Комунальний комунізм. Чому субсидіями незадоволені і багаті, і бідні

Спочатку ідея полягала в тому, щоб зробити систему оплати за ЖКГ максимально прозорою. Це відповідало вимогам МВФ. Замість того, щоб побічно дотувати комунальників, уряд вирішив підняти тарифи до ринкового рівня, а найбільш бідним громадянам надати субсидію, яка оплачувалася б з державного бюджету. Але зростання тарифів виявився дуже значним, а запропонована схема - зовсім не прозорою.

Розраховувати на державну допомогу можуть сім'ї, які витрачають більше 15% сукупного доходу на оплату комуналки в межах норм споживання. Норми залежать від кількості людей, прописаних на житловій площі. Сімейний дохід розраховується з урахуванням доходів усіх членів сім'ї за попередні півроку. Тобто підсумовуються всі зарплати, стипендії, пенсії, посібники та доходи від підприємництва. Громадянам потрібно тільки подати заяву та декларацію, інші відомості будуть отримані від Жеків, ОСББ, управлінь обленерго і облгази.

Приміром, минулої зими сім'я з трьох чоловік в квартирі площею 60 квадратних метрів, згідно соціальній нормі, витрачала 420 куба газу на опалення, 54 - на підігрів води та їжі, 12 кубометрів холодної води і 150 кВт*год електроенергії. Для Києва це приблизно 3500 гривень на місяць. Сума немаленька, і щоб точно не мати права на субсидію, сім'я повинна була отримувати більше 23 тисяч гривень. Люди з таким доходом в Києві бідними не вважаються. Чи означає це, що субсидії можуть охопити більшу частину населення? Так, і цей процес вже йде.

За даними на вересень субсидії ЖКГ отримували 5,5 млн сімей з приблизно 16 млн. При цьому щотижня подавалося 60 тисяч нових заяв. Міністерство соціальної політики прогнозує, що вже взимку кількість субсидованих складе 9 млн сімей, тобто 56%. Виходить, тарифи такі, що їх не може оплачувати більше половини країни.

При цьому, чим вище тарифи, тим більше кількість тих, хто має право на допомогу. І це суперечить самій логіці субсидування громадян. Адже для того, щоб прийняти і розглянути заявки, перевірити, чи відповідають ці дані дійсності і обробити статистику, створюють окремі робочі місця. Більше того - субсидії, нараховані половині населення, нівелюють суми, отримані за рахунок підвищення тарифів. А отже втрачається сенс підвищення.

Причому експерти кажуть, що зростання тарифів - не останній. Як зазначає директор Інституту економічних і суспільних досліджень Володимир Панченко, поточні тарифи розраховані на основі ціни за газ в 180 доларів за тисячу кубометрів. У наступному році ціна досягне 240 доларів. Принаймні така сума закладена в проект бюджету на 2017 рік. Це вплине на ціни на газ для населення, а також на тепло і електрику, а значить зростання тарифів складе 25-60%.

Працює тут ідея "більш багаті заплатять за бідних"? Не зовсім. Наприклад, у сумному становищі опиняються орендарі житла. На субсидію мають право тільки ті, хто оформив договір офіційно, із зазначенням кількості проживаючих і конкретної людини, який зобов'язується сплачувати за комуналку. Багато господарі квартир не прагнуть підписувати договори і платити податки. Виходить кумедна ситуація: може оформити субсидію людина, у якого є декілька квартир, але не можуть більшість приїжджих, знімають однокімнатну квартиру або кімнату.

Проблемна допомога

Директор Департаменту державної соціальної допомоги Мінсоцполітики Віталій Музиченко стверджує, що середній розмір субсидії цієї зими складе близько 2 тисяч гривень на домогосподарство на місяць. Якщо прогнози Міністерства соцполітики вірні, і допомогу отримають 9 млн сімей, з бюджету доведеться виділяти 18 млрд гривень щомісяця протягом півроку. Хоча в проекті держбюджету на 2017 рік на ці витрати прописано всього 50,7 млрд гривень. Неозброєним оком видно потенційна бюджетна діра.

Але люди не отримають цих грошей на руки, тому що субсидії не монитезированы. Кошти з державного бюджету дістануться тим, хто контролює енергетичний сектор країни. Тут є простір для махінацій: так як у багатьох будинках не встановлені лічильники тепла, можна поставляти трохи менше, ніж заявлено, але списувати потрібні суми.

Підвищення тарифів призвело до ще однієї проблеми: закономірного збільшення боргів населення. Тільки "Київенерго" українці заборгували 244 мільйони гривень. Комерційний директор "Київенерго" Євген Бушма пояснив: "У цьому році тарифи на світло, газ, опалення в Україні піднімали двічі. Кожен раз ми фіксували зростання заборгованості населення на 30-40 мільйонів гривень". Борг перед "Київводоканалом" також перевищив 200 млн гривень.

Не враховується і природне бажання людей приховати свої доходи. В країні, де 70% населення отримує зарплати в конвертах, або й зовсім не має офіційного працевлаштування, субсидія тільки посилює проблему. У бізнесу бажання декларувати свої доходи також не виросте: навіщо показувати справжні суми, якщо ти можеш отримати субсидію?

Держава здає

Уряд розуміє, що звалила на себе величезні зобов'язання, тому буде поступово посилювати умови отримання субсидій і знижувати норми споживання. Друге вже сталося.

У минулому році в постанові уряду №484 говорилося: "Сума субсидії, яку не використовували домогосподарства в результаті економії, зараховується на наступні розрахункові періоди". Соціальна норма становила 7 кубів за квадратний метр на опалення і 18 кубів газу на підігрів води та їжі людини. Виходило, що найбільш економні могли розраховувати, що в наступному році заплатять менше. Це мотивувало людей витрачати якомога менше газу, однак ставило держава в ситуацію, коли вона надає громадянам субсидію, і воно ж виявляється їм повинно.

У травні соціальні норми споживання газу скоротили: 5,5 кубів - на опалення, 14 - на воду і їжу. У серпні уряд заявило, що зекономлені гроші не підуть на оплату тепла взимку, а повернуться державі. "По суті, ми мали 2 тижні зими замість шести місяців. І друге, соціальні нормативи були елементарно завищені, оскільки в розрахунок бралися минулі опалювальні сезони, коли зима була холоднішою", - прокоментував ситуацію Віталій Музиченко.

Ще один спосіб - ввести штрафи для боржників. У лютому був прийнятий в першому читанні законопроект №1581-д "Про житлово-комунальні послуги". Зараз профільний комітет Верховної ради готує його до другого читання. Згідно з законопроектом, за прострочення оплати споживачам нараховуватиметься пеня - 0,01% від суми боргу за день. Крім цього, в проекті врегульовано порядок відключення боржників: якщо після повідомлення чоловік не погасить заборгованість протягом 30 днів, його можуть позбавити комунальних послуг, крім газу і електроенергії.

Тепло в розстрочку

Ще однією з ознак того, що ідея з субсидіями себе не виправдовує, є запровадження 12-місячної розстрочки на сплату комунальних платежів. Як заявив прем'єр-міністр Володимир Гройсман, скористатися розстрочкою зможуть тільки ті, хто з якоїсь причини не оформляв субсидію. Передбачається, що такі заходи дозволять розтягнути оплату опалення і знизять навантаження на сімейний бюджет в зимовий період. В принципі це логічно, адже в зимовий час приблизно 70% комуналки припадає на опалення. Українці зможуть платити 50% суми за тепло в опалювальний сезон, а решта рівномірно відшкодовувати протягом року.

Проте такі заходи викликають питання. По-перше, уряд береться компенсувати ці гроші комунальникам з бюджету в надії, що люди повернуть потім. Звідки візьмуться ці гроші? Вже зараз заборгованість уряду перед комунальниками за субсидії становить 16 млрд гривень. По-друге, частина людей, що вибрали розстрочку, не зможуть заплатити навіть улітку, тобто виділені з бюджету гроші назад не повернуться. Як уряд буде закривати цю дірку питання відкрите.