Шість років без права на вибір. Як проводжає 2025-й та зустрічає 2026-й Верховна Рада

У суботу 27 грудня Верховна Рада запланувала зібратися, щоб розглянути у другому читанні перейменування копійки на шаг. Так вирішив парламент 18 грудня голосами 241 депутата, у тому числі 158 "слуг народу".

Але навряд прийняття символічного закону під Новий рік якось змінить ставлення народу до нинішньої Верховної Ради. Вона працює вже понад шість років (найдовше в історії незалежної України) і за цей час встигла сформувати усталену суспільну думку — вкрай негативну.

Позитивно або скоріше позитивно оцінює роботу Верховної Ради лише 5% опитаних, натомість 70% ставиться до її роботи негативно або скоріше негативно. Це результати онлайн-опитування 1200 респондентів по всій Україні (окрім тимчасово окупованих територій), проведеного 2-7 грудня "Діловою столицею" спільно з New image group.

Хтось, можливо, заперечить, що таким був фінал наших парламентів усіх скликань. Але ж нинішній парламент — особливий. Він перший і єдиний, який відбувся завдяки електоральній революції. Перший і єдиний, в якому є більшість однієї партії. Перший і єдиний, який слуга не стільки народу, скільки президента. Втім, саме в цьому, схоже, і полягає розгадка.

Новий сюрприз від НАБУ

"Рівень довіри до нового парламенту величезний, а отже, рівень відповідальності та очікувань ще більший, — повідомив Володимир Зеленський нинішнім нардепам в перший день їхньої роботи, 29 серпня 2019 року. — Вже зараз точно зрозуміло: Рада цього скликання увійде в історію. Питання одне: як саме?"

Тепер ми вже знаємо деякі відповіді на це питання.

Одну з відповідей дала Інна Ведернікова в "Дзеркалі тижня". Вона розповіла, куди рухається історія, в якій монобільшість "слуг народу" перебуває чи не весь час свого існування: історія з виплатами депутатам в конвертах. "Про це багато років знає вся навколополітична тусовка", — коментує політолог Олексій Голобуцький. Справді, як нагадує Ведернікова, "першу справу про тіньові виплати депутатам розслідували ще за Артема Ситника, потім була заява загиблого нардепа Полякова, а пізніше — касир Трухін із сумкою готівки, якого НАБУ вибило з гри. Ковід, війна й відсутність у керівника САП права реєструвати провадження щодо нардепів без санкції генпрокурора заглушили тему".

Проте, як виявилося, тема не звучала лише тому, що НАБУ два з половиною роки (з середини 2023 року донедавна) уважно слухало і записувало. "В офісі нардепа від "Слуги народу" Юрія Кісєля було встановлено апаратуру негласного прослуховування. Більш як за два роки прослуховування було зафіксовано конфіденційні контакти депутата не лише з близьким другом — колишнім першим помічником президента Сергієм Шефіром, а й з іншими численними високопосадовцями, чутливими для Банкової. Однак і це ще не все. Як стверджують джерела з оточення самого Кісєля, ідеться про офіс, де "слуги народу" одержували свої конверти", — розповіла Ведернікова 20 грудня.

Перед тим 11 грудня джерела ZN.ua у правоохоронних органах повідомили, що детективи НАБУ нещодавно демонтували апаратуру, за допомогою якої тривалий час велось негласне прослуховування Кісєля. За словами тих же джерел, Кісєль не знав про існування цієї техніки та про проведення спостережних заходів; прослуховування проходило не в рамках операції "Мідас", однак також стосується корупції у вищих ешелонах влади.

"Італійський страйк"

Ця коротка інформація, обнародувана ZN.ua 11 грудня, як виявляється, різко позначилася на настроях тих "слуг народу", які бували в офісі Кісєля. Передусім вони зрозуміли, що конвертів в тому офісі більше не видаватимуть. Тобто те, що підвищувало настрій, закінчилося. Натомість прийшло те, через що настрій зіпсувався: усвідомлення, що вони стали фігурантами розслідування. До того ж вони могли знати чи здогадуватися, що гроші в конвертах, можливо, були згенеровані Міндічем та іншими учасниками угрупування, викритого НАБУ під час операції "Мідас".

Наслідком цієї різкої зміни настроїв стало те, що у багатьох "слуг народу" зникло бажання голосувати. Ще 3-4 грудня воно було, як показало прийняття бюджету-2026 та низки інших важливих законів. Але вже наступного пленарного тижня, 16-18 грудня, результативність Ради різко впала. Підбиваючи підсумки тижня, Ярослав Железняк (фракція партії "Голос") констатував, що відчувається такий собі "італійський страйк" серед "слуг народу". ("Італійський страйк" — це, грубо кажучи, коли на роботу ходиш, але нічого не робиш.) Інна Ведернікова прямо пов’язала це з новинами від НАБУ: "Тож не дивно, що стався "італійський страйк" "слуг народу" в парламенті! Спершу НАБУ накрило центр генерації їхнього зарплатного фонду у Міндіча, а потім — касове вікно у Кісєля".

"Депутати почали співати"

Але це ще не все. 20 грудня розвідку громадської думки в монобільшості провів екс-нардеп Борислав Береза. "У "слуг народу" справжня паніка. Паніка з істерикою, бо зараз в них зривається все. Їхнє майбутнє руйнується. Виїзд за кордон на Мальдівщину, Тайландщину, Маямщину може бути відтермінований. А все через те, що НАБУ отримало стовідсоткові докази, хто з народних депутатів брав гроші в конвертах", — розповів він. За його словами, НАБУ "змогло зафіксувати величезну кількість "слуг народу", які отримували конверти. Фіксація відбувалася, як не дивно, не тільки завдяки аудіо, а й відео". Тому, пояснює Береза, "величезна кількість з них думає зараз виїхати заздалегідь на всяк випадок, особливо ті, хто отримували гроші системно і вже знають, що вони є на відео".

Звісно, можна припустити, що Береза перебільшує. Але прагнення певної кількості "слуг народу" втекти за кордон — це зараз не найбільша проблема для Банкової. Найбільша проблема для неї — це те, що деякі фігуранти "плівок Кісєля" вже нікуди не хочуть тікати, бо почали співпрацювати із слідством.

"Величезна купа депутатів, які сьогодні зрозуміли, що вони готові вже присісти, почали працювати на випередження. Сьогодні я говорив з однією людиною з антикорупційних органів, хорошою людиною. Вона повідомила, що більше десятка депутатів готові на угоду із слідством для того, щоби уникнути відповідальності. Повірте, цього вистачить для того, щоби все запротоколювати, оформити, — розповів Береза. — Але найцікавіше, що дехто з них готовий давати взагалі покази про схему, до якої причетні не лише Кісєль або Шефір, а й значно вищі особи. І от це, мабуть, найкраща перлина всієї цієї історії, бо переляк такий, що НАБУ само в шоці від тієї щирості, з якою сьогодні депутати почали співати".

Слуга двох панів

Можна сказати, що це історія про куплену любов. Парламент мав би працювати так, як йому належить за Конституцією, тобто як незалежна гілка влади. Для цього Конституція забороняє народним депутатам займатися іншою оплачуваною діяльністю. Однак Зеленський хотів, щоб парламент був залежний і слухняний. І його оточення забезпечило йому виконання його антиконституційного бажання. Забезпечило у антиконституційний спосіб — фактично найнявши нардепів за вкрадені у народу гроші виконувати побажання Зеленського. І вони за гроші демонстрували йому любов, зустрічали його оваціями в сесійній залі, переривали оплесками його промови, а потім розповідали в ефірі телемарафону, що він найкращий і безальтернативний.

Ще одну відповідь на питання Зеленського про те, як увійде в історію ця Верховна Рада, вже майже два роки дає голова фракції "слуг народу" Давид Арахамія. У січні 2024 року він розповів, що 17 членів його фракції подали заяви про складання мандатів. "Ми вирішили для себе, що не будемо давати голоси за складання мандатів, тільки якщо медично є дійсно ситуація, а так більше ніяких немає умов, через які ми будемо голосувати за складання мандатів. Для того, щоб зберегти парламент легітимним", — пояснив він під час дискусії LB.ua "2024: сценарії для країни".

Три тижні тому, 1 грудня, Арахамія, за твердженням Железняка, на засіданні фракції "слуг народу" сказав, що дуже просить до кінця сесії (це 3 лютого 2026 року) не виходити з фракції та не складати мандат. І підтвердив, що вже є заяви низки "слуг народу" як про вихід з фракції, так і взагалі про складання мандату. На уточнююче запитання, чому саме до лютого 2026 року, він згадав трек мирних перемовин і необхідність демонструвати єдність хоча б перед партнерами. За словами Железняка, справді низка мажоритарників намагалися подати заяви не тільки про вихід, а і про складання мандату, плюс низка списочників хочуть йти з Ради і для цього готові вийти з фракції (після чого їх мають позбавити мандату).

18 грудня Арахамія повторив свою версію під час заходу NV.ua "Україна та світ попереду 2026". "Я багато разів казав і в Раді, і в медіа, що є дуже багато людей, які не можуть і не хочуть далі працювати в парламенті. Але вони незамінні, тому що ми не можемо провести вибори. Така собі проблема курки та яйця. Що з цим робити? Поки ми не маємо диво-рішень", — сказав очільник фракції. Головною причиною такої ситуації він назвав втому колег. "Єдиний сценарій, як на мене, — казати їм усім: не скигліть, тому що військовим набагато гірше", — зазначив він. За його словами, необхідно "якийсь час протриматися, поки не з’явиться вікно можливостей для миру".

Але аргументація Арахамії фальшива. Парламент не втратить легітимності, якщо позбудеться баласту у вигляді кількох десятків "слуг народу". І єдність парламенту перед партнерами демонструється не штучним збереженням фіктивної монобільшості (яка вже дуже давно не дає 226 голосів під час голосувань), а створенням широкої коаліції патріотичних, антиросійських сил. Просто Арахамія соромиться сказати, що "слуг народу" насильно утримують в рабстві, бо так хоче Зеленський. Бо йому потрібен слухняний парламент, а не широка коаліція, яка буде йому непідконтрольною.

І от те, що "слуги народу" не спромоглися на цей крок навіть після Міндічгейту, свідчить про те, що ніякого прозріння у них не відбулося. Вони обіцяли бути слугами народу, але є лише слугами Банкової.

І цього вже ніяк не виправити. Саме цей парламент (точніше, "слуги народу" спільно з екс-ОПЗЖ) виконуватиме вказівки з Банкової, які стосуватимуться доленосних питань, як-от вибори та референдум. Тож попереду — нові відповіді на питання, як саме увійде в історію Рада цього скликання.