для ФОП. "За" проголосували 319 депутатів. Законопроєктом, зокрема, вводяться: перенесення фіскалізації ФОП 2–4 груп до 1 січня 2022 р., скасування кешбеку, скорочення списку ризикових видів діяльності. Крім того, впроваджується прив'язка всіх лімітів до ставки мінімальної заробітної плати, в тому числі ліміту фіскалізації.

А 4 грудня депутати 297 голосами "за" підтримали законопроєкт №4429, який вводить ряд виплат для бізнесу, який постраждав від карантину. У законопроєкті йдеться про фінансову допомогу для українців, які втратили частину доходів, і бізнесу, який змушений скорочувати витрати на працівників. Йдеться про 8 тис. грн, які отримають наймані працівники підприємств, робота яких була припинена. Це можуть бути працівники сфери обслуговування населення, ресторанного бізнесу, кінотеатрів, креативної індустрії, роботу яких на вихідних уряд обмежив на початку листопада, конкретний перелік видів діяльності визначить уряд. Також по 8 тис. грн отримають фізособи-підприємці, які через карантин втратили частину доходів.

У країні новий корупційний скандал — в центрі Татаров, Микитась та "Укрбуд"

2 грудня Максим Микитась, екснародний депутат і колишній президент корпорації "Укрбуд", якого підозрюють в розкраданні 81 млн держкоштів і махінаціях з квартирами для Нацгвардії, вийшов з СІЗО під цілодобовий домашній арешт. Микитась опинився в центрі скандалу, який розгорівся між НАБУ і Генпрокуратурою. Ексдепутат пішов на угоду зі слідством і дав свідчення проти нинішнього заступника глави Офісу президента Олега Татарова і ряду інших відомих людей. Татаров нібито дав доручення співробітниці "Укрбуду" оформити паркомісця на замдиректора Держекспертного центру МВС Костянтина Дубоноса. Вранці в НАБУ планували затримати Татарова, але операцію зірвала генпрокурор Ірина Венедиктова, яка усунула групу прокурорів у справі Татарова, чим заблокувала роботу анктикорупціонерів.

"Укроборонпром" припинить своє існування — новий директор Гусєв

Новий генеральний директор державного концерну "Укроборонпром" Юрій Гусєв 3 грудня заявив, що наступного року він буде реформований. На думку Гусєва, Рада національної безпеки і оборони повинна чітко затвердити етапи трансформації концерну, очікувані результати та осіб, відповідальних за ті чи інші дії. Гендиректор підтримав пропозицію Володимира Зеленського сформувати на базі "Укроборонпрому" два холдинги — "Оборонні системи України" і "Аерокосмічні системи", до складу яких увійдуть дев'ять холдингових компаній (шість — у перший, три — у другий).

Рада повернула скромну відповідальність за брехню в деклараціях чиновників

Верховна Рада 4 грудня повернула кримінальну відповідальність за декларування недостовірної інформації, скасовану Конституційним Судом. Раніше кримінальна відповідальність наступала в разі, якщо сума задекларованого доходу перевищувала 500 тис. грн, тепер же поріг підняли до понад 1 млн грн. Крім того, якщо чиновник навмисно вніс до декларації недостовірні відомості на суму від 1,3 до 9 млн грн, йому загрожує штраф від 42,5 до 51 тис. грн. Альтернативні варіанти покарання — громадські роботи до 240 годин з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю протягом трьох років. Якщо ж чиновник не задекларував майно вартістю понад 9 млн грн, то йому загрожує штраф до 85 тис. грн або обмеження волі на строк до двох років. Позбавлення волі (тобто в'язниця) за брехню в деклараціях тепер взагалі не передбачене.

Карантин вихідного дня відмінено через свою неефективність — Степанов

Міністерство охорони здоров'я 1 грудня визнало неефективність карантину вихідного дня і оголосило про його завершення. "Продовжувати карантин вихідного ми не плануємо. Ми не досягли того ефекту, на який розраховували спочатку, українці не дотримувалися карантину в повному обсязі, як ми прописували", — сказав на прес-конференції глава МОЗ Максим Степанов. Тобто карантин вихідного дня закінчився 30 листопада.

Кицюка, який судив автомайданівців, обрали суддею довічно

Вища рада правосуддя 3 грудня одноголосно вирішила призначити одіозного суддю Віктора Кицюка суддею Печерського суду довічно. За часів Майдану він підозрювався у винесенні неправосудних рішень щодо учасників автопробігу до Межигір'я, але 27 листопада 2020 р. був виправданий суддею Шевченківського суду. Важливо зазначити, що в 2017 р. ВРП відмовилася призначити Кицюка, оскільки він не відповідав критеріям доброчесності, а через три роки в цьому органі вже не бачать перешкод до призначення і не приділили уваги тому, що воно негативно вплине на авторитет правосуддя і суспільну довіру до судової системи, наголошують правозахисники.

Кулеба назвав п'ять пріоритетів роботи "Кримської платформи"

Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба на засіданні Ради міністрів закордонних справ ОБСЄ, що відбулося 3 грудня, перерахував п'ять очікуваних пріоритетів роботи переговорного майданчика "Кримська платформа".

"По-перше, безпеку, включаючи свободу мореплавання. По-друге, забезпечення ефективності санкційних обмежень проти держави-агресора. По-третє, захист прав людини і міжнародного гуманітарного права. По-четверте, захист освітніх, культурних, релігійних прав. По-п'яте, подолання негативного впливу тимчасової окупації Криму на економіку і навколишнє середовище", — сказав Кулеба.

За словами першого заступника глави МЗС Еміне Джапарової, створення платформи має на меті "поставити багаторівневу рамку, яка буде тримати тему Криму на різних рівнях".

У 2021 р. будуть вакциновані 20,9 млн українців, документи на 8 млн доз вакцини вже підписані

Головний санітарний лікар Віктор Ляшко 5 грудня на зустрічі з журналістами заявив, що в Україні в 2021 р. планують вакцинувати від коронавірусу близько половини населення. За планами Міністерства охорони здоров'я, за 2021 р. зробити щеплення вакциною від COVID-19 повинні 20,9 млн українців, що входять в різні групи ризику за професійними ознаками і в зв'язку з різними захворюваннями і віком.

Тим часом глава МОЗ Максим Степанов вже підписав технічні документи з глобальним механізмом COVAX, що допоможе отримати 8 млн доз вакцин від коронавірусу. За словами Степанова, зараз уточнюються терміни поставки вакцини, проте очікується, що це буде кінець першого — початок другого кварталу 2021 р.