"Шкідники" з ФДМ. Як в Україні заробити на своєму майні
Ви можете собі уявити підприємство, на якому встановлений річний план випуску продукції в 17,1 млрд грн, а реальний обсяг склав 188,9 млн грн, тобто трохи більше 1%? Що повинен добровільно зробити директор такого "успішного бізнесу", а акціонери - примусово? Відповідь очевидна навіть для людини, вихованої в дусі планової економіки. Ну, а для бізнесмена, збройного модними термінами на зразок cash flow або EBITDA, і зовсім від таких цифр може "зірвати дах". Але це вони в державній конторі не працювали, а там все можливо! Варто почитати звіт Фонду держмайна за 2016 р. і відразу на щоці з'явиться скупа чоловіча сльоза, так "чуттєво" пишуть про "успіхи".
Що напрацювали
Виявляється, намаялись чиновники з цим держмайном по саме не хочу. І "голландські" аукціони проводили (ні, не по продажу тюльпанів) і торги по п'ять разів, перш ніж щось продати, а у випадку з особливо "упоротыми" інвесторами - навіть по десять. Але нічого не вийшло...
Загальна сума надходжень до державного бюджету в 2016 р., забезпечених ФДМ, склав близько 2,6 млрд грн. З них 188,9 млн - ті самі крихти від приватизації. Решта - відрахування з прибутку і дивіденди державних підприємств (1,25 млрд грн) і платежі за оренду державного майна - 1,03 млрд грн.
На цих останніх двох цифрах аналітики Фонду і відігралися у своєму звіті за 2016 р., причому в кількох місцях, адже план по оренді був виконаний на 167%, а відрахування з прибутку взагалі побили рекорд останніх 10 років (у три рази перевищили показники 2014 і 2015 рр..). Про девальвації і інфляції останніх трьох років автори скромно промовчали. А дарма: мільярд гривень в 2013 р. і та ж сума в 2016 р., як кажуть в Одесі, "дві великі різниці".
До речі, для того щоб продати майна на 188 млн грн, довелося витратити на "організаційні" заходи майже 11 млн грн. Сам Фонд, згідно із затвердженими кошторисами та бюджетним розписом, "з'їв" у 2016 р. 171 млн грн. Порівняйте з сумою, отриманою від приватизації. Крім того, над "процесом" працювали 1654 штатних працівника.
Безсумнівним "успіхом" минулого року можна назвати продаж Мигиевской ГЕС за 52 млн грн. Але і таких успіхів було не густо. Звичайно, не все залежить від керівника Фонду. Продати той же ОПЗ в умовах "чисто нашої" версії предпродажку у вигляді відключення потужностей заводу від газозабезпечення і масок-шоу справа не з простих. Тут потрібно інвестора з хорошими нервами підшукати. А краще і зовсім "відмороженого" з наших.
Хоча, якщо подивитися тверезо, дані цифри наочно демонструють ту катастрофу з управлінням державним майном, яка склалася за всі роки незалежності. Вдумайтеся, оренда ВСІХ державних підприємств, включаючи оренду землі загальнодержавної власності, а також відрахування з їх прибутку, сумарно приносять власнику - державі, а значить., всім нам, трохи більше 2 млрд грн на рік або 60-70 млн євро. Річний дохід середньої польської компанії. А якщо відняти із цієї суми бюджет на утримання чиновників, які забезпечують процес, можна взагалі розридатися. На жаль, такі поняття, як "власність" і "чиновник", погано поєднуються. А втиснути в цей словесний ряд слово "ефективний" і зовсім нерозв'язна апория.
За всі роки незалежності держава "наколядовало" за своє майно 64 млрд грн, отримало 10 млрд грн орендних платежів і 7 млрд грн дивідендів від державних підприємств.
Як бачимо на графіку, основні сплески продажів спостерігалися у 2004-2005 рр. на хвилі євроромантизму і в 2011 р. - на піку консерватизму. Починаючи з 2014 р. активність держави на ринку інвестицій впала до температури трупа".
Цифру в 64 млрд грн можна порівняти з сумами, витраченими державою на докапіталізацію державних підприємств (наприклад, "Нафтогазу") і банків, кредитування ФГВФО, майбутньої фінансової "накачуванням" Приватбанку (аудит якого в травні покаже, хто і де). Результат порівняння невтішний. Як у відомому анекдоті, який любив цитувати Віктор Ющенко: "Батьку, вистачить торгувати, а то нічим здачу давати".
Тим не менш посаду голови ФДМ, незважаючи на її схожість з грою "десять негренят", викликає неприхований інтерес і високо цінується в "матриці" квот і розподілів хлібних місць. Ось і після відставки глави ФДМ Ігоря Білоуса замусоленная колода кадрового резерву пожвавилася.
У нас же, як водиться, сьогодні ти фіскал, а завтра продаєш державне барахло, вчора малював "схеми", сьогодні - "провідник реформ". Головне, щоб на потоці. Між тим від нового керівника ФДМ в 2017 р. залежить дуже багато. Це в 2016-му можна було пообіцяти в меморандумі з МВФ розмістити на сайті Кабміну класифікацію державних підприємств і "нуль" на виході. У 2017 р. таких проколів вже не пробачать. А гроші потрібні. Дуже. Крім того, один з найбільш важливих "маяків", виставлених у меморандумі з МВФ - продаж державних підприємств і реформа державного банківського сектора.
Велика приватизація потрібна країні як повітря
У разі відкриття ринку земель сільськогосподарського призначення на ринок може вступити до 2 млн га державної ріллі, найкраща частина якої знаходиться у віданні Академії наук (аграрні інститути). Такий доважок теоретично може збільшити фінансовий потік до декількох мільярдів євро. Але це поки що теорія.
Що робити
В першу чергу новий голова Фонду держмайна повинен створити зручний для західних інвесторів "інтерфейс" - за аналогією з провідними інвестиційними світовими майданчиками. Заходячи на сайт ФДМ, інвестор повинен відчувати себе як вдома, максимально швидко отримуючи весь обсяг запитуваної інформації.
Фонд потрібно перетворити з рутинної, бюрократичної контори в сучасну майданчик по залученню внутрішніх і зовнішніх інвестицій. Для цього необхідно максимально залучати досвідчених професіоналів-інвестиційників. На відміну від НБУ тут вони припадуть до місця. "Завдяки" кризі такі кадри зараз у надлишку.
Другий завданням є завершення процедури інвентаризації і класифікації всіх державних підприємств та розміщення публічної інформації про них. А то у нас профільні міністри плутаються, скільки у держави у власності юридичних осіб, а про деяких взагалі забули, що вони є і навіть успішно працюють.
Необхідно провести повну переоцінку із залученням аудиторських компаній, вартості оренди державного майна, а також запустити механізм оцінки фінансових потоків державних підприємств. Це допоможе виявити ту частину прибутку, яка уміло ховається від держави приватними акціонерами або недбалим менеджментом. Оренда державного майна повинна бути співвіднесена зі справедливими цінами в приватному секторі. Робота рутинна, але вона того варта. Розмір дивідендів і відрахувань з прибутків, одержуваних державою, може зрости в рази. Якщо не в десятки разів. Те ж саме стосується і орендних потоків.
В поточному році державним мужам доведеться "міцно думати" і про те, що ж робити з державною банківською системою, яка займає 52% ринку капіталу. "Реформатори" з НБУ зліпили цього "голема" з усього, що було, а тепер він хоче їсти. А їсть він дай Бог кожному. На підтримку нежиттєздатного фінансового монстра доведеться витратити до сотні мільярдів гривень. У бюджеті їх немає, доведеться друкувати. Ключове завдання тут - знайти бажає прикупити державний банк і швидко, поки бажаючий не схаменувся, підписати контракт. ФДМ тут доведеться брати посильну участь, хоча головна скрипка за Мінфіном і НБУ.
І нарешті, велика приватизація. Вона повинна проводитися в умовах тиші і загального позитивного фону. А для цього необхідна координація дій ФДМ з усіма супутніми державними інституціями. Адже провал великої приватизації в цьому році може запалити червоне світло для інвесторів на довгі роки вперед.
За великим рахунком, новий глава Фонду повинен провести "політичне сеппуку"
Що мається на увазі? Діюча конструкція роботи Фонду повинна бути безжально препарирована. Більшість функцій за оцінкою, методології, контролю, продажу необхідно передати на аутсорсинг професійним компаніям: аудиторських, юридичних, інвестиційних, консалтингових. Але не з фіксованою оплатою їх послуг, а виключно в залежності від кінцевого результату. Яким може бути лише сума, перерахована від приватизації на казначейський рахунок.
В Україні глава Фонду держмайна - більше, ніж просто чиновник. Це повинен бути чесний професіонал, з хорошим інвестиційним чуттям. Так, це "червонокнижний" примірник, в наших широтах зустрічається вкрай рідко. Але якщо в 2014 р. владі вистачило дурості запустити в НБУ команду інвестиційних банкірів, то, може, вистачить розуму направити команду інвестиційних банкірів (а не податківців) у ФДМ?
