Хто є чий у владі на Харківщині. Зв’язки та сфери впливу

Олег Синєгубов

голова Харківської ОДА

Перед повномасштабним російським вторгнення Володимир Зеленський встиг кілька разів поміняти керівництво Харківської облдержадміністрації. До 5 листопада 2019 р. ОДА очолювала Юлія Світлична, потім до 27 листопада 2020 р. — Олексій Кучер (з 13 січня 2021 р. він очолює Державну регуляторну службу), потім до 11 серпня 2021 р. — Айна Тимчук. Після її відставки "згідно з поданою нею заявою" (після журналістського розслідування про її бізнес в окупованому Криму та акцій протесту під стінами ОДА) обов’язки голови ОДА виконував Олександр Скакун, який працював заступником голови ОДА з 11 січня 2017 р.

24 грудня 2021 р., за два місяці до початку великої війни, Зеленський призначив головою ОДА Олега Синєгубова. І він залишається на цій посаді вже більш як чотири з половиною роки. Схоже, Зеленський нарешті знайшов людину, яка йому підходить за духом.

В офіційній біографії Синєгубова зазначається, що він понад 19 років пропрацював в системі МВС. З серпня 2000 р. служив у Харкові в органах внутрішніх справ, з липня 2008 р. працював у Харківському національному університеті внутрішніх справ, з листопада 2015 р. був там деканом одного з факультетів.

Між тим він суміщав цю роботу з активною політичною діяльністю. За даними руху "Чесно", у 2012–2014 рр. був помічником нардепки з Партії регіонів Ірини Бережної, яка виграла вибори у 169-му окрузі у Харкові. Бережна називала Революцію гідності державним переворотом, виправдовувала російську анексію Криму, заперечувала участь російської армії у війні на Донбасі. Була регулярною гостею ефірів російського пропагандиста Володимира Соловйова. Загинула в ДТП в Хорватії в 2017 р. Її мати Олена Бережна у грудні 2024 р. засуджена до 14 років в'язниці із конфіскацією майна за державну зраду: надавала допомогу РФ у проведенні підривної діяльності проти України.

Тим часом Синєгубов знайшов собі іншу політичну команду. За даними руху "Чесно", у 2019 р. під час парламентських виборів був довіреною особою висуванця партії "Слуга народу" у 180-му окрузі на Харківщині девелопера Олексія Красова. Останній був помічником депутата 6 скликання (2010–2015) Харківської міськради від "Сильної України" Романа Ярового. Зараз Красов очолює підкомітет з питань протидії корупції у сфері енергетики та ЖКП парламентського комітету з питань енергетики та ЖКП.

Зненацька 11 листопада 2019 р. Зеленський призначив Синєгубова головою Полтавської ОДА. Це рішення виглядало дивним: Синєгубов раніше не мав жодного відношення до Полтавщини, а його заслуги перед партією "Слуга народу" виглядали надто дрібними, щоб він міг претендувати на цей пост.

Деякі медіа припускали, що призначенню Синєгубова посприяв впливовий харківський бізнесмен Всеволод Кожемяко. Заснована ним група "Агротрейд" має активи у кількох областях, зокрема у Харківській та Полтавській. За даними профільних видань elevatorist.com та latifundist.com, батько Синєгубова Василь Федорович в 2011–2014 рр. працював заступником директора з насінництва групи "Агротрейд".

Тут варто додати, що після повномасштабного вторгнення РФ Кожемяко організував добровольчий підрозділ "Хартія" та був призначений його командиром. 17 серпня 2022 р. Зеленський нагородив добровольця Кожемяка орденом "За мужність" III ступеня, а 14 березня 2023 р. — орденом "За мужність" II ступеня. Відтак підрозділ "Хартія" увійшов до лав Національної гвардії України і став основою 13-ї бригади оперативного призначення НГУ "Хартія".

Маючи за плечима солідну харківську підтримку, Синєгубов був на Полтавщині не просто намісником. Він впливав на політичні процеси, зокрема, на місцеві вибори у жовтні 2020 р. Тож коли він наприкінці 2021 р. повернувся до Харкова, то зберіг певний вплив на Полтавщині. У серпні 2022 р. інтернет-видання "Полтавщина" розповіло, що в Полтавській облраді "група депутатів є залежною від нинішнього керівника Харківщини (та колишнього керівника Полтавщини) Олега Синєгубова, із яким вони досі перебувають на зв’язку у партійних чатах".

Варто зазначити, що за більш як шість з половиною років на чолі Полтавської та Харківської ОДА Синєгубов, звісно, перетворився на відносно самостійну фігуру, залежну передовсім від Зеленського. Вже понад п’ять років, із 13 березня 2021 р., він є членом політради партії "Слуга народу" (зараз до складу цього органу, очолюваного Давидом Арахамією, входять 34 особи).

Синєгубов регулярно потрапляє у корупційні скандали. Наприклад, після активізації російського наступу на півночі Харківщини у травні 2024 р. виникло багато запитань до ХОВА щодо відсутності належних оборонних рубежів та розкиданих бетонних тетраедрів ("зубів дракона") поблизу лінії фронту. Антикорупційні організації викрили, що Харківська ОВА уклала прямі договори на постачання деревини для укріплень на 270 млн грн із сумнівними компаніями. При цьому деревина закуповувалася за завищеними цінами, а не бралася безкоштовно у державних лісгоспах. Синєгубов пояснював, що компанії обиралися без тендерів через оперативну потребу, а незавершені лінії оборони та залишені блоки пов'язані з постійними ворожими обстрілами, що унеможливлюють проведення робіт.

На початку 2026 р. журналісти "Української правди" сфотографували Синєгубова в будівлі Міністерства розвитку громад та територій із великим чорним пакетом в руках. За їх свідченнями, після виходу з кабінету міністра Олексія Кулеби він був уже без пакета. Цей епізод породив хвилю обговорень, скільки стодоларових купюр могло поміститися у тому пакеті. ОДА на офіційний запит "Суспільного" офіційно відповіла, що "не володіє інформацією щодо вмісту пакета, зазначеного у запиті, або щодо особи, якій цей пакет призначався".

Однак жоден скандал не примусив Зеленського шукати заміну Синєгубову. Це означає, що Синєгубов поводить себе "правильно", тобто не займається самодіяльністю, не узгодженою з Зеленським і його офісом. 6 березня 2022 р. Зеленський нагородив Синєгубова орденом Богдана Хмельницького III ступеня, а 26 червня 2026 р. з нагоди Дня Конституції — орденом Богдана Хмельницького II ступеня.

24 лютого 2022 р. за указом Зеленського обласні держадміністрації набули статусу військових адміністрацій, а Синєгубов — начальника ОВА. Згідно з розподілом обов’язків, який він сам затвердив, він координує на контролює діяльність департаменту фінансів, юридичного департаменту, управління внутрішнього аудиту, відділу з питань запобігання та виявлення корупції, апарату ОДА.

За 4,5 роки на чолі Харківської ОДА Синєгубов встиг оточити себе своїми людьми і позбутися не своїх. Показовою є історія Скакуна, який виконував обов’язки голови ОДА у міжчасі між Тимчук і Синєгубовим. 18 лютого 2022 р. він був призначений на посаду першого заступника голови ОДА, але 7 листопада 2023 р. був звільнений. У коментарях журналістам він заявив, що про своє звільнення дізнався з преси і не знає його причину.

За кілька днів Синєгубов в коментарі "Суспільне Харків" пояснив звільнення Скакуна його "системно неефективною роботою". Голова ОДА розповів, що рішення про звільнення Скакуна було погоджено з Офісом президента (читай: з Єрмаком).

Далі Синєгубов розповів, що розглядають кандидатури на цю посаду. "Будемо визначатися, скільки потрібно. Ця людина має бути ефективною, у нас не має на меті просто призначити людину. Вона має відповідати всім нормам, правилам. Настав час знайти більш ефективну людину на це місце".

Відтоді пройшло два роки і дев'ять місяців, а Синєгубов досі неспроможний знайти собі ефективного першого заступника. Схоже, обпечений на досвіді Скакуна, він просто не хоче мати першого заступника, щоб той не входив у місцеві альянси, не створював альтернативні центри влади і не крутив підкилимних ігор.

Віта Ковальська

заступниця начальника Харківської ОВА

Серед заступників Синєгубова найдовше займає свою посаду Віта Ковальська. Вони знайомі дуже давно. Обидва навчалися і потім викладали в Харківському національному університеті внутрішніх справ. Ковальська закінчила ХНУВС у 2001 р., працювала там старшою викладачкою, доценткою кафедри управління, з 2010 до 2014 р. — начальницею кафедри адміністративного права та процесу. Синєгубов закінчив ХНУВС у 2004 р., працював там з 2008 до 2019 р.

Після ХНУВС Ковальська встигла попрацювати у п’яти установах: приватному "Міжнародному університеті бізнесу і права" у Харкові, Одеському та Дніпропетровському державних університетах внутрішніх справ, приватному "Науково-дослідному інституті публічного права" та Державному університеті інфраструктури та технологій у Києві.

11 листопада 2019 р. Синєгубов очолив Полтавську ОДА, а вже 27 січня 2020 р. представив на апаратній нараді свою радницю з питань освіти — Віту Ковальську. Він наголосив, що її рішення — це і його рішення, а тому попросив їх неухильно виконувати, повідомило інтернет-видання "Полтавщина".

1 квітня 2020 р. Синєгубов за результатами конкурсу призначив Ковальську директором департаменту освіти і науки Полтавської ОДА. На цій посаді вона працювала до лютого 2022 р.

24 грудня 2021 р. Синєгубов очолив Харківську ОДА, а вже 17 січня 2022 р. Ковальська була присутня на апаратній нараді у ХОДА в статусі радниці Синєгубова на громадських засадах. 9 лютого 2022 р. уряд Дениса Шмигаля погодив призначення Ковальської заступницею Синєгубова.

Після початку великої війни Ковальська очолила обласний гуманітарний штаб. На сайті ХОВА регулярно з’являлися повідомлення про роботу цього штабу. Скільки продуктів виділялося для потреб громад, звітувала саме Ковальська.

13 лютого 2024 р. НАБУ і САП викрили заволодіння 15,2 млн грн при закупівлі Харківською ОВА харчових продуктів для гуманітарних потреб. Підозру оголосили керівниці апарату ОВА Вікторії Белявцевій, оскільки під актами приймання продуктів стоїть її підпис. Того ж дня Синєгубов звільнив Белявцеву "за згодою сторін". У березні 2025 р. САП направила офіційний обвинувальний акт стосовно ексчиновниці та інших трьох фігурантів до ВАКС. Наразі у ВАКС триває планове дослідження доказів сторін обвинувачення та захисту.

А Ковальська спокійно працює далі. Згідно з розподілом обов’язків, вона відповідає за питання соціального захисту населення, реалізації прав ветеранів війни та членів їх сімей, членів сімей загиблих (померлих) ветеранів та учасників війни, а також питання дітей, молоді, сім’ї, гендерної політики, освіти і науки, культури, туризму, національностей та релігій, реалізації всеукраїнської програми ментального здоров’я "Ти як?"

26 червня 2026 р. Зеленський з нагоди Дня Конституції нагородив Ковальську орденом княгині Ольги ІІІ ступеня.

Євген Іванов

заступник начальника Харківської ОВА

Також ще на Полтавщині долучився до команди Синєгубова Євген Іванов.

З 2013 р. він був комерційним директором фермерського господарства "Альфа" на Харківщині, яке належить його дружині Наталії Івановій. З 2015 до 2020 р. був депутатом Золочівської райради Харківської області (від Блоку Петра Порошенка "Солідарність"), очолював там бюджетну комісію. У 2020 р. цей район ліквідовано (увійшов до складу Богодухівського району).

Водночас з 2011 по 2020 р. Іванов був помічником депутата Харківської облради Віктора Бєлінського. У 2010 р. Бєлінський був обраний до облради від Партії регіонів, у 2015 р. — від БПП "Солідарність", у 2020 р. балотувався від партії "Слуга народу", але не був обраний.

Водночас Іванов був помічником народного депутата 8 скликання (2014–2019) Олександра Біловола. Біловол двічі був обраний у 180-му окрузі на Харківщині: у 2012 р. — як висуванець Партії регіонів, у 2014 р. — як самовисуванець. Він балотувався там і в 2019 р., але програв висуванцю партії "Слуга народу" Красову. Іванов швидко переорієнтувався і став помічником Красова. У 2020 р. Іванов балотувався до Харківської облради від партії "Слуга народу", але невдало.

Одночасно з Івановим у команді Красова був Синєгубов. В листопаді 2019 р. Синєгубов очолив Полтавську ОДА, а в березні 2021 р. його радником став Іванов. У грудні 2021 р. Синєгубов очолив Харківську ОДА, після чого Іванов знову став його радником, а також секретарем координаційної ради ОДА з питань розвитку регіону.

21 лютого 2022 р. Іванов заповнив декларацію кандидата на посаду заступника голови Харківської ОДА. Через російське вторгнення ці плани довелося відкласти. 8 листопада 2022 р. Іванов вдруге заповнив декларацію кандидата. 10 листопада Синєгубов повідомив, що у нього з’явився новий заступник.

"На новій посаді Євген Іванов буде курувати напрямок агропромислового комплексу та екологічні питання, — поінформував голова ОДА. — Через повномасштабну збройну агресію аграрний сектор Харківщини зазнав серйозних руйнувань. Ситуація потребує від усіх нас максимальної самовіддачі, виважених, оперативних та ефективних рішень".

Зараз, згідно з розподілом обов’язків, Іванов відповідає за питання соціально-економічного розвитку, міжнародних відносин, європейської інтеграції, міжнародного співробітництва та координації міжнародної технічної допомоги, децентралізації, регіональної політики, праці, зайнятості населення та соціально-трудових відносин, промисловості, транспорту та поштового зв’язку, агропромислового комплексу, екології та природних ресурсів, земельних відносин, водного та лісового господарства, цивільного захисту, оборонної та мобілізаційної роботи, взаємодії з правоохоронними органами, спорту.

10 жовтня 2023 р. Синєгубов призначив Іванова головою робочої групи "Прозорість і підзвітність" у Харківській області, а 31 жовтня 2023 р. — головою Харківського регіонального офісу Конгресу місцевих та регіональних влад при Президентові України.

Олена Логвинова

заступниця начальника Харківської ОВА

11 вересня 2023 р. Синєгубов представив колективу ОВА свою заступницю Олену Логвинову. Вона 21 рік пропрацювала у Харківській міській стоматологічній поліклініці №7, пройшовши шлях від лікаря-стоматолога до головної лікарки та директорки поліклініки. "Медична галузь Харківщини зазнала дуже великої шкоди внаслідок дій російських окупантів та потребує багато кропіткої праці, великої самовіддачі та своєчасних ефективних рішень", — сказав голова ОДА.

Логвинова є двоюрідною сестрою народного депутата від партії "Слуга народу" (№98 у списку) Павла Якименка, який очолює в парламенті підкомітет з питань охорони і раціонального використання надр комітету з питань екологічної політики та природокористування. Дівоче прізвище Логвинової — Якименко.

Нинішній чоловік Логвинової Денис Челапко у 2015 р. балотувався до Зміївської райради Харківської області як перший кандидат у списку партії "Відродження". Успішно обрався та очолив фракцію партії "Відродження" у райраді. У 2020 р. цей район ліквідовано (увійшов до складу Чугуївського району). А Челапко став заступником Зміївського міського голови Павла Голоднікова з питань діяльності виконавчих органів міськради. Голодніков був обраний мером як висуванець партії "Слуга народу".

Сама Логвинова теж має неабиякий політичний бекграунд. Громадська організація "Харківський антикорупційний центр" (ХАЦ) розповіла, що Логвинова керувала в одному з районів Харкова осередком проросійської партії "Наші". У червні 2022 р. цю партію було заборонено судом, а її голова Євгеній Мураєв у липні 2023 р. і у травні 2026 р. заочно отримав від СБУ дві підозри. Челапко теж був пов'язаний з партією Мураєва. На президентських виборах у 2019 р. він був спостерігачем від громадської організації "Наші".

За даними ХАЦ, Логвинова і Чулапко мали в Росії (у Шебекіно Бєлгородської області) спільні бізнеси з росіянкою Єлєною Вішняковою. Потім ці фірми було ліквідовано. "Але зв’язок з Вішняковою не перервався, — стверджує ХАЦ. — До 24 лютого 2022 року, початку повномасштабного вторгнення, росіянка Вішнякова, яка має ФОП в Україні, отримувала підряди як від стоматологічної поліклініки №7, де була керівником Логвинова, так і від структурних підрозділів Зміївської міськради, де першим заступником працює Челапко".

Згідно з розподілом обов’язків, Логвинова відповідає в ОДА за питання охорони здоров’я, а також архівної справи. Вона очолює Регіональну координаційну раду з питань громадського здоров’я у Харківській області, яка регулярно засідає з 1 серпня 2024 р.

Андрій Дорожко

заступник начальника Харківської ОВА з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації

Офіційна біографія Андрія Дорожка є загадковою. З грудня 2016 по жовтень 2020 р. він працював директором департаменту розвитку, генеральним директором агрофірми "Сади України" у Красноградському районі Харківщини. З липня 2022 р. працював директором департаменту агропромислового розвитку Харківської ОВА. А чим займався майже два роки, з жовтня 2020 по липень 2022 р., про це анічичирк.

Сама фірма "Сади України" продовжує працювати, займаючись вирощуванням зернових та виробництвом елітного насіння. А Дорожко у своїй декларації зазначив, що у 2021 р. ніде не працював і отримав 64 тис. грн допомоги з безробіття у Харківському міському центрі зайнятості. Тож залишається загадкою, за які заслуги Синєгубов працевлаштував його директором агропромислового департаменту.

У липні 2024 р. сталася нова загадка. 18 липня уряд погодив кандидатуру Дорожка на посаду "цифрового" заступника Синєгубова, і 30 липня ОДА повідомила, що Синєгубов призначив Дорожка на цю посаду. Раніше Дорожко не мав жодного відношення до цифрових технологій. Його три вищі освіти стосуються геть інших сфер: іноземні мови та література; правознавство; захист і карантин рослин.

Згідно з розподілом обов’язків, Дорожко відповідає в ОДА не лише за питання цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації, а й за питання надання адміністративних послуг населенню, інформаційної політики, комунікацій з громадськістю, доступу до публічної інформації.

Втім, Синєгубов не забуває про "аграрне" минуле Дорожка. Саме йому він у листопаді 2025 р. доручив привітати аграріїв області з Днем працівника сільського господарства.

Ігор Турченко

заступник начальника Харківської ОВА

Ще одного заступника собі Синєгубов знайшов в буквальному сенсі на дорозі. Ігор Турченко з липня 2006 р. працював у Харківському облавтодорі, з червня 2015 р. був директором цього підприємства, з травня 2018 р. — директором держпідприємства "Дороги Харківщини".

Паралельно він займався політичною діяльністю. У 2015 р. був обраний депутатом Лозівської райради Харківщини від БПП "Солідарність". У 2020 р. балотувався до Харківської облради від партії "Слуга народу", але невдало.

23 вересня 2024 р. Синєгубов оголосив, що Турченко став його заступником. "Попереду багато викликів, зокрема проходження опалювального сезону, продовження будівництва, зміцнення фортифікацій, відновлення зруйнованої інфраструктури. Перш за все, заступник має забезпечити ефективне планування і реалізацію проектів відновлення зруйнованих та пошкоджених ворогом лікарень, шкіл, дитячих садків і комунікацій, що є головним для подальшого проживання наших людей в громадах області. Усе це є критично важливим для якнайшвидшого повернення до стабільного життя", — нарізав задач голова ОДА.

Згідно з розподілом обов’язків, Турченко відповідає в ОДА за питання відновлення регіону, територій та інфраструктури, житлово-комунального господарства, паливно-енергетичного комплексу та енергозбереження, будівництва, містобудування та архітектури.

29 жовтня 2025 р. за дорученням Синєгубова Турченко провів засідання Регіональної інвестиційної ради. "Ми розпочинаємо діяльність консультативно-дорадчого органу, який покликаний стати платформою для узгодження стратегічних пріоритетів розвитку області, координації дій між громадами, регіонами та державою, а також для залучення інвестицій з різних джерел — державного, місцевого та міжнародного", — пояснив Турченко мету цієї активності. Учасники ради розглянули і затвердили Середньостроковий план пріоритетних публічних інвестицій Харківської області на 2026–2028 роки.

Катерина Рожанська

керівниця апарату Харківської ОВА

У 2018–2019 рр. і потім з листопада 2021 по лютий 2024 р. апаратом Харківської ОДА керувала Вікторія Белявцева. Вперше її запросила на цю посаду Юлія Світлична, вдруге — Олександр Скакун. Тобто Синєгубову вона дісталася "у спадок" від попередників.

Тому не дивно, що саме вона опинилася крайньою у розслідуванні НАБУ зловживань при закупівлі Харківською ОВА харчових продуктів для гуманітарних потреб на початку великої війни. 5 квітня 2023 р. детективи НАБУ провели слідчі дії в кабінетах Синєгубова, його заступниці Ковальської, директора департаменту агропромислового розвитку Дорожка, а також у Белявцевої. У підсумку не постраждав ніхто, окрім Белявцевої. Вона отримала звільнення з посади, підозру від НАБУ і суд, що триває досі.

А Синєгубов, звільнивши Белявцеву "за згодою сторін" 13 лютого 2024 р., почав шукати їй заміну. Знаючи його modus operandi, можна було здогадатися, що приїде хтось з Полтави.

У Полтаві була досвідчена апаратниця Катерина Бойко. З грудня 2012 р. вона працювала у Києві помічником-консультантом народного депутата Валерія Головка — полтавського соратника Арсенія Яценюка (у 2010 р. Головко вступив до "Фронту змін"). У грудні 2014 р. Порошенко призначив Головка головою Полтавської ОДА, а у квітні 2015 р. Бойко повернулася до Полтави. Працювала радником Головка, заступником начальника, начальником відділу забезпечення діяльності керівництва ОДА, з березня 2018 р. — керівником апарату ОДА.

У березні 2019 р. Порошенко звільнив Головка через корупційний скандал. У жовтні 2022 р. НАБУ і САП повідомили Головку підозру в одержанні хабаря та шахрайстві, а в липні 2024 р. скерували цю справу до ВАКС.

Але Катерину Бойко ця історія оминула. Вона керувала апаратом ОДА більш як п’ять з половиною років, і ніхто її не чіпав. Синєгубов, очоливши ОДА, теж не мав до неї претензій, і спокійно пропрацював з нею більш як два роки. Лише у листопаді 2023 р. її звільнив новий очільник ОДА Філіп Пронін (він обіймав цю посаду з жовтня 2023 р., а з грудня 2024 р. очолює Держфінмоніторинг).

2 лютого 2024 р., коли Белявцева ще не звільнилася, Бойко заповнила декларацію кандидата на посаду начальника управління забезпечення діяльності керівництва апарату Харківської ОДА. 14 лютого, наступного дня після звільнення Белявцевої, Бойко заповнила виправлену декларацію кандидата на посаду керівника апарату ОДА.

Поки тривала спецперевірка, Бойко працювала радником патронатної служби Синєгубова. Ще тоді її можна було помітити на всіх великих заходах і нарадах ОВА. 2 травня Синєгубов призначив її керівником апарату ОВА. Невдовзі вона вийшла заміж і стала Рожанською. Іноді людям щастить одночасно змінити і роботу, і місто, і особисте життя.

Петро Токар

начальник ГУ Національної поліції в Харківській області

За цікавим збігом обставин, нинішній очільник поліції Харківщини має досвід співпраці з Синєгубовим на Полтавщині. Синєгубов очолював Полтавську ОДА з листопада 2019 по грудень 2021 р., а Петро Токар працював у поліції Полтавщини з квітня 2020 по вересень 2021 р. Однак своїм кар’єрним зростанням Токар зобов’язаний передусім нинішньому міністру внутрішніх справ Івану Вигівському.

Протягом майже 17 років, із серпня 2003 р., Токар прослужив у системі МВС у Чернівецькій області. А потім був переведений на Полтавщину, де начальником головного управління (ГУ) Нацполіції з лютого 2020 р. був Вигівський.

З квітня 2020 р. Токар був заступником начальника Зіньківського відділення поліції Гадяцького відділу поліції, з серпня 2020 р. — начальником Гадяцького відділу поліції, з лютого по вересень 2021 р. — начальником відділення поліції № 1 Миргородського райвідділу поліції ГУ Нацполіції в Полтавській області.

У серпні 2021 р. Вигівський переїхав до столиці, де став начальником ГУ Нацполіції у м. Києві. І захотів бачити поруч із собою Токаря.

З вересня до листопада 2021 р. Токар служив у столиці помічником Вигівського, до травня 2023 р. — начальником Святошинського управління поліції ГУ Нацполіції у м. Києві.

У січні 2023 р. Вигівський очолив Нацполіцію України. І невдовзі Токар пішов на підвищення. У травні 2023 р. він був призначений начальником ГУ Нацполіції в Сумській області, а з листопада 2024 р. обіймає посаду начальника ГУ Нацполіції в Харківській області. 25 лютого 2026 р. Зеленський присвоїв йому спеціальне звання генерала поліції третього рангу.

Найбільшим скандалом навколо Токаря у Харкові стала смерть лейтенанта поліції Діани Влас. Слідчу Куп’янського райвідділу поліції знайшли застреленою вдома серед розкиданих документів 4 березня 2026 р. В соцмережах повідомлялося, що дівчина застрелилася із табельної зброї через проблеми на роботі. 6 березня ввечері Токар підтвердив у Facebook трагічну загибель слідчої. За його словами, розпочато службове розслідування щодо можливого розголошення службової інформації. 9 березня речниця поліції області Альона Соболевська розповіла "Суспільне Харків", що справу розслідують як самогубство.

9 квітня "Ґвара Медіа" переповіло свою розмову з Токарем. Той сказав, що разом з департаментом протидії кіберзлочинності Нацполіції перевірили публікації в соцмережах та встановили ознаки інформації, спрямованої на дестабілізацію ситуації в країні. За його словами, інформаційна кампанія велася з території Росії: адміністратори телеграм-каналів повідомляли, що в день масового поширення матеріалів отримували по кілька повідомлень із проханням їх розповсюдити. Токар вважає, що російська сторона свідомо використала смерть слідчої, пов’язавши її з його іменем.

Юрій Папуша

керівник Харківської обласної прокуратури

Людиною генпрокурора Руслана Кравченка можна вважати нового керівника Харківської обласної прокуратури Юрія Папушу.

Кравченко обійняв свою посаду 21 червня 2025 р. і одразу почав кадрові перестановки у ключових регіонах. Але ці перестановки були різні за стилем, що яскраво видно з порівняння Харкова та Дніпра.

Нагадаємо, у жовтні 2024 року п’ять керівників обласних прокуратур та керівник однієї зі спеціалізованих прокуратур у сфері оборони написали заяви про звільнення з посад. Серед них начальник Харківської обласної прокуратури Олександр Фільчаков. Всі вони отримували підвищені пенсії у зв’язку з вислугою років, призначені за рішенням суду. Після звільнення Фільчакова обов’язки керівника виконував його перший заступник Володимир Лимар.

І ось 2 липня 2025 р. Кравченко призначив керувати Харківською обласною прокуратурою Аміла Омарова, який мав міцне харківське коріння. Тут він здобув вищу освіту і пройшов шлях від помічника прокурора до керівника Шевченківської окружної прокуратури м. Харкова.

Можна здогадатися, хто рекомендував генпрокуророві це кадрове рішення. Напередодні призначення журналісти "Схем" з’ясували, що Аміл Омаров у своїй науковій роботі вісім разів згадував прізвище заступника керівника Офісу президента Олега Татарова.

17 липня 2025 р. отримала нового керівника Дніпропетровська обласна прокуратура. Сергія Біжка, котрий очолював її з вересня 2020 р., змінив Юрій Папуша.

Службовий шлях Папуші не проходив ані через Дніпро, ані через Харків.

У 2014–2015 рр. — старший прокурор, старший слідчий управління військової прокуратури Центрального регіону України.

У 2015–2017 рр. — заступник військового прокурора Черкаського гарнізону Центрального регіону України, прокурор відділу військової прокуратури Центрального регіону України.

У 2017–2019 рр. — прокурор відділу військової прокуратури Південного регіону України.

У 2019–2021 рр. — заступник військового прокурора Одеського гарнізону Південного регіону України, прокурор Одеської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону.

У 2021–2024 рр.— співробітник прокуратури Одеської області.

У 2024–2025 рр. — заступник керівника Чорноморської окружної прокуратури Одеської області, керівник Київської окружної прокуратури міста Одеси.

Тобто Папуша на той час мав міцне коріння в Одесі, але для владної та, зокрема, прокурорської "сім’ї" Дніпра він був абсолютно чужим. 13 січня 2026 р. Папуша розповів в інтерв’ю ТСН, хто та за що саме вимагав на Дніпропетровщині чималі хабарі та куди поділись гроші, які були виділені на відновлення постраждалих від обстрілів будинків. Також він зазначив, що протягом 2025 р. у Дніпропетровській області зафіксовано численні випадки розкрадання бюджетних коштів у різних сферах діяльності. Ці порушення стосувалися як органів місцевого самоврядування, так і комунальних та приватних підприємств, і включали завищення цін, підробку документів та привласнення коштів під час виконання ремонтних робіт і закупівель.

Це інтерв’ю фактично було прощальним, підсумковим. Папуша вже знав, що на нього чекає нова робота. Далі відбулися події, які означали підготовку до заміни Омарова на Папушу.

15 січня у Дніпропетровській обласній прокуратурі змінився керівник. Ним став Валерій Прихожанов, який з 2020 р. був першим заступником керівника. А Папуша вже 19 січня заповнив декларацію, де зазначив, що працює заступником керівника Київської міської прокуратури.

20–29 січня на підставі наказу Кравченка у Харківській обласній прокуратурі проводилася перевірка стану організації роботи на основних напрямах прокурорської діяльності. Про це повідомили у Офісі генерального прокурора у відповідь на запит "Ґвара Медіа".

18 лютого стало відомо, що Омаров звільнився за власним бажанням, а на його місце призначений Папуша.

12 травня Папуша провів робочу зустріч із представниками бізнесу Харківщини, присвячену захисту підприємців від неправомірного тиску та втручання у господарську діяльність, а також налагодженню ефективної взаємодії між бізнесом, прокуратурою та іншими правоохоронними органами. До діалогу долучилися Синєгубов і його заступник Іванов.

"Підприємці на Харківщині сьогодні працюють у надзвичайно складних умовах. Наше завдання — щоб жодні процесуальні дії не перетворювалися на безпідставний тиск і не блокували законну господарську діяльність. Реагування на кожен такий випадок має бути швидким і принциповим", — пообіцяв Папуша.

Денис Лутій

начальник управління СБУ в Харківській області

З Дніпра до Харкова довелося переїхати і Денису Лутію. 22 квітня 2026 р. Зеленський призначив його начальником управління СБУ в Харківській області. До того Лутій був заступником начальника управління СБУ в Дніпропетровській області.

У відповідь на запити медіа СБУ повідомило, що в 2020 році Лутій звільнився зі служби, але "у лютому 2022 року, на третій день від початку повномасштабного вторгнення, повернувся з-за кордону та мобілізувався до лав СБ України". Він "брав активну участь в обороні країни на Запорізькому напрямку, за що отримав статус учасника бойових дій та орден "За мужність" ІІІ ступеня, який надається військовослужбовцям за особистий героїзм та виконання завдань в умовах ризику для життя".

Журналісти bihus.info з'ясували, що "родина та пов’язані особи Дениса Лутія протягом останніх кількох років придбали нерухомості, автомобілів та мотоциклів на суму близько мільйона доларів". "За даними Bihus.Info, жоден з членів родини Лутія не займається та не займався бізнесом. Разом з цим, новий очільник УСБУ Харківщини на запит журналістів відповів, що майно було придбано у період, коли той не працював у структурі СБУ та не обіймав жодних посад у спецслужбі, що за спостереженнями журналістів, не відповідає дійсності", — зазначає сайт bihus.info.

"Щодо рухомого та нерухомого майна інших родичів співробітника Служби, у тому числі тещі Лутія Д.Г., то вони придбали відповідну власність за рахунок особистих коштів та накопичень, а також з інших законних джерел, позик тощо", — повідомила СБУ "Українській правді".

В розслідуванні bihus.info стверджується, що дружина Лутія подала на розлучення, і висловлюється сподівання, що це не є спробою приховати активи посадовця.

Тетяна Єгорова-Луценко

голова Харківської облради

Крісло голови облради є стратегічно важливим для будь-якої політичної сили, яка претендує на вплив на Харківщині. Тому безперечним успіхом Банкової стало те, що вона виборола це крісло для партії "Слуга народу".

Тетяна Єгорова-Луценко з 2014 р. працювала в органах юстиції Харківщини. У 2015 р. була обрана до Лозівської міськради (як перший кандидат у списку) від Радикальної партії Олега Ляшка, але від мандату відмовилася.

У березні 2020 р. балотувалася в якості самовисуванки на проміжних виборах до Верховної Ради в окрузі №179. В липні 2019 р. у цьому окрузі переміг "Слуга народу" Олексій Кучер; у листопаді він отримав крісло голови ОДА і склав мандат. Єгорова-Луценко набрала лише 3,03% голосів та посіла третє місце, перемогу тоді здобула попередниця Кучера на посаді голови ОДА Юлія Світлична.

31 липня 2020 р. Кучер призначив Єгорову-Луценко своїм першим заступником. Це був передвиборчий крок: Банкова шукала обличчя для кампанії "Слуги народу" на Харківщині. Єгорова-Луценко очолила партійний список до облради на місцевих виборах у жовтні 2020 р.

"Слуга народу" посіла третє місце (12,76%), поступившись партіям "Блок Кернеса — Успішний Харків!" (34,53%) та ОПЗЖ (21,33%). Маючи лише 17 мандатів із 120, "Слуга народу" отримала крісло голови облради. Це було результатом домовленостей між Банковою та керівництвом "Успішного Харкова".

"Ми розклали всі ситуації, які могли б бути, і ухвалили певне рішення. Рішення я не приховую. Депутати Харківської облради від "Блоку Кернеса — Успішний Харків!" підтримуватимуть кандидата від "Слуги народу" Артура Товмасяна. І це було одноголосно прийнято", — сказав 10 грудня "Суспільному" секретар міськради Ігор Терехов, який фактично керував і містом, і "Успішним Харковом".

11 грудня Товмасян був обраний головою облради. Єгорова-Луценко продовжувала обіймати посаду першого заступника голови ОДА. Вона втратила її у квітні 2021 р. через розбіжності з Айною Тимчук, яка замінила Кучера на посаді голови ОДА.

22 липня 2021 р. детективи НАБУ провели обшуки у Товмасяна і його заступника (від ОПЗЖ) Андрія Малиша. Того ж дня Малиша та адвоката-посередника затримали безпосередньо після передачі останнього траншу хабаря. 24 липня було повідомлено про підозру Малишу, а 4 серпня — Товмасяну. Їм інкримінують одержання хабаря у розмірі 1,05 млн грн. Тоді ж Товмасяна виключили з фракції "Слуги народу", а 19 серпня облрада зняла його з посади голови і поставила замість нього Єгорову-Луценко. Тобто домовленість між Банковою та "Успішним Харковом" залишилася чинною.

Незадовго до цього Айна Тимчук пішла з посади голови ОДА, тож ґрунту для конфліктів між головою облради і керівництвом ОДА не було. Синєгубов, очоливши ОДА, завжди демонстрував, що вони з Єгоровою-Луценко в одній команді.

Однак це не рятує Єгорову-Луценко від скандалів навколо її закордонного майна. У лютому 2025 р. Харківський суд офіційно розірвав шлюб Тетяни Єгорової-Луценко та Віталія Луценка з формулюванням про "нестійкість сімейного зв'язку". Деякі аналітики розцінили це як спробу юридично відмежувати активи чоловіка від декларації голови облради.

Тетяна Біловол

заступниця голови Харківської облради

Спочатку "Успішний Харків" отримав в облраді посади першого заступника голови (Альберт Кононенко) та двох просто заступників (Тетяна Біловол та Валерія Мураєва), ще одним заступником став Андрій Малиш від ОПЗЖ. 25 листопада 2021 р. Малиша та Кононенка зняли з посад, але з різних причин. Малиш пішов за власною заявою, яку написав на тлі корупційного скандалу та розслідування НАБУ. Кононенко був звільнений за ініціативою депутатів шляхом таємного голосування. Сам Кононенко тоді заявляв, що не розуміє політичних причин такого рішення колег. За рік в інтерв’ю "Думці" він назвав причиною "невдоволення товариша Терехова тим, що я не виконував побажання, які виходили за межі чинного законодавства".

Отже, в керівництві облради залишилися дві представниці "Успішного Харкова". І обидві досить цікаві з політичного погляду.

Тетяна Біловол є дружиною відомого харківського політика Олександра Біловола, який чотири рази обирався народним депутатом: у 2000 і 2002 рр. — на Кіровоградщині, а в 2012 і 2014 рр. — у 180-му окрузі на Харківщині. Помічником нардепа Біловола в його останню каденцію був нинішній заступник начальника ОВА Іванов.

З лютого 2007 по березень 2008 р. Біловол працював на посаді першого заступника міністра охорони здоров'я, з березня 2009 по березень 2010 р. був першим заступником міністра охорони здоров’я — головним державним санітарним лікарем України. З чеврня 2025 р. він є членом президії Національної академії медичних наук (НАМН) України.

Тетяна Біловол з 2001 до 2020 р. працювала заступником гендиректора ТОВ "Базісспецсервіс". І тричі обиралася до облради: у 2010 р. — від Партії регіонів. У 2015 р. — від партії "Відродження", у 2020 р. — від партії "Блок Кернеса — Успішний Харків!".

Її публічна активність на посаді заступника голови облради зводиться в основному до участі в засіданнях постійної комісії з питань охорони здоров’я, материнства і дитинства.

Між тим Олександр Біловол згадується в медіа як автор ідеї об’єднання дев’ятьох харківських наукових медичних інститутів НАМН. Ідея поки що залишається нереалізованою через спротив цих інститутів, які не хочуть померти.

Валерія Дзюба

заступниця голови Харківської облради

Валерія Дзюба є донькою відомого харківського бізнесмена і політика Олега Таранова, який у 1989—1994 рр. був президентом Українсько-Сибірської інвестиційної корпорації та "Укрсиббанку", у 1994—1998 рр. був народним депутатом від Харківщини, у 1998—2000 рр. очолював Національне агентство України з управління державними корпоративними правами.

У 2005 р. Валерія Таранова побралася з Євгенієм Мураєвим. Він обирався до облради у 2006 р. від партії "Віче" та у 2010 р. від Партії регіонів, потім до Верховної Ради у 181-му окрузі на Харківщині у 2012 р. як висуванець Партії регіонів і у 2014 р. як самовисуванець.

Валерія Мураєва у 2015 р. була обрана до облради від партії "Опозиційний блок".

У квітні 2017 р. Валерія і Євгеній офіційно розлучилися. Але політичний шлюб зберігся. У вересні 2018 р. Мураєв створив партію "Наші". Його колишня дружина у березні 2019 р. очолила обласну організацію цієї партії.

На парламентських виборах у липні 2019 р. Євгеній Мураєв очолив список "Опозиційного блоку", а Валерія Мураєва балотувалася як самовисуванка, директор ТОВ "Спецмонтаж", член партії "Наші", у 181-му окрузі, де двічі перемагав її чоловік. Обидва програли. "Опозиційний болок" набрав лише 3,03% і не потрапив до парламенту, а Валерію Мураєву переміг "слуга народу" Дмитро Микиша з рахунком 38% проти 23%.

7 липня 2020 р. тодішній голова Харківської ОДА Олексій Кучер офіційно підтвердив, що подав кандидатуру Валерії Мураєвої до Кабміну на погодження як своєї першої заступниці. 13 липня представники патріотичних та ветеранських організацій провели акції протесту під будівлею Харківської ОДА. Наступного дня масштабний пікет перемістився під стіни офісу Зеленського у Києві з вимогою заблокувати це призначення. Через потужний суспільний резонанс уряд відмовився погоджувати її кандидатуру.

На виборах до облради у жовтні 2020 р. "Блок Кернеса — Успішний Харків!" вирішив використати Валерію Мураєву і зробив її четвертим номером свого списку. А після виборів розплатився з нею посадою заступника голови облради.

У травні 2002 р. Євгеній Мураєв утік з України. У липні 2023 р. і у травні 2026 р. заочно отримав від СБУ дві підозри. У червні 2022 р. партію "Наші" було заборонено судом.

17 травня 2023 р. Валерія на своїй сторінці у Facebook повідомила: "Звикайте — Валерія Дзюба. Відтепер я ношу прізвище людини, яку люблю та поважаю". Вона додала, що її чоловік "людина не публічна, фейсбуками не зіпсована".

Дзюба дуже активна публічно: бере участь у засіданнях різних постійних комісій облради, вшануванні загиблих від російської агресії, врученні нагород тощо.

Володимир Усов

голова Харківської РДА

Після адміністративної реформи, проведеної в липні 2020 р., Харківський район включає місто Харків і тому є найбільшим в Україні. Він мав чисельність населення 1,73 млн осіб на початок 2022 р. Район охоплює найдорожчі та найпривабливіші землі приміської зони Харкова. У воєнний час голова РДА автоматично очолює районну військову адміністрацію.

З березня 2015 р. Харківську РДА очолював Юрій Раїна. У квітні 2020 р. Зеленський замінив його на "слугу народу" Артура Товмасяна, а Раїну поставив на чолі Краснокутської РДА. У грудні 2020 р. Товмасян очолив обласну раду, а в березні 2021 р. Зеленський повернув Раїну на посаду голови Харківської РДА.

Водночас свій вплив у районі намагався посилити відомий харківський бізнесмен і колишній прикордонник Вадим Слюсарєв. У серпні 2013 р., коли він був начальником управління внутрішньої безпеки департаменту персоналу Адміністрації Державної прикордонної служби України, Янукович присвоїв йому військове звання генерал-майора.

Першим очевидним успіхом Слюсарєва стало призначення Зеленським у квітні 2020 р. головою Дергачівської РДА Володимира Усова. Це колишній прикордонник, який тривалий час служив у підпорядкуванні Слюсарєва, а потім був найманим працівником у його бізнесі. В офіційній біографії Усова вказано:

11.1999 – 11.2017 військова служба за контрактом у Східному регіональному управлінні Державної прикордонної служби України.

10.2018 – 01.2019 менеджер з адміністративної діяльності ФОП Слюсарєвої Т.Д.

01.2019 – 04.2020 менеджер ресторану ФОП Слюсарєва В.О.

На виборах у жовтні 2020 р. Усов був обраний до Дергачівської міськради і очолив фракцію "Слуга народу".

Внаслідок адміністративної реформи Дергачівський район увійшов до складу об’єднаного Харківського району. 30 березня 2021 р. Зеленський звільнив Усова з посади голови Дергачівської РДА, після чого Усов отримав посаду першого заступника голови Харківської РДА.

15 лютого 2022 р. Зеленський звільнив Раїна з посади голови Харківської РДА "згідно з поданою ним заявою". Тобто напередодні російського вторгнення Харківська РДА опинилася під владою Усова, а Харківський район — під контролем Слюсарєва. І залишається досі. 7 грудня 2022 р. Зеленський нагородив Усова орденом "За заслуги" ІІІ ступеня, а 25 вересня 2023 р. призначив його головою РДА.

Олександр Цупило

голова Харківської райради

У грудні 2020 р. за підсумками жовтневих вибрів Харківську райраду очолив представник партії "Успішний Харків", відомий політик і бізнесмен Володимир Кацуба. Заради цієї посади він навіть відмовився від мандату депутата облради, куди був обраний від тієї ж партії.

З лютого 2007 по червень 2012 р. Кацуба очолював Дергачівську РДА, у 2010 р. був обраний депутатом Харківської облради від Партії регіонів, потім двічі обирався до Верховної Ради від 175-го округу на Харківщині: як висуванець Партії регіонів у 2012 р. і як самовисуванець у 2014 р. Він знову балотувався там у 2019 р., але програв "слузі народу" Євгену Пивоварову.

28 вересня 2022 р. Кацуба повідомив: "Через життєві обставини, що склались на сьогодні, я не маю змоги повноцінно виконувати обов’язки голови районної ради, тому прийняв рішення скласти повноваження". Більше року обов’язки голови виконував його заступник, "слуга народу" Олег Хорошко.

Але це не означає, що Кацуба відійшов від справ. 19 грудня 2023 р. під головуванням Хорошка і в присутності голови РДА Усова відбулася чергова сесія райради, де повноваження Хорошка як заступника голови було припинено, таємним голосуванням головою ради було обрано представника "Успішного Харкова" Олександра Цупила та його заступником — "слугу народу" Артура Колупаєва. За рік Колупаєв проміняв цю посаду на крісло заступника начальника головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області, і Цупило залишився керувати райрадою одноосібно.

З травня 2021 р. Цупило працював пліч-о-пліч з Усовим на посаді заступника голови РДА. Однак це не робить його людиною Усова, а лише свідчить, що "Слуга народу" та "Успішний Харків" (або ж конкретно Слюсарєв і Кацуба) вміють домовлятися.

Громадська організація "Харківський антикорупційний центр" (ХАЦ), коментуючи обрання Цупила, зазначила: "Олександр Цупило та його родина — найближче оточення родини Володимира Кацуби. Олександр Цупило був керівником благодійного фонду "Майбутнє будуємо разом — Володимир Кацуба". Зараз цей фонд трохи інтерпретував назву і став "Майбутнє будуємо разом". Керівницею "МБР" є донька Цупило, Дар’я Гасан (Булавіна), а засновницею Наталія Цупило. Крім того, Цупило був помічником Володимира Кацуби часів його депутатства у Верховній Раді. На родичку Олександра Цупила, Наталію Цупило, у 2017 р. був переписаний бізнес родини Кацуб". ХАЦ не забув нагадати, що "кілька років тому родина Кацуб активно фінансувала партію Шарія".

Дружина Олександра Цупила Людмила Гасан є депутаткою Харківської облради від "Успішного Харкова". Їхня донька Дар’я Гасан донедавна була бенефіціарним власником ТОВ "ДВ Нафтогазовидобувна компанія", під управлінням якої до червня 2023 р. перебувала ТЕЦ-2 "Есхар".

Ігор Терехов

мер Харкова

Ігор Терехов зараз є людиною жителів свого міста. Однак тк було не завжди. В 2007–2010 рр., коли він працював заступником Арсена Авакова на посаді голови Харківської ОДА, його називали людиною Авакова. Потім, коли він працював заступником та першим заступником Геннадія Кернеса на посаді міського голови Харкова, його називали людиною Кернеса.

Із жовтня 2015 р., коли його було обрано до міськради від партії "Відродження", чий список очолював Кернес, Терехов міг би вже казати, що він "людина Кернеса і харків’ян". Він набрав у своєму окрузі 51,6% завдяки тому, що був членом команди Кернеса.

За п’ять років ситуація дещо змінилася. Він вже був не просто членом команди, а правою рукою Кернеса і його неофіційним політичним спадкоємцем. Як другий (після Кернеса) номер списку "Блоку Кернеса — Успішний Харків!" Терехов витягнув на собі усю виборчу кампанію партії включно з мерською кампанією самого Кернеса, який тим часом перебував у німецькій клініці "Шаріте".

За підсумками голосування 25 жовтня 2020 р. "Блок Кернеса — Успішний Харків!" здобув 37,95% голосів і 34 із 84 місць у міськраді, Кернес отримав 60,34% голосів і втретє став мером. 9 грудня новообрана міськрада обрала Терехова своїм секретарем.

Документ із поданням кандидатури надійшов до ради в електронному вигляді, нібито від Кернеса. Справжність електронного підпису Кернеса викликала сумнів у багатьох харків’ян, з огляду на інформацію, що Кернес весь час перебування в "Шаріте" був без свідомості і не міг приймати ніяких рішень. 29 грудня поліція відкрила кримінальне провадження за фактом можливого підроблення електронного цифрового підпису. Це розслідування не призвело до жодних офіційних наслідків для керівництва міста.

16 грудня Кернес помер — і Терехов став людиною лише харків’ян. Але він спромігся збудувати дружні стосунки з Офісом президента, і 30 березня 2021 р. Верховна Рада призначила позачергові вибори мера Харкова на 31 жовтня 2021 р.

1 червня тодішній заступник керівника ОП Кирило Тимошенко заявив, що "зацікавленість Офісу президента в тому, щоб мер, якого оберуть харків'яни, був проукраїнським, проповідував українську державну політику, щоб там навіть не було натяку в сторону федералізації". Це прозвучало як знак підтримки Терехова, адже його основним конкурентом на майбутніх виборах був колишній "регіонал", ексмер Харкова (2006–2010) і ексголова ОДА (2010–2014) Михайло Добкін. Ще більш явним знаком підтримки Терехова з боку Банкової стало те, що партія "Слуга народу" не висунула на цих виборах власного кандидата.

31 жовтня 2021 р. харків’яни обрали Терехова мером, віддавши йому 50,66% голосів. Добкін отримав 28,4%.

11 листопада Терехов склав присягу та офіційно заступив на посаду міського голови. Відтоді посада секретаря міськради вакантна. За законом на наступній черговій сесії Терехов мав запропонувати кандидата на посаду секретаря. Однак цього не сталося. З того часу у Харківській міськраді проводять тільки позачергові сесії.

Зараз Терехов пояснює проведення позачергових сесій безпековою ситуацією та відсутністю дозволів проводити засідання очно. Проте секретаря міськради не було й за декілька місяців до повномасштабного вторгнення.

Саме секретар міськради має замінювати міського голову, якщо той не зможе виконувати свої обовʼязки. Згідно із Законом "Про місцеве самоврядування" та регламентом Харківської міськради, проєкти рішень, які виносяться на розгляд сесії, повинні проходити через підпис секретаря міськради. Але — вже понад чотири роки не проходять.

За п’ять з половиною років керівництва містом Терехов здобув міцні зв’язки на Банковій та значний вплив поза межами Харківщини. 19 вересня 2025 р. у Харкові відбувся форум прифронтових міст та громад "Стратегічні виміри міст-форпостів". Там було оголошено про створення Асоціації прифронтових міст і громад на чолі з Тереховим.

23 лютого 2026 р. в "РБК-Україна" вийшла стаття "Партія Терехова, Кіма та Арахамії? Що стоїть за новим політичним проектом влади". У статті зазначається, що один із проєктів, розрахованих на післявоєнну реальність, "формується довкола Асоціації прифронтових міст і громад. Її обличчями стали Ігор Терехов та Віталій Кім, однак непублічний ідеолог — голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія". Три співрозмовники видання також стверджують, що ключовим спонсором створення нового проекту є екснардеп від ОПЗЖ Ігор Абрамович, який родився у Харкові і має дружні стосунки з Тереховим.

Коли 6 лютого 2023 р. Абрамович склав повноваження нардепа, Терехов його підтримав. "Ігор завжди, коли ще існувала фракція ОПЗЖ, був у ній "білою вороною" — людиною, яку від більшості його колег відрізняла чітка проукраїнська позиція. Саме проукраїнська, без будь-яких натяків на можливість навіть у найдрібнішому поступитися національними інтересами країни, — написав Терехов у своєму ТГ-каналі. — Точно знаю, що склавши мандат народного депутата, Ігор Абрамович залишиться тією ж людиною, якою був і до цього: патріотом України і харків‘янином, який і надалі робитиме все для підтримки свого рідного міста".

Гіпотетична партія Терехова — Кіма регулярно фігурує у соцопитуваннях. В деяких вона навіть долає 5% бар’єр.

12 липня 2026 р. Арахамія в чаті фракції "слуг народу" написав про чотири кандидата на посаду прем’єр-міністра, і в цьому списку був Терехов. Справді, Зеленський того дня зустрівся з усіма чотирма. "Виклики для міста дуже серйозні — Харків під щоденними російськими терористичними ударами. Важливо, що у Харкові при цьому є необхідна допомога людям та справді оперативна робота міських служб. Ми обговорили, як налаштована взаємодія між центральною та обласними і місцевими владами, ключові потреби наших громад і перспективи виконання тих рішень, які готуються. Плани стійкості мають бути реалізовані якнайшвидше. Досвід Харкова у підтримці людей може бути поширений і на інші наші міста та громади", — повідомив він після зустрічі з Тереховим.

Остання фраза Зеленського спричинила хвилю чуток про те, що Терехов отримає посаду віце-прем’єра. Однак 14 липня джерела "Суспільного" в Харківській міськраді повідомили, що Терехов ухвалив рішення залишитися на посаді Харківського міського голови попри пропозицію доєднатися до оновленого складу уряду.

У будь-якому разі тепер дружні стосунки Терехова з Банковою стали ще більш очевидними.

Як міський голова Терехов головує на пленарних засіданнях міськради, очолює її виконком, підписує рішення ради та її виконкому.

Донедавна Терехов мав 13 заступників, але 3 червня 2026 р. депутати міськради підтримали його пропозицію і скоротили кількість віцемерів до восьми.

Олександр Новак

перший віцемер Харкова

Олександр Новак з 1990 р. працював у Харківській міській раді. Обіймав посади юрисконсульта, завідувача юридичного відділу, начальника юридичної служби, начальника юридичного управління, директора юридичного департаменту, керуючого справами виконкому. З 2007 р. був заступником тодішнього міського голови Михайла Добкіна.

У 2010 р. був обраний до міськради від Партії регіонів, у 2015 р. — від партії "Відродження", у 2020 р. — від партії "Блок Кернеса — Успішний Харків!" (№3 у списку після Кернеса і Терехова).

З 2010 р. був секретарем міськради. Двічі виконував обов’язки міського голови: у 2014 р. (після поранення Кернеса) і у 2020 р. (коли Кернес захворів). 9 грудня 2020 р. отримав посаду першого заступника міського голови. Тобто вони тоді обмінялися посадами з Тереховим (той був першим заступником міського голови, а став секретарем міськради), завдяки чому Терехов почав виконувати обов’язки міського голови.

Як перший заступник міського голови Новак контролює, спрямовує та координує роботу семи департаментів міськради: міжнародного співробітництва; економіки та комунального майна; освіти; культури; адміністративних послуг та споживчого ринку; житлово-комунального господарства; з благоустрою, відбудови та реконструкції; а також відділу з питань топоніміки та охорони історико-культурного середовища.

Новак є другою людиною в міській ієрархії і правою рукою Терехова. Очолює постійну комісію міськради з питань планування, бюджету і фінансів, одночасно керує фракцією "Успішного Харкова" у міськраді.

Він є німим виконавцем волі мера і геть анітрохи не має політичних амбіцій. Непублічний і зазвичай відмовляється від коментарів медіа.

Тетяна Таукешева

віцемер Харкова — директорка департаменту бюджету і фінансів міськради

Серед заступників Терехова найдовше обіймає свою посаду Тетяна Таукешева. Вона незмінно сидить у кріслі віцемера вже 23 роки, а завідує міськими фінансами ще довше — 32 роки.

Протягом 1970–1977 рр. Таукешева працювала у фінансовому відділі виконкому Комінтернівської райради м. Харкова. У 1977–1993 рр. була старшим економістом з бюджету, начальником бюджетного відділу — заступником завідувача Харківського міськфінвідділу.

У 1994 р. Таукешева обійняла посаду начальника головного управління бюджету й фінансів — начальника фінансового управління виконкому міськради. Відтоді міські фінанси під її контролем.

У 2003 р. її статус підвищився: вона стала заступником тодішнього мера Володимира Шумілкіна — начальником головного управління бюджету та фінансів. У цьому кріслі її залишили і Добкін, і Кернес, і Терехов. З 2006 р. посада Таукешевої називається "заступник міського голови Харкова — директор департаменту бюджету і фінансів Харківської міської ради".

Тетяна Чечетова-Терашвілі

віцемер Харкова — керуюча справами виконкому міськради

Тетяна Чечетова-Терашвілі — донька Михайла Чечетова, який був нардепом у 1994–1998 та 2006–2014 рр.; з грудня 2012 р. був першим заступником голови фракції Партії регіонів; 28 лютого 2015 р. покінчив із собою.

Як і батько, Чечетова-Терашвілі була членом Партії регіонів. За її списком була обрана депутатом Харківської міськради, з вересня 2010 р. працювала в міськраді заступником начальника управління підприємництва та споживчого ринку — начальником відділу дозвільних процедур департаменту економіки та комунального майна, з січня 2011 р. — заступником директора департаменту — начальником управління підприємництва департаменту підприємництва та споживчого ринку, з 2013 р. — заступником директора департаменту бюджету та фінансів.

З березня 2014 р. обіймає посаду заступника міського голови — керуючого справами виконавчого комітету міської ради.

У 2015 р. балотувалася до міськради від партії "Відродження", але не пройшла. У 2020 р. балотувалася від партії "Блок Кернеса — Успішний Харків!" (№4 у списку після Кернеса, Терехова і Новака); відмовилася від мандату, щоб зберегти свою посаду.

У міськраді контролює, спрямовує та координує роботу п’яти служб (помічників; управління персоналом; бухгалтерського обліку та звітності; з питань запобігання корупції; з питань публічних закупівель), чотирьох департаментів (організаційної роботи; діловодства; адміністративно-господарської діяльності; технічного супроводження) та архівного відділу.

Сергій Кузьмін

віцемер Харкова

Сергій Кузьмін 27 березня 2019 р. був призначений головою Державної архітектурно-будівельної інспекції (ДАБІ) України як переможець конкурсу, з випробувальним терміном, але вже 25 вересня 2019 р. звільнений з посади. Тодішній прем’єр-міністр Олексій Гончарук прямо вказав на корупційні схеми в ДАБІ як підставу для звільнення. "В ДАБІ, на нашу думку, тотальна корупція, з якою щодня стикаються громадяни. В перший день, як з'явилася можливість звільнити, ми це зробили".

За два роки Кузьмін опинився у Харкові. Найбільш докладну його біографію подає сайт my.ua.

"У жовтні 2021 року Кузьмін несподівано отримав призначення на посаду заступника міського голови Харкова з питань цифрової трансформації. Це рішення викликало резонанс. ЗМІ писали, що його кандидатуру нав’язали згори, ймовірно, Офісом Президента, в обмін на підтримку Ігоря Терехова на виборах мера. Формально Кузьмін відповідає за цифровізацію, але фактично курує земельні та будівельні питання, а також малі архітектурні форми. Його призначення супроводжувалося протестами місцевих депутатів, які вважали його "варягом", — розповідає my.ua. — Після призначення Кузьміна в Харків у ЗМІ з’явилися повідомлення, що його завдання: налагодити земельно-будівельні схеми в інтересах впливових фігур з Офісу Президента".

В листопаді 2025 р. його сина Данила Кузьміна, який організував в Австрії кілька великих ІТ-проєктів, вбили у Відні. 2 грудня Віденське державне управління кримінальної поліції організувало прес-конференцію. Заступник начальника управління Герхард Вінклер повідомив: "Ми можемо виключити політичний мотив". За його словами, тортури та вбивство Данила Кузьміна, ймовірно, пов’язані з фінансами, адже з криптогаманців загиблого зникли великі суми. За інформацією УНІАН у правоохоронних органах, мова йде про щонайменше 200 тис. доларів. Обидва підозрювані у вбивстві українці, їх затримано в Одесі, обидва перебувають під вартою в Україні без права на заставу.

Із 3 червня 2026 р. Сергій Кузьмін є заступником міського голови Харкова з питань діяльності виконавчих органів. Він контролює, спрямовує та координує роботу чотирьох департаментів міськради: реєстрації; контрольної роботи в сфері архітектури та благоустрою; містобудування та архітектури; земельних відносин.

Дмитро Ісаєв

віцемер Харкова

Дмитро Ісаєв з листопада 1998 р. працював на держпідприємстві "Завод імені Малишева", де понад 5 років обіймав посаду головного бухгалтера. З серпня 2005 по липень 2020 р. працював в АТ "Харківобленерго" на керівних посадах (заступник голови правління — головний бухгалтер, заступник гендиректора з економіки та інвестицій, фінансовий директор).

З січня 2021 р. працював експертом з енергоефективності нетрадиційних і відновлювальних видів енергії у дочірньому підприємстві "Нафтогаз-Енергосервіс" НАК "Нафтогаз України", а з грудня 2021 р. — головним бухгалтером АТ "Харківобленерго".

25 березня 2023 р. депутати Харківської міськради затвердили Ісаєва на посаді заступника міського голови з питань стратегічного розвитку міста. Основними завданнями, покладеними на нового віцемера, Терехов назвав оптимізацію тендерних закупівель, проведення аудиту комунальних підприємств та роботу з їхніми активами.

Із 3 червня 2026 р. Ісаєв є заступником міського голови Харкова з питань діяльності виконавчих органів. Він контролює, спрямовує та координує роботу трьох департаментів міськради: юридичного; розвитку муніципального менеджменту; цифрової трансформації. Також він є членом виконкому міськради.

Ігор Резнік

віцемер Харкова

Ігор Резнік народився у Запоріжжі, але вищу освіту здобув у Харкові і там же почав кар’єру. З липня 1998 по вересень 2015 працював в структурних підрозділах Державної митної служби України, Державної фіскальної служби України. Обіймав керівні посади в Харківській, Одеській та Кіровоградській митницях.

З вересня 2015 р. очолював регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області, з грудня 2015 по серпень 2021 р. працював в структурних підрозділах центрального апарату Державної митної служби України на керівних посадах (останньою була посада директора департаменту протидії митним правопорушенням і контрабанді Держмитслужби). А потім повернувся до Харкова.

Його дружина Ольга Кононова з 2004 р. працює суддею господарського суду Харківської області. Її батько Валерій Кононов з 1986 р. був другим секретарем Київського райкому Компартії України в м. Харкові, з 1987 р. очолював Київський райвиконком м. Харкова, з 1990 р. був заступником голови і з 2001 р. головою Київської райради в м. Харкові, з 2010 по 2015 р. входив до складу виконкому Харківської міськради.

Окрім родинних зв’язків Резнік мав і політичні. В медіа його діяльність в Держмитслужбі пов’язували з тандемом Хомутинніка — Скоробогача. Віталій Хомутиннік був нардепом з 2002 по 2019 р. Востаннє, у 2014 р., він був обраний у 171-му окрузі у Харкові; з 6 березня 2015р. був співголовою депутатської групи "Відродження". У 2019 р. був №11 у списку "Опозиційного блоку", який не пройшов до парламенту. Під знаменами партії "Відродження" у 2015 р. вела виборчу кампанію команда Кернеса у Харкові. Володимир Скоробогач з 2006 р. був депутатом Харківської міськради, а у 2015 р. став заступником голови облради від партії "Відродження" і керував її фракцією. У 2020 р. Скоробогач став депутатом облради від ОПЗЖ; в 2022 р. переїхав у Францію, у грудні 2022 р. припинив повноваження депутата за власним бажанням. 14 січня 2025 р. САП повідомила про підозру "трьом учасникам організованої групи, злочинні дії яких при продажі електроенергії під час війни завдали ПрАТ "НЕК "Укренерго" збитків на суму понад 58 млн грн". Серед підозрюваних — Скоробогач.

Завдяки родинним чи політичним зв’язкам або ж власним талантам Резнік знайшов собі роботу в Харкові. 23 грудня 2021 р. на офіційному сайті міськради з'явилось оголошення про відкриття конкурсу на посаду директора департаменту контролю. 18 січня 2022 р. Резнік подав декларацію як кандидат на цю посаду, а з 1 лютого вже працював на ній.

Після оголошення мобілізації в Україні проходив військову службу з квітня 2022 по травень 2023 р. (мав позивний "Таможня"), відтак повернувся до роботи в міськраді. 26 січня 2024 р. його статус підвищився: депутати затвердили його на посаді заступника міського голови — директора департаменту контролю. "Завдяки департаменту контролю та його очільнику були виявлені та усунені серйозні порушення. Його робота є ефективною та результативною", — сказав Терехов.

Із жовтня 2024 р. Резнік працював заступником міського голови з питань забезпечення життєдіяльності міста, 17 червня 2025 р. депутати повернули його на посаду заступника міського голови — директора департаменту контролю.

Із 3 червня 2026 р. Резнік є заступником міського голови Харкова з питань діяльності виконавчих органів. Він контролює, спрямовує та координує роботу двох департаментів міськради: будівництва та шляхового господарства; інспекційної роботи.

Іван Кузнєцов

віцемер Харкова

Іван Кузнєцов працює у міськраді з 2007 р. У січні 2021 р. очолив новостворений департамент з питань забезпечення життєдіяльності міста. З серпня 2022 р. очолював департамент інфраструктури.

5 грудня 2022 р. у Харкові правоохоронці затримали за керування транспортним засобом у стані сп'яніння Кузнєцова та директора КП "Харківські теплові мережі" Василя Скопенка. Останній відбувся штрафом, а щодо Кузнєцова, який під час складання протоколу лаявся та чинив фізичний опір, правоохоронці відкрили кримінальне провадження. Справу кваліфікували за ч. 2 ст. 345 Кримінального кодексу України (погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу).

18 квітня 2023 р. Терехов увільнив Кузнєцова від роботи на час проходження військової служби під час мобілізації. Вже у жовтні 2023 р. Кузнєцов повернувся на посаду директора департаменту з питань забезпечення життєдіяльності міста. 16 жовтня 2025 р. обійняв посаду заступника мера з питань забезпечення життєдіяльності міста.

28 травня 2026 р. у Харкові сталася аварія за участю Кузнєцова, у результаті якої загинув мотоцикліст. Як заявила наступного дня обласна прокуратура, за висновками слідства, Кузнєцов порушив Правила дорожнього руху, йому повідомлено про підозру. Того ж дня йому обрали запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту до 26 липня. На час розслідування він склав з себе повноваження віцемера.

"Мені дуже шкода, що так сталося. Іван Кузнєцов завжди був на місцях прильотів, працював у найскладніших умовах, багато робив для Харкова. Він воював. Але сталося те, що сталося. Це життя", — зазначив Терехов.

Із 3 червня 2026 р. Кузнєцов є заступником міського голови Харкова з питань діяльності виконавчих органів. Він контролює, спрямовує та координує роботу двох департаментів міськради: з питань критичної інфраструктури та забезпечення життєдіяльності міста; по взаємодії з правоохоронними органами та мобілізаційної роботи. Також він є членом виконкому міськради.

Неллі Цибульник

віцемер Харкова

Неллі Цибульник є донькою Тетяни Цибульник, яка з грудня 2011 р. обіймає посаду голови адміністрації Новобаварського району м. Харкова. Тетяна Цибульник була депутатом Харківської міськради у 2010-2015 рр. від Партії регіонів, з 2020 р. є депутатом Харківської міськради від "Успішного Харкова", очолює постійну комісію міськради з питань місцевого самоврядування, гласності та депутатської діяльності.

Неллі Цибульник у 2020 р. була обрана депутатом Харківської облради від "Успішного Харкова". На той момент вона займалася підприємництвом та працювала старшим викладачем у Харківському національному університеті внутрішніх справ.

25 січня 2022 р. вона отримала посаду голови адміністрації Холодногірського району м. Харкова. "Я довіряю цьому молодому керівнику. Ви бачите, ми оновлюємо склад нашої команди. Тому на Неллі Цибульник я покладаю великі надії і хочу, щоб Холодногірський район був набагато кращим, ніж сьогодні, набагато комфортнішим. І думаю, що у неї вийде", — заявив Терехов.

2 липня 2025 р. Цибульник очолила фракцію "Успішний Харків" у облраді. "Сьогодні ми ухвалюємо важливе й виважене рішення. Пропонується кандидатура на посаду голови нашої фракції в Харківській обласній раді. Неллі Юріївна Цибульник — людина досвідчена, освічена, з глибоким розумінням як місцевої, так і регіональної політики. Неллі Юріївна вже давно реалізувала себе як фахівчиня та лідерка. Вона — доктор юридичних наук, добре розуміє всі управлінські та правові процеси, що відбуваються в обласній раді, має достатньо досвіду та авторитету, щоб посилити нашу фракцію", — звернувся до депутатів Терехов.

16 жовтня 2025 р. Цибульник обійняла посаду заступника Терехова з питань охорони здоров’я і соціального захисту.

23 квітня 2026 р. НАЗК повідомило, що у деклараціях за 2023 та 2024 рр. депутатки Харківської облради, голови адміністрації Холодногірського району "виявлено порушень на 13,1 млн грн — НАБУ розпочало провадження". Деталі цієї історії розповів "Харківський антикорупційний центр" у статті "Заступниця міського голови Харкова отримала сотні тисяч доларів позики від "фінансиста" Кернеса".

Із 3 червня 2026 р. Цибульник є заступником міського голови Харкова з питань діяльності виконавчих органів. Вона контролює, спрямовує та координує роботу семи департаментів міськради: охорони здоров’я; соціальної політики; у справах дітей; у справах сім’ї, молоді та спорту; по роботі з внутрішньо переміщеними особами; інклюзивної доступності та безбар’єрного середовища; з питань ветеранської політики.