Двоголовий КСУ. Хто хоче заблокувати мегареформы Зеленського
Не пройшло і півроку з того дня, як Шевчук рішенням більшості суддів Конституційного суду був звільнений з посади судді КСУ і автоматично з посади голови цього органу влади, як Окружний адміністративний суд Києва визнав рішення про звільнення опального голови незаконним, зобов'язавши суд відновити Шевчука в обох його посадах.
І це при тому, що на сьогоднішній день у суду є цілком законний голова Олександр Тупицький, який змінив на цьому посту навіть не Шевчука, а його наступника Наталю Шепталу. Таким чином, в одному з найважливіших органів влади встановилося двовладдя, що не тільки ставить під сумнів легітимність Конституційного суду, але і здатне надовго заблокувати його роботу.
При цьому історії із звільненням і відновленням Шевчука, парадоксально практично всі. Нагадаємо, що Шевчук був звільнений 14 травня, якраз між перемогою Володимира Зеленського на президентських виборах і його інавгурацією. Тоді таке рішення в першу чергу пов'язували з потенційним приходом на посаду голови тоді ще Адміністрації президента Андрія Богдана. Останній, як відомо, через роботу в уряді Миколи Азарова підпадає під дію закону про люстрацію, а в Конституційному суді лежить подання про неконституційність цього документа, розгляд якого Конституційний суд незадовго до звільнення Шевчука відклав. Відклав, як виявилося, досить довгий ящик. Як мінімум до сьогоднішнього дня до цього питання в КСУ не поверталися. Але і для Богдана люстрація вже не актуальна, так як Адміністрацію президента переформатували в Офіс президента, на посаду голови якого люстрація не поширюється.
При цьому рішення постійної комісії КСУ з питань регламенту та етики про звільнення Шевчука, без якого звільнення було б неможливо, брали люди прийшли в КСУ за часів президентства Януковича, коли судову гілку влади в країні займався одіозний Андрій Портнов, який, як відомо, підтримує давні стосунки з Богданом. Так що були всі підстави припускати, що за звільненням Шевчука стояв в першу чергу саме Портнов.
Правда, існує версія, що для звільнення Шевчука вирішальну роль зіграли внутрішні причини. Суддів КСУ нібито не влаштовувала ситуація, при якій Шевчук по своєму смаку тасував порядку денного, вирішуючи, які питання виносити на розгляд, а які відкладати в довгий ящик. Ось його і замінили спочатку на компромісну фігуру Шептали, чий термін повноважень закінчується через три місяці, а після на Тупицького - одного з трьох членів комісії КСУ по регламенту та етики, хто забезпечив звільнення Шевчука.
Парадоксальність цієї історії ще і в тому, що Шевчука, звільненого нібито зусиллями Портнова на посаді відновив горезвісний Окружний адмінсуд Києва, що славиться як раз прийняттям рішень в інтересах Портнова. Тобто виходить, що і звільнив, і відновив Шевчука Портнов. Що як мінімум дивно.
Більше того, вже після звільнення стосовно Шевчука Державним бюро розслідувань було відкрито кримінальне провадження за звинуваченням у зловживанні службовим становищем. ДБР під останнім часом знамените ще й тим, що пачками відкриває кримінальні справи щодо екс-президента Петра Порошенка та інших представників "старої влади" як раз за заявами Портнова, що дає підстави припускати серйозний вплив одіозного чиновника часів Януковича на нещодавно створений слідчий орган і його керівництво. Справу проти Шевчука, до речі, рухається ні добре, ні погано, але про його закриття поки ніхто не повідомляв.
Розв'язати всю цю парадоксальну ситуацію навколо Шевчука можна спробувати по-різному, висуваючи більш або менш фантастичні версії. Серед інших версій можна висунути і таку, в якій і звільнення, і кримінальну справу, і відновлення Шевчука - це складна гра олігарха Ігоря Коломойського, який, по-перше, не приховує давньої дружби з Портновим, по-друге, може витягти свою вигоду з двовладдя в КСУ. До речі, Коломойський як азартний політико-бізнесовий гравець любить такі парадоксальні комбінації.
Отже, тепер, коли на руках у Шевчука є рішення суду про його відновлення в КСУ, він має всі підстави прийти до будівлі суду і вимагати звільнити його законне робоче місце, зайняте Тупицким. При належній організаційній вправності конфлікт двох "легітимних" голів може заблокувати роботу КСУ на досить тривалий термін.
У теж час президент Зеленський та його партія "Слуга народу" направили в Конституційний суд відразу кілька проектів внесення змін до Конституції, без схвалення яких КСУ турборежим переписування основного закону застопориться. І розблокувати роботу КСУ можна буде або прибравши звідти Шевчука, або прибравши Тупицького, або якимось новим судовим рішенням. Яким саме способом це станеться, вже не так важливо, важливо те, що всі ці варіанти будуть під силу Портнову, який має впливу і на КСУ і на Шевчука (через справу в ДБР), і на інші суди. Ось і виходить, що ключ від потрібного Зеленському Конституційного суду буде знаходиться в руках Портнова і Коломойського.
А у Коломойського, що не секрет, накопичилося до чинної української влади дуже багато цікавих питань, які потребують термінового вирішення. Тут і історія з Приватбанком, і тарифи на електроенергію, і "Укрнафта" і багато іншого. І якщо Зеленський, як показав вчорашній прес-марафон, буде і далі намагатися дистанціюватися від олігарха, то може опинитися перед дилемою - або продовжувати це робити і загрузнути з обіцяними реформами і посиленням своїх повноважень у двоевластном Конституційному суді, або домовлятися з олігархом "десь посередині".
Зрозуміло, все описане вище, це тільки гіпотеза і насправді, все може бути по-іншому. Але з тим, що Коломойський може мати свою вигоду від блокування КСУ і що така гра цілком у його дусі, сперечатися складно.
