"Міндічгейт" є тестом не лише для антикорупційних органів, а й для голови НБУ, — ІноЗМІ
Масштабний корупційний скандал, який у ЗМІ прозвали "Міндічгейтом", виходить за межі справи про зловживання в енергетичному секторі та набуває загальнонаціонального значення. Йдеться про кризу довіри до фінансової системи України, адже розкрадання коштів "Енергоатому" не могло відбутися без серйозних порушень у банківському нагляді та без належної реакції керівництва НБУ
Про це пише британське видання International Business Times, передає "ДС".
IBTimes нагадує, що, за даними слідства, угруповання Тимура Міндіча понад рік отримувало незаконні прибутки з державного "Енергоатома", збираючи данину в 10–15% з контрактів. Загальна сума відмитих коштів оцінюється у 100 мільйонів доларів. Проте, як наголошує медіа, система фінансового моніторингу, яка мала б блокувати такі потоки, просто не спрацювала.
"Іншими словами: 100 мільйонів доларів пройшли через банківську систему, а інструменти, покликані їх виявити, промовчали… Голова Держфінмоніторингу Філіп Пронін повідомив депутатам, що жоден банк в Україні не подав звіт про підозрілі транзакції щодо осіб, які зараз фігурують у справі "Енергоатому"", — зазначається у публікації.
Особливу увагу автори приділяють заступнику голови НБУ Дмитру Олійнику, який відповідає у регуляторі за банківський нагляд. Саме до нього та його керівника Андрія Пишного виникає найбільше запитань. На думку авторів видання, "Mindich-Gate" — це тест не лише для антикорупційних органів, а й персонально для Андрія Пишного: чи здатен він очистити Нацбанк від підозр, чи стане частиною системи кругової поруки.
Також стаття детально розбирає розслідування економіста Бориса Кушнірука, який виявив у родини Олійника активи, що важко пояснити офіційними доходами. Йдеться про так званий "дубайський слід" — елітну нерухомість та спосіб життя, який фінансується через сумнівні джерела.
"Кушнірук не стверджує, що має "залізні" докази корупції, але він ретельно описує те, що експерти з комплаєнсу назвали б класичними "червоними прапорцями": зручне розлучення перед появою дорогих активів, різкий стрибок "успішності" тепер уже формально колишньої дружини, непрозорі іноземні структури, стиль життя, який явно дорожчий за офіційні доходи", — йдеться у статті.
Мало того, Олійника звинувачують у перетворенні наглядових функцій НБУ на зброю. Видання зазначає, що регулятор може "перекрити кисень" одним гравцям ринку (наприклад, гральному бізнесу), водночас створюючи тепличні умови для інших, пов'язаних із політичними покровителями.
IBTimes попереджає, що ігнорувати роль НБУ в цьому скандалі більше не вийде. Якщо раніше Нацбанк вважався "острівцем технократії" та взірцем реформ, то зараз ця репутація під загрозою. Для міжнародних донорів (МВФ, ЄС, G7) питання прозорості української фінсистеми є критичним.
На думку видання, західні партнери мають ставити незручні запитання Пишному та Олійнику не для того, щоб покарати Україну, а щоб врятувати її інституційну спроможність.
"Для партнерів України вибір насправді простий… Ставити ці незручні запитання означає підтримувати Україну, зміцнювати довіру до гривні, захищати репутацію західної допомоги та допомагати будувати саме ту державу, за яку українці сьогодні платять своїми життями", — резюмується у публікації.
