Кабмін знову готує зміни щодо бронювання працівників, роботи під час тривог, вимог до укриттів

Планують спростити бронювання працівників, переглянути вимоги до укриттів на підприємствах та створити багатомільярдний фонд компенсації збитків від російських атак

Про це повідомив міністр економіки та довкілля Олександр Кравченко  за результатами чергового засідання Ради з питань підтримки підприємництва, пише "ДС".

Одним із питань став дефіцит кадрів. Підприємствам потрібні передбачувані правила, щоб зберігати критично важливих фахівців і планувати виробництво.

За словами міністра, уряд працює над двома напрямами:

  • спрощенням процедур підтвердження статусу критично важливого підприємства через Координаційний центр.
  • усуненням технічних проблем із бронюванням через "Дію".

Крім того, разом із Міністерством оборони та Мінцифри планують опрацювати пропозиції бізнесу, які мають зробити механізм бронювання більш передбачуваним.

Бізнес також порушує питання вартості облаштування захисних споруд, складних погоджень та можливості продовжувати роботу під час повітряних тривог. Відтак, уряд хоче знайти баланс між безпекою людей і безперервністю роботи бізнесу.

"Прямо зараз з урядовою командою працюємо над удосконаленням правил. Уже найближчим часом представимо оновлені правила. Наступний крок — спільно з МВС та профільними відомствами переглянути вимоги до укриттів, спростити процедури їх облаштування та опрацювати механізми фінансування таких проєктів", — зазначив Кравченко.

За словами міністра, масштаби російських атак вимагають нових системних рішень. Наразі в Україні вже діє державна програма компенсації збитків і вартості страхування. Нею охоплено понад 450 компаній, а загальний обсяг потенційного покриття перевищує 9 млрд грн. Водночас у Мінекономіки визначають, що потреби бізнесу значно більші.

Уряд обговорює створення Фонду першого збитку, який має забезпечувати швидку фінансову підтримку постраждалим підприємствам.

Для його формування розглядають залучення:

  • 1 млрд доларів державного фінансування.
  • 2–3 млрд доларів від міжнародних партнерів.

Наразі уряд працює над пошуком ресурсів для запуску фонду. Конкретну дату початку його роботи не оголошено.

Ще однією темою стали експортні квоти та європейський механізм вуглецевого коригування імпорту — CBAM. Додаткові торговельні обмеження створюють серйозний тиск на українську промисловість, передусім металургію.

"В умовах війни наші виробники вже працюють із вищими енергетичними та логістичними витратами. Продовжуємо діалог із Європейською комісією щодо спеціального підходу до застосування CBAM для України та розширення можливостей безмитного експорту української сталі", — пояснюють у Мінекономіки.

Наступним кроком називають консолідацію розрахунків бізнесу щодо впливу цих обмежень і використання їх у подальших переговорах з європейськими партнерами.