"Картонковий майдан" вже не лякає. Як "слуги народу" хочуть помститися НАБУ, САП і БЕБ
Якщо врахувати стійку нелюбов половини нардепів до незалежних слідчих органів, то голоси за проєкт закону №12439 цілком можуть знайтися навіть без стимулів від Банкової у вигляді "конвертів"
"Слуги народу" збираються повторити свій "подвиг" восьмимісячної давнини, коли вони зненацька відібрали незалежність у НАБУ і САП, підтримавши законопроєкт №12414. Але того разу у депутатів з президентської фракції принаймні було виправдання, що вони голосували за вказівкою з Банкової і не розібралися у змісті правок, щойно затверджених правоохоронним комітетом Верховної Ради. Зараз ніякої раптовості немає.
Під прикриттям захисту бізнесу
Ще 27 серпня минулого року той самий комітет на чолі із "слугою народу" Сергієм Іонушасом підготував до другого читання законопроєкт №12439 "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення гарантій захисту суб’єктів господарювання під час здійснення кримінального провадження". А в першому читанні цей проєкт було прийнято 25 лютого минулого року голосами 249 нардепів.
Вже з його назви очевидно, що задекларована мета — благородна: удосконалення гарантій захисту бізнесу. І для цього було розроблено зміни до КПК. Однак до другого читання комітет Іонушаса вніс низку правок, які викликали протест з боку НАБУ, САП і БЕБ, а також антикорупційних громадських організацій, таких як Transparency International Ukraine, ЦПК, "Межа".
Тоді пам'ять про "картонковий майдан" була ще свіжою, і "слуги народу" не наважилися винести цей проєкт на голосування. Однак це не означало, що вони про нього забули. 10 лютого вони включили його до порядку денного нової сесії.
Далі відбулася дивна історія. Члени правоохоронного комітету "слуга народу" Максим Бужанський і депутат від ОПЗЖ Григорій Мамка звернулися до комітету з пропозиціїєю переглянути законопроєкт №12439 начебто "у зв’язку з необхідністю невідкладної імплементації ініціатив БЕБ, спрямованих на підвищення ефективності роботи БЕБ". Бужанський і Мамка були співавторами скандальних правок до законопроєкту №12414, який знищив незалежність НАБУ і САП. І вони ж є авторами однієї з правок до законопроєкту №12439, яка викликала обурення НАБУ, САП і БЕБ. Тому було дивно читати, що Бужанський і Мамка запропонували щось корисне для БЕБ.
Злі язики кажуть, що це всього лише легенда для внесення уточнень, узгоджених з Банковою в особі невтомного заступника керівника ОП Олега Татарова.
10 березня комітет Іонушаса зібрався на засідання і затвердив нову редакцію проєкту №12439 до другого читання. Там залишилися головні правки, проти яких висловили протест НАБУ, САП і БЕБ. Можна очікувати, що цей проєкт буде винесений на голосування вже наступного пленарного тижня, 24 чи 25 березня.
Після історії зі спробою обрізати повноваження НАБУ та САП минулого літа це найсильніша нова загроза для розслідувань, непідконтрольних Банковій. "Слуги народу" мають чудове алібі: вони приймають цей закон на прохання бізнесу.
29 серпня минулого року законопроєкт №12439, підготовлений до другого читання, підтримала Спілка українських підприємців.
"СУП активно долучалася до підготовки законопроєкту, надаючи пропозиції та консультуючи членів Ради з питань підтримки підприємництва, що стало важливим внеском у формування ключових норм для захисту бізнесу. СУП висловлює подяку всім сторонам, які сприяли цьому процесу, — від бізнес-спільноти та Офісу Президента до народних депутатів", — зазначалося в заяві СУП.
Тут слід уточнити, що утворену Володимиром Зеленським Раду з питань підтримки підприємництва, членів якої консультувала СУП під час підготовки законопроєкту, очолював і досі очолює Андрій Єрмак.
Якщо врахувати стійку нелюбов половини нардепів до незалежних слідчих органів, то голоси за цей проєкт цілком можуть знайтися навіть і без стимулів від Банкової у вигляді "конвертів". З огляду на це не зайве подивитися, у чому суть головних заперечень з боку НАБУ, САП і БЕБ. Адже на аргументи цих органів зважають наші західні партнери, коли оцінюють прогрес чи регрес українських реформ.
Індивідуальні дозволи порушувати закон
"У Верховній Раді готується до розгляду у другому читанні законопроєкт №12439, покликаний нібито удосконалити гарантії захисту бізнесу під час здійснення кримінального провадження. НАБУ і САП проаналізували положення документа і дійшли до висновку, що запропоновані зміни (зокрема авторства народних депутатів Максима Бужанського та Григорія Мамки) створюють серйозні перешкоди для боротьби з топкорупцією", — наголосило НАБУ.
Правка Бужанського і Мамки дуже цікава. Всупереч назві проєкту №12439 вона пропонує зміну не до КПК, а до Кримінального кодексу. А саме: доповнити КК статтею 41-1 "Дотримання офіційних позицій органів державної влади", згідно з якою "не є кримінальним правопорушенням діяння особи, вчинене на підставі роз’яснень, наданих уповноваженими центральними органами виконавчої влади щодо порядку застосування норм податкового законодавства, законодавства з питань митної справи та законодавства у сфері публічних закупівель".
Наприклад, придумав хтось схему сірої контрабанди, чи ухиляння від податків, чи зловживання на тендерах. Завжди це потребує сприяння митників, чи податківців, чи посадовців органу, що здійснює державну закупівлю. Дотепер всі учасники схеми боялися, що їх викриють НАБУ чи БЕБ.
Якщо правка Бужанського і Мамки, підтримана комітетом Іонушаса, буде узаконена, то в учасників схеми з’явиться можливість помахати перед носом детективів папірцем, де митниця, податкова або Мінекономіки "роз’яснює", що ця схема є правильною і законною. І детективи навіть не зможуть розпочати кримінальне провадження, бо якщо є "роз’яснення", то автоматично немає кримінального правопорушення.
Зараз, якщо учасники схеми мають якесь "роз’яснення", вони можуть пред’явити його суду як аргумент на свій захист. Обвинувачення, зі свого боку, може висловити сумніви у незаангажованості авторів "роз’яснення" або й навіть довести їхню співучасть у схемі. Впровадження правки Бужанського і Мамки поставить "роз’яснення" вище від закону і вбереже всіх учасників схеми від розслідування і суду.
"Фактично йдеться про підміну рішення суду довільними трактуваннями чиновників, наданими навіть в індивідуальному порядку", — пояснює НАБУ. Директор БЕБ Олександр Цивінський теж вбачає небезпеку в тому, що роз’яснення уповноважених органів стануть не просто доказом добросовісності в суді, а автоматичним "алібі", що блокуватиме саме відкриття кримінального провадження. Це не лише створить нерівні умови для бізнесу, а й підвищить корупційні ризики.
Справді, ця норма розділить український бізнес на дві касти. Бізнес вищої касти, споріднений з владою, працюватиме за схемами, захищеними "роз’ясненнями". Завдяки цьому він матиме конкурентну перевагу над бізнесом нижчої касти, на якому і лежатиме основний тягар податків.
Зв’язані руки БЕБ
Голова комітету Іонушас разом з кількома колегами вніс до другого читання правку, яка зв’язує руки БЕБ. Вона пропонує доповнити статтю 214 КПК нормою про те, що відомості, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтею 191 КК ("Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем"), та кримінальних правопорушень у сфері господарської діяльності, вчинених службовими особами юридичної особи — суб’єкта господарювання, вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань керівником органу прокуратури.
"Йдеться фактично про всю нашу підслідність, а це майже 30 статей. Тобто детектив Бюро, у разі ухвалення закону, не зможе більше самостійно вносити відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР та ініціювати початок досудового розслідування", — зазначає директор БЕБ.
Детективу доведеться йти на поклін до прокурора. А той може дослухатися до "переконливих аргументів" від учасників схеми.
Порятунок від невідкладних обшуків
На думку директора БЕБ, не менш небезпечним є положення законопроєкту про унеможливлення проведення невідкладних обшуків без ухвали слідчого судді.
"Якщо ми хочемо толерувати хабарництво, то це чудова правка, — наголосив Цивінський. — Хабарник може взяти гроші в будь-якому місці, яке не передбачить слідчий, і єдиний інструмент у такому випадку — саме невідкладний обшук. Позбавлення детективів цієї опції значно вплине на ефективність розслідування в першу чергу корупційних злочинів".
Про те ж саме говорять НАБУ і САП. До речі, якби ця норма діяла, то невідкладний обшук у Юлії Тимошенко, який детективи НАБУ провели 13 січня, був би неможливий.
"НАБУ і САП переконані, що запропоновані зміни не відповідають Конституції та принципу рівності перед законом, дають інструменти для безкарності топкорупціонерів, ставлять під загрозу поточні розслідування та скеровані до суду справи, — резюмує НАБУ свої претензії до законопроєкту №12439. — Йдеться не про захист бізнесу від можливих зловживань з боку чиновників чи правоохоронців. Запропоновані нововведення унеможливлюють притягнення до відповідальності тих, хто зловживає владою".
Парадокс у тому, що для половини нардепів це обурення НАБУ є найкращою рекламою, чому цей проєкт треба приймати. Але у будь-якому разі він зможе стати законом лише за співучасті Зеленського. Останнє слово — тобто підпис — буде за ним.