КСУ передасть судді скаргу Сікалова щодо недоторканності Зеленського під час війни
Секретаріат Конституційного Суду підтвердив, що скарга речника партії "Дія" Геннадія Сікалова щодо конституційності заборони президентських виборів під час воєнного стану відповідає вимогам закону і має бути розподілена судді-доповідачу
Про це йдеться у відповіді КСУ від 27 серпня, яку Сікалов оприлюднив у своєму блозі на Цензор.НЕТ, передає "ДС".
Скарга надійшла до Суду 25 серпня і зареєстрована за №18/458. Секретаріат встановив, що вона "за формою відповідає зазначеним вимогам Закону та підлягає розподілу судді-доповідачеві у справі". Суддя має підготувати матеріали до розгляду колегією КСУ.
Сікалов оскаржує частину першу статті 19 закону "Про правовий режим воєнного стану", яка забороняє президентські вибори під час війни. Звернення він пов’язує з відмовою НАБУ та САП зареєструвати провадження за його заявами щодо можливої причетності Володимира Зеленського до правопорушень у справі "Династія". ВАКС не зобов’язав антикорупційні органи розпочати розслідування, а Верховний Суд відмовив у відкритті касаційного провадження.
На думку Сікалова, застосований судами підхід продовжує разом із президентськими повноваженнями й недоторканність глави держави. Він наголосив, що вимагає не визнати Зеленського винним без слідства, а зареєструвати провадження та перевірити викладені факти.
"Скарга пройшла попередню перевірку", – зазначив Сікалов. Тепер КСУ має відповісти, "чи може воєнний стан перетворити президентську недоторканність на безстрокову індульгенцію". "Тепер слово за Конституційним Судом", – додав він.
У другій частині свого допису Сікалов заявив про фактичну відсутність державної підтримки бізнесу після російських ударів по українській логістиці. Лише у серпні атак зазнали об’єкти "Нової пошти", Rozetka, "Епіцентру", "Сільпо", АТБ, "Аврори", Varus та інших компаній. Знищення складів означає втрату товарів, робочих місць, зарплат і податків, з яких фінансується оборона, наголосив він.
Програма прямих компенсацій не охоплює Київ і Київську область, де масово знищують склади. Її загальний бюджет становить лише 1 млрд грн, а максимальна виплата обмежена 30 млн грн. За пів року роботи програми не відбулося жодної виплати. "Нуль гривень", – констатував Сікалов.
Він також розкритикував відмову влади надати постраждалим підприємствам податкові канікули. За його словами, росіяни забирають у бізнесу склади, товари й обігові кошти, після чого держава вимагає податки так, наче нічого не сталося.
Сікалов запропонував відтермінувати податки на один-два роки, забезпечити доступні кредити і страхування воєнних ризиків, надати приміщення для розосередження складів та компенсувати частину зарплат.
Фонд підтримки бізнесу він пропонує наповнити шляхом скорочення завищених, на його думку, сукупних багатомільярдних видатків на органи влади та інформаційні програми. Сікалов навів витрати на Офіс Президента у 877,97 млн грн, Офіс генерального прокурора – 18,735 млрд грн, Верховну Раду та її Апарат – 4,194 млрд грн. Ще 3,971 млрд грн передбачено на стратегічні комунікації та патріотичний аудіовізуальний контент, а 1,558 млрд грн – на державне мовлення й офіційну інформаційну продукцію, з яких близько половини спрямовується на телемарафон.
На думку Сікалова, ці витрати слід суттєво скоротити, а кошти спрямувати підприємствам, майно яких знищила Росія.