"Гьюстоне, у нас проблема". Коли Кравченко дасть інтерв’ю Карлсону Такеру

Кравченко продовжує атакувати Кривоноса і зачіпає Зеленського

В епопеї навколо генпрокурора у відрядженні Руслана Кравченка додалося три нових епізоди, й обидва очікувані. Перший: Верховна Рада підтримала подання президента про звільнення посадовця-втікача, причому "за" проголосувало 317 депутатів, — небачена для нинішнього складу парламенту одностайність. Але її легко пояснити, — бо втік. Проте були і незгодні, які не голосували, таких — 23. Очевидно, ці народні депутати мали власні мотиви відмовити президенту.

Другий епізод — оприлюднення самим Кравченком наступної частини його авторського розслідування "Янус" про директора НАБУ Семена Кривоноса. Перша серія, нагадаємо, стосувалася давньої історії про начебто уникнення Кривоносом кримінальної відповідальності шляхом фіктивного усиновлення дитини. Ця частина про події, які нібито мали місце 2014 року, коли нинішній головний "набушник" очолював скромну реєстраційну службу Обухівського міськрайонного управління юстиції Київщини. За даними Кравченка, Кривонос із групою осіб начебто вимагали у громадянина $72 тисячі неправомірної вигоди за сприяння у виділенні земельної ділянки площею у чверть гектара в одному із сіл області.

Третій епізод — "наїзд" Кравченка на Зеленського . За словами вже колишнього генпрокурора, він не підписував підозру Кривоносу раніше через тиск президента, а на того відповідно тисне "керівництво окремої касти правоохоронних органів, які вирішили взяти у заручники всю країну", себто НАБУ і САП. І на депутатів тисне, тож ті "під страхом чергового надуманого кримінального провадження, заплющують очі на цілковите беззаконня". Поки в риториці Кравченка Зеленський – між ангелом і демоном, бо і сам перебуває під тиском. Та колишній генпрокурор явно очікує реакції президента на "кейс Кривоноса". Якщо реакції, на яку він сподівається, не буде, себто, підписану ним підозру просто викинуть у смітник, а це вже фактично відбулося, не можна виключати, що інформаційні атаки перекинуться на Зеленського. Тож підбивати підсумки у цій історії зарано.

Чи стане Кравченко другою Юлею Мендель

У масовій свідомості домінує думка, що колишньому генпрокурору дали втекти в обмін на якісь послуги, наприклад, мочіння НАБУ і САП. М’який "наїзд" Кравченка на Зеленського не змінив цю думку, хіба трохи посіяв сумніви у змовницькій теорії. Більш того, історії з минулого життя Кривоноса грають на руку владі, адже дискримінують відкриті конкурси на керівні державні посади. Якщо так легко обвести навколо пальця зарубіжних членів відбіркових комісій, тоді в чому сенс цих конкурсів? Та ми не знаємо, що Кравченко міг вивезти за кордон, які документи і кримінальні справи — лише те, що стосується керівників НАБУ і САП, чи компромат, злив якого завдасть удару по багатьох, у тому числі й президенту. Сумнівно, що Кравченко повернеться, а от те, що не мовчатиме, вже очевидно всім.

Їхати за кордон лише з компроматом на Кривоноса — дріб’язок, може пан Семен і приховав щось зі своєї біографії, проте темних сторінок точно не вистачить на тривалий серіал. Тож цікаво, що Кравченко робитиме, коли закінчаться "усиновлені діти". За кордоном від НАБУ переховується ціла купа підозрюваних у корупції, значна їхня частина втекла вже за президентства Зеленського, тому для них він не менший ворог, ніж керівники НАБУ і САП. Цим особам Кравченко неймовірно цікавий як носій інформації, ньюзмейкер та людина, що прагне помсти. Чому б їм не знайти з ним спільну мову?

"Гьюстоне, у нас проблема". Ця фраза з переговорів астронавтів місії "Аполлон-13" із Центром управління польотами НАСА добре підходить до нинішньої ситуації. Кравченко, якщо погодиться співпрацювати з утікачами від НАБУ за кордоном, — проблема для вищого керівництва країни. Не має значення, казатиме він всю правду чи постправду — посадовець його статусу ладен зацікавити зарубіжні медіа, дуже уважні до історій про українську корупцію. Роздаватиме інтерв’ю, проводитиме "викривальні" прес-конференції, згадуючи дотичних осіб у вищих коридорах влади.

Тут відразу на згадку спадає Юлія Мендель, проти якої нещодавно за рішенням РНБО Зеленський запровадив санкції. З посади прес-секретарки президента її звільнили ще 9 липня 2021 року, пропрацювала вона два роки, але досі є носієм інформації, якою останнім часом щедро ділиться з досить специфічними медіа-ресурсами, як от скандальний Карлсон Такер — йому Мендель дала велике інтерв’ю у травні. Чи може бути цікавий Такеру Кравченко? Ще й як. Він не розповідатиме про наркотики і магів — досить буде деяких закритих для загалу подробиць життя українських еліт під час війни.

Звісно, цього всього може і не бути — Руслан Андрійович виллє образи на Кривоноса і заспокоїться. У Києві про нього потроху забудуть, тож житиме собі в Європі на те, що "нацарював". Однак щось підказує, що надто вже Кравченко ображений на НАБУ за те, як боляче його "збили", а на Зеленського — що не захистив і не прикрив. При цьому запровадження санкціїй проти колишнього генпрокурора виглядатиме вочевидь політично мотивованим кроком — сюди російський слід не пришиєш. І це ще одна проблема, до речі…