Розкрадання в оборонці. САП звернулася в Раду громадського контролю з-за порушень НАБУ
Про це йдеться в заяві Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, опублікованому сьогодні, 3 квітня, передає "ДС".
"Так, 2 березня 2016 детективи НАБУ внесли до ЄРДР відомостей про злочин, передбачений ч. 5 ст. 191 КК України, за фактом фіктивного поставки на Харківський бронетанковий завод рядом підприємств, серед яких і ТОВ "Оптимумспецдеталь", запчастин і комплектуючих - всього на 56 млн грн. Спочатку слідство рухалося дуже активно, але починаючи з вересня 2016 року - істотно сповільнилося. Незважаючи на численні вказівки прокурорів САП і проведені наради, позиція НАБУ залишилася незмінною - справа не має перспективи і не буде доведена до суду, оскільки неможливо документально підтвердити постановку та зняття з обліку на Харківському бронетанковому заводі відповідних комплектуючих (лазерних прицілів), які потім фігурантами справи були поставлені на той же завод вдруге", - йдеться в заяві.
В САП зазначили, що в рамках провадження силами одного детектива одночасно розслідували кілька епізодів, в тому числі про постачання двигунів на Львівський бронетанковий завод, який потім було успішно доведено до суду.
"З червня 2017 року, у зв'язку із звільненням детектива, справа взагалі залишилося без належного розслідування. У жовтні 2017 року, детектив у зазначеному виробництві отримав нові вказівки прокурорів з терміном виконання два місяці. Однак ці вказівки, в порушення вимог ст 2, 36 КПК України, виконуються досі", - підкреслили у відомстві.
Відзначається, що під час наради щодо стану досудового розслідування вказаної кримінальної виробництва та інших виробництв у сфері оборонно-промислового комплексу та Міністерства оборони України процесуальним керівникам САП не надавалась інформація про листування НАБУ з ГК "Укроборонпром" з питань, які поки що є предметом загальновідомого журналістського розслідування. Цих документів або їх копій також не було в матеріалах кримінальних проваджень при їх вивченні прокурорами САП.
У антикорупційної прокуратурі підкреслили, що "відсутність активної позиції щодо розслідування виробництв військової тематики спостерігається і в інших кримінальних процесах". Зокрема, йдеться про зловживання службовим становищем з боку посадових осіб Міністерства оборони України та керівництва ДП "Шепетівський ремонтний завод" при закупівлі 18 одиниць 122-мм самохідних гаубиць 2 С1 "Гвоздика" (ч. 2 ст. 364 КК України), а також про заволодіння посадовими особами дочірнього підприємства ДК "Укрспецекспорт" - "Укрінмаш" - і двох підприємств-нерезидентів коштами у розмірі понад 6 млн гривень КП "Шосткинський казенний завод "Імпульс" при реалізації військової продукції (ч. 5 ст. 191 КК України).
Крім того, САП нагадали, що за фактом розтрати понад 58 млн грн державних коштів при закупівлі палива Міністерством оборони України в ТОВ "Трейд Коммодити" (ч. 5 ст. 191 КК України) був в окреме провадження виділено епізод за одним з фігурантів справи.
"Це виробництво зупинено на підставі п. 2 ч. 1 ст. 280 КПК України у зв'язку з розшуком підозрюваного. Однак відповідні заходи, передбачені ст. 281 КПК України, ст 6-8 Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність", детективом не організовані і не проведено, що створює умови для уникнення кримінальної відповідальності особою, яка підозрюється у вчиненні особливо тяжкого корупційного злочину", - уточнили в САП.
Також мова йде і про справи щодо розтрати майна КП "Київський бронетанковий завод", здійсненої посадовими особами цього підприємства шляхом зловживання службовим становищем та розтрату, вчиненою шляхом зловживання службовими особами ДП "Житомирський бронетанковий завод".
"Така позиція НАБУ під час розслідувань злочинів в сфері оборонно-промислового комплексу стала возможнойм в результаті системних помилок в організації діяльності органу досудового розслідування. Саме тому керівник САП Назар Холодницький звертається в Раду громадського контролю Національного антикорупційного бюро України з вимогою вжити відповідних заходів реагування на виявлені факти порушень законів детективами Національного антикорупційного бюро України. Відповідний лист направлено на адресу Ради громадського контролю НАБУ", - поінформували в прокуратурі.
Нагадаємо, 25 лютого проект "Наші гроші з Денисом Бігусом" оприлюднив розслідування, в якому стверджується, що син першого заступника секретаря РНБО Олега Гладковського Ігор причетний до схем масштабного розкрадання бюджетних коштів в оборонному комплексі.
За даними розслідувачів, Гладковський-молодший і його партнери вступили в змову з оборонними чиновниками. Вони скуповували військові запчастини у російських контрабандистів, а також на складах української армії. Ціни на запчастини, які часто не відповідали жодним стандартам якості, накручувалися в рази. Цей "товар" за змовою з керівництвом "Укроборонпрому" продавали на оборонні заводи. Таким чином група нібито отримала від "Укроборонпрому" не менше 250 млн грн.
26 лютого президент відсторонив Гладковського від виконання обов'язків першого заступника секретаря РНБО на час проведення розслідування. Прес-секретар Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Ольга Постолюк повідомила, що САП відкрила кримінальне провадження для перевірки оприлюднених у програмі "Наші гроші" фактів про мільйонні угоди в оборонній сфері за попередньої правової кваліфікації - ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем в особливо великих розмірах або організованою групою).
27 лютого генпрокурор Юрій Луценко заявив, що ГПУ розслідує оприлюднені в ЗМІ угоди в оборонній сфері з 2017 року, а НАБУ - з 2016 року. За його словами, встановлена сума збитків, завданих держбюджету, від угод в оборонній сфері, про яких йдеться в розслідуванні проекту "Наші гроші з Денисом Бигусом", становить 22 млн грн. Також Луценко підтвердив, що підприємства ОПК, в тому числі "Кузня на Рибальському", отримували деталі для ремонту військової техніки контрабандою з Росії.
І Олег Гладковський, і його син усі звинувачення на свою адресу відкидають. Більше того, Ігор Гладковський має намір звернутися до суду з позовом проти авторів розслідування.
В останній частині розслідування говориться, що про розкрадання знали в Генпрокуратурі, Службі безпеки, НАБУ і інших силових органах. Силовики це спростовують.
