Чиновникам — в'язниця, КС — заблокувати. Як Рада допомагає Зеленському отримати гроші МВФ

Рада повернула в'язницю чиновникам за брехню в деклараціях і збільшила кворум на засіданнях Великої палати КС. Ці закони прийняті в першому читанні

УНІАН

Надвечір 15 квітня Верховна Рада зібралася на позачергове засідання, щоб розглянути 15 питань. Найважливіші з них — законопроєкти №4651 і №4533, які голосувалися першими. Обидва вони після недовгого обговорення схвалені в першому читанні і тепер мають високі шанси незабаром успішно пройти друге читання і стати законами.

Вони начебто на зовсім різні теми: перший стосується електронного декларування, а другий — конституційного судочинства. Та й автори у них, здавалося б, зовсім різні: перший проєкт — президентський, а другий — депутатський. Однак у них загальна передісторія і, що зараз особливо важливо, спільне завдання.

Завдання це — отримати гроші МВФ і ЄС. Нагадаємо, що 9 квітня посли G7 зустрілися з прем'єр-міністром Денисом Шмигалем і, за їх власними словами, "наголосили на важливості виконання умов програми stand-by МВФ і макрофінансової допомоги ЄС". У кінці березня міністр фінансів Сергій Марченко повідомив, що Україні "вже не комфортно" без грошей МВФ. Він підкреслив, що кошти від МВФ "передбачені бюджетом, у нас немає можливості отримати доходи з інших джерел. Програма МВФ — наш базовий сценарій".

І якщо Верховна Рада для прийняття необхідних законопроєктів зібралася на позачергове засідання — значить, дійсно закортіло.

Наслідки конституційної кризи

Як відомо, західні партнери дуже болісно сприйняли рішення Конституційного суду України, прийняте 27 жовтня 2020 р., яке визнало неконституційними окремі норми Закону "Про запобігання корупції" та Кримінального кодексу. Недостовірне е-декларування перестало бути кримінально караним діянням. На думку міжнародних кредиторів, у такому випадку Україну потрібно лишити кредитів. Що і було зроблено.

Для виправлення ситуації необхідно було зробити два кроки. По-перше, повернути чиновникам позбавлення волі за недостовірне е-декларування. По-друге, убезпечитися від підривних дій КСУ.

На Банковій не придумали нічого кращого, крім як створити повноцінну конституційну кризу. 29 жовтня Володимир Зеленський вніс законопроєкт №4288, що складається з двох пунктів: рішення КСУ від 27 жовтня — скасувати, а сам КСУ — розігнати.

Західним партнерам такий спосіб вирішення питання категорично не сподобався. Вони відразу ж побачили в цьому "простому рішенні" бажання Банкової створити новий КСУ, абсолютно слухняний Зеленському. До того ж законопроєкт №4288 був кричуще антиконституційним. Тому міжнародні кредитори відмовилися підтримати цю авантюру. 27 січня Зеленський свій проєкт відкликав.

Тим часом Верховна Рада 4 грудня прийняла закон, який залатав діри в антикорупційному законодавстві, що створені рішенням КСУ. Однак цей закон не повернув в'язницю за недостовірне е-декларування, тому посольства країн G7 заявили, що він "не є ефективним інструментом запобігання корупції".

Одним словом, грошей нам й досі так і не дали. І ось зараз Зеленський і "слуги народу" дозріли до усвідомлення необхідності зробити кроки, яких міжнародні кредитори чекають вже майже пів року.

Чиновникам знову прописали в'язницю

Президентський законопроєкт №4651 посилює в Кримінальному кодексі статті 366-2 і 366-3. Ці статті були введені парламентом 4 грудня замість статті 366-1, яку КСУ визнав антиконституційною, оскільки вважав її надмірно суворою.

Ця стаття передбачала покарання чиновникам за декларування недостовірної інформації, якщо помилка перевершує 250 прожиткових мінімумів для працездатної особи (ПМПО), зараз це означає 567,5 тис. грн, а також за умисне неподання декларації. За ці злочини чиновник міг отримати штраф або громадські роботи, або позбавлення волі на строк до двох років.

Головні відмінності статей 366-2 та 366-3, які парламент ввів законом від 4 грудня, полягають, по-перше, в тому, що скасована кримінальна відповідальність за ненавмисне декларування недостовірної інформації. По-друге, скасована кримінальна відповідальність за умисне декларування недостовірної інформації, якщо помилка не досягає 500 ПМПО. Тобто поріг безкарності підвищено вдвічі — до 1 млн 135 тис. грн. По-третє, скасовано позбавлення волі за умисне неподання декларації, а також за декларування недостовірної інформації, якщо помилка не перевищує 4000 ПМПО. Тобто можна взагалі не подавати декларацію або набрехати в ній на суму до 9 млн 80 тис. грн — і чиновнику за це загрожує тільки штраф або громадські роботи.

І тільки якщо помилка перевершує 4000 ПМПО, тобто 9 млн 80 тис. грн, тоді допускається обмеження свободи (але не позбавлення волі) на термін до двох років. Різниця між обмеженням і позбавленням волі дуже істотна. Позбавлення волі — це більш тяжке покарання, ніж обмеження волі.

Згідно з Кримінальним кодексом "покарання у вигляді обмеження волі полягає в утриманні особи в кримінально-виконавчих установах відкритого типу без ізоляції від суспільства в умовах здійснення за ним нагляду з обов'язковим залученням засудженого до праці". А "покарання у вигляді позбавлення волі полягає в ізоляції засудженого та поміщення його на певний строк до кримінально-виконавчої установи закритого типу".

Виконавчі установи відкритого типу називаються виправними центрами, а закритого типу — виправними колоніями (це те, що прийнято називати в'язницею). Коротше кажучи, в'язниця за недостовірне декларування, згідно із законом від 4 грудня нікому не загрожувала, максимум — виправний центр, де умови в порівнянні з в'язницею "санаторні".

Законопроєкт №4651 вводить обмеження волі на строк до двох років, якщо брехня в декларації становить від 500 до 2000 ПМПО. І обмеження волі або позбавлення волі на строк до двох років, якщо брехня в декларації перевищує 2000 ПМПО, тобто 4 млн 540 тис. грн. Також вводиться позбавлення волі на строк до двох років за навмисне неподання декларації.

15 квітня цей проєкт у першому читанні підтримали 283 народних депутати, в тому числі 222 з 244 "слуг народу", 17 з 20 членів фракції партії "Голос", а також 12 з 27 членів фракції "Європейської солідарності", 12 з 24 членів фракції "Батьківщини", 12 з 20 членів групи "Довіра", сім позафракційних (у тому числі спікер і обидва віцеспікери) і один член групи "За майбутнє". Жодного голосу на підтримку проєкту не дала фракція ОПЗЖ.

Позиція ОПЗЖ і "За майбутнє" цілком зрозуміла. Обидві ці партії відомі негативним ставленням до МВФ. А імідж борців з корупцією їм в загалі-то ніколи не був потрібен. Вони орієнтуються на інший електорат, який любить "міцних господарників" і звик брати від них передвиборну "гречку".

Мотузки для КСУ

Депутатський законопроєкт №4533 "Про конституційну процедуру" вирішує другу проблему — як убезпечитися від підривних дій КСУ. Ця проблема стоїть і по відношенню до щойно прийнятого за основу президентського проєкту №4651: раптом знову конституційні судді вважатимуть, що в'язниця за умисну брехню в деклараціях — це надмірне покарання?

Автори проєкту №4533 придумали низку запобіжних заходів. Мабуть, найважливіша — це збільшення кворуму на засіданнях Великої палати КСУ: засідання є повноважним, якщо на ньому присутні 12 конституційних суддів (зараз досить 10).

За Конституцією до складу КСУ повинні входити 18 суддів, зараз є 16 (залишаються дві вакансії за квотами парламенту і з'їзду суддів). 27 березня Зеленський підписав указ, яким скасував укази Януковича про призначення суддями КСУ Олександра Тупицького і Олександра Касмініна. Таким чином, якщо відняти цих двох, то залишається 14. А для кворуму, згідно з проєктом №4533, буде необхідно 12. Тобто Банковій досить мати трьох лояльних конституційних суддів — і вони зможуть зривати будь-які рішення, просто не будучи на засіданнях КСУ.

Ініціаторами проєкту №4533 числяться 29 народних депутатів. У їх числі — спікер і обидва віцеспікери парламенту, голова партії "Слуга народу" Олександр Корнієнко, представник Верховної Ради в КСУ Ольга Совгиря, співголова групи "За майбутнє" Тарас Батенко.

Проєкт №4533 вже один раз виносився на голосування — 28 груденя за нього проголосували тільки 197 депутатів, і він був відправлений на повторне перше читання. Підкреслимо, що це великий за обсягом проєкт, він займає понад півсотні сторінок. І депутати з різних фракцій знаходять там багато підводних каменів.

Але зараз Банкова постаралася продавити цей проєкт через Верховну Раду. 15 квітня його підтримали в першому читанні 238 депутатів, у тому числі 224 "слуги народу", вісім членів групи "За майбутнє", п'ять позафракційних (у тому числі спікер і обидва віцеспікери) і один член фракції "Батьківщини". Не дали жодного голосу за цей проєкт ОПЗЖ, "Європейська солідарність", "Голос", "Довіра".

Критики проєкту акцентують на тому, що він фактично робить неможливим прийняття КСУ будь-яких рішень, крім тих, які потрібні Банковій. Автори проєкту у відповідь обіцяють до другого читання врахувати зауваження, щоб вийти на якийсь консенсус.

Напевно, ключову роль знову доведеться зіграти послам G7. Вони підкажуть, що необхідно підправити, щоб цей закон був зарахований як виконання зобов'язань перед МВФ і ЄС.