• USD 27.2
  • EUR 30.6
  • GBP 36.2
Спецпроєкти

Не тільки ціна на газ: які головні виклики 2022 року

Всі ми, хто в більшій, хто в меншій мірі, налякані ціною на газ. І для багатьох — це головний виклик наступного року

Вадим Денисенко
Вадим Денисенко / dsnews.ua
Реклама на dsnews.ua

Бо ціни будуть рости, держава, замість того, щоб розширити коло субсидіантів, навпаки, їх звужує (за розрахунками Українського інституту майбутнього, як мінімум півмільйона домогосподарств стоятимуть на грані виживання). А про промвиробництво і взагалі говорити не доводиться — велика частина нашої економіки просто не витримає прогнозовану ціну на газ. Про них в уряді просто мовчать, так ніби промвиробництва просто не існує. І все ж, як би це дивно не звучало, це не головна проблема для нас. Головна проблема куди складніша, і вона лежить перш за все в психологічній, а не економічній площині (точніше економіка поглиблюватиме психологічний дискомфорт).

Якщо коротко, з РФ іде війна, з Китаєм ми маємо натягнуті стосунки, США почали перезавантаження стосунків з РФ проти Китаю, ЄС не готовий бути нашою опорою. Простіше кажучи, наступного року ми можемо зіткнутися з глобальною психологічною проблемою: ми будемо говорити про єдиноможливий прозахідний курс і в той же час будемо дуже чітко відчувати, як ЄС і США грають подвійну гру по відношенню до нас.

Будучи інфантильною нацією, яка, до того ж, має доволі примітивний (на жаль) бюрократичний апарат і майже відсутню будь-яку стратегію, ми опинимося в складній психологічній пастці, яка буде помножена на доволі складну економічну ситуацію.

Вихід із цієї пастки одна частина знайде в розповідях про зовнішнє управління, а друга в проханнях до колективного Заходу наказувати тих, хто не підтримує їх вузькокорпоративні інтереси. А основна частина суспільства взагалі впаде в велику депресію через повну втрату орієнтирів майбутнього. В той же час, колективний Захід, з великою долею імовірності, буде розповідати про цінності, які не підкріплені реальними фінансами (якщо ми не дай Бог заговоримо про локалізацію, ми будемо оголошені євроренегатами). Як результат — існує дуже висока вірогідність того, що вперше за багато років наші проєвропейські настрої можуть знизитися. І це не просто цифри в соціології, це психологічний повернення в сторону Москви.

Насправді вихід тут є. По-перше, потрібно справді поставити правильні діагнози. По-друге, те об‘єднання, про яке говорив Володимир Зеленський 24 серпня, потрібно почати матеріалізовувати саме з таких тем, виробляючи єдині правила гри на зовнішньому фронті (ну не можна і далі жити в парадигмі, що треба пожалітися якомусь послу і посол нам тут все порішає — цей механізм уже не просто не працює, він працює проти нас). Fail state починається не з корупції, а з неможливості еліт домовитися всередині країни.

На жаль, поки немає драйвера для таких домовленостей і нема нікого, хто міг би бути арбітром, який слідкував би за дотриманням слова. Але якщо така людина знайдеться, саме ця людина виграє наступні чергові президентські вибори.

    Реклама на dsnews.ua