• USD 40.5
  • EUR 43.4
  • GBP 51.4
Спецпроєкти

"Фінансовий Рамштайн" у Берліні. Як Україні допомагатимуть із ППО в обмін на реформи

11-12 червня у столиці Німеччини відбудуться великі торги між Заходом та Україною. Вимоги від Джо Байдена вже почала озвучувати спецпредставник США Пенні Пріцкер

Володимир Зеленський та Пенні Пріцкер
Володимир Зеленський та Пенні Пріцкер / https://president.gov.ua/
Реклама на dsnews.ua

Між Лондоном та Берліном

Це буде третя Ukraine Recovery Conference (URC), тобто конференція з питань відновлення України. Перші дві відбулися у швейцарському місті Лугано (4-5 липня 2022 року) та в Лондоні (21-22 червня 2023 року). Вони стали продовженням серії Ukraine Reform Conference, які пройшли у Лондоні (6 липня 2017 року), Копенгагені (27 червня 2018 року), Торонто (2-4 липня 2019 року), Вільнюсі (7-8 липня 2021 року).

На торішній конференції у Лондоні зібралися представники 59 держав, 32 міжнародних організацій та міжнародних фінансових організацій, понад 500 компаній та 130 організацій громадянського суспільства. Очікується, що URC у Берліні 11-12 червня буде не менш представницькою.

Цей захід має на меті залучення в економіку України насамперед приватних інвестицій. "Обговорення фокусувалися на тому, як приватний сектор може відіграти провідну роль, застосовуючи свій досвід і підтримуючи відновлення України. Для цього Україна продовжує впроваджувати амбітну програму реформ і шукати шляхи підтримки інвестицій та зменшення ризиків", — йдеться в офіційних підсумках URC-2023.

Проте, конференція виконувала ще одну функцію. На її полях провів засідання керівний комітет Multi-Agency Donor Coordination Platform for Ukraine — Багатосторонньої координаційної платформи донорів для України. Ця платформа стартувала 26 січня 2023 року. Її співголовами є Україна, США та Євросоюз, членами — решта країн G7 (Велика Британія, Італія, Канада, Німеччина, Франція, Японія), а також, з лютого 2024 року, Південна Корея, Нідерланди, Норвегія та Швеція. Вже відбулися дев'ять засідань керівної ради платформи (сім у 2023-му та два у 2024 році). Десяте засідання заплановано у Берліні 11 червня на полях URC.

Ці засідання називають "фінансовим Рамштайном", проводячи аналогію із щомісячними засіданнями Ukraine Defense Contact Group — контактної групи з питань оборони України. На "Рамштайні" країни ділять між собою зобов'язання щодо забезпечення України зброєю, а на "фінансовому Рамштайні" — грошима.

До конференції в Лондоні західні партнери приготували Україні цілу низку подарунків. Головною новиною стала пропозиція Єврокомісії (адресована Європарламенту та Раді Євросоюзу) про новий кредит для України на 2024-2027 роки на суму 50 млрд євро для підтримки реформ, необхідних для вступу до ЄС, відновлення, реконструкції та модернізації, а також невідкладних фінансових потреб.

Реклама на dsnews.ua

Господиня конференції Велика Британія пообіцяла надати Україні протягом трьох років кредитні гарантії на $3 млрд, США анонсували додаткову допомогу для відновлення України у розмірі $1,3 млрд. Європейський інвестиційний банк погодився надати Україні 840 млн євро на відновлення інфраструктури, а ЄБРР — 600 млн євро на енергетику.

Очікується, що на конференцію в Берліні західні партнери теж прибудуть не з порожніми руками. Втім, сюрпризи будуть не обов'язково приємними для Банкової.

Справа в тому, що Захід виконує свої фінансові обіцянки. Зокрема, Європарламент та Рада Євросоюзу три місяці тому затвердили 50 млрд євро, Конгрес США місяць тому виділив на економічну допомогу Україні $9,5 млрд (разом із військовою допомогою більш як на $50 млрд). 19 квітня міністр фінансів Сергій Марченко повідомив, що з початку великої війни держбюджет України отримав $83,7 млрд зовнішнього фінансування (найбільші донори — Євросоюз, США, МВФ, Японія, Канада, Велика Британія та Світовий банк). Усі ці мільярди виділялися під обіцянки реформ, і зараз настав час оцінювати результати.

Вимоги Байдена

Про настрої Заходу можна судити з поведінки Вашингтона. Ще у вересні минулого року Джо Байден призначив оцінювача реформ та передав Банковій список вимог. Виглядало це так.

14 вересня Байден оголосив про призначення Пенні Пріцкер спеціальним представником США з економічного відновлення України. Вона "спрямовуватиме зусилля на формування пріоритетів донорів через Багатосторонню координаційну платформу донорів, щоб узгодити їх із потребами України та спонукати міжнародних партнерів збільшити свою підтримку України", — пояснив Білий дім.

26 вересня у Брюсселі відбулося чергове, шосте засідання керівної ради платформи донорів. Пріцкер прилетіла туди разом із Майком Пайлом — тодішнім заступником із питань міжнародної економіки радника президента США з нацбезпеки Джейка Саллівана. Для цього засідання Пайл підготував "Список пріоритетних реформ" для України та відправив його на Банкову.

Банковій цей ультиматум не сподобався, і вона вигадала власний план під назвою "Концепт посилення стійкості демократії в Україні". Але інтелектуальні сили, звісно, були нерівними. Банковій довелося від свого концепту тихо відмовитись і почати виконувати реформи із списку Байдена.

Успіхи контролює Пріцкер. На посаді спецпредставника США вона приїжджала в Україну п'ять разів, востаннє — 14 травня разом із держсекретарем США Ентоні Блінкеном.

П'ять елементів від Пріцкер

28 травня Пріцкер виступила в аналітичному центрі CFR (Council on Foreign Relations). До речі, вона багато років є членом CFR, входила до його ради директорів.

"Ми віримо, що Україна може і переможе за підтримки величезної коаліції на її боці", — наголосила Пріцкер. Але, продовжила вона, щоб здобути довгострокову перемогу, українцям разом із міжнародною спільнотою необхідно забезпечити п'ять важливих елементів, які будуть у центрі дискусій на конференції з відновлення України у Берліні 11-12 червня. Ось ці п'ять елементів:

  1. Системи ППО, необхідні для захисту кордону та великих населених пунктів;
  2. Культура, яка підтримує верховенство закону та відкидає корупцію;
  3. Уряд, здатний визначати вигідні проекти для інвестицій та забезпечувати узгоджене багатостороннє планування;
  4. Глобальний ринок, який пропонує інструменти управління ризиками, що спрощують інвестиційні рішення;
  5. І, нарешті, достатній капітал, особливо використання російських суверенних активів на фінансування цієї концепції.

"Спільно ці п'ять елементів можуть стати тим ракетним паливом, яке сприятиме не лише справжньому економічному відновленню України, але й її шляху до того, щоб стати процвітаючою, демократичною, незалежною країною, інтегрованою до Євросоюзу та НАТО, чого так прагнуть її люди", — Заявила Пріцкер.

Чотири із п'яти елементів — це завдання для США та інших західних партнерів України: дати системи ППО, створити механізм міжнародного планування відновлення України, забезпечити страхування інвестицій, використати для фінансування України російські активи. І буде чудово, якщо все це не залишиться побажаннями, а отримає конкретну реалізацію на конференції у Берліні.

Проте один із п'яти елементів (другий) — це вимоги до України. "Захист України від корупції має бути таким же сильним, як і її військовий захист. Вісім із десяти українців кажуть, що, на їхню думку, необхідно більше боротися з корупцією, і ми повинні їм допомогти. Це означає судову систему, захищену від зовнішнього втручання. Це означає пресу, вільну від політичного впливу та тиску. Це означає цифрову митницю та інші системи збору податків. Це означає незалежних, уповноважених, добре забезпечених антикорупційних слідчих, прокурорів та суддів. Це означає зміцнення верховенства права для кожного", — пояснила спецпредставник США.

Вона наголосила, що американські платники податків разом із Конгресом — і цілком обґрунтовано — вимагають реформ. Пріцкер зазначила, що Україна досягла значного прогресу.

"Наприклад, за останні шість місяців Україна ухвалила закони щодо декларування активів, антимонопольного регулювання, реформи судової дисципліни та корпоративного управління. Я щиро вірю, що ці зусилля змінити культуру в Україні зрештою стануть такою ж частиною спадщини уряду Зеленського, як і сама перемога у війні. Він розуміє, що боротьба з корупцією пов’язана з безпечним, процвітаючим західним майбутнім України. Для цього потрібна не лише зміна системи, а й зміна культури", — заявила вона.

Як бачимо, Пріцкер вміє говорити м'яко. Хоча сенс сказаного дуже жорсткий: формальних змін недостатньо, треба десь узяти та пересадити на Банкову "культуру, яка відкидає корупцію". І Вашингтон, напевно, постарається, щоб цей елемент був реалізований.

Один конкретний механізм уже відомий. На дев'ятому засіданні керівного комітету платформи донорів, яке відбулося у Києві 10 квітня, було вирішено створити на конференції у Берліні Business Advisory Council – Ділову консультативну раду. Її роль полягатиме у наданні платформі донорів консультацій та експертизи для покращення інвестиційного клімату в Україні.

Пріцкер у своєму виступі згадала свої розмови з керівниками американських компаній в Україні: вони завжди говорять про необхідність прискорити реформи і боротися з корупцією. Керівники європейських компаній в Україні, напевно, кажуть те саме. Тепер їхні представники увійдуть до Ділової консультативної ради та зможуть скаржитися на Банкову безпосередньо керівному комітету платформи донорів.

    Реклама на dsnews.ua