Хто насправді керує Києвом

Життя української столиці можна контролювати по-різному. Команда Віталія Кличка робить це через КМДА і Київради. При цьому через самого Кличка і його команду реалізують свої інтереси в столиці деякі інші впливові фігури. У той же час, наприклад, Рінат Ахметов як і раніше, незримо присутня в житті киян, поки зберігає контроль над "Київенерго". У свою чергу, центральна влада використовує силові та фіскальні структури, опікають столичний бізнес і вулицю. Зі свого боку контролювати київську вулицю намагаються і деякі народні депутати, обрані у столиці.

Розібратися у всьому цьому хитросплетінні інтересів та їх провідників непросто. Щоб визначити двадцятку осіб, найвпливовіших у Києві, ми включили в попередній список для рейтингування представників різних політичних та бізнесових угруповань, причому не тільки тих діячів, які на слуху, але і так званих сірих кардиналів. При ранжируванні враховувалися різні об'єктивні чинники (посадові повноваження, службове становище, зв'язки у верхньому ешелоні центральної влади), згадуваність у ЗМІ цих осіб та суспільний резонанс від їх діяльності, а крім того, реальні результати їх впливу, важливі для них самих і що роблять вплив на життя киян.

Цією публікацією ми продовжуємо серію фірмових рейтингів "Влади грошей", першими з яких були топ-20 найбільш впливових юристів України та топ-20 впливових фінансистів України.

1 Віталій Кличко, Київський міський голова, голова КМДА

Віталій Кличко двічі переміг на виборах мера Києва: 25 травня 2014 р. і 15 листопада 2015 р. Очолює Київську міську держадміністрацію з 25 червня 2014 р. Очолює Асоціацію міст України з 23 січня 2016 р. Очолював партію "Блок Петра Порошенка "Солідарність" з 28 серпня 2015 р., залишив цей пост в травні 2016 р. у зв'язку з новим законом про держслужбу, який заборонив чиновникам категорії А членство в партіях.

Де-юре будучи безпартійним, де-факто Кличко керує своєю партією УДАР. Її повна назва - політична партія "УДАР (Український Демократичний Альянс за Реформи) Віталія Кличка". Вона має власну депутатську групу у складі фракції БПП у Верховній Раді (лідер групи - заступник голови фракції Оксана Продан), а також у складі фракції "Солідарність" у Київраді (лідер групи - голова фракції Андрій Странніков).

Незважаючи на досить високу ймовірність того, що в 2019 р. Кличком та Порошенком повторять досвід політичного партнерства 2014 р. (Кличко підтримає петра Порошенка на президентських виборах, після чого на парламентських виборах партія Кличка отримає квоту в списку партії Порошенка), такий сценарій лише один з можливих. Поки Кличко залишає за собою відкриту опцію піти в самостійне плавання й навіть пошукати нового союзника.

Що стосується "київської ігри", то команда Кличка спочатку зробила ставку на стратегію маленьких перемог і "невляпывания" в скандали.Маленькі перемоги - це ремонти доріг, реконструкції різних об'єктів і взагалі створення фону поліпшення. І з цим місто в цілому справляється. Всі можливі скандали гасяться, а головні винуватці скандалів (в основному будівельники) повинні самі вирішувати проблеми. І поки якихось по-справжньому безмежних історій в Києві немає.

Але до виборів залишається два роки, і меру Кличко просто необхідно показати киянам щось глобальне, щось таке, після чого жоден конкурент йому буде не страшний. І тут головна ставка міського голови на вічне будівництво Києва - метро на Троєщину. Якщо йому вдасться знайти інвесторів - він "вб'є" всіх конкурентів. Не знайде - доведеться посилювати проект "дрібні перемоги під вибори".

Народився в 1971 р. в Киргизії (с. Біловодське Чуйської області).

Контролює благодійні фонди "Фонд Кличка" і "Майбутній Київ".

Вважається політичним партнером Петра Порошенка.

2 Дмитро Билоцерковец, народний депутат України

Дмитро Билоцерковец з вересня 2014 р. працював у КМДА директором департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища. Запам'ятався насамперед демонтажем незаконних Мафів та обмеженням торгівлі спиртними напоями в МАФах. За період його керівництва департаментом у столиці було демонтовано близько 2000 незаконних кіосків та зупинено близько 50 незаконних будівництв.

На парламентських виборах восени 2014 р. Билоцерковец балотувався за списком БПП під № 76, при цьому значився безпартійним. У парламент потрапив, але не відразу - зареєстрований депутатом 28 березня 2016 р. Став членом бюджетного комітету. Незадовго до цього, 1 лютого 2016 р. на з'їзді БПП "Солідарність" обраний головою столичної організації партії (головою партії тоді був Віталій Кличко). Також є членом центральної ради партії.

Перейшовши в парламент, Билоцерковец зберіг і зміцнив вплив на столичні справи. Кличко призначив його своїм радником з питань міського благоустрою. Билоцерковец приймає активну участь у боротьбі київської влади з МАФами і торгівлею в підземних переходах, про що регулярно рапортує на своїй Фейсбук-сторінці. Так, 4 квітня 2018 р. він похвалився демонтажем торгових рядів на верхній майданчику Андріївського узвозу, назвавши їх "однією з останніх "клоак/шанхаев" центру міста".

Направляюча рука Билоцерковца відчувається і тоді, коли комунальні служби демонтують літні майданчики та капітальні прибудови в центрі столиці. Його зусиллями також створений список майданчиків ресторанів, де є системні порушення у вигляді значного звуження проходу. Якщо потрапили в цей перелік закладів не хочуть підкорятися правилам, то на місці майданчиків комунальні служби тут же ставлять клумби.

Билоцерковец виступив співавтором закону про реформування сфери паркування транспортних засобів, який був прийнятий парламентом 21 грудня 2017 р. і підписаний президентом 28 березня 2018 р. "Паркувальна реформа, виходячи з принципу децентралізації, буде наділяти міста усіма необхідними повноваженнями", - підкреслює депутат. Також він став співавтором законопроекту, внесеного 26 березня 2018 р., про удосконалення системи охорони культурної спадщини. "Його мета - збільшити відповідальність тих, хто в 1990-2000-е викупив у міста чи держави об'єкти (будівлі), що є пам'ятками архітектури, і містить їх у жахливому стані", - говорить Билоцерковец. Простіше кажучи, своїм законотворчістю він спрощує життя мерії.

Народився в 1986 р. в Севастополі.

Контролює Київську міську організацію БПП "Солідарність".

Вважається людиною Віталія Кличка.

3 Володимир Прокопів, заступник київського міського голови - секретар Київради

Володимир Прокопів з червня 2006 р. був помічником-консультантом народного депутата Анатолія Матвієнка. З квітня 2007 р. до грудня 2009 р. працював у відділі оздоровлення, праці та соціальної політики Головного управління сім'ї та молоді КМДА. З травня 2010 р. знову був помічником-консультантом Матвієнко, а в наступному парламенті (куди Матвієнко не потрапив) став помічником-консультантом народного депутата Петра Порошенка, що мав з Матвієнко давні дружні зв'язки.

З лютого 2014 р. Прокопів працював на скромних посадах в Держінспекції сільського господарства. І незабаром паралельно очолив виборчу кампанію "Солідарності" в Києві. За його власним визнанням, таку пропозицію він отримав від керівника столичного виборчого штабу "Солідарності" народного депутата Ірини Геращенко. "Я займався безпосередньо практичної кампанією. Будучи керівником кампанії в місті від "Солідарності", було логічно, що в перспективі я претендував і врешті став співголовою фракції "УДАР - Солідарність", - згадував Прокопів. - Робота, яку я виконав, дала мені можливість мати таку амбіцію".

Крім посади співголови фракції, Прокопів отримав портфель голови постійної комісії Київради з питань містобудування, архітектури та землекористування. Заслугою І.прокопіва є скасування міськрадою цілої купи дозволів на забудову, виданих колишніми міськими властями. З того ж часу Прокопів входить до складу центральної ради БПП "Солідарність".

На чергових місцевих виборах 25 жовтня 2015 р. Прокопів знову обраний депутатом Київради. З грудня 2015 р. займає посаду заступника міського голови - секретаря Київради. "У мене не те, що немає конфлікту, у мене повне взаєморозуміння з київським міським головою, - стверджує Прокопів. - З субординацією немає ніяких проблем. Є київський міський голова, і у нього є один заступник - та це я. В цьому випадку я рухаюся виключно у фарватері тієї політики, яку веде міський голова. В момент, коли та політика, яку веде мер, мене не влаштує, це не буде з мого боку будь-публічна заява, це буде заява, яке буде написано і ляже на стіл міському голові. Я маю про це з ним домовленість. Тому я або працюю разом з міським головою на один результат, або я пишу заяву в зв'язку з тим, що щось мене не влаштовує".

Народився в 1983 р. у Івано-Франківську.

Контролює комісії Київради з проведення оцінки корупційних ризиків у діяльності міськради та з питань відновлення прав реабілітованих.

Вважається людиною Сергія Березенко.

4 Андрій Странніков, голова постійної комісії Київради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку

Андрій Странніков вперше був обраний депутатом Київради у 2002 р. у мажоритарному окрузі на Березняках. У тому ж житловому масиві керував місцевим штабом Віктора Ющенка на президентських виборах 2004 р. Паралельно будував кар'єру в партії "Християнсько-демократичний союз", де у 1997-2006 рр. обіймав посаду секретаря з міжнародних питань. До речі, міжнародні контакти допомагали Страннікову збирати гранти, для чого він в 2001 р. створив і очолив громадську організацію "Інститут політичної освіти".

У 2006 р. Страннікову довелося порвати з ХДС з-за діяла тоді чисто пропорційної системи виборів до Київради та райрад - партія не мала шансів подолати бар'єр. Зате такі шанси гарантовано мав блок "Пора - ПРП", оскільки його на столичному рівні очолив Віталій Кличко. Странніков приєднався до цього блоку і став депутатом Дніпровської райради, де і очолив фракцію "Пора - ПРП" (однойменну фракцію в Київраді очолив сам Кличко). Паралельно у 2007-2008 роках обіймав посаду заступника голови Дарницької райдержадміністрації, а у 2008-2010 роках - заступник начальника Державної архітектурно-будівельної інспекції України.

У 2010 р. Мандрівників знову став депутатом Київради і засідає в ній досі (третє скликання поспіль). Андрій Миколайович повернувся в будівлю на Хрещатику вже не як політика-одинаки, а в статусі одного з найближчих соратників найбільш рейтингового кандидата у мери Києва від опозиції, який став виходити на всеукраїнський рівень.

Це сталося буквально напередодні розформування столичних райрад - Мандрівників зайняв місце Павла Демінського, який подав заяву про складання депутатських повноважень за власним бажанням. У 2012 р., коли Кличко провів свою партію УДАР в парламент і став народним депутатом, звільнений ним посаду голови фракції Блоку Віталія Кличка в Київраді зайняв Мандрівників.

На столичних виборах у травні 2014 р. Мандрівників був другим номером списку партії УДАР після Кличко. Після виборів отримав посаду співголови фракції "УДАР - Солідарність" (разом з Володимиром Прокопивым) і портфель голови постійної комісії з питань бюджету та соціально-економічного розвитку. На виборах в жовтні 2015 р. обраний в Київраду в одному з округів Оболонського району. Зберіг портфель голови бюджетної комісії і очолив фракцію "Солідарності". Залишається центральною опорою і найближчим соратником Кличка в Київраді.

Народився в 1975 р. в Києві.

Контролює громадські організації "Інститут політичної освіти" та "Наш дім Березняки".

Вважається близьким до Віталія Кличка.

5 Павло Демінський, київський бізнесмен

Павло Демінський у травні 2008 р. був обраний депутатом Київради за списком Блоку Віталія Кличка. У жовтні 2010 р. за власним бажанням склав депутатські повноваження. Своє рішення пояснив бажанням зосередитися на бізнесі, хоча головним мотивом стала потреба звільнити місце для Андрія Страннікова. Зрозуміло, відносини між Кличком і Деминским від цього тільки зміцнилися.

6 червня 2014 р., на наступний день після вступу на посаду мера Києва, Кличко призначив Демінського своїм радником на громадських засадах. Цей позаштатний пост Демінський зберігає і зараз. Втім, його впливовість визначається не посадою. Кабінет Демінського знаходиться навпроти кабінету київського міського голови, не просто на одному поверсі, а в одному приміщенні. Приймальня - одна на двох, як і секретар.

Демінський є давнім бізнес-партнером сім'ї Кличко. У 2006 р. перед виборчою кампанією Віталій Кличко переоформив на Демінського ряд своїх фірм. Зокрема, Демінський контролює фірму BLASIG (Black Sea Investment Group, "Чорноморська інвестиційна група"). Як зазначає сама ця компанія, BLASIG володіє величезним досвідом в управлінні об'єктами нерухомості різного призначення площею понад 400 тис. кв. м, а досвід на міжнародних фінансових ринках обчислюється кількома мільярдами доларів. Компанія надає послуги по залученню інвестицій та управління проектами. Головним проектом компанії сьогодні є розвиток мережі сімейних розважальних комплексів "Ігроленд". Вже працюють комплекси в Києві, Одесі, Дніпропетровську, Львові та Полтаві, на черзі комплекс у Харкові.

Брат Віталія Володимир Кличко виступив співзасновником ТОВ "Кватро М" разом з Деминским і американцем Робертом Кенігом. Останні також володіють ТОВ "Терра Нова" і "МБ Україна".

Зважаючи давніх бізнес-зв'язків не дивно вплив, яким володіє Демінський в адміністрації Кличко. Незважаючи на те що Демінський офіційно не займає ніякої посади, жоден документ не проходить повз його столу, саме він вирішує, які документи потраплять на стіл меру, а які ні. Які питання відкинути, чого дати хід, а що "поставити на утримання". Перш ніж прийти з будь-яким питанням до мера, вся вертикаль КМДА, починаючи від його заступників, директорів департаментів та до керівників комунальних підприємств, спочатку погоджує питання в кабінеті у Демінського. Якщо там отриманий зелене світло, то й мер дасть добро, оскільки приймає рішення на підставі рекомендацій Демінського.

Народився в 1972 р. в Києві.

Контролює компанію BLASIG ("Чорноморська інвестиційна група").

Вважається близьким до Віталія Кличка.

6 Микола Поворозник, перший заступник голови КМДА

Микола Поворозник з жовтня 2001 р. працював головним спеціалістом, потім начальником відділу управління з питань підприємництва КМДА, з березня 2003 року - заступником начальника управління ліцензування та з питань реєстрації Головного управління з питань підприємництва КМДА. У грудні 2006 р. очолив Головне управління з питань регуляторної політики та підприємництва КМДА. З липня 2010 р. по березень 2012 р. очолював Святошинську районну парторганізацію "Батьківщини".

У листопаді 2012 р. Поворозник отримав посаду першого заступника начальника Головного управління промислової, науково-технічної та інноваційної політики КМДА - начальника управління регуляторної політики та видачі документів дозвільного характеру. У червні 2013 р. перейшов в департамент економіки і інвестицій (отримав посаду заступника директора департаменту - начальника управління координації регіональної економічної політики), а через два місяці очолив цей департамент.

Віталій Кличко, очоливши КМДА, не став міняти Поворозника, а в січні 2016 р. навіть зробив його своїм заступником. Це означає, що Поворозник вписався в команду Кличка. З 21 грудня 2017 р. Поворозник - перший заступник голови КМДА, у разі відсутності голови КМДА виконує його обов'язки.

На своїй нинішній посаді Поворозник має широкий спектр повноважень і обов'язків. Він контролює і координує діяльність департаменту економіки і інвестицій, який він раніше очолював, а також департаментів фінансів та охорони здоров'я, апарату КМДА та держархіву Києва. Відповідає за питання бюджету та фінансів, планування та обліку, податкової політики, банківської діяльності. Також у його компетенцію входять робота із зверненнями громадян, забезпечення законності, правопорядку, прав і свобод громадян, взаємодії з судами та правоохоронними органами.

Серед іншого Поворозник курирує публічні закупівлі. 14 березня він оголосив про створення робочої групи для їх моніторингу: "Включимо в неї зовнішніх прискіпливих експертів і будемо відслідковувати роботу замовників на кожному етапі - від підготовки документації тендерних торгів до укладення контракту з постачальником, який буде отримувати бюджетні кошти. Робоча група буде не тільки здійснювати моніторинг, але і давати рекомендації щодо вдосконалення процесу публічних закупівель структурними підрозділами КМДА та комунальними підприємствами".

Народився в 1972 р. в с. Святець Теофіпольського району Хмельницької області.

Контролює (разом з чотирма співзасновниками) благодійний фонд "Ніхто, крім нас".

Вважається близьким до Віталія Кличка.

7 Андрій Білецький, народний депутат України

Андрій Білецький 5 травня 2014 р. наказом міністра внутрішніх справ Арсена Авакова був призначений командиром створеного в Бердянську батальйону патрульної служби міліції особливого призначення "Азов". У червні "Азов" брав участь у визволенні Маріуполя. 2 серпня майор міліції Андрій Білецький був нагороджений орденом "За мужність" ІІІ ступеня, 15 серпня отримав позачергове звання підполковника міліції, а 26 жовтня обраний у Верховну Раду жителями Оболонського району Києва. Тим часом батальйон "Азов" наказами Авакова 17 вересня був реорганізований в полк "Азов" і 11 листопада переданий до складу Нацгвардії.

Заступником Білецького на посаді командира батальйону, а потім полку "Азов" був підполковник міліції Вадим Троян. 31 жовтня 2014 р. Аваков призначив Трояна начальником Головного управління МВС в Київській області, в листопаді 2015 р. - начальником ГУ Нацполиции в Київській області. З березня 2016 р. Троян був першим заступником, а з листопада 2016 р. - в. о. голови Нацполиции, в лютому 2017 р. отримав посаду заступника Авакова. Паралельно з кар'єрним зростанням Троян виріс і в званні до полковника поліції. Троян і Білецький дружать сім'ями, так що дах у Білецького в МВС подвійна: один Троян і шеф Аваков.

Білецький виявився одним з найбільш злісних прогульників парламентських засідань: він постійно зайнятий організаційною роботою. Навесні 2015 р. створив Громадянський корпус "Азов". Це громадський рух стало базою для партії "Національний корпус", установчий з'їзд якої був проведений у Києві 16 жовтня 2016 р. А колишнім бійцям полку "Азов" Білецький знайшов заняття поцікавіше - створювати "Національні дружини", заманюючи в їх ряди молодь. Ця організація була заснована 28 січня 2017 р.

На честь своєї першої річниці "Нацдружины" 28 січня 2018 р. провели на Хрещатику "заприсяжение" 600 своїх бійців. Формально Білецький не очолює "Нацдружины", але він анітрохи не приховує своєї причетності до них і виступив на "заприсяжении" з програмною промовою. Жодна партія не має у Києві таким вуличним ресурсом, яким обзавівся "Нацкорпус" Білецького.

"Нацкорпус" часом виявляє невдоволення мером Віталієм Кличком за його компроміси із забудовниками, але при цьому мирно уживається зі столичною владою і навіть допомагає їй. 1 березня 2018 р. активісти "Нацкорпуса" і "Нацдружин" приєдналися до працівників комунальних служб, щоб допомогти розчистити місто від снігових заметів. Зокрема, розчищали територію "Охматдиту".

Народився в 1979 р. в Харкові.

Контролює партію "Національний корпус" та громадську організацію "Національні дружини".

Вважається близьким до керівництва МВС.

8 Вадим Рабинович, народний депутат України

Вадим Рабинович теж має у столиці вуличним ресурсом, але іншої якості. Партія "За життя", створена в липні 2016 р. Рабиновичем і його колегою по парламенту Євгеном Мураевым, регулярно проводить більш-менш масові акції протесту, збираючи під своїми прапорами колишній електорат Партії регіонів, які ностальгують за СРСР та інших незадоволених, переважно пенсійного віку.

Довгий час "бабусі Рабиновича" облягали Нацбанк, вимагаючи відставки Валерії Гонтарєвої. А коли зміна керівництва НБУ нарешті відбулася, "За життя" відразу ж назвала це своєю заслугою. Нещодавно, 11 квітня, партія "За життя" оголосила нову безстрокову акцію під будівлею Моз з вимогою відставки в. о. міністра Уляни Супрун та скасування її медреформи.

Втім, Рабинович критикує не тільки нинішню владу, але і "Оппоблок", хоча саме ця партія провела його в парламент. У той же час з фракції "Оппоблока" він не виходить, щоб не втратити мандат. В останні півроку особливо дістається від Рабиновича Сергію Льовочкіну. "Пан Льовочкін, який весь час був головою адміністрації, задекларував сьогодні яхту за 200 млн, відкрито будує мільярдні особняки", - заявив Рабинович в телеефірі 20 листопада 2017 р. А 12 лютого 2018 р. він провів прес-конференцію, де повідомив, що за його вимогу суд Ніцци заарештував віллу Льовочкіна у Франції.

У той же час доходи самого Рабиновича викликають питання. Його можливе незаконне збагачення і можливе внесення ним недостовірної інформації в е-декларації за 2015 і 2016 роках розслідує НАБУ. У 2017 р. Рабинович збільшив свої грошові активи майже вдвічі - з 13 млн до 25,8 млн грн. В е-декларації за 2017 р. він вказав головним джерелом сімейного доходу 22,45 млн грн, отримані його дружиною від бізнесмена Павла Фукса (нібито в якості гарантійного платежу за попереднім договором купівлі-продажу земельної ділянки).

Рабинович має в Києві ряд фірм, зареєстрованих по вулиці Мечникова, 14/1. Там же розташовані офіс заснованої Рабиновичем асоціації "Українсько-ізраїльська торгова палата", центральний офіс "За життя" та офіс столичної парторганізації. Останній керує фіндиректор "Українсько-ізраїльської торгової палати" Андрій Альошин.

Ні Рабінович, ні Альошин не помічені в будь-яких виступах проти мера Києва Віталія Кличка. Схоже, зараз "За життя" сконцентрована на піарі у всеукраїнському масштабі, а міським рівнем займеться вже перед місцевими виборами.

Народився в 1953 р. у Харкові.

Контролює партію "За життя", телеканали NewsNetwork і (через Євгена Мураєва) NewsOne.

Вважається зобов'язаним Павлу Фуксу.

9 Андрій Крищенко, заступник голови Національної поліції України - начальник ГУ Національної поліції в Києві

Андрій Крищенко призначений на свою нинішню посаду наказом міністра внутрішніх справ Арсена Авакова 15 грудня 2015 р. "Андрій Крищенко - приклад справжнього офіцера і щирого патріота України. Як глава міліції Горлівки, ризикуючи життям, захищав український прапор від сепаратистів. Отримав важкі поранення. За героїзм, проявлений у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність присязі Крищенко нагороджений орденом "За мужність" III ступеня. Такі офіцери - нова якість Української поліції!" - обґрунтував Аваков своє рішення.

У підпорядкуванні Крищенко, крім територіальних підрозділів поліції (районних, у метрополітені, річковому порту), знаходиться ряд окремих підрозділів, у тому числі три полку поліції особливого призначення (ПОН). Полк ПОН № 1 створено в листопаді 2015 р. на базі колишнього "Беркута". Відповідає, зокрема, за забезпечення громадської безпеки і порядку при проведенні зборів, мітингів, походів, демонстрацій, охорону адміністративних будівель. Полк ПОН № 2 створено в липні 2017 р. на базі полку міліції спеціального призначення. Забезпечує публічну безпеку і порядок на територіях біля будівель Адміністрації президента, Верховної Ради, Кабінету Міністрів, охорону будівель апарату МВС. Полк ПОН особливого призначення "Київ" створений в жовтні 2015 р. на базі добровольчих батальйонів "Київ-1", "Київ-2", "Золоті ворота", "Січ", "Свята Марія". Підрозділи полку несуть службу в зоні АТО, а також у Києві - зокрема, в опорних пунктах поліції на в'їздах у місто, біля Бабиного Яру, на території залізничних вокзалів та аеропорту "Київ".

Мер Києва Віталій Кличко запевняє, що "між столичною владою та київської поліцією добре налагоджена комунікація". Але відносини між Крищенко і Кличко далеко не безхмарні. І не просто так Кличко незабаром після призначення Крищенко став активно просувати ідею створення муніципальної поліції, підпорядкованої не МВС, а громаді міста. "Суспільство має впливати на поліцію, яка повинна професійно і якісно виконувати свої обов'язки, щоб у місті був порядок", - наполягає мер. У червні 2017 р. він оголосив про створення громадського формування з охорони правопорядку "Муніципальна охорона" і підкреслив, що це перший крок до появи в Києві муніципальної поліції. Втім, слід зазначити, що стражники Кличко і поліцейські Крищенко воліють співпрацювати, а не конфліктувати один з одним.

Народився в 1972 р. в смт Доманівка Миколаївської
області.

Контролює полиці поліції особливого призначення № 1 і 2, полк патрульної служби поліції особливого призначення "Київ".

Вважається близьким до керівництва МВС.

10 Оксана Зінов'єва, прес-секретар Віталія Кличка

Оксана Зінов'єва є прес-секретарем Віталія Кличко ще з дореволюційних часів. На парламентських виборах 2012 р. фігурувала у списку партії УДАР під № 52, який виявився непрохідним. Втім, Зінов'єва працює у Кличка позаштатно, не працевлаштована в апараті Київради чи КМДА. На платній основі вона працювала помічником-консультантом народних депутатів Ірини Геращенко в двох минулих скликаннях Верховної Ради, Віталія Чепиноги - в нинішньому скликанні, звільнилася в травні 2016 р.

Неформальний характер роботи Зинов'євою проявляється в тому, що вона не займається щоденним піаром свого шефа. Це функція департаменту громадських комунікацій КМДА, очолюваного Мариною Хондою, і входить в його склад управління інформаційної політики та комунікацій, очолюваного Тетяною Гузенко. Зінов'єва опікується ті заходи, які важливі для іміджу Кличко, нехай це буде інспектування разом з головою "Київавтодору" на мотоциклах нових столичних доріг, відкриття дитячого велошколы на Київському велотреку і нового дитсадка на Троєщині, запалювання вогнів на головній новорічній ялинці країни, коли мер оточений радісними дітьми, або пірнання в Дніпро на Водохреща, коли разом з мером у дніпровську воду занурюються його заступники і голови районів.

Але ще більш важливим завданням Зинов'євою є особиста участь у міжнародних зустрічах Кличко, а також підготовка мера до цих зустрічей. Відомо, що Кличко багато часу проводить за кордоном. І йому потрібні позитивні результати від цього часу, в тому числі і у вигляді піару. За міжнародний графік Кличко відповідає начальник відділу аналітичної роботи управління аналітичного забезпечення київського міського голови апарату КМДА Богдан Баласинович. Але от зміст цих зустрічей, а також їх піар-супровід - це вже сфера відповідальності Зінов'євої.

Наприклад, у нинішньому році вона була разом з Кличком на Всесвітньому економічному форумі в Давосі і, зокрема, на зустрічі мера Києва з екс-держсекретарем США Джоном Керрі; в Лісабоні на переговорах з мером цього міста Фернандо Медіною; на Мюнхенській конференції з питань безпеки і, зокрема, на зустрічах мера Києва з канцлером Австрії Себастьяном Курцом, спецпредставником США по Україні Куртом Волкером та іншими західними політиками. Зінов'єва докладно знає про зміст міжнародних зустрічей Кличка, про те, хто і яку підтримку йому обіцяв (або ж утримався обіцяти), а також про реальні перспективи іноземних інвестицій в проекти столичної влади.

Народилася в 1971 р. в Києві.

Контролює піар-кампанії Віталія Кличка.

Вважається близькою до Віталія Кличка.

11 Олександр Третьяков, народний депутат України

Олександр Третьяков був народним депутатом три скликання поспіль (з 2002 по 2012 р.). На виборах в Верховну Раду 28 жовтня 2012 р. балотувався як безпартійний самовисуванець в окрузі № 218, що включає частині Оболонського та Святошинського районів Києва, програв Володимиру Ар'єву. На виборах 26 жовтня 2014 р. балотувався у сусідньому окрузі № 219 у Святошинському районі як безпартійний самовисуванець БПП і переміг голову столичної парторганізації "Батьківщини" Володимира Бондаренка. Отримав в парламенті портфель голови комітету у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників АТО і людей з інвалідністю, з липня 2015 р. є заступником голови фракції БПП.

Креатурою Третьякова називають міністра з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб Вадима Черниша. У Києві Третьяков пролобіював призначення в березні 2016 р. головою Святошинської райдержадміністрації Володимира Каретка (він був помічником-консультантом Третьякова всі чотири його депутатських каденції). Згідно е-деклараціям Олександра Третьякова і Володимира Каретка їх дружини - Алла Третьякова і Оксана Каретка - спільно володіють фірмою "Атек-Сервіс" (з частками 75% і 25% відповідно). Також людиною Третьякова є Вікторія Муха, двічі (в 2014 і 2015 рр..) обрана в Київраду від Святошинського району. Вона працює помічником-консультантом Третьякова і очолює постійну комісію Київради з питань культури, туризму та інформаційної політики.

З травня 2014 р. в столиці діяло громадський рух "Ми - кияни", спонсором та ідейним натхненником якого був Третьяков. Воно рекламувалося раздававшейся безкоштовно однойменною газетою і встановленими на київських вулицях білбордами. Втім, у червні 2017 р. Третьяков оголосив, що проект "Ми - кияни" закритий. Але це не означає, що перед наступними місцевими виборами не з'явиться новий проект. "Депутати Київради тягнуться за мною", - запевняє Третьяков.

Поки ж плани Третьякова пов'язані з Юрієм Луценком. У 2013 р. Третьяков фінансував політпроект Луценка "Третя українська республіка". Якщо Луценко захоче піти з ГПУ і повернутися до партійної діяльності, Третьяков буде першим кандидатом на роль головного спонсора і соратника.

У Києві Третьяков задовольняється тим, що поставив свою людину на чолі Святошинського району, і намагається уникати будь-яких конфліктів з мером. Третьякову важливий його округ плюс лотерейний бізнес, який в місті неможливий при конфлікті з мерією.

Народився 1970 р. у Києві.

Контролює благодійну організацію "Фонд Олександра Третьякова".

Вважається близьким до Юрія Луценка.

12 Дмитро Андрієвський, народний депутат України

Дмитро Андрієвський був членом кількох політичних команд. У 2002 р. приєднався до команди Віктора Ющенка. Був обраний в Київраду в одному з округів Солом'янського району Києва, увійшов у фракцію "Наша Україна". Під час президентської кампанії 2004 р. був довіреною особою Ющенка по округу № 222 (Солом'янський р-н). У 2006 р. знову був обраний депутатом Київради, очолив фракцію блоку "Наша Україна". Керував виконком столичної організації Народного союзу "Наша Україна" (НСНУ), був членом ради НСНУ.

На початку 2008 р. Андрієвський вийшов з НСНУ і приєднався до команди Віталія Кличка. На позачергових перевиборів знову був обраний депутатом Київради, увійшов до фракції Блоку Віталія Кличка. Але вже з вересня 2010 р. числився позафракційним.
На виборах в Верховну Раду 28 жовтня 2012 р. Андрієвський був кандидатом від об'єднаної опозиції в окрузі № 222 в Солом'янському районі, переміг Рену Назарову, висунуту партією УДАР Віталія Кличка. У парламенті отримав портфель голови комітету з питань будівництва, містобудування і ЖКГ та регіональної політики. Перший заступник голови того ж комітету був обраний Геннадій Зубко, у якого з Андрієвським одна альма-матер - Київський політех (Зубко закінчив КПІ у 1991 р., Андрієвський - у 1992-му). Це сприяло їх зближенню.

Після революції Зубко став одним з провідних діячів команди Петра Порошенка, з 10 червня 2014 р. працював першим заступником глави президентської Адміністрації, а з 2 грудня 2014 р. займає посаду віце-прем'єра - міністра регіонального розвитку, будівництва і ЖКГ. Андрієвський слідом за Зубко приєднався до команди Порошенка. На позачергових перевиборів 26 жовтня 2014 р. Андрієвський балотувався у своєму окрузі № 222 як безпартійний самовисуванець БПП і переміг, набравши 57,29% голосів. У парламенті отримала портфель першого заступника голови комітету з питань будівництва, містобудування і ЖКГ.

З серпня 2014 р. Солом'янську райдержадміністрацію очолює Максим Шкуро, який до того працював помічником-консультантом Андрієвського. Шкуро також є депутатом Київради. На Андрієвського орієнтуються ще кілька міських депутатів.

Андрієвський намагається тримати рівні стосунки з мером. Втім, і мер зацікавлений у тому ж. Одне з найважливіших досягнень Андрієвського - проект реконструкції Бортницької станції аерації, на реалізацію якого вдалося залучити $1,1 млрд інвестицій.

Народився в 1967 р. в Росії (с. Ольга Приморського краю).

Контролює благодійну організацію "Благодійний фонд Дмитра Андрієвського".

Вважається близьким до Геннадія Зубка.

13 Артур Палатний, народний депутат України

Артур Палатний познайомився з братами Віталієм і Володимиром Кличко ще в дитинстві, незабаром після того, як у 1985 р. сім'я Кличко переїхала в Київ. Всі троє закінчили факультет фізичного виховання Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету ім. Григорія Сковороди: Артур Палатний - в 1994 р., Віталій Кличко - в 1995 р., Володимир Кличко - в 1996 р.

У 1999 р. Палатний вступив в Києві в аспірантуру Національного університету фізичного виховання і спорту України. Захистивши дисертацію, здобувши науковий ступінь кандидата наук з фізичного виховання і спорту за спеціальністю "Олімпійський та професійний спорт", з 2004 р. працював у своїй альма-матер доцентом кафедри спортивних дисциплін, ігор та туризму.

Коли в квітні 2010 р. Віталій Кличко створив свою партію УДАР, Палатний взявся розвивати її структуру Київської області. Очолив список "Удару" на виборах до обласної ради 31 жовтня 2010 р., а після виборів - партійну фракцію в облраді. На виборах в Верховну Раду 28 жовтня 2012 р. балотувався під № 9 за списком Удару, в парламенті отримав портфель голови комітету з питань сім'ї, молодіжної політики, спорту і туризму. На позачергових парламентських виборах 26 жовтня 2014 р. отримав № 24 у списку БПП, у новій Верховній Раді зберіг за собою посаду голови комітету. Є почесним президентом Київської міської організації Федерації боксу України.

У столиці вплив Палатного помітно як в спортивному, так і в туристичній сфері. Серед його результатів як законодавця варто відзначити запропоновані ним законопроекти, які стали законами. Зокрема, це закон про підтримку дитячо-юнацького спорту і фізичного виховання дітей, прийнятий парламентом 19 травня 2015 р., закон про внесення змін до ст. 90 Бюджетного кодексу (щодо фінансування сфери фізичної культури і спорту), прийнятий 12 квітня 2017 р., закон про організацію оздоровлення та відпочинку дітей, збереження мережі дитячих оздоровчих закладів, прийнятий 6 червня 2017 р.

В якості голови парламентського комітету він домагається, щоб при бюджетному плануванні на наступні роки було відновлено пільгове довгострокове державне кредитування молодим сім'ям на будівництво або придбання житла, забезпечено ефективне функціонування дитячо-юнацьких спортивних шкіл і спортивних клубів шляхом надання окремої субвенції з держбюджету територіальним громадам, передбачена фінансова підтримка розвитку туризму. Все це важливо для Києва.

Народився в 1973 р. в Києві.

Контролює Київську міську організацію Федерації боксу України.

Вважається іншому Віталія Кличка.

14 Олександр Фоменко, генеральний директор ПАТ "Київенерго"

Олександр Фоменко працює гендиректором ПАТ "Київенерго" з 23 січня 2012 р. Ця компанія перейшла під контроль Ріната Ахметова в кінці 2011 р., коли холдинг ДТЕК купив 25% акцій "Київенерго" у додаток до 46,8%, які він контролював. У серпні 2017 р. компанія Ornex, що входить до групи СКМ придбала ще 25% акцій ПАТ "Київенерго", виставлених на продаж Фондом держмайна. На даний момент структури Ахметова контролюють 97,3% акцій "Київенерго".

Сьогодні "Київенерго" - це п'ять структурних відокремлених підрозділів, які забезпечують киян світлом, гарячою водою та теплом, а також дві філії: "Енергосервіс" і єдиний у Києві сміттєспалювальний завод "Енергія". Чисельність працівників компанії - понад 12 тис. осіб. Компанія здійснює збут електричної енергії кінцевим споживачам - юридичним і приватним особам.

Теплова енергія до липня 2014 р. реалізовувалася юридичним особам - в основному житловим організаціям. З липня 2014 р. "Київенерго" стає прямим постачальником послуг централізованого теплопостачання та гарячого водопостачання для населення.

Столичні ЗМІ згадують Олександра Фоменко в основному у зв'язку зі скандалами, які супроводжують діяльність "Київенерго". Критичні публікації розповідали, наприклад, про самовільні відключення киян і столичних підприємств від енергопостачання, неправильних нарахування оплати за свої послуги, перекладання боргів за опалення на сумлінних платників і т. п.

При цьому керівництво ПАТ "Київенерго" неодноразово відмовлявся відзвітувати щодо проблемних питань перед депутатами Київради. Приміром, в березні 2016 р. на спеціальному засіданні постійної комісії Київради з питань ЖКГ і ПЕК Олександр Фоменко та комерційний директор ПАТ "Київенерго" Євген Бушма, за твердженням присутніх журналістів, були взагалі не готові оперувати цифрами і даними.

20 червня 2017 р. Київрада прийняла рішення, згідно з яким 27 квітня 2018 р. припиняється дія угоди між КМДА та "Київенерго" про управління об'єктами теплопостачання. Ці об'єкти передаються на баланс новоствореному комунальному підприємству "Київтеплоенерго". Насправді це рішення вигідне не місту, а Ахметову, оскільки "Київенерго" позбавляється від застарілих тепломереж, з яких воно вже отримало максимальну вигоду. При цьому за "Київенерго" залишаються всі інші його функції - від збуту електроенергії до спалювання сміття.

Народився 1976 р. у Донецьку.

Контролює ПАТ "Київенерго" та його філії, в тому числі сміттєспалювальний завод "Енергія".

Вважається людиною Ріната Ахметова.

15 Вадим Столар, київський бізнесмен

Вадим Столар в 2001 р. створив власний бізнес - ТОВ "Відродження", надалі - ТОВ "Торговий дім "Відродження". Поєднує бізнес і політику з 2006 р., коли став депутатом Київської облради від партії "Наша Україна". На парламентських виборах 2007 р. балотувався за списком Партії регіонів під № 212 (значився безпартійним), 26 квітня 2010 р. став народним депутатом України і відразу ж увійшов у фракцію ПР, де і залишався до кінця повноважень. На парламентських виборах 2012 року балотувався в окрузі № 217 в Оболонському районі Києва (значився самовисуванцем, членом ПР), програв кандидату від об'єднаної опозиції Олександру Бригинцю.

13 лютого 2014 р. Столар був призначений керівником патронатної служби голови КМДА Володимира Макеєнка. Обіймав цю посаду до 7 березня 2014 р., коли Він був звільнений указом в. о. президента Олександра Турчинова.

25 травня 2014 р. Столар обраний в Київраду в одному з округів в Оболонському районі (значився безпартійним самовисуванцем). Залишався позафракційним, але при цьому отримав посаду першого заступника голови постійної комісії з питань бюджету та соціально-економічного розвитку. На позачергових парламентських виборах знову балотувався в окрузі № 217 (значився безпартійним самовисуванцем), програв командиру полку "Азов" Андрію Білецькому.

Столара називають сірим кардиналом будівельного бізнесу в столиці. Крім того, йому приписують навіть контроль над частиною "мережі бабусь Черновецького". Хоча його результати на парламентських кампаніях говорять не тільки про його токсичності для столичного виборця, але і про те, що його можливості явно перебільшують (в тому числі і завдяки активному власного піару самого Столара).

Влітку 2015 р. Столар називався одним з учасників переговорів щодо злиття партій БПП і УДАР перед місцевими виборами (хоча його роль, за словами багатьох, зводилася не стільки ідеологічними, скільки до технічних моментів). При цьому сам Столар у Київраді вже не балотувався, але провів туди півдюжини "своїх" депутатів, які утворили неформальної "групи Столара" у складі фракції "Солідарність". До цієї групи відносять, зокрема, секретаря бюджетної комісії Георгія Ясинського, який курирує взаємодія з президентською Адміністрацією та урядом з питань бюджету столиці.

Виходячи з вищесказаного, Столар навряд чи має шанси потрапити до парламенту і, очевидно, буде пробувати залишитися в столичній обоймі, щоб знову провести ряд своїх депутатів в міськраду.

Народився в 1982 р. у Києві.

Контролює (спільно з Ігорем Ніконовим) бізнес-центр " 101 Tower.

Вважається другом Сергія Льовочкіна.

16 Сергій Льовочкін, народний депутат України

Сергій Льовочкін почав будувати свою систему впливу в столиці ще при Кучмі, який, нагадаємо, був вихідцем з Дніпропетровська та особливих інтересів в Києві не мав. Зате такі інтереси були у корінного киянина Льовочкіна, і він їх потихеньку реалізовував, працюючи з 1999 р. науковим консультантом, референтом, помічником і потім першим помічником Кучми. Далі Льовочкін був радником спікера Литвина, а коли на посаду прем'єра вдруге був призначений Янукович, переметнувся до нього і влаштувався керівником його апарату. Саме Льовочкін відповідав за вмонтирование тодішнього мера Києва Леоніда Черновецького та всієї його "молодої команди" вертикаль Партії регіонів.

З листопада 2007 р. Льовочкін відсиджувався в парламенті, куди пройшов за списком ПР. До речі, у списку ПР Льовочкін отримав № 7, що говорить про ступінь зацікавленості в ньому Януковича. У лютому 2010 р., отримавши президентську посаду, Янукович одразу ж призначив Льовочкіна главою своєї адміністрації. Звичайно, ця посада передбачала багато обов'язків, але контроль над Києвом точно був не останнім по пріоритетності.

У листопаді 2010 р. був знятий з поста голови КМДА Черновецький і на його місце призначений Олександр Попов. Надалі всі голови райдержадміністрацій Києва перепризначались після співбесіди з главою АП. Залишалося зняти Черновецького з посади мера. Кажуть, що саме за настійною рекомендацією Льовочкіна, Черновецький провів на посаду секретаря Київради Галину Герегу, а потім і передав їй кермо міського самоврядування, написавши заяву про відставку.

Досі в київських кабінетах залишилося чимало кадрів, зобов'язаних Льовочкіну своєю кар'єрою. Також серед близьких до мера Віталія Кличка людей є люди, близькі до Льовочкіна, у тому числі впливовий бізнесмен Вадим Столар. Але Льовочкін має можливість спілкуватися і вирішувати питання з Кличком також і безпосередньо. У Верховній Раді не раз траплялося, що законопроекти, що зачіпають інтереси Льовочкіна або його політичного і бізнес-партнера Фірташа, провалюються, тому що за них не голосує "група Кличка" у складі фракції БПП. У свою чергу, Льовочкін і інші члени "групи Фірташа" (на відміну від "групи Ахметова") у складі фракції "Оппоблока" зазвичай уникають критикувати міську владу Києва і особисто Кличко.

Народився в 1972 р. в Києві.

Контролює громадську організацію "Інститут стратегічних досліджень "Нова Україна", благодійну організацію "Фонд Сергія Льовочкіна "Нова Україна". Спільно з Дмитром Фірташем володіє медіагрупою "Інтер" (Фірташу належать 80%, Льовочкіну - 20%).

Вважається самостійним центром впливу.

17 Сергій Тупальский, начальник митного поста "Столичний" Київської міської митниці

Сергій Тупальский у 1999 р. закінчив у Хмельницькому Національну академію Прикордонних військ України ім. Б. Хмельницького за спеціальністю "Інженерна механіка" і до травня 2000 р. проходив службу в Прикордонних військах. Потім до листопада 2013 р. робив кар'єру в Службі безпеки України, чому допомогло закінчення в 2007 р. в Києві Національної академії СБУ за спеціальністю "Правознавство".

З грудня 2013 р. Тупальский проходив службу в податковій міліції, паралельно в 2014 р. закінчив у Києві Університет банківської справи НБУ, отримав кваліфікацію спеціаліста з банківської справи. У жовтні 2014 р. влаштувався в Київську митницю на посаду начальника відділу митного оформлення автотранспортних засобів митного поста "Східний термінал", в грудні 2014 р. перейшов на посаду начальника митного поста "Святошин". З серпня 2015 р. працює начальником митного поста "Столичний" Київської міської митниці, а також виконує обов'язки начальника Київської міської митниці. Не виключено, що його кар'єрному зростанню допомогли його зв'язки в СБУ.

У листопаді 2016 р. журналісти програми "Гроші" на телеканалі "1+1" заявили, що вони викрили корупційну схему на столичній митниці. У квітні 2017 р. народний депутат з фракції БПП Андрій Немирівський закликав керівництво правоохоронних органів розслідувати корупційні схеми на Київській міській митниці та митному посту "Столичний". 30 січня 2018 р. військова прокуратура Київського гарнізону Центрального регіону України повідомила, що з допомогою СБУ "виявлена і припинена злочинна схема корупційного розмитнення товарів на Київській міській митниці". "Встановлено, що кожен із суб'єктів господарювання за безперешкодне митне оформлення товарів повинен платити здирникам кошти в сумі $750 за кожен контейнер", - наголошувалося в повідомленні.

У той же день СБУ і військова прокуратура провели спільні обшуки в офісі столичної митниці та затримали заступника начальника митниці Юрія Коваленка. 1 лютого Печерський районний суд Києва заарештував затриманого чиновника з правом внесення застави у розмірі 3 млн грн. Незабаром сайт kontrakty.ua розповів: "Як стало відомо від поінформованого джерела в ГФСУ, наступним претендентом на утримання в СІЗО, швидше за все, стане начальник столичних торгових воріт Сергій Тупальский. Адже саме він, за словами джерела, отримував від Коваленко незаконний прибуток, зібрану з імпортерів". Чим завершиться ця історія, поки невідомо.

Народився в 1978 р. в с. Малий Мидск Костопільського
району Рівненської області.

Контролює Київську міську митницю.

Вважається мають зв'язки в СБУ.

18 Ігор Ніконов, київський бізнесмен

Ігор Ніконов в 2001 р. створив у Києві компанію KAN Development. Інвестора для одного з перших проектів - розважального комплексу Arena Entertainment на вулиці Басейній, зданого в експлуатацію в 2004 р., - допоміг знайти Віталій Кличко, з яким Ніконов дружить з 1993 р. Побудований комплекс Arena Entertainment Ніконов продав Вагіфу Алієву, а наступний об'єкт - торговий комплекс Arena City на вулиці Велика Васильківська, зданий в експлуатацію в 2005 р., - Дмитру Фірташу. Партнерство KAN Development з Алієвим і Фірташем тривало й надалі, їх останній спільний проект - ТРЦ Respublika на Кільцевій дорозі - було розпочато навесні 2012 р., але в 2015 р. був припинений.

Паралельно Ніконов обзавівся впливовими зв'язками в київській політиці. Досить згадати Сергія Льовочкіна: він і Ніконов живуть в сусідніх котеджах в елітному комплексі "Золоті ворота" в Кончі-Заспі. Однак після революції на перший план вийшли більш ніж 20-річні дружні стосунки з Кличком. Вступивши на посаду мера, Кличко 6 червня 2014 р. призначив Ніконова керівником групи своїх радників. Ніконов особисто займався підбором кадрів в нову столичну владу.

Потім, вступивши на посаду голови КМДА, Кличко 22 липня 2014 р. призначив Ніконова своїм першим заступником. На цій посаді Ніконов займався чотири напрямки: міський бюджет, інвестиції, транспорт і піар міської влади. 7 грудня 2015 р. Кличко звільнив Ніконова з посади свого першого заступника, а через день призначив його своїм радником на громадських засадах.

Однак вплив Ніконова на апарат КМДА, як і на самого Кличка, по більшій частині не ослаб. У якійсь мірі він відсторонився від питань економіки, але він зберіг свій вплив в містобудуванні і архітектурі. Його слово має велику вагу при вирішенні питань організації будівельного простору" столиці, врегулювання суперечок і відносин між суб'єктами будівельного ринку Києва, рекомендації до утвердження різноманітних концепцій міського розвитку і т. п.

При цьому компанія KAN Development відчуває себе дуже добре. Вона має річний оборот близько 1 млрд грн і очолює групу підприємств-партнерів, яка розвиває одночасно більше 15 проектів нерухомості, що знаходяться на різних стадіях реалізації.

Народився в 1964 р. в Узбекистані (р. Ташкент).

Контролює компанію KAN Development і (спільно з Столаром Вадимом) бізнес-центр " 101 Tower.

Вважається іншому Віталія Кличка і близьким до Сергію Льовочкіну.

19 Роман Говда, прокурор р. Києва

Роман Говда почав трудовий шлях в органах прокуратури у серпні 2003 р. помічником прокурора Корольовського району р. Житомира. У грудні 2010 р. 30-річний Говда був переведений в Генпрокуратуру. В грудні 2012 р. призначений начальником відділу з нагляду за дотриманням законів при здійсненні оперативно-розшукової діяльності управління нагляду за додержанням законів органами внутрішніх справ Головного управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні ГПУ. На цій посаді пережив революцію, а в квітні 2014 р. піднявся вище: з начальника відділу до першого заступника начальника управління.

9 квітня 2015 р. тодішній генпрокурор Віктор Шокін призначив Говда прокурором одного з найважливіших регіонів країни - Одеської області, а 14 вересня 2015 р. повернув Говда в Київ на ще більш високу посаду - заступника генерального прокурора України. Потім Говда зробив спробу очолити Спеціальну антикорупційну прокуратуру і брав участь в оголошеному конкурсі. Йому навіть пророкували перемогу, але конкурсна комісія не підтримала його кандидатуру, і він залишився в заступниках у Шокіна. 31 грудня 2015 р. президентським указом Говде присвоєно звання державного радника юстиції третього класу, що відповідає званню генерал-майора.

30 травня 2016 р. новий генпрокурор Юрій Луценко оголосив, що попросив заступників, які дісталися йому у спадок від Шокіна, написати заяви про відставку. На наступний день Говда повідомив, що написав заяву про звільнення з посади заступника генпрокурора. Він був знижений на посаді заступника начальника департаменту ГПУ.

Проте вже 6 липня 2016 р. Луценко призначив Говда прокурором р. Києва і особисто представив його колективу столичної прокуратури. У телеефірі Луценко заявив, коментуючи призначення Говди: "Це молодий, дуже розумний, з хорошим професійним досвідом працівник. Вважаю, що він зможе впоратися з серйозними викликами у столичній прокуратурі. Я говорив з активістами-антикоррупционерами, ніяких конкретних звинувачень до нього у них немає".

Діяльність Говди на посаді прокурора Києва увійшла в конфлікт з інтересами столичних забудовників та їхніх лобістів у Київраді. 27 березня 2018 р. прокуратура Києва повідомила, що вона через суд вимагає скасувати вісім рішень Київради, прийнятих в 2016-2017 роках, про затвердження детальних планів територій, що суперечить генеральному плану р. Києва. В даний час розгляд справ Окружним адміністративним судом Києва триває.

Народився в 1980 р. р. в Новояворівську Яворівського району Львівської області.

Контролює прокуратуру р. Києва.

Вважається зобов'язаним Юрію Луценку.

20 Володимир Бондаренко, голова постійної комісії Київради з питань ЖКГ та ПЕК

Володимир Бондаренко був народним депутатом України п'яти скликань - з 1994 по 2006 рр. та з 2007 по 2014 рр. В останній раз був обраний у Верховну Раду в 2012 р. як позапартійний, висуванець партії "Батьківщина" в окрузі № 219 у Святошинському районі Києва. Після революції отримав за квотою "Батьківщини" посаду голови Київської міської держадміністрації. Займав його з 7 березня по 25 червня 2014 р. - до призначення на цю посаду Віталія Кличка. 13 травня 2014 р. Верховна Рада достроково припинила депутатські повноваження Бондаренко, хоча сам він скласти мандат відмовлявся. На місцевих виборах у Києві 25 травня 2014 р. Бондаренко очолював список "Батьківщини" і балотувався на посаду мера. Зайняв третє місце, набравши 8,06%, а "Батьківщина" виявилася п'ятою, отримавши всього 4,14% голосів.

На позачергових парламентських виборах 26 жовтня 2014 р. Бондаренко балотувався у своєму рідному 219-му окрузі вже не в статусі безпартійного, а в якості лідера міської парторганізації "Батьківщини". Набрав 28,11% і програв висуванцю БПП Олександру Третьякову, який отримав 44,91% голосів.

На місцевих виборах у Києві 25 жовтня 2015 р. Бондаренко знову очолював список "Батьківщини" і балотувався на посаду мера. Посів четверте місце, набравши 7,86%, але "Батьківщина" на цей раз помітно поліпшила свій результат, отримавши 8,92% голосів і зайняв третє місце.

У Київраді Бондаренко очолює постійну комісію з питань житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу, а також фракцію "Батьківщини", що нараховує 17 депутатів. Серед ініціатив Бондаренко варто відзначити проект рішення Київради "Про звернення Київської міської ради до Верховної ради України про правове врегулювання процедури усунення президента України з поста в порядку імпічменту". Шанси бути прийнятим у цього проекту, напевно, невеликі, але партії Юлії Тимошенко важливо домогтися хоча б того, щоб він був винесений на обговорення міських депутатів.

Тема імпічменту довгий час асоціювалася насамперед з Михеилом Саакашвілі та наметовим містечком під Верховною Радою. Зараз, коли в Києві немає ні Саакашвілі, ні протестних наметів, "Батьківщина" дуже хоче очолити що-небудь протестний. Поки ж за своїм вуличного ресурсу в столиці "Батьківщина" на порядок поступається, з одного боку, "Національного корпусу" і "Національним дружинам" Андрія Білецького, а з іншого - партії "За життя" Вадима Рабиновича.

Народився в 1952 р. в с. Охіньки Прилуцького району Чернігівської області.

Контролює Київську міську організацію партії "Батьківщина" та її фракції у Київраді.

Вважається людиною Юлії Тимошенко.