Грошей немає, але ви пливіть. Чому Зеленський передумав добудовувати корвет проєкту "Володимир Великий"

Дискусії про те, як тепер розвиватися українському військово-морському флоту, почалися відразу після того, як був анексований Крим, де залишилося переважна кількість наших кораблів і суден, а також практично всі військово-морські бази. Росіяни при посередництві білорусів із захопленого віддали тільки самі старі і зовсім не придатні в військовому відношенні кораблі. Благо, що хоч флагман "Гетьман Сагайдачний" як раз був у поході і тому залишився під нашим контролем.

Глобально конкурують дві концепції з деякими варіаціями. Перша: створення повноцінної військово-морського угруповання з можливістю діяти не тільки в чорноморсько-азовському регіоні, але і на океанських просторах. І друга - "схлопування" в масштабах та розмірах до одного з компонентів берегової оборони, основу якої складатимуть берегові протикорабельні комплекси.

У першому випадку флот по ідеї має складатися з кількох (в самому оптимістичному варіанті 4-5) універсальних бойових одиниць типу фрегат або корвет з повноцінним протичовновим і противоздушным озброєнням, посилених тральщиками і ракетними катерами.

Другий варіант передбачає створення "вовчої зграї" - декількох десятків різнокаліберних і різноманітних за призначенням катерів, які можна ефективно використовувати на річкових комунікаціях та прибережній акваторії, але вони абсолютно не годяться для далеких морських переходів, оскільки не здатні витримувати сильне хвилювання на морі.

Плюсів і мінусів у обох варіантів вистачає. Споруда або навіть просто зміст (якщо такий корабель буде переданий, наприклад, з-за кордону) фрегата або корвета - задоволення недешеве. У теж час річкові катери може будувати і вітчизняна промисловість - причому досить швидко і дешево. Правда, в цьому випадку про конкуренцію з російськими чи турецькими ВМС можна забути, зосередившись на вирішенні проблеми Чорного моря (після анексії Криму наша країна втратила фактичний контроль над майже 100 тис. кв. км водної території - як навколо АРК, так і на азовському узбережжі за Маріуполем) іншими засобами.

За останні роки обидві концепції набували та втрачали прихильників як серед політиків, так і військових. Не додало розуміння питання, куди рухається наш флот, і нове військово-політичне керівництво. Якщо Володимир Зеленський під час відвідування Миколаєва влітку 2019 р. заявляв, що держава знайде кошти для добудови корвета проекту 58250 "Володимир Великий", який знаходиться на стапелях місцевого суднобудівного заводу в досить високого ступеня готовності, то вже в квітні 2020 р. відправився інспектувати створення нової військово-морської бази в Бердянську, яка спочатку "заточена" під катерних флот.

Тому, думається, варто подивитися не на заяви, а на реальні кроки, які робляться. А вони, судячи з усього, робляться в руслі політики колишнього військового керівництва - створення прибережного варіанти ВМС України оборонного характеру.

Про це свідчать, наприклад, озвучені Міністерством оборони 11 травня цифри бюджетних асигнувань на оновлення і підтримку бойової готовності військово-морського флоту на 2020 р. З найбільш масштабних витрат - програма модернізації фрегата "Гетьман Сагайдачний", на що планують витратити 436 млн грн. Які конкретно роботи будуть проведені, ясна річ, є військовою таємницею, але можна припустити, що це торкнеться насамперед посилення бойових можливостей корабля, які є вельми і вельми посередніми (що не дивно, якщо згадати, що спочатку він будувався для прикордонників).

Крім того, відповідно до затвердженої бюджетної програми планується проведення ремонту трьох бойових кораблів і отримання шести нових броньованих катерів за контрактами попередніх років. Точно можна говорити про три десантно-штурмових проекту 58503 "Кентавр-ЛК" (L450 "Станіслав" і L451 "Малин" нині проходять ходові випробування перед прийняттям в експлуатацію, а третій закладено 8 лютого 2019 р. на київському заводі "Кузня на Рибальському") і двох малих броньованих артилерійських катерів типу "Гюрза-М" ("Костопіль" нині проходить випробування, ще один катер цього проекту закладено на "Кузні"). Яким саме буде шостий катер, поки невідомо, швидше за все, це буде дев'ята за рахунком "Гюрза".

Тут же варто відзначити, що в 2020-2021 рр. бойовий склад флоту планують поповнити за рахунок військової допомоги США. Так, в березні наступного року повинні прийти відразу три патрульні катери типу Island, що дозволить сформувати новий дивізіон. Також за деякими даними до кінця поточного року американці передадуть кілька патрульних катерів типу Mark VI, які планують залучити для патрулювання акваторії Азовського моря.

При цьому навряд чи варто дуже сподіватися на міжнародну допомогу - все одно ефективно її використовувати ми, схоже, не в змозі. Інакше складно пояснити, наприклад, те, що навіть вже отримані патрульні катери типу Island не були належним чином озброєні.

Для того щоб зрозуміти, у тому чи ми напрямку йдемо, варто проаналізувати, як будують свої флоти наші сусіди по регіону. Якщо не рівнятися на Росію і Туреччину (наші економічні потенціали не можна порівняти), то найближче до нас по своїм можливостям Румунія. Ця країна нещодавно оголосила про старт програми оновлення свого флоту. Згідно з опублікованими даними Бухарест планує придбати чотири корвети і три підводних човни (зрозуміло, що не атомні, а дизель-електричні, але сучасних проектів). Тобто Румунія, у якої є єдиний і то чисто гіпотетичний конфлікт з Україною за острів Зміїний), збирається купувати не велика кількість катерів, а корвети і підводні човни...