Дарвін у тексті та досліди на неіснуючому підприємстві: що не так із дисертацією власника хмельницької "Перлини Поділля" Іващука
На Хмельниччині триває скандал довкола агрофірми "Перлина Поділля", яка належить родині Іващуків — 75-річному засновнику Петру Іващуку та його сину, депутату облради Сергію Іващуку
Як повідомляють "Українські новини", після оприлюднення інформації про кримінальне провадження СБУ щодо можливого незаконного видобутку піску та використання комунальних пасовищ під посіви, під сумнів постала й наукова біографія засновника "Перлини Поділля".
Так, на сайті Національної академії аграрних наук України Петро Іващук зазначений як кандидат наук, почесний професор та почесний член НААН. Водночас аналіз його дисертації та даних державних реєстрів виявив низку серйозних невідповідностей, повідомив політолог Володимир Манько у своєму блозі на "Цензор.НЕТ".
Досліди на "підприємстві-привиді" та хронологія
Манько зазначає, що у січні 2008 року в Подільському державному аграрно-технічному університеті (ПДАТУ) Петро Іващук захистив кандидатську дисертацію, присвячену вирощуванню кукурудзи. Його науковим керівником був тодішній ректор вишу Микола Бахмат. Примітно, що звання почесного професора університет присвоїв Іващуку ще у 2004 році — за чотири роки до самого захисту.
За словами політолога, якщо дослідити дисертацію Іващука, яка знаходиться у відкритому доступі, на сторінці 37 роботи вказано, що польові дослідження тривали у 2000-2005 роках на базі "Перлини Поділля". Водночас, за даними ЄДР, саме підприємство було зареєстроване лише 13 травня 2003 року.
Політолог зауважив, що з огляду на цю інформацію, перші три роки експериментів прив'язані до фірми, якої тоді ще не існувало. Заднім числом, на думку Манька, оформлювалася і держреєстрація наукової теми (номер містить шифр "07", що вказує на 2007 рік реєстрації — 0107U010581).
Текст дисертації звірено з експертним висновком, підготовленим для подання до НАЗЯВО і Президії НААН.
Кліматичні норми у дюймах та дивні джерела
Аналіз тексту, який провів Манько, виявив також низку дивних запозичень. Зокрема, Іващук у своїй дисертації посилається на дослідження Чарльза Дарвіна щодо качанів кукурудзи в Перу, хоча під цим номером у списку джерел значиться підручник з фізіології рослин М. Мусієнка 2001 року.
Огляд літератури в першому розділі дисертації рясніє посиланнями, які не мають стосунку до написаного. Так, гіпотезу про те, що кукурудза була відома ще до відкриття Америки, Іващук підкріплює німецькою заміткою 1997 року про силосування кукурудзи. А "недавніми" в тексті названо дослідження американських учених, опубліковане 1949 року. Автори експертного висновку вважають, що текст переписано з радянської монографії 1950–60-х років, а старі посилання механічно замінили новими.
"Оптимальні норми України" в дюймах і Фаренгейтах
Окрему увагу політолога привернули кліматичні таблиці: перерахунок "українських норм" температури та опадів показав, що цілі числа виходять лише в американській системі мір (у дюймах та градусах Фаренгейта). Окрім того, у роботі про Західний Лісостеп зустрічаються строки сівби в Білорусі та статистичні дані по Дніпропетровській області.
Симетрична врожайність та помилки в таблицях
Манько наголошує, що у додатках дисертації показники врожайності по ділянках вибудувані в ідеально симетричні пари відносно середнього значення з точністю до сотих тонни, що неможливо в реальних польових умовах.
Попри заявлене використання програми Statistica 6, у таблицях дисперсійного аналізу політолог виявив грубі арифметичні помилки (наприклад, невірні результати ділення та суми), які свідчать про ймовірне ручне коригування цифр. У чотирьох випадках фактичний критерій Фішера був меншим за табличний, що означає статистичну недостовірність фактора, проте автор щоразу робив висновок про його "суттєвість".
Земельний контекст та подальші кроки
Офіційним опонентом Іващука на захисті був академік Василь Петриченко, зазначає Манько. Уже у 2010 році прізвище Іващука з'явилося серед співавторів 3-го видання підручника "Рослинництво", після чого його обрали Почесним членом НААН. Показово, що в списку літератури самої дисертації попереднє видання цього підручника Лихочвора і Петриченка значиться під № 96 як чуже джерело: у 2007 році здобувач його цитував, а у 2010-му вже став співавтором перевидання. У наступних перевиданнях (2014 та 2020 роки), за даними бібліографії самих авторів, його прізвище зникло з обкладинки.
За словами політолога, ці наукові суперечності наклалися на гучний скандал довкола господарської діяльності "Перлини Поділля" у Білогірській громаді. За даними ЗМІ, агрофірма орендує 238 гектарів комунальних пасовищ за мінімальною пільговою ставкою, але фактично засіває їх товарними культурами, через що бюджет громади втрачає сотні тисяч гривень щороку. Окрім того, правоохоронці розслідують кримінальне провадження щодо можливого незаконного видобутку піску.
З огляду на те, що стаття 42 Закону України "Про освіту" визначає академічний плагіат, фабрикацію та фальсифікацію даних як порушення академічної доброчесності, виявлені факти та розбіжності в дисертації засновника "Перлини Поділля" на думку політолога мали б стати приводом для пильної уваги з боку Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти (НАЗЯВО) та Президії НААН.