Дві зустрічі на трьох. Який мир готують Зеленському під Новий рік

Останнім часом спостерігається дивна нестандартна активність, яка дуже схожа на інформаційну підготовку якихось сумнівних, але вирішальних подій. Простіше кажучи, нас психологічно готують до поганого миру.

Причому Путін, Дональд Трамп і Володимир Зеленський тут можуть діяти в одному напрямку, кожен по-своєму.

Плач за втраченими можливостями

По-перше. Настав час витоків у пресу максимально вигідних для України варіантів колишніх мирних планів з російського боку. Начебто Росія заради миру була готова поступитися усім, окрім дещиці. А жадібна Україна не погодилася.

Подробиці плану, розробленого на початку 2023 року, розповіла британська газета Financial Times. Росія мала повернутися на лінію розмежування 24.02.2022, а від України вимагалося "всього лише" визнати російський контроль над Кримом і погодитися на забезпечення сухопутного коридору до півострова.

За інформацією видання, Путін ознайомився з документом і висловив готовність обговорювати його положення. Тобто це не були пропозиції Путіна, від яких відмовилася Україна. Це було щось, що він бачив, і все. Але зараз соцмережі розриває тужливий плач за втраченими можливостями. Яких насправді не було.

Щедрість потужного Путіна

По-друге. Зараз Росія вимагає в 100 разів більше, і не лише від України, а й від Європи і НАТО. Про це теж свідчать витоки у пресу максималістських жадань Путіна.

Зокрема, британська газета The Telegraph розповіла — з цілком серйозним виразом обличчя, навіть не приснувши зо сміху в кулак, — що Кремль хоче використати новий раунд переговорів про завершення війни в Україні, щоб скоротити військову присутність НАТО в Європі до рівня 1997 року. Це означало б виведення військ НАТО з Польщі, Естонії, Латвії, Литви та Фінляндії, які мають спільний кордон із Росією.

Звісно, Трамп може пообіцяти Путіну будь-що. Але Путіну потрібні документально зафіксовані зобов’язання. Тобто технічно це вимагало би тристороннього договору між Росією, НАТО і Україною. Але ймовірність навіть укладання такого договору, не кажучи вже про його ратифікацію, впевнено прописалася в нулі і не збирається звідти вибиратися.

Сенс таких вкидів нехитрий: показати потужність Путіна. Щоб усі його вимоги до України здалися неймовірною щедрістю: ого який добрий, краще погодитися, бо інакше він розізлиться і прожене НАТО на кордони 1997 року.

Пропозиція Банкової, яка сподобалася Кремлю

Привід для висування подібних вимог дали Путіну українські переговорники. Як розповіла "Українська правда", українська сторона пропонує не обговорювати спочатку, кому дістанеться те чи інше село, а поставити питання: яким буде мир після завершення війни?

"Нам треба показати картину того, як виглядатиме ця частина світу, як Україну будуть захищати, яка буде співпраця з НАТО чи що там ще буде", — пояснив УП член команди Зеленського, який уже брав участь у таких переговорах.

Співрозмовники УП в дипломатичній команді Зеленського переконують, що Кушнер і Віткофф передали Путіну ідею обговорити нову модель безпеки, і той начебто навіть погодився це зробити.

Також, за словами співрозмовника УП, лідер фракції "Слуга народу" Давид Арахамія розказував американцям, що остаточна мирна конфігурація має бути такою, щоб жителі Харкова і Дніпра могли на неї погодитися: "Після Донбасу вони наступні, і якщо жителі цих регіонів подивляться на нашу "формулу миру" й скажуть: "Окей, нас це влаштовує", — тоді це справді буде працююча історія".

Звісно, Путін не відмовиться від вимоги віддати йому усю Донеччину. Але тепер він має можливість вимагати ще й згоди на його модель європейської безпеки з боку НАТО та України.

22 жовтня Путін заявив, що предметом переговорів мають стати гарантії безпеки після укладення остаточної мирної угоди, а не умови короткострокового перемир’я. За його словами, таку позицію обговорювали під час його зустрічі з Віткоффом 21 жовтня в Санкт-Петербурзі.

Ще одним питанням можливих переговорів Путін назвав майбутню архітектуру європейської безпеки. За його словами, необхідність такого обговорення позначив йому Віткофф, і він погодився.

А Віткофф, як зараз з'ясовується, не був ініціатором, а лише передав ідею від Банкової.

Навіщо Трампу і Путіну Сі Цзіньпін

По-третє. Одночасно ведеться підготовка до двох тристоронніх переговорів на вищому рівні: Путін – Трамп – Сі Цзіньпін та Путін – Трамп – Зеленський. Першою очікується тристороння зустріч керівників Росії, США та КНР 18–19 листопада на полях зустрічі країн Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва (АТЕС) в китайському місті Шеньчжень..

"Зараз я вже можу точно сказати, що й у Москві, й у Пекіні, й у Вашингтоні у принципі готові до її проведення, до неї вже розпочалася підготовка", — заявив 25 жовтня помічник Путіна Юрій Ушаков.

"Зараз усі стежать за тим, що відбудеться в Шеньчжені, якщо там буде можливість провести двосторонню зустріч Путіна та Трампа, тристоронню зустріч із Сі Цзіньпіном. І те, й інше, як то кажуть, лежить на робочому столі", — підтвердив прес-секретар Путіна Дмітрій Пєсков.

Звісно, це поки що лише гіпотетична можливість. Але можна не сумніватися, що якщо Путін і Трамп зустрінуться удвох і потім продовжать утрьох із Сі, то одним з пунктів їхніх розмов буде формула припинення російсько-української війни.

Путін, як неважко здогадатися, може запропонувати Трампу більше, ніж Зеленський, Українські надра Трамп вже отримав, більше торгувати нічим.

Тут варто відзначити один важливий момент. Першою очікується двостороння зустріч Трампа та Сі. Під час успішного візиту Сі Цзіньпіна до Вашингтона у вересні обидві сторони зафіксували намір продовжити прямий діалог на полях майбутнього саміту АТЕС у Китаї. Саме там Трамп міг би сторгуватися з Сі щодо російсько-української війни: Китай спонукає на поступки Росію, а США — Україну, і ось вже й вимальовуються мирні домовленості.

Якщо ж Трамп буде напряму торгуватися з Путіним, то Сі буде потрібен лише як свідок їхньої домовленості. Щоб потім не було довільних трактувань, як з "духом Анкоріджа".

Також Трамп і Путін можуть спробувати принагідно умовити Сі на спільну гру проти Європи. Але Пекін навряд чи захоче опуститися до рівня співучасника російсько-американської змови. Скоріше він запевнить Європу і Україну: я тут ні при чому, це вони самі удвох змовились.

Без участі Європи

І ось саме в рамках цієї можливості російсько-американо-китайської зустрічі на вищому рівні вже організовуються переговори української та російської делегацій за посередництва США.

Тобто Зеленський вже вписався у цей сценарій. Спочатку делегації підготують чернетку мирних домовленостей, потім три дідугана у Шеньчжені її доопрацюють (у результаті торгів за спиною України), а потім Путін і Трамп зустрінуться з Зеленським, щоб отримати його підпис.

Путін і Зеленський обидва вже називають цю зустріч можливою і розповідають про її головний зміст. Путін говорить, що ця зустріч відбудеться саме для підписання фінального документа. І Зеленський не спростовує це, а лише наголошує, що не всі питання можна вирішити на рівні делегацій, деякі питання мають вирішуватися на зустрічі лідерів.

Схоже, уся ця переговорна активність затіяна не просто так. Трамп і Путін мають спільні мотиви завершити гарячу фазу російсько-української війни. Ці спільні мотиви мають назву "очікувана демократична більшість в обох палатах Конгресу США після проміжних виборів 3 листопада".

Якщо Трамп не покаже переконливого результату своїх дворічних "миротворчих" зусиль, з наступного року, після інаугурації нового складу Палати представників, Конгрес може зайнятися примушуванням Трампа до покарання Росії за небажання припинити війну.

Трамп хоче уникнути неминучих публічних принижень. Путін хоче по максимуму скористатися нинішнім вразливим становищем Трампа. Це може спонукати їх обох сторгуватися.

А Банкова теж демонструє неабияку зацікавленість у переговорах. Навіть, за інформацією УП, пропонує, щоб зустріч делегацій розпочалася на тиждень раніше від запланованого 10 листопада.

Найімовірніше, усе зрештою зірветься і закінчиться пшиком. Але більш-менш імовірним виглядає й інший варіант: Зеленський отримає омріяну зустріч на трьох з Трампом і Путіним.

Там від досхочу надивиться Путіну в очі. Гірше те, що там йому можуть викрутити руки, дозволивши прикрити це обіцянкою гарантій безпеки від Трампа та новою моделлю європейської безпеки від Путіна.