• USD 39.6
  • EUR 42.3
  • GBP 49.1
Спецпроєкти

Дива не буде. Гончарук написав бюджет для комісії по ліквідації України

Що ж пообіцяв прем'єр в бюджеті-2020? В наступному році ми не будемо розвиватися і більша частина ресурсів буде направлена на погашення зовнішніх і внутрішніх боргів
Фото: УНІАН
Фото: УНІАН
Реклама на dsnews.ua

Сьогодні, 14 листопада, Верховна Рада 280 голосами остаточно ухвалила Закон "Про Державний бюджет України на 2020 р." з виправленнями, запропонованими після першого читання урядом. Основні показники в порівнянні з редакцій до першого читання змінилися (в основному збільшилися) незначно. Зокрема, доходи у 1,093 трлн грн, витрати - 1,195 млрд грн, обслуговування держборгу - 141,5 млрд грн, розвиток дорожньої інфраструктури - 73,7 млрд грн, Пенсійний фонд - 173 млрд грн., субсидії - 48 млрд грн, освіта - 145,1 млрд грн, охорону здоров'я - 113,3 млрд грн, оборона і безпека - 245,8 млрд грн, культура - 9,2 млрд грн, мінімальна зарплата - 4723 грн.

Після презентації доопрацьованого урядом варіанти на початку листопада фінансовий аналітик Олексій Кущ проаналізував основні бюджетні статті і зробив висновки кому (за кордоном) буде краще від цього бюджету, а кому (всередині країни) гірше. "ДС" пропонує згадати цей матеріал.

Прем'єр-міністр Олексій Гончарук презентував остаточні параметри державного бюджету на 2020 р. Тепер слово за депутатами. Чим відрізнялася версія прем'єра від тих бюджетних показників, що ми побачили при "первинної подачі"?

Надія, як відомо, вмирає останньою. Хоча дане твердження вже не зовсім вірно. Можна сказати, що надія "вмирає" на прес-конференціях прем'єр-міністра. Дива не сталося, і навіть шквал критики, який обрушився на початковий проект бюджету, підготовлений Мінфіном, не подіяв. Схожість і навіть "клоновость" бюджету-2020 з нинішньої державної кошторисом доходів і видатків місяць тому аргументировалась недоліком часу при формуванні нового уряду, мовляв, банально не встигли і головна задача була - не зірвати бюджетний процес за датами, встановленими законодавством. Нібито саме тому довелося розробляти проект бюджету на старій базі макроекономічних прогнозів, які апріорі не відображали весь той "фул" обіцянок, які лунали, починаючи з травня. Це і "кінець епохи бідності", і нова соціальна та інвестиційна політика.

Нинішній уряд працює вже кілька місяців. Термін недостатній для отримання перших результатів, але цілком реальний для формування стратегії розвитку. Якщо не розуміти під нею обіцянки зростання на 40% за п'ять років, будівництво п'яти нових морських портів і 15 аеропортів. А також приведення всіх доріг в гарний стан. Нинішній виступ прем'єра і повинно було дати концептуальний відповідь на просте питання: чому економіка Зе буде відрізнятися від тієї ж "яценомики" минулих років. Простими словами, виборці повинні були отримати бізнес-план нового уряду і хоча б у загальних рисах усвідомити, "навіщо" було проводити так звану електоральну революцію, відправляти на "смітник історії" старі політичні еліти і віддавати всю повноту влади монокоалиции-шапіто.

Якщо говорити образно, то завершити епоху бідності за кілька місяців ще нікому не вдавалося. Зате цілком можна активувати человекоцентричную політику замість суворого оскалу лібертаріанської мізантропії. Колишня влада поплатилася своїм місцем на владному Олімпі саме завдяки байдужою міні на благополучному особі.
Бюджет - це бізнес-план влади як зробити всіх нас багатшими, хоча на практиці виходить навпаки. Так було і так не повинно було тривати. Але продовжилося. У новому кошторисі ми не побачили ні ефективної податкової політики у вигляді широкого фіскального маневру, ні інструментів національної промислової політики. Ні нових точок зростання економіки, ні зручних "вікон" входу для інвесторів.

І найголовніше - немає повноцінного бюджетного модуля з інвестування коштів в соціальний капітал. Механіка тут досить проста: напередодні нового глобального кризи і технологічної перебудови світової економіки вся фінансова міць держави повинна концентруватися на зростанні капіталізації соціального активу країни, тобто всі вільні ресурси повинні бути спрямовані на медицину, освіту і науку. Нова якість соціального капіталу - це і нові позиції держави в глобальних ланцюгах доданої вартості, тобто саме в цій парадигмі прихований секрет моделі випереджаючого зростання, коли держава нарощує соціальний капітал, а бізнес на його основі прискорює динаміку економічного розвитку. Крім того, саме людський потенціал - це й універсальний магніт для іноземних інвестицій як ключового палива зростання.

Реклама на dsnews.ua

Ну а поки бюджету в цифрах: тільки на обслуговування боргу заплановано витратити 141,5 млрд грн, це можна порівняти з витратами держави на освіту (145,1 млрд грн) і істотно більше витрат на медицину (113,3 млрд грн), не кажучи вже про інвестиції в інфраструктурні проекти (74 млрд грн). Тобто питання забезпечення доходів фінансових спекулянтів, яким Мінфін сплачує до 20% річних, для нинішнього уряду важливіше здоров'я нації і на чаші ваг базових пріоритетів важить стільки ж, як і вся система освіти. До речі, про вчителів - прем'єр пообіцяв виплату разової дотації молодим вчителям "з найменшою зарплатою". Вони отримають в кінці року приблизно по 21 тис. грн. Можна порадіти за таких педагогів, але як бути з "не молодими" і з зарплатою вище "маленькою". Адже вони досі чекають на обіцяні $4 тис. на місяць.

Що ж пообіцяв прем'єр. В наступному році ми не будемо розвиватися і більша частина ресурсів буде направлена на погашення зовнішніх і внутрішніх боргів. Тобто це бюджет зовнішніх кредиторів і управляти їм для точності повинно було б не уряд, а ліквідаційна комісія, призначена радою позикодавців. "Основна стаття витрат - це обслуговування держборгу. Це 141 млрд грн", - заявив Гончарук.
Ніяких нових точок нарощування доходної частини немає і в помині. А як же розмови про тіньовій економіці, оптимізації оподаткування на рівні ФПГ (агресивні схеми податкового планування), тіньові потоки на митниці в розмірі мільярдів доларів. Хотілося б по кожній із зазначених точок збіднення бюджету побачити план додаткових надходжень. Нехай не на десятки мільярдів доларів, нехай реалістичний, але план. Його немає. Мабуть, єдине джерело доходу, "вигаданий" новим урядом, - це легалізація грального бізнесу, яка принесе в бюджет-2020.... аж 3 млрд грн додаткових податкових надходжень. Не вистачить навіть на зростання заробітних плат "нової шляхти".

Пенсії практично не виростуть, і перехід до моделі "ніхто у нас в країні не буде отримувати менше прожиткового мінімуму" перенесено на п'ять років! Більш того, уряд планує "відв'язати" більшу частину бюджетних статей від прив'язки до прожиткового мінімуму. Мабуть, для того, щоб рясно не червоніти. Як заявила міністр соцзахисту Юлія Соколовська: "Прожитковий мінімум перестав бути чинником, яким вимірюється бідність". Мабуть, їм вже вимірюється багатство. Ну або стандарт середнього класу країни...

Субсидіарна політика буде посилена, ні про яке зниження базових тарифів на газ, опалення, гарячу воду мова не йде. І це на тлі 12-річних мінімумів ціни на природний газ на європейському ринку, коли розмір тарифів можна було б знизити в рази. Швидше за все, прийдешній рік стане роком зростання тарифів на електроенергію для населення, феросплавам потрібна дешева електрика і там не хочуть ділитися. Умовний режим ПСО для "Енергоатому", коли за рахунок атомної енергетики дотується сектор побутових споживачів, буде "переформатований" в контексті цілей дисконтування тарифів для великих промислових покупців енергоресурсів. Швидше за все, системи субсидування буде "викинуто" понад 500 тис. домогосподарств.

За заявою прем'єра, доходи від лібералізації ринку землі пройдуть повз "каси", тобто бюджету. Як висловився прем'єр, вони несуть "разовий характер". З іншого боку, ми неодноразово писали про те, що ринок землі може бути відкритий лише після того, як буде встановлена чітка кореляція між інвестиціями та зростанням доходів бюджету. Тільки в такому випадку держава і економіка відчують хоч якийсь ефект. Те, що доходи від реалізації ринку землі, що не увійшли до бюджетного план, говорить про те, що уже відомі схеми їх позабюджетного "освоєння".

Особлива печаль з параметрами приватизації. Загальна сума надходжень запланована на рівні 12 млрд грн, причому велика і мала принесе приблизно порівну - по 6 млрд грн. Тут явно занижені параметри першої і завищені другою, адже мала приватизація першої хвилі принесла 2 млрд грн і це були самі "смачні" об'єкти, в основному нерухомість. Навіть інфраструктурно ми поки не готові продавати в три рази більше. Що стосується великої приватизації, 6 млрд грн - це ціна продажу одного об'єкта, наприклад "Центренерго" або ОПЗ, якщо продавати за справедливою ціною. А адже планували "скинути" всі, від вокзалів до Головпоштамту. Ну і головна загадка, як 12 млрд грн зможуть стати локомотивами економічного зростання. Адже прем'єр Гончарук заявив саме про це: "Драйверами розвитку будуть велика і мала приватизація. Ми будемо передавати підприємства, які є неефективними і покинутими, ефективним власникам, щоб вони на базі цих об'єктів створювали робочі місця". Звичайно, можна припустити, що купа металобрухту в умілих руках запрацює і мультиплицирует в рази наш ВВП, але щось підказує, що місце в топ-10 експортерів брухту на світовому ринку нам забезпечено.

Медична реформа, як в старі добрі часи, звелася до закупівлі 470 машин швидкої допомоги, тільки от судячи з інвестицій держави в медицину і відсутності навіть в зародку програми медичного страхування везти пацієнтів буде нікуди.
Розвиток туристичної галузі допомогою розвитку МСБ буде стимулюватися "податковим" стукацтвом і масової РРО-изацией країни. Це, ймовірно, головні стимули росту і розвитку підприємницької ініціативи. Програми пільгового кредитування переносяться з зими на більш теплі часи.

Підсумовуючи, прем'єр заявив, що "уряд зараз працює 24 на 7, щоб підготувати країну до початку запуску економіки, щоб в наступному році економіка почала зростати". Шкода, що йому ніхто так і не нагадав, що економіка взагалі-то вже росте всі останні чотири роки і головне питання - це рівень соціальної інклюзії зростання ВВП, адже можна збільшити динаміку і до 10%, але якщо весь приріст буде йти в кишені зовнішніх кредиторів, користі від цього для населення не буде ніякого, хоч "отвязывай" прожитковий мінімум від бюджету, хоч прив'язуй. На жаль, сам прем'єр в такій системі координат і зовсім перетворюється в ритуального "барана" на електоральне заклання, яке відбудеться строго за графіком, коли наші "еліти" знову захочуть "систему" перезапускати...

    Реклама на dsnews.ua