• USD 26.4
  • EUR 30.6
  • GBP 36.3
Спецпроєкти

Офіс президента на шпагаті. Що Єрмак обіцяє верховним суддям і західним послам

Якщо обнадійливі натяки від керівника ОП виявляться обманом, то верховні судді попросять конституційних суддів взагалі вбити всю реформу Вищої ради правосуддя

Андрій Єрмак
Андрій Єрмак / УНІАН
Реклама на dsnews.ua

Отже, реформа Вищої ради правосуддя (ВРП) почалася з міжнародного скандалу. Рада суддів України заблокувала створення Етичної ради, яка повинна оцінювати членів і кандидатів у члени ВРП. Після цього пересварилися всі сторони трикутника "західні посольства — Банкова — Рада суддів і Верховний Суд". І хоча в Офісі президента пройшла нарада за участю представників всіх трьох сторін, вона не привела до примирення. Суддівська сторона повідомила, що переговори повинні завершитися не пізніше 8 жовтня, коли має зібратися пленум Верховного Суду.

Суть конфлікту в тому, що почали вибухати міни уповільненої дії, які були закладені Володимиром Зеленським у запропоновану їм нову версію закону про ВРП. Зараз Офіс президента намагається перекласти провину за зрив реформи ВРП на суддів. Але не судді написали зміни в закон, що опинилися дефективними. І не судді примушували нардепів за це проголосувати.

Хороша новина: стартувала реформа ВККСУ

Утім, не будемо згущувати фарби. Поряд з поганими новинами є і хороші. На нинішньому етапі судова реформа має дві головні компоненти: реформа ВРП і реформа Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (ВККСУ). Стартували вони практично одночасно. Так ось, реформа ВККСУ, на відміну від реформи ВРП, стартувала успішно і має всі шанси успішно же завершитися.

Тому дуже цікаво, чому одна компонента судової реформи реалізується благополучно, а інша відразу ж забуксувала і вилилася в конфлікт. Реформу ВККСУ запустив закон №1629 "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та деякі закони України щодо відновлення роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України", який був прийнятий 13 липня. Наступного дня, 14 липня, був прийнятий закон №1635 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя і діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя", який дав старт реформі ВРП.

В обох законах йдеться про створення відбіркових органів, що складаються з міжнародних експертів і представників Ради суддів. Це конкурсна комісія при ВККСУ та Етична рада при ВРП. 10 вересня міжнародні партнери представили в. о. голови ВРП Віктору Грищуку два спільних списки міжнародних експертів для їх відбору та призначення в конкурсну комісію при ВККСУ та Етичну раду при ВРП.

13 вересня Рада суддів обрала своїх трьох членів конкурсної комісії при ВККСУ. І вже 17 вересня Грищук призначив конкурсну комісію при ВККСУ в складі шести членів: три міжнародних експерти і три представники Ради суддів, як і має бути за законом №1629.

Реклама на dsnews.ua

На тому ж засіданні 13 вересня Рада суддів розглянула і питання про обрання своїх трьох членів Етичної ради при ВРП. Але жоден з кандидатів не набрав необхідних голосів. Що ж стало причиною?

Міни уповільненої дії

Ініціатором закону №1635 про реформу ВРП є саме Зеленський. Реформу ВККСУ ініціював теж він, більш того, закон №1629 був прийнятий в остаточному вигляді після того, як депутати внесли в нього президентські поправки. Тобто обидва закони — це результат творчості Банкової. Тільки закон №1629 виявився нормальним, а в законі №1635 виявилися положення, які його підривають зсередини.

Щоб переконатися в цьому, досить порівняти деякі норми двох законів. У законі №1629 йдеться, що "голова Вищої ради правосуддя або особа, яка виконує його обов'язки, призначає членів першого складу Конкурсної комісії не пізніше п'яти днів з дня отримання від усіх суб'єктів формування Конкурсної комісії списків рекомендованих кандидатів". Саме завдяки цій нормі в. о. голови ВРП Грищук 17 вересня зміг призначити конкурсну комісію при ВККСУ.

А в законі №1635 йдеться, що "голова Вищої ради правосуддя призначає членів першого складу Етичної ради не пізніше п'яти днів після закінчення терміну, відведеного для внесення списків рекомендованих кандидатів від усіх суб'єктів формування Етичної ради". Тут після слів "голова Вищої ради правосуддя" не вистачає слів "або особа, яка виконує його обов'язки". Через відсутність цих слів в. о. голови ВРП Грищук не матиме права призначити Етичну раду, навіть якщо Рада суддів внесе свої кандидатури.

Якби справа була просто в технічній помилці, то Зеленський давно б уже вніс законопроєкт, щоб її виправити. Але такого законопроєкту й досі немає. І це змушує підозрювати, що насправді Зеленського влаштовує нинішній стан речей. І він не хоче перетворення ВРП у незалежний від Банкової орган, члени якого будуть відібрані міжнародними експертами.

Звичайно, якби це був єдиний недолік закону №1635, то всім було б очевидно, хто винен. Тому в закон була включена норма, що зробила його неприйнятним для Ради суддів. Щоб переконатися в цьому, потрібно, знову ж таки, порівняти два закони.

У законі №1629, який дав старт реформі ВККСУ, йдеться, що "рішення першого складу Конкурсної комісії є прийнятим, якщо за нього проголосували не менше ніж чотири члени Конкурсної комісії, з яких двоє запропоновані міжнародними та іноземними організаціями". Звичайно, суддям ця норма не подобається, але вони з нею змирилися, і свідченням тому є обрання Радою суддів своєї трійки членів конкурсної комісії при ВККСУ.

Ніхто не заважав Зеленському запропонувати аналогічну норму в законі №1635. Але там замість цього читаємо: "Рішення Етичної ради приймається більшістю голосів від присутніх членів Етичної ради, якщо тільки воно підтримане двома голосами членів Етичної ради, які запропоновані міжнародними та іноземними організаціями".

Побоювання Ради суддів полягають у тому, що формулювання "більшістю голосів від присутніх" дозволить трійці міжнародних експертів збиратися втрьох і штампувати рішення Етичної ради при ВРП, взагалі ігноруючи трійку представників Ради суддів. Саме тому Рада суддів відмовилася обирати свою трійку, а замість цього офіційно запропонував зміни до закону №1635, щоб записати там абсолютно аналогічно нормі закону №1629: "Рішення першого складу Етичної ради є прийнятим, якщо за нього проголосували не менше ніж чотири члени Етичної ради, з яких двоє запропоновані міжнародними та іноземними організаціями".

Вистава на Банковій і 600 млн євро від Єврокомісії

Далі Банкова розіграла спектакль, щоб зробити із суддів цапів-відбувайлів. 16 вересня в Офісі президента пройшла нарада за участю глав посольств ЄС і країн "Великої сімки". З боку ОП був заступник керівника ОП Андрій Смирнов. Як підкреслює президентський сайт, Смирнов заявив, що позицію Зеленського з порушених питань можна сформулювати чіткою і однозначною фразою: "Ні кроку назад у судовій реформі".

З суддівського боку були голова Верховного Суду Валентина Данішевська та голова Ради суддів України Богдан Моніч. Вони докладно виклали свою точку зору; втім, на президентському сайті з'явилися тільки ті фрази, які нібито свідчать про те, що суддівська сторона капітулювала: "Голова Верховного Суду Валентина Данішевська наголосила, що "хоча Рада суддів і не обрала з першого разу представників в Етичну раду, цим вона не порушила закон, і вони надалі будуть голосувати, поки не оберуть цих осіб ". Голова РСУ Богдан Моніч запевнив, що "Рада суддів України налаштована виконати цей закон, і ми це зробимо". Рада суддів буде продовжувати роботу над делегуванням кандидатів в Етичну раду".

Посли G7 після зустрічі повідомили, що вони "почули всі сторони, включно з одноголосним зобов'язанням України провести реформу ВРП". І тут потрібно підкреслити, що західним партнерам взагалі не важливо, хто винен у зриві реформи. Їм важливо, щоб реформа запрацювала.

Не зайве нагадати, що цю реформу видавив з Зеленського держсекретар США Ентоні Блінкен. Ще потрібно сказати, що західні партнери під цю реформу дають нам гроші. 13 вересня Єврокомісія узгодила виділення Україні другого траншу макрофінансової допомоги в розмірі 600 млн євро. Для цього Києву необхідно було виконати низку конкретних умов, серед яких одними з головних були саме реформи ВККСУ та ВРП. Можна уявити собі "радість" Єврокомісії, коли вона дізналася, що в той же день реформа ВРП була заблокована.

Тому Банковій дуже був потрібен спектакль, щоб відвести вину від Зеленського і перекласти її на суддів.

Світло, що погасло, і звернення до КСУ, що підвисло

17 вересня, наступного дня після наради на Банковій, відбувся пленум Верховного Суду. Він відкрився в темряві, оскільки в будівлі суду і на прилеглих вулицях вранці відключили електроенергію. Проте, кворум був, і верховні судді приступили до розгляду питань порядку денного. Першим стояло питання про звернення до Конституційного суду з поданням про визнання неконституційними положень закону №1635 в частині створення Етичної ради. З таким проханням до пленуму Верховного Суду звернулася ВРП.

Переважна більшість учасників пленуму були налаштовані рішуче. Фактично вони зайняли таку ж позицію, як і переважна більшість членів Ради суддів. Це дуже важливий факт, якщо згадати, що нинішній Верховний Суд — це новий суд, який сам з'явився завдяки судовій реформі, розпочатій п'ять років тому внесенням відповідних змін до Конституції. Він почав працювати 15 грудня 2017 р., його судді були відібрані на відкритому конкурсі. Головою Верховного Суду вони обрали Валентину Данішевську, яка до призначення суддею Верховного Суду близько 16 років пропрацювала директором благодійної організації "Центр комерційного права". Цей центр діє в Україні з 2000 р. — спочатку як проєкт Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), а з 2003 р. — як українська громадська організація, але як і раніше на гроші USAID.

Тому позиція пленуму Верховного Суду і особисто Данішевської вельми симптоматична. Вона свідчить, що проблема все ж не в тому, що Рада суддів "погана" (інакше б Рада суддів заблокувала і реформу ВККСУ), а проблема в пороках закону №1635 (або, ще глибше, в бажанні Банкової саботувати реформу ВРП, але звинуватити в цьому суддів).

Отже, Данішевська, виступаючи на пленумі в напівтемряві, розповіла не лише про те, як пройшла нарада з західними послами і Смирновим, а й про те, що ще у неї була окрема розмова з керівником ОП Андрієм Єрмаком. За її словами, вона домовилася також про окрему зустріч зі спікером парламенту Дмитром Разумковим, але ця зустріч зірвалася через те, що Разумков пішов на самоізоляцію через коронавірус.

Так ось, Єрмак, за її словами, обнадіяв. "Розмова відбулася дуже конструктивна. Він все почув і зрозумів. Будучи адвокатом, додав свої зауваження. Він запропонував, щоб і Офіс президента, і ми до цієї розмови повернулися. Він запевнив, що ми точно не хочемо проблем, — пояснила Данішевська. — Він сказав — для того, щоб були позитивні результати, і не було негативних, він не виключає, що потрібно вносити зміни в закон. Тому я вважаю, що ми повертаємося до діалогу. І ми можемо досягти того, щоб принцип пропорційності в судовій реформі був дотриманий". Під "пропорційністю" мається на увазі саме та поправка до закону №1635, яку пропонує ВРП.

Посередині розповіді Данішевської погода на владному Олімпі змінилася, і світло в Верховному Суді спалахнуло. В результаті Данішевська запропонувала пленуму піти на перерву, поки йде переговорний процес щодо ВРП і Етичної ради. Пленум оголосив перерву до 8 жовтня. Це буде пʼятниця, тобто на всі переговори відведено три тижні.

Можуть бути різні варіанти. Можливо, Банкова грає в подвійну гру: західним послам обіцяє одне, а Данішевській — інше. Хоча не виключено, що Єрмак скористається цією ситуацією в своїй грі проти Смирнова, адже горезвісний закон №1635 був написаний саме Смирновим.

Якщо обнадійливі натяки від Єрмака виявляться обманом, то верховні судді попросять конституційних суддів взагалі вбити Етичну раду, а з нею і всю реформу ВРП. Звичайно, не факт, що КСУ це зробить (Банкова намагатиметься цього не допустити). Але сама загроза, потрібно визнати, серйозна. І це не єдина зброя зі суддівської сторони. Нагадаємо, що перша зброя — в руках Ради суддів, яка може просто не обирати свою трійку членів Етичної ради і тим самим блокувати початок її роботи.

    Реклама на dsnews.ua