• USD 38.2
  • EUR 41.3
  • GBP 48.2
Спецпроєкти

"Справа Мазепи" та рішення РНБО. Чому Зеленський раптом вирішив захистити бізнес від тилових силовиків

Якби в Україні розгорівся відкритий конфлікт між бізнесом та владою, він, напевно, отримав би висвітлення у світових медіа. І це могло б стати катастрофою для іміджу Зеленського

president.gov.ua
Реклама на dsnews.ua

Хронологія "шестиденної війни"

Перш ніж підбивати підсумки, нагадаємо розвиток подій. Це важливо для того, щоб чітко виявити точку перелому, коли влада вирішила відступити.

18 січня (у четвер) ДБР та Нацполіція затримали власника інвесткомпанії Concorde Capital Ігоря Мазепу. "Топ-бізнесмена підозрюють у створенні злочинної організації та заволодінні 7 га землі біля Київської ГЕС", — пояснив Офіс генпрокурора. Зокрема, за створення злочинної організації (стаття 255 КК) Мазепі "світить" позбавлення волі на строк від 7 до 12 років із конфіскацією майна.

19 січня (у п'ятницю) вранці Мазепа повідомив у Facebook, що "підозра стосується виділення якоїсь земельної ділянки на 2,4 га. Хтось там підрахував, що ця операція завдала шкоди державі на 7 млн грн". При цьому "прокурори просять як запобіжний захід для мене заставу у розмірі 700 млн грн".

Того ж дня Федерація роботодавців України виступила з офіційною заявою, в якій висловила обурення "фактом неправомірного тиску силовиків" на Мазепу. "Насправді має місце факт вкрай незрозумілих дій слідчих ДБР стосовно вітчизняного інвестора, який активно виступає проти тиску правоохоронних органів на бізнес, є одним із співзасновників громадської ініціативи "Маніфест 42". Найближчим часом ФРУ звернеться до президента України, генерального прокурора, тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з питань захисту прав інвесторів з вимогою дати оцінку діям силовиків", — заявила ФРУ.

Того ж дня "Маніфест 42" закликав усі бізнес-об'єднання України "до рішучого спротиву свавіллю тилових силовиків". "В українських підприємців не залишається іншого виходу крім обʼєднання зусиль для організованого спротиву. Просимо бізнес-обʼєднання України залучити всі наявні ресурси, щоб зупинити фактичну ліквідацію права на підприємницьку діяльність", — заявив "Маніфест 42".

Незважаючи на ці протести, увечері того ж дня Печерський райсуд Києва обрав Мазепі запобіжний захід у вигляді утримання під вартою до 27 лютого з можливістю внесення застави у розмірі 349,7 млн грн.

Реклама на dsnews.ua

20 січня (у суботу) Мазепа у Facebook припустив, що "наших любих правоохоронців збурила моя критика того правоохоронного свавілля, яке все частіше доводиться відчувати бізнесменам на власній шкірі. То виходить, що ініціатива "Маніфест 42", навколо якої об’єдналися підприємці, що вимагають змін у підходах правоохоронців до бізнесу, і є тією "злочинною групою"?" Також він прокоментував розмір застави: "Серед не-чиновників тільки у двох справах присуджували більші застави, але там і фігурували мільярдні суми [в оголошених підозрах]. Нагадаю, що у моїй справі йдеться лише про 7 мільйонів. Тому я впевнено кажу про свавілля замість правосуддя".

22 січня (у понеділок) вранці в "Укрінформі" провели брифінг генпрокурор Андрій Костін, директор ДБР Олексій Сухачов та голова Нацполіції Іван Вигівський. Вони докладно розповіли про "справу Мазепи", наполягаючи на своїй правоті. Зокрема, Сухачов наголосив, що забудова на ділянці, якою заволодів Мазепа, може призвести до техногенної катастрофи, від якої можуть постраждати не лише місцеві жителі, а й кияни.

Зі свого боку, "Маніфест 42" оприлюднив заяву, в якій висунув низку вимог до президента та уряду. "В разі відсутності цих кроків з боку влади громадський рух "Маніфест 42" проведе 1 лютого 2024 року о 12:00 попереджувальну акцію протесту проти свавілля тилових силовиків і на 1 годину частково, без шкоди для виконання оборонних замовлень, призупинить роботу підприємств", — йдеться у заяві. — На нашому боці справедливість. Час керівництву держави продемонструвати народу України, на чиєму воно боці".

Після цього влада згадала про діалог із бізнесом. Відбулася зустріч, у якій з боку влади взяли участь перший віце-прем'єр — міністр економіки Юлія Свириденко, віце-прем'єр — міністр цифрової трансформації Михайло Федоров, старша радниця керівника Офісу президента Дарія Зарівна, голова Верховної Ради Руслан Стефанчук. Сторону бізнесу представляли близько 20 підприємців. Коментуючи спільну атмосферу зустрічі, один із співрозмовників forbes.ua констатував тотальне обурення бізнесу діями правоохоронних органів. За словами іншого бізнесмена, була реакція на заяву руху "Маніфест 42" у справі Мазепи. "Позиція бізнесу — під час війни потрібно закінчувати історії з кошмарення бізнесу, який працює і сплачує податки", — наголосив він. "Лють бізнесу очевидна. Думаю, вони повинні офігіти більше, ніж до зустрічі", — зазначив ще один бізнесмен.

Після цього Володимир Зеленський вирішив готувати засідання РНБО. "Сьогодні урядовці зустрічалися з представниками українського бізнесу. Дискусія непроста. Є серйозні питання. Є справді складнощі. Я ознайомився з деталями. Попросив зробити необхідні напрацювання, щоб усі складнощі між урядовцями, бізнесом, правоохоронцями були зняті, — розповів він у вечірньому відеозверненні. — Усі напрацювання будуть представлені на РНБО".

23 січня (у вівторок) вранці Торгово-промислова палата України оприлюднила заяву Коаліції бізнес-спільнот за модернізацію України, яка об'єднує 96 провідних національних та регіональних бізнес-асоціацій. "Останнім часом незаконний тиск правоохоронних органів на бізнес значно посилився. Десятки справ демонструють все більш і більш нахабне зловживання владою й нехтування законом. Справа Ігоря Мазепи виглядає безпрецедентною навіть на цьому фоні", — йдеться в заяві. Особливо обурившись "неправдивими заявами ДБР щодо загроз критичній інфраструктурі, які сіють паніку під час війни", Коаліція бізнес-спільнот припустила, що "справа Ігоря Мазепи є політичною: це сигнал українським підприємцям про початок епохи повного безправ’я та нехтування законами. Подібний сигнал український бізнес отримував від Януковича у 2013 році". І Коаліція зажадала негайного запровадження наступних заходів :

  • мораторій на будь-які силові дії при перевірках бізнесу,
  • ухвалення законопроєкту про перезапуск Бюро економічної безпеки як єдиного органу розслідування економічних злочинів та заборону розслідування таких злочинів іншими органами,
  • запровадження персональної відповідальності співробітників правоохоронних органів та суддів за незаконне перешкоджання підприємницькій діяльності,
  • оголошення очільниками держави політичної оцінки незаконному тиску на підприємців.

Увечері з'явився указ Зеленського про введення в дію рішення РНБО. У рішенні є деякі поступки вимогам бізнесу. Зокрема, як пояснив Зеленський у черговому відеозверненні, "уряд представить зміни до закону про Бюро економічної безпеки та деяких інших законів, щоб максимально обмежити потенціал будь-якого можливого тиску на "білий", легальний бізнес. Визначено на рівні РНБО й термін три місяці фактичного мораторію на проведення процесуальних дій, які можуть заблокувати роботу підприємства". Крім того, Зеленський пообіцяв, що "буде сформовано Раду з підтримки підприємництва, і до її складу увійдуть представники саме бізнесу".

Тоді ж Київський апеляційний суд зменшив заставу Мазепі до 21 млн грн, після чого заставу було сплачено, і Мазепа вийшов із СІЗО.

Зміна концепції

Можна припустити, що Банкова мала намір використовувати "справу Мазепи" у двох цілях. По-перше, народ мав отримати довгоочікувану посадку корупціонерів. Мовляв, доблесне ДБР викрило злочинне угруповання, яке не лише приватизувало дамбу Київської ГЕС, а й поставило під загрозу затоплення весь Київ. По-друге, бізнес мав отримати чітке попередження, що таке може статися з кожним, хто вийде за окреслені рамки. Мовляв, зараз не час обурюватись, а час слухатись і терпіти.

Цього плану влада суворо дотримувалась аж до ранку понеділка, коли генпрокурор, директор ДБР та голова Нацполіції провели в "Укрінформі" брифінг, де журналістам вивалили цілий масив компромату проти Мазепи. Але потім буквально протягом години-двох стався перелом. Причому, концепція змінилася не у правоохоронців, а саме в Офісі президента. Бо лише Банкова могла наказати спікеру парламенту Стефанчуку та двом віце-прем'єрам терміново запросити на діалог двадцять бізнесменів. Та й проходила ця зустріч під чуйним контролем Банкової в особі найближчої помічниці Андрія Єрмака Дарії Зарівної.

Нова концепція полягає в тому, що народ має побачити, як Зеленський рішуче розрулює всі непорозуміння, що виникли між правоохоронцями та бізнесом. А бізнесу пропонується повірити, що "цар хороший, бояри погані", тобто, що Зеленський раніше нічого не знав, але тепер він все виправить.

Бізнес, до речі, зараз голосно демонструє глибоке задоволення. "Нас почули, — захоплюється співвласник Monobank Олег Гороховський. — Я зустрічався з президентом після зустрічі уряду з бізнесом у понеділок, і я повірив, що він хоче докорінно змінити ситуацію. Повірив і хочу прийняти у цьому участь".

Ігор Мазепа, вийшовши з СІЗО, звісно, теж радіє: "Я дякую президенту за оперативну реакцію на запит бізнесу та прийняте на РНБО рішення, що стосується економічної безпеки та економічної стабільності. І хоча нам ще треба буде більш детально вивчити суть цих ініціатив, я натхненний тим, що верховний головнокомандувач приділив особливу увагу саме питанням економічної безпеки. Я розумію, що у зв’язку з цим у нас буде чимало роботи".

ФРУ також вітала указ Зеленського і розповіла, що домовленості, досягнуті на зустрічі бізнесменів із Стефанчуком, Свириденко та Федоровим, вже почали виконуватись. Також ФРУ анонсувала зустріч Офісу генпрокурора з бізнес-асоціаціями та Радою бізнес-омбудсмена на дуже показову тему "Прокуратура та бізнес: діалог про законність".

Зрозуміло, що бізнес зараз намагатиметься вичавити для себе максимальну вигоду з усієї цієї ситуації. І поки триває цей процес, підприємці та їхні спільноти демонструватимуть захоплення турботою та мудрістю влади. Але вони нічого не забудуть.

Повторення пройденого

Це не перший конфлікт бізнесу та нинішньої влади. І не перша обіцянка Зеленського створити інституцію для діалогу.

Нагадаємо, що таке "Маніфест 42". Майже сім місяців тому, 28 червня минулого року, на сайті ФРУ було оприлюднено "Маніфест українського бізнесу на захист 42 статті Конституції". Підписали його 42 бізнесмена, зокрема Олег Авер'янов ("Пожмашина"), Олег Боярин ("Єврокар"), Яків Грибов ("Немирів"), Василь Даниляк (мережа АЗС ОККО), Юрій Дудченко ("Київхліб"), Філя Жебровська ("Фармак"), Ігор Мазепа (Сoncord Сapital), Сергій Позняк (Асоціація підприємців — ветеранів АТО), Олександр Слободян ("Оболонь"), Олександр Соколовський ("Текстиль-Контакт"). "Україну накрила хвиля корупції та рейдерських атак. Свавілля перевертнів у погонах та суддівських мантіях перейшло всі межі", — констатувалося в маніфесті. 

Підписанти закликали президента як гаранта Конституції негайно втрутитися у ситуацію. "Ми готові надати конкретні прізвища координаторів та виконавців, які здійснюють тиск на бізнес. Настав час, щоб голова держави застосував повноваження і навів порядок", — наголошувалося в маніфесті.

Наступного дня, 29 червня, Зеленський провів зустріч із представниками бізнесу. Були там і деякі підписанти "Маніфесту 42". На сайті президента повідомлялося, що "під час зустрічі домовилися про спільні зусилля, покликані зменшити проблеми бізнесу від правоохоронних органів", а також "створити координаційну платформу для комунікації про захист прав бізнесу та розгляд інших питань".

17 липня сайт Зеленського повідомив, що на виконання доручення президента заступники керівника ОП Ростислав Шурма і Олег Татаров "провели першу зустріч учасників координаційної платформи, яка розглядатиме проблемні питання між бізнесом і правоохоронними органами". Тоді ж було анонсовано, що такі зустрічі відбуватимуться в ОП щотижня.

Тобто все вже було: і обурення сваволею тилових силовиків, і гнівні вимоги до влади, і поворот Банкової обличчям до бізнесу, і обіцянка виконання вимог, і створення майданчика для регулярного конструктивного діалогу. А врешті-решт все довелося повторювати спочатку.

Чому Банкова вирішила відступити

Цього разу все вийшло гостріше. Тому що проблема за півроку не тільки не вирішилася, а й стала ще глибшою.

Напевно, якби за ці півроку влада дійсно забезпечила нормальні умови для роботи бізнесу, то "справа Мазепи" виявилася б справою лише одного Мазепи. Але діалог Шурми та Татарова з бізнесменами вийшов настільки "успішним", що підприємці одразу почали приміряти "справу Мазепи" на себе. І практично кожен побачив, що може стати наступним. Звідси й одностайне обурення ФРУ, "Маніфесту 42" та Коаліції бізнес-спільнот.

Проте цього разу влада не збиралася відступати. Тому вона взагалі проігнорувала заяви протесту ФРУ та "Маніфесту 42", які пролунали одразу після затримання Мазепи. Заяви протесту вже нікого не могли злякати.

Точкою перелому став анонс "Маніфестом 42" запобіжної акції протесту у вигляді припинення роботи підприємств на годину. На перший погляд це слабка загроза. Але якби годинна акція не дала результату, за нею могла б бути, наприклад, добова, а потім тижнева. Солідарність із підписантами "Маніфесту 42" могли б виявити інші бізнесмени. А головне, якби в Україні розгорівся відкритий конфлікт між бізнесом та владою, він, напевно, отримав би висвітлення у світових медіа. І це могло стати катастрофою для іміджу Зеленського.

Є ще один тонкий момент. "Маніфест 42" давно заручився підтримкою на заході. Ще у листопаді минулого року Мазепа в інтерв'ю forbes.ua дуже прозоро натякнув: "Наскільки мені відомо, "Маніфест 42" консультують посольства провідних західних країн".

Крім того, протиріччями між Банковою та бізнесом скористалися політичні конкуренти Зеленського. "Немає такого інвестбізнесу, який не знаходився б під атакою силовиків, — заявив Петро Порошенко. — Так було у 2013 році, коли ті самі люди, які зараз приймають ті самі рішення, організували тиск на бізнес "імені Саші-стоматолога". Зараз у бізнесу не залишилося ілюзій. Бізнес чітко розуміє, що якщо не об’єднатися для того, щоб захиститися від свавілля силовиків, — прийдуть до кожного".

Із свого боку, бізнес дав зрозуміти, що він має намір захищати всіх, хто страждає від сваволі силовиків. "Коаліція бізнес-спільнот за модернізацію України вимагає чіткого дотримання законності у справі Ігоря Мазепи, а також у справах усіх інших підприємців, журналістів, військовослужбовців, волонтерів тощо", — тут дуже широке коло постраждалих, чи не так?

Тому Банкова мала резони відступити. Або, принаймні, вдати, що вона відступає.

Конкретних результатів наразі немає. І "справа Мазепи", до речі, не закрита.

    Реклама на dsnews.ua