• USD 26.6
  • EUR 31.5
  • GBP 36.8
Спецпроєкти

Велика ціна маленького нахабства. Чи зуміє Захід видавити з Зеленського судову реформу

Західні столиці майже два роки вели з Володимиром Зеленським війну за нових суддів. І таки виграли. Сталося це 29 червня в Верховній Раді під час другого читання законопроєкту №3711-д

Getty Images
Реклама на dsnews.ua

Суть війни — в тому, хто буде контролювати конкурс на посади членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (ВККСУ). Ця комісія буде проводити відбір кандидатів для призначення на посади суддів. Зараз у судах першої інстанції працюють 5 тис. суддів і є 2 тис. вакансій. Зрозуміло, що на Банковій хотіли мати ручну ВККСУ, щоб отримати ручних суддів. А західні столиці вимагали, щоб вирішальне слово при формуванні ВККСУ мали міжнародні експерти. І після майже дворічної війни вони домоглися цього.

Початок війни

Війна за ВККСУ почалася в перший же день роботи Верховної Ради IX скликання — 29 серпня 2019 р. За результатами парламентських виборів Зеленський отримав контроль над парламентом і хотів тут же розвинути цей успіх — отримати контроль ще й над судовою владою. Для цього він відразу ж після урочистого відкриття нового парламенту вніс законопроєкт №1008, який дуже швидко, вже 16 жовтня, був прийнятий і став законом №193-IX «Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського управління». 7 листопада 2019 р. закон вступив в силу, і це означало припинення повноважень старої ВККСУ.

Згідно з цим законом члени нової ВККСУ повинні були відбиратися конкурсною комісією, що складається з шести чоловік: три людини від Ради суддів України і три людини з числа міжнародних експертів, запропонованих міжнародними організаціями, з якими Україна співпрацює в сфері запобігання та протидії корупції. Західні посольства наполегливо рекомендували Зеленському, щоб у нічийних ситуаціях, коли голоси діляться порівну (три проти трьох), слово міжнародних експертів було вирішальним. Але Зеленський цю вимогу проігнорував.

На Банковій сподівалися, що західні партнери пробачать українській владі це маленьке нахабство. Сам Зеленський був абсолютно впевнений у швидкому результаті. 2 вересня 2019 р. він пообіцяв заповнити вакансії суддів до кінця 2019 р.: «Суди першої інстанції повинні бути заповнені новими суддями. Більше 2000 вакансій повинні бути заповнені ще до Нового року». Тоді ж він пообіцяв, що «ще до Нового року» запрацює «нова ВККСУ, яка буде перезапущена найближчим часом, згідно з поданим мною законопроєктом».

Однак західні партнери покарали Зеленського — дуже ввічливо і дуже ефективно. Вони просто заблокували делегування міжнародних експертів до складу конкурсної комісії. Немає комісії — немає конкурсу. Немає конкурсу — немає нової ВККСУ. Немає ВККСУ — немає двох тисяч нових суддів. І триває така ситуація вже більше півтора року.

Вирішальна битва

Реклама на dsnews.ua

Ми не будемо переповідати всі подальші битви, а відразу перейдемо до вирішальної. 19 червня 2020 р. Зеленський вніс до парламенту новий законопроєкт на ту ж тему, він був зареєстрований під №3711. Після доопрацювання в профільному комітеті він перетворився в депутатський законопроєкт №3711-д, що зареєстрований 29 січня 2021 р. Цей проєкт був прийнятий у першому читанні 3 березня. Друге читання почалося 18 червня і було перенесено на 29 червня.

У тому вигляді, в якому він був винесений на друге читання, проєкт №3711-д викликав категоричну незгоду Венеціанської комісії та західних посольств. По суті, цим проєктом Зеленський шантажував західних партнерів. У ньому записано, що конкурсна комісія складається з шістьох членів: троє від Ради суддів і по одному від Ради прокурорів, Ради адвокатів і Національної академії правових наук. І тільки як виняток, тимчасово, перший склад конкурсної комісії буде включати трьох членів від Ради суддів і трьох з числа міжнародних експертів. Причому якщо міжнародні організації не подадуть свої пропозиції, то замість них своїх представників призначать Рада прокурорів, Рада адвокатів і Національна академія правових наук. Сенс шантажу зрозумілий: «Не захочете брати участь в конкурсній комісії — обійдемося без вас».

При цьому як і раніше ігнорувалася головна вимога західних партнерів — про вирішальний голос міжнародних експертів у нічийних ситуаціях. Можна було припустити, що Банкова взагалі налаштована на розрив із Заходом. Справді, після прийняття закону в такому вигляді західні партнери знову заблокували б делегування міжнародних експертів, після цього Банкова дала б команду формувати конкурсну комісію самостійно, а західні партнери остаточно і безповоротно відмовилися б підтримувати Зеленського і його реформи.

Але, як виявилося, в останній момент, між 18 і 29 червня, сторони пішли один одному на поступки і встигли домовитися. Утім, поступки з боку Банкової виглядають набагато більш серйозними, ніж з боку Заходу.

Весела арифметика конкурсу

29 червня законопроєкт №3711-д був прийнятий з поправкою №453, на якій наполягали західні посольства. Про те, що Зеленський змінив свою позицію, дав зрозуміти глава профільного комітету Андрій Костін. У своєму виступі він попросив підтримати поправку №453, хоча раніше його комітет її зарубав.

Отже, порівняємо, що було і що стало. Було: «Рішення конкурсної комісії приймається, якщо за нього проголосували не менше ніж чотири члени конкурсної комісії, з яких двоє запропоновані міжнародними та іноземними організаціями і двоє — Радою суддів України». Нагадаємо, що всього в конкурсній комісії шість осіб. І комітет Костіна (зрозуміло, за погодженням з Банковою) пропонував, щоб будь-які два з трьох представників Ради суддів і будь-які два з трьох міжнародних експертів могли заблокувати на конкурсі будь-яку кандидатуру.

Західних партнерів не влаштовувало, що представники Ради суддів і міжнародні експерти мають рівну вагу. Поправка №453 вносить дві важливі зміни. По-перше, вона викреслює вимогу, щоб для прийняття рішення були необхідні два голоси представників Ради суддів, хоча два голоси міжнародних експертів, як і раніше залишаються необхідними.

Отже, стало: «Рішення конкурсної комісії прийнято, якщо за нього проголосували не менше ніж чотири члени конкурсної комісії, з яких двоє запропоновані міжнародними та іноземними організаціями». Тобто як і раніше будь-які два з трьох міжнародних експертів зможуть заблокувати на конкурсі будь-яку кандидатуру, а ось будь-які два представники Ради суддів — уже не зможуть.

По-друге, поправка №453 додає норму про те, що рішення може бути прийнято навіть і не більшістю голосів, а тільки половиною голосів, тобто трьома з шести. Сформульовано це так: «У разі однакової кількості голосів "за" і "проти" голоси трьох членів конкурсної комісії, з яких двоє запропоновані міжнародними та іноземними організаціями, є вирішальними». Тобто якщо виникла нічийна ситуація (три голоси проти трьох), то перемога присуджується тій трійці, в якій більше міжнародних експертів (три або два), а та трійка, де міжнародних експертів менше (нуль або один), програє.

Якщо називати речі своїми іменами, то західні партнери добилися від Зеленського того, чого хотіли. Їх не влаштовувало просто мати можливість заблокувати сумнівних кандидатів у члени ВККСУ. Така можливість була у них ще по закону №193-IX, прийнятому в жовтні 2019-го. Вони домагалися можливості провести через конкурс будь-яких своїх кандидатів. І вони цього в результаті майже дворічної війни домоглися. Трійка представників Ради суддів у конкурсній комісії буде фактично грати роль статистів — за умови консолідованої позиції трійки міжнародних експертів. Вона не зможе нікого заблокувати. Її позиція буде когось цікавити лише в тих випадках, коли думки всередині трійки міжнародних експертів розділяться.

Які козирі залишилися у Банкової

На прийняття закону вже позитивно відреагували західні посольства. Судячи із заяв представників США і ЄС, проблем з делегуванням міжнародних експертів до складу конкурсної комісії не виникне.

Однак це не означає, що конкурс пройде благополучно. Від Банкової ще можна чекати сюрпризів.

Перша небезпека полягає в тому, що створення конкурсної комісії може бути заблоковано Радою суддів. А на Банковій будуть розводити руками: це ж зовсім незалежний орган, ми ж не можемо його змусити ... Тобто поки що рано говорити про тріумф західних партнерів, спочатку потрібно дочекатися, щоб усі шість членів конкурсної комісії були призначені і конкурс дійсно почався.

Друга небезпека — в тому, що Банкова може спробувати взяти реванш після конкурсу. Справа в тому, що західні партнери пішли на поступку і зняли вимогу про обов'язковість підсумків конкурсу. Згідно з текстом прийнятого закону в складі ВККСУ має бути 16 членів, конкурсна комісія проводить відбір кандидатів на посаду члена ВККСУ з розрахунку не менше двох кандидатів на одну вакантну посаду члена ВККСУ. Таким чином, конкурсна комісія відбере не менше 32 кандидатів. А далі має бути другий раунд відбору — співбесіда у Вищій раді правосуддя (ВСП). І ця рада не зобов'язана відібрати 16 з 32. Наприклад, вона може відібрати 11 найбільш лояльних до Банкової — і цього, згідно з прийнятим законом, буде досить, щоб ВККСУ почала працювати. Якщо ж Банковій категорично не сподобається весь контингент кандидатів у члени ВККСУ, відібраний міжнародними експертами, то ВСП може відмовити взагалі всім 32 кандидатам.

Отже, поки що можна впевнено говорити тільки про те, що на Банковій побоялися йти на радикальний розрив із Заходом. Зеленському хочеться мати імідж реформатора і антикорупціонера, і 29 червня він знову це підтвердив. У той день Верховна Рада прийняла, крім законопроєкту №3711-д, ще й пропозиції Зеленського до законопроєкту №4651 про посилення відповідальності чиновників за недостовірне е-декларування. На цьому теж наполягали західні партнери.

Мабуть, досягнуті деякі домовленості. Але чи будуть вони дотримані — це перевіриться дослідним шляхом у процесі формування конкурсної комісії, потім проведення конкурсу та формування ВККСУ.

Чи стане САП розмінною монетою

Також можна припустити, що домовленості охоплюють більш широке коло питань. Зокрема, примітно, що 23 червня відновився конкурс на посади керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) і його заступника. Конкурс був заблокований після того, як 4 червня міжнародні експерти провалили фаворита Банкової — Андрія Костіна (очолює парламентський комітет з питань правової політики). З 20 кандидатів у перший тиждень співбесід (31 травня — 4 червня) комісія пропустила тільки одного (це керівник відділу детективів НАБУ Олександр Клименко). Згідно із затвердженим графіком 7-10 червня повинні були пройти через співбесіди інші 17 претендентів. Але протягом двох тижнів члени комісії, лояльні до Банкової, зривали конкурс. А потім все-таки відновили роботу.

Про те, що тут можливий якийсь компроміс, стало зрозуміло 25 червня, коли конкурсна комісія схвалила ще одного кандидата — це прокурор Андрій Синюк. Формально це людина генпрокурора Ірини Венедіктової. Він працює в Офісі генпрокурора в департаменті нагляду за органами безпеки, фіскальної та прикордонної службами. Зокрема, саме він здійснює нагляд за розслідуванням СБУ стосовно екснардепа від «Самопомочі» Семена Семенченка, який підозрюється в створенні незаконної приватної військової компанії. Саме за клопотанням Синюка суд продовжив утримання Семенченка під вартою до 18 липня.

Нагадаємо, що конкурс у САП проводиться на дві посади — керівника САП і його заступника. І тепер є вже два кандидати, які успішно пройшли співбесіду: Клименко з НАБУ і Синюк з Офісу генпрокурора. Якщо західні посольства справді про щось домовилися з Банковою, то буде не дивно, якщо саме Синюк у кінцевому підсумку очолить САП. Але знову ж таки, попереду можливі різні сюрпризи. Як з боку Банкової, так і з боку Заходу. Робити остаточні висновки можна буде лише тоді, коли (і якщо) конкурс благополучно завершиться і САП отримає нового керівника.

    Реклама на dsnews.ua