• USD 40.5
  • EUR 43.4
  • GBP 51.4
Спецпроєкти

Зеленський, Єрмак та топ-корупція. Кого принесуть у жертву до саміту НАТО у Вільнюсі

Донедавна Київ відкидав закиди у корупції, але тепер змінив риторику перед західною аудиторією

President.gov.ua
Реклама на dsnews.ua

На 11-12 липня заплановано саміт НАТО у Вільнюсі. Ми можемо отримати офіційне запрошення до Альянсу, але для цього необхідно виконати "домашнє завдання". Ключовою умовою є пред'явити посадку топ-корупціонерів, які наживалися на західній допомозі. І ця проблема диктуватиме сюжет внутрішньополітичних подій на найближчі чотири місяці.

Ціна питання

Слід одразу наголосити, що запрошення до НАТО — це не лише про повоєнні перспективи. Це був би дуже серйозний крок із боку Альянсу саме зараз, коли Україна дає відсіч повномасштабній російській агресії.

Відомо, що деякі країни на кшталт Китаю, Бразилії тощо намагаються взяти на себе роль посередників між Росією та Україною. І перша ж їхня пропозиція Києву полягає саме в тому, що Україна має відмовитися від курсу в НАТО та проголосити нейтральний статус. На даний момент не можна виключити на 100%, що це не є чи не стане предметом геополітичного торгу між Москвою та Вашингтоном. Але якщо Альянс офіційно запросить Україну, дороги назад вже не буде. Наш курс у НАТО нарешті перестане бути розмінною монетою.

Нагадаємо, що президент Володимир Зеленський, прем'єр Денис Шмигаль та спікер парламенту Руслан Стефанчук підписали заявку на вступ України до НАТО "в прискореному порядку" 30 вересня минулого року. Чесно кажучи, тоді це не викликало у лідерів країн НАТО загального ентузіазму. Але за чотири з половиною місяці у них поменшало сумнівів. До липневого саміту залишилося ще стільки ж часу — і ми маємо непогані шанси, що у Вільнюсі лідерам країн НАТО говорити про якісь сумніви щодо України вже буде просто непристойно.

Подвійний інтерес

Отримати запрошення до Альянсу — це важливо не лише для України загалом, а й особисто для Зеленського. Одна річ — якщо питання про вступ відкладено на повоєнний час. І зовсім інша річ — якщо переговори та підготовчий процес ідуть прямо під час війни. Це додає оптимізму людям, а влада отримує здобутки, якими можна хвалитися вже зараз.

Реклама на dsnews.ua

На саміті у Вільнюсі Україна може отримати дві задокументовані обіцянки. По-перше, це запрошення до НАТО, яке означатиме початок повноцінних переговорів щодо вступу.

Зазначимо, що це фінішний етап, який триває не більше двох років. Так, Болгарія, Естонія, Латвія, Литва, Румунія, Словаччина, Словенія були запрошені до Альянсу у листопаді 2002 р., стали членами у березні 2004 р. Албанія та Хорватія були запрошені у квітні 2008 р., стали членами у квітні 2009 р. Чорногорія була запрошена у грудні 2015 р., стала членом у червні 2017 р. Північна Македонія була запрошена у липні 2018 р., стала членом у березні 2020 р. Як бачимо, офіційне запрошення — це переломний момент, після якого процес вступу йде швидко та незворотно.

По-друге, Україна може отримати у Вільнюсі гарантії безпеки на період до вступу. Основою для них має стати Kyiv Security Compact, розроблений міжнародною робочою групою, яку очолюють керівник Офісу президента України Андрій Єрмак та колишній генеральний секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен.

Усі ці перспективи зараз інтенсивно обговорюються у діалозі між Києвом та столицями країн НАТО. Деякі подробиці вже потрапили до ЗМІ.

Наприклад, президент Польщі Анджей Дуда 1 лютого в Ризі на спільній прес-конференції з президентом Латвії Егілсом Левітсом заявив, що він і Левітс хотіли б, щоб до саміту НАТО у Вільнюсі було підготовлено документ про надання Україні гарантій безпеки з боку НАТО. "Ми хотіли б зробити крок уперед у процесі зміцнення безпеки України з погляду майбутнього прийняття України до НАТО", — наголосив Дуда.

17 лютого у Києві Володимир Зеленський та прем'єр Нідерландів Марк Рютте наголосили на важливості досягнення консенсусу в НАТО для подальшого розширення та поглиблення відносин між Альянсом та Україною під час майбутнього саміту НАТО у Вільнюсі.

18 лютого Андрій Єрмак, виступаючи онлайн у дискусії в рамках Мюнхенської конференції з питань безпеки, заявив, що Україна очікує від саміту НАТО у Вільнюсі нового, чіткішого сигналу про те, коли вона буде членом Альянсу, а також рішення щодо Kyiv Security Compact. "Є достатньо часу для того, щоб узгодити та дати Україні гарантії, взявши за основу Kyiv Security Compact. Я думаю, наші партнери будуть готові попрацювати, щоб у Вільнюсі це стало реальністю", — сказав він.

Руслан Стефанчук, виступаючи на конференції у Мюнхені, підтвердив: "Україна хоче розпочати своє просування в НАТО. Ми дуже сподіваємось на Вільнюський саміт. Ми хочемо отримати запрошення до НАТО, розпочати повноцінні переговори".

"Домашнє завдання"

Однак усі ці надії поки що під питанням. Лідери країн НАТО ще не дійшли консенсусу, які обіцянки давати Києву на липневому саміті. І річ тут не лише у прокремлівській позиції угорського прем'єра Віктора Орбана.

З боку найбільших країн НАТО — США, Канади, Великої Британії, Німеччини, Франції, Італії, які входять до "Великої сімки" і до яких прислухаються інші члени Альянсу, є претензії до Києва щодо цілої низки невиконаних обіцянок. Це стосується і вдосконалення законодавства, і прихильності до демократії, і боротьби з корупцією.

І Київ уже почав поспішно виправляти ситуацію. "У нас амбітні цілі, щоб до саміту Альянсу у Вільнюсі ухвалити низку законопроектів, які наблизять нас до стандартів НАТО", — анонсував 14 лютого заступник голови парламентського комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Єгор Чернєв, який очолює постійну делегацію Верховної Ради у Парламентській асамблеї НАТО.

За його словами, це стосується, наприклад, реформи СБУ: за стандартами НАТО спецслужба має виконувати антитерористичні та контррозвідувальні заходи та не займатися питаннями економіки. Зеленський вніс відповідний законопроект (№3196) майже три роки тому, але він досі не пройшов навіть першого читання. Можна сподіватися, що зараз його нарешті ухвалять заради запрошення до Альянсу.

Як зазначив Чернєв, ще одна реформа, необхідна для переходу на стандарти НАТО, полягає у зміцненні демократичного цивільного контролю над ЗСУ. Відповідний законопроект (№4210) ухвалено у першому читанні 16 лютого 2022 р., але з того часу вже рік не може дочекатися остаточного ухвалення. У цьому проекті, до речі, йдеться, що на посади міністра оборони, його першого заступника та заступників не можуть бути призначені колишні військові, якщо з моменту звільнення їх із військової служби минуло менше п'яти років. Наразі у законі "Про національну безпеку України" записано лише обмеження, що ці посади мають обіймати цивільні особи (тобто можна сьогодні звільнитися з військової служби і вже завтра отримати посаду міністра оборони, першого заступника чи заступника).

Проте всупереч цій нормі закону Зеленський 13 лютого видав указ №76, згідно з яким посаду першого заступника міністра оборони може бути заміщена на період дії воєнного стану військовослужбовцем ЗСУ у званні генерал-лейтенант чи віце-адмірал. І наступного дня Кабмін призначив на цю посаду генерал-лейтенанта ЗСУ Олександра Павлюка. Отже, зараз українська влада демонструє з цього питання рух не до стандартів НАТО, а в протилежний бік. Чи на це закриють очі країни НАТО — з'ясується ближче до липневого саміту.

Обіцянки Єрмака

Але головним каменем спотикання може стати тема української корупції. Вона зараз сприймається особливо гостро через величезні масштаби західної допомоги, яка надходить в Україну. Відомо, що в США ця тема активно використовується критиками адміністрації Джо Байдена. Донедавна Київ відкидав закиди у корупції, але тепер змінив риторику.

13 лютого Андрій Єрмак виступив на Newsmax зі статтею "Україні час вступати до НАТО". Newsmax — це американська кабельна новинна та цифрова медіа-компанія, чия аудиторія — це переважно прихильники республіканців та Дональда Трампа. І саме для цієї аудиторії Єрмак підібрав аргументи, чому Україну потрібно приймати до Альянсу.

Перераховуючи причини, через які Україну раніше не брали до НАТО, Єрмак згадав "нашу потребу у внутрішніх політичних та військових реформах та гарантіях громадянських свобод". І далі він навів цитату: колишній президент Естонії Тоомас Хендрік Ільвес якось порівняв процес вступу до НАТО з "великим батогом, а не великим пряником", оскільки він "примушує країни проводити реформи, навіть якщо вони цього не хочуть".

"Однак президент Зеленський вже продемонстрував готовність протистояти важкій внутрішній правді. Останні тижні показали, що його адміністрація готова переслідувати тих, хто скандально використав незаконну війну Путіна як можливість звити власне гніздо, навіть коли їхні співвітчизники гинуть, захищаючи свою батьківщину. Деякі з заарештованих, можливо, раніше вважали себе "недоторканними". Президент заявив українцям, що повернення до того, як було, не буде", — розповів Єрмак американцям.

Звідси можна зробити висновок, що протягом чотирьох з половиною місяців, що залишилися до саміту НАТО у Вільнюсі, Банкова намагатиметься регулярно демонструвати якісь ефектні результати у боротьбі з корупцією. Втім, навряд західні партнери задовольняться показухою. Вони хочуть бачити не просто обшуки та арешти, а посадки топ-корупціонерів, особливо у справах розкрадання коштів.

Вимогу довести справи над топ-корупціонерами до суду вже озвучено. 16 лютого посли країн "Великої сімки" заявили, що для України важливо продовжити прогрес антикорупційної реформи "шляхом створення історії успіху розгляду справ щодо топ-корупції".

Запрошення до НАТО, безумовно, варте жертв. А наше прагнення до Альянсу вже не підлягає сумніву. "Україні в НАТО немає альтернативи", — заявив Зеленський, виступаючи онлайн на Мюнхенській конференції. І буде дуже цікаво подивитися, ким саме з колишніх високопосадовців (на рівні заступників Єрмака, голів ОДА, заступників міністрів, керівників митниці тощо) він пожертвує.

    Реклама на dsnews.ua