Із сьомої спроби. Справа про 62 мільйони гривень Держспецзв'язку зрушила з мертвої точки

У Вищому антикорупційному суді України із сьомої спроби розпочалося підготовче судове засідання у справі про нібито присвоєння 62 млн грн, виділених Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України (Держспецзв'язку) для придбання спеціального обладнання та програмного забезпечення.

Підготовче судове засідання є першим і найважливішим етапом у розгляді будь-якої кримінальної справи. Це стадія судового розгляду, головною метою якої є організаційне та процесуальне забезпечення подальшого розгляду справи по суті. Під час цього засідання суд з'ясовує, чи готові сторони до судового розгляду, розглядає клопотання, визначає коло доказів та обставин, які необхідно встановити.

САП не порахувала послуги спеціалістів

Підготовче судове засідання за позовом Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) на тему "Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем" мало розпочатися ще 6 липня 2025 року. Але воно регулярно переносилося через відсутність одного з ключових фігурантів справи: у першому судовому засіданні мають обов'язково бути присутніми всі обвинувачені.

Стисло, як писала "ДС", суть справи в наступному. У 2020 році в Держспецзв'язку виникла потреба в оновленні обладнання та програмного забезпечення для модернізації національної системи захисту державних інформаційних ресурсів та посилення кіберстійкості країни — у тому числі в умовах зростання кіберзагроз з боку Росії.

Держслужба на основі проведених тендерів уклала контракти на постачання "заліза", програмного забезпечення та відповідних послуг із двома українськими компаніями на загальну суму 285 мільйонів гривень. Усі роботи було виконано у 2022 році. Проте 20 листопада 2023 року НАБУ та САП повідомили групі з шести осіб (зокрема тодішньому голові Держспецзв'язку Юрію Щиголю, його заступнику Віктору Жорі та власнику IT-компаній Роману Ковалю) про підозру в незаконному заволодінні коштами. Мовляв, реальна вартість закупленого обладнання та програмного забезпечення становила лише 223 мільйони гривень, а різницею у 62 мільйони незаконно заволоділи члени корумпованого угруповання.

Як розповідає колишній керівник Держспецзв'язку, бригадний генерал Юрій Щиголь, сторона звинувачення проігнорувала той факт, що модернізація національної системи захисту державних інформаційних ресурсів – це не просто покупка "заліза" та програмного забезпечення. Все це ще треба налаштувати, що теж вартує грошей.

"Це складні послуги, що стосуються державних систем та потребують доступу до інформації з обмеженим доступом, зокрема, пов'язаної з державною таємницею", — пояснює Юрій Щиголь.

Обвинувачений без обвинувального акту

За час, поки САП готувала свій позов, один із головних фігурантів справи Віктор Жора був мобілізований і з цієї причини не міг брати участь у судових засіданнях. Захисники кажуть: "Коли воюєш у районі Покровська на посаді командира взводу оперативного призначення, досить складно фізично бути присутнім у Києві".

Під час листування між суддею Вищого антикорупційного суду Ларисою Задорожною, директором НАБУ Семеном Кривоносом та командувачем Національної гвардії України Олександром Півненком було досягнуто домовленості, що старший лейтенант Віктор Жора зможе брати участь у судових засіданнях шляхом відеоконференції. Якщо, звісно, не буде на цей час на передовій.

І ось, нарешті, після кількох перенесень слухань, підготовче судове засідання у справі №991/7357/25 розпочалося. Адвокати двох обвинувачених — Віктора Жори та Романа Коваля — подають прокурору клопотання про повернення обвинувальних актів.

Річ у тому, що Віктор Жора обвинувального акта взагалі не бачив у вічі — на момент вручення цих документів іншим обвинуваченим він уже був мобілізований.

Відповідно до ст. 291 Кримінального процесуального кодексу України до обвинувального акта в обов'язковому порядку має додаватися розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта. Але її нема. На переконання адвоката Івана Тесленка, захисника Віктора Жори, прокурор зазначену вимогу КПК України не виконав. Отже, обвинувальний акт має бути повернутий, після чого вручений належним чином.

Прокурор (до речі, це вже третій прокурор у цій справі, за чотири місяці) парирує, що обвинувальний акт відправляли поштою, а отже — його мали отримати. Але це звучить досить непереконливо — факт вручення обвинувального акту не запротокольовано.

Щодо Романа Коваля, то вручений йому обвинувальний акт, як каже адвокат Олег Сюсяйло, не відповідає вимогам КПК. Він порушує основні права людини та створює умови, через які суд буде змушений виходити за межі судового розгляду.

"В обвинувальному акті крім осіб, яким висунуто звинувачення, 21 раз згадується прізвище людини, якій звинувачення не висувалося. Це порушення презумпції невинності. Крім того, норми КПК передбачають, що обвинувальний акт повинен містити звинувачення тільки щодо особи, щодо якої вона складна. Обвинувальний акт має бути коректно переписано, це нескладно. По суті це технічна робота", – каже Олег Сюсяйло.

Поки що подано лише два клопотання про повернення обвинувальних актів прокурору. Але не виключено, що будуть інші. У своїх виступах адвокати наголошують на тому, що в даному виді справу розглядати практично неможливо. Зі звинувачення зовсім незрозуміло, хто є організатором скоєння злочину, а хто — виконавцями. У чому була їхня вигода, яку роль вони грали, чим займалися.

Захист усіх обвинувачених наполягає на тому, що обвинувальний акт має бути повернутий прокурору — для приведення його у відповідність до норм та положень КПК. З наданням детальної, обґрунтованої та коректної інформації.

Автор: Сергій Нікітін