Грошей вистачить до травня. Чому Україна, як і раніше, за три кроки від фінансової прірви

У 2026 році Україні потрібно $52 млрд зовнішнього фінансування, і доступ до більшості цих коштів напряму залежить від співпраці з МВФ — саме вона відкриває фінансування ЄС та інших партнерів. Якщо зобов’язання виконуються, потреба повністю покривається. Якщо ні, фінансовий ланцюг розривається: дефіцит перевищує $30 млрд, і коштів вистачить лише травня.

Про це попередив аналітичний консорціум RRR4U, підбивши підсумки невиконання Україною своїх зобов'язань перед МВФ, Світовим банком та Євросоюзом станом на 31 березня.

7-8 квітня Верховна Рада погасила малу частину боргу по законах, які пообіцяли міжнародним кредиторам президент та уряд. Але більша частина боргу залишилася непогашеною. Як зреагують на це кредитори?

Три кроки до прірви

Володимир Зеленський і його уряд мають право бути холоднокровними і вдавати, що все добре. Адже Україна ще не перед фінансовою прірвою, а у трьох кроках до неї. Тобто ще є три шанси все змінити і уникнути прірви.

Перший шанс. З понеділка, 13 квітня, до суботи, 18 квітня, у штаб-квартирі МВФ та Групи Світового банку у Вашингтоні відбудуться традиційні весняні зустрічі, які щороку збирають керівників центральних банків, міністрів фінансів та розвитку, керівників приватного сектору, представників громадянського суспільства та науковців для обговорення стану світової економіки та питань, що викликають міжнародне занепокоєння. У їх рамках 15 квітня Світовий банк проведе міністерський круглий стіл з питань України.

Для нашої влади це шанс бути почутою і домовитися з МВФ про скасування, пом’якшення чи заміну деяких зобов’язань. Якщо це вдасться, це буде також важливий позитивний сигнал для лідерів країн Євросоюзу, які проведуть неформальний саміт 23–24 квітня.

Другий шанс. У будь-якому разі, якими б не були підсумки консультацій з кредиторами, далі знову настане черга Кабміну і Верховної Ради виконувати зобов’язання. Наступний пленарний тиждень у Раді — 28–30 квітня. Потім очікуються ще два пленарні тижні: 12–14 і 26–28 травня. Тобто часовий ресурс для прийняття необхідних законів у першому і другому читаннях є.

Третій шанс. Якщо Володимир Зеленський і Юлія Свириденко знову не зможуть домовитися з парламентом, у них залишатиметься можливість домовитися з МВФ під час чергових переговорів про перегляд програми EFF. Тут орієнтиром є 1 червня 2026 року — саме на цю дату заплановану виплату Україні другого траншу за цією програмою в розмірі $685,5 млн. Перший транш в розмірі $1506,7 млн було виплачено одразу після затвердження програми EFF 26 лютого 2026 року.

Що таке прірва

Вже сама сума другого траншу ($685,5 млн) свідчить про те, що гроші МВФ не є для нас критичними. Програма EFF обіцяє $8,1 млрд упродовж чотирьох років (2026–2029), у 2026 році — $3,8 млрд, з яких $1,5 млрд ми вже отримали, залишилося $2,3 млрд (другий–четвертий транші).

Але зрив співпраці з МВФ може стати тригером для блокування набагато більших грошей — кредиту від Євросоюзу в розмірі 90 млрд євро ($100 млрд) на 2 роки (2026–2027).

1 квітня Єврокомісія затвердила пропозицію Європейській раді про те, що половину цього кредиту, тобто 45 млрд євро, Україна має отримати вже цьогоріч. З цих коштів піде на підтримку оборонно-промислового потенціалу України 28,3 млрд євро, а на бюджетну підтримку — 16,7 млрд євро, що буде порівну розподілено між Ukraine Facility та макрофінансовою допомогою.

Саміт Європейської ради заплановано на 18-19 червня. На той час вже може зникнути така перешкода, як уряд Віктора Орбана в Угорщині. Але ЄС обіцяв нам цей кредит лише за умови нашої співпраці з МВФ.

Логіка тут залізна: якщо Євросоюз дасть нам цьогоріч 45 млрд євро, то Зеленський і Свириденко можуть знехтувати у 20 разів меншою сумою ($2,3 млрд), очікуваною за програмою EFF, і "забути" свої зобов'язання перед МВФ. Саме тому ЄС і обумовлює свій кредит продовженням нашої співпраці з Фондом.

Якщо Європейська рада не затвердить нам цей кредит — оце і буде прірва. Окрім ЄС, ці 90 млрд євро ніхто нам не дасть. Для цілковитої ясності уточнимо: 90 млрд євро — це лише дві третини загальних потреб України у зовнішньому фінансуванні у 2026–2027 роках. Решту 45 млрд євро ($50 млрд) ми очікуємо отримати за програмою ERA, яку ініціювала G7. Поки що з початку 2026 року ми отримали за цією програмою $2 млрд (в основному від Японії), лише 4% очікуваної суми. Тобто навіть у разі отримання кредиту від ЄС ми матимемо велику діру в бюджеті. А без цього кредиту ми матимемо не діру, а прірву.

Що таке політ над прірвою

Якщо Європейська рада затвердить нам цей кредит — це буде політ над прірвою в екстремальних умовах з незабутніми враженнями. За штурвалом — пілот, який щомиті намагається обдурити замовника рейсу і збитися на якийсь інший курс. У свою чергу, замовник, хоч і сидить у своєму затишному Брюсселі, не розслабляється ані на мить. Він пілоту абсолютно не довіряє і тримає руку на кнопці, яка здатна зупинити подачу пального в двигун (фінансів у бюджет), щойно пілот вирішить змінити курс.

У новорічному привітанні Зеленський заявив про кредит від Євросоюзу як про доконаний факт: "Ми здобули підтримку в 100 мільярдів доларів". Не здобули. Навіть якщо дуже хочеться видати бажане за дійсне, воно від того не стане дійсним.

Станом на зараз ситуація така. 7 квітня речник Єврокомісії з економічних питань Балаш Уйварі розповів, що наразі в комісії триває робота над супроводжуючими документами. "Нам потрібно прийняти ще кілька документів. Наприклад, буде Меморандум про взаєморозуміння, який ляже в основу нової програми макрофінансової допомоги Україні. Буде оновлено Ukraine Facility, що лежить в основі механізму допомоги Україні і буде важливим каналом для розподілу частини допомоги. І зрештою, нам також потрібно розробити те, що ми називаємо кредитною угодою між Україною та нами. Тож ми працюємо над цими елементами і робимо це якомога швидше, щоб мати змогу здійснити перший транш якомога швидше", — пояснив він.

Отже, конкретні умови, на яких нам видаватимуть транші цього кредиту, ще не затверджено. Але точно відомо, що це будуть суворі умови. Суворі не стільки до України, скільки до української влади. "Як і у випадку з іншою фінансовою підтримкою ЄС Україні, цей інструмент супроводжуватиметься надійними гарантіями та умовами, зокрема щодо верховенства права, боротьби з корупцією та захисту фінансових інтересів Євросоюзу", — наголошується в прес-релізі Єврокомісії 1 квітня.

Чи може Євросоюз заблокувати транші, якщо Зеленський та Свириденко проігнорують власні зобов’язання? Легко. Він вже це робить.

Як було сказано, 8,35 млрд євро бюджетної підтримки в рамках цього кредиту ми отримаємо цьогоріч за програмою Ukraine Facility. А ця програма діє за принципом "гроші в оплату за реформи". За кожну конкретну реформу обіцяно конкретні гроші, немає реформи — немає грошей.

Зобов’язання 2024 року за цією програмою ми виконали — і гроші отримали. 2025 року почали не виконувати обіцянки — і відповідно почали отримувати менше грошей, ніж було заплановано в програмі.

Підсумки тижня

Перший заступник голови фракції "слуг народу" Андрій Мотовиловець заявив 31 березня, що 7-8 квітня Верховна Рада розглядатиме виключно законопроєкти, прийняття яких є частиною зобов’язань за програмою Ukraine Facility з Євросоюзом, програмою EFF з МВФ та програмою DPO із Світовим банком. Тепер можемо підбити фінансові підсумки пленарного тижня.

31 березня консорціум RRR4U констатував, що Україна критично відстає у виконанні індикаторів Ukraine Facility. У 2025 році не виконано 14 індикаторів на суму понад 3,9 млрд євро, з них 10 індикаторів за IV квартал — на 2,5 млрд євро. Із 8 індикаторів, які потрібно виконати до кінця І кварталу 2026 року, виконано лише 1, а не виконано 7 індикаторів на 2,6 млрд євро. Сумарно невиконані нами обіцянки важать 7,5 млрд євро неотриманих нами грошей.

Серед невиконаних індикаторів — 15 неприйнятих законів. 7-8 квітня парламент погасив у другому читанні три борги і ще один закон прийняв у першому читанні. Отже, борг перед Євросоюзом зменшився з 15 до 12 законів. Заступниця головної речниці Єврокомісії Аріанна Подеста повідомила, що Україна зможе надіслати ЄС запит на виплату понад 2 млрд євро в рамках механізму Ukraine Facility після вступу в силу ухвалених Верховною Радою трьох законів, необхідних для отримання цих грошей.

Один з цих законів є також і боргом перед Світовим банком: він входить до переліку з шести законів, необхідних для отримання $3,35 млрд за інструментом "Операція з підтримки політики розвитку" (Development Policy Operations, DPO). Отже, борг перед Світовим банком зменшився з 6 до 5 законів.

Нарешті, борг перед МВФ зменшився з 4 до 3 законів. Точніше, прийнято один закон, який Зеленський і Свириденко пообіцяли МВФ, але який не вважається структурним маяком. Це закон про продовження стягування військового збору після припинення воєнного стану.

А три закони, які записано в меморандумі як структурний маяк на кінець березня 2026 року, залишаються неприйнятими. Один з них, про оподаткування доходів, отриманих на цифрових платформах, прийнято в першому читанні. Закон про оподаткування посилок не розглядався, а закон про ПДВ для ФОПів уряд взагалі побоявся вносити до Верховної Ради.

Тому ми залишаємося в трьох кроках від фінансової прірви.