Митниця в руках НАБУ. Чи є шанс припинити схематоз

Конкурсна комісія відібрала двох кандидатів на посаду голови Держмитслужби, обоє працюють у НАБУ. Нинішній досвід стане їм у пригоді, але є "але" — навіть суперчесний керманич митниці не зможе її реформувати без вирішення низки проблем, значна частина яких залежить від інших державних органів

Чи буде Банкова тягнути з призначенням

Міністр фінансів Сергій Марченко має обрати між двома фіналістами конкурсу — Орестом Мандзієм та Русланом Даменцовим. Перший працює керівником підрозділу детективів НАБУ, другий — старший детектив НАБУ. Минулого року Даменцов брав участь у конкурсі на посаду директора Бюро економічної безпеки (БЕБ) і також став фіналістом разом із колегою з НАБУ Олександром Цивінським. Призначення очільника БЕБ тоді перетворилося на тяганину і ганьбу для влади: хоча для рішення по новому керівнику уряду відводилося 10 днів (конкурс завешився 24 червня), Цивінського призначили тільки 6 серпня. Після липневих протестів, відомих як "картонковий майдан", та невдоволення наших європейських партнерів спробою української влади обмежити діяльність антикорупційних органів, шукати зачіпки для не призначення Цивінського було надто ризикованою справою.

Конкурс на посаду голови Державної митної служби — частина зобов’язань України перед МВФ. Він старував майже з піврічним запізненням і тривав з листопада 2025 року. З огляду на неприємну історію політичних ігор навколо призначення керівником САП — переможця конкурсу Олександра Клименка — та на згадане важке призначення Цивінського, можна припустити, що між Мандзієм і Даменцовим обиратимуть повільно, влаштовуватимуть додаткові перевірки, шукатимуть "російський слід" в їхніх біографіях і так далі. Хоча це буде черговим поганим сигналом Верховній Раді — чому уряду можна їгнорувати вимоги МВФ, а парламентських "слуг" цим дорікають? Згадати хоча б відправлений на смітник урядовий законопроект про оподаткування цифрових платформ.

Втім не можна виключати й швидкого кадрового рішення з розрахунком на те, що у кріслі керівника митниці будь-який з представників НАБУ матиме великі шанси не стати успішним. Що використовуватиметься як аргумент проти подальших призначень вихідців із Антикорупційного бюро. Мовляв, завалили реформи на митниці. Варто нагадати, що за часи незалежності митницею, а вона мала різні назви й статуси — Державний митний комітет, Державна митна служба, за президентства Віктора Януковича входила до складу Міністерства доходів і зборів, а вже після Майдану до Державної фіскальної служби — керували 23 особи. Частина з них обіцяла реформувати митницю, зробити її прозорою, а митників — чесними і порядними. Однак у кращому разі все обмежувалося косметичними змінами, а контрабанда й схематоз продовжувалися. Як і хабарництво. Тому щоразу, коли на митницю приходив новий керівник, він сприймався тимчасовою людиною, яка або вляпається у гучний скандал, або її просто "з’їдять".

Схеми, про які знають і не ліквідують

Чи впорається з дуже поганим спадком керівник, родом із НАБУ? Все залежить від того, прийде він з тактичними завданнями або зі стратегічними. Тактичні — це усунення такого явища, як "піджаки" — контрабанди, якою займаються тисячі людей у прикордонні. Коли велика партія товарів ділиться на частини і звичайні громадяни перевозять їх начебто для власного користування. Схожа схема — "зеленка". Коли товари переправляють через кордон в обхід пунктів митного контролю, використовуючи корупційні зв’язки серед прикордонників. Обидві схеми поширені, проте як перша, так і друга не є проблемою суто митниці. Велике аналітичне дослідження контрабанди на прикордонних територіях з рекомендаціями протидії цьому явищу у 2020 році оприлюднив Інститут майбутнього.

Але є стратегічні завдання, які новий керівник Держмитслужби або втілить у життя і зламає схеми, або стане просто 24-м очільником цього органу. Тут питання не в чесності і порядності людини, а в її бажанні наводити лад не лише у своєму митному господарстві, а й спільно з усіма відповідними державними органами ліквідовувати масштабні причини корупції та контрабанди.

В іншому дослідженні Інституту майбутнього, оприлюдненому 13 листопада 2019 року, окрім вище згаданих проаналізовано ще 9 схем контрабанди, вони не менш небезпечні за перші дві: порожняк (оформлення навантажених автомобілів як порожніх); перерваний транзит (товар ввозиться в режимі транзиту, а потім "зникає" або його замінюють іншим для оформлення формального ввезення); зручна географія митного очищення всередині країни через фірми-одноденки; довантаження на рейді (схема для морської контрабанди); сплата мит, акцизів і податків з меншої кількості товарів; оформлення товару за іншою категорією (брендовий одяг можуть оформити як секонд-хенд); супутній товар (під час легального імпорту вживаних автомобілів в їхніх багажниках ввозиться додатковий товар); пересилка товарів поштою, коли вже в Україні збирають всю партію; бізнес з-за кордону (товар проходить митне очищення десь в Європі, а потім поштою надсилається українським споживачам без сплати мита, акцизів і ПДВ). За час повномасштабного вторгнення деякі зі схем використовуються менше, але з’явилися нові, пов’язані зі збільшенням руху людей і товарів через кордон. 

Керівник Держмитслужби не зможе сам вирішити стратегічні завдання по тій причині, що половина схем не належить до компетенції митниці. Натомість схеми приносять мільярдні прибутки по всьому ланцюгу задіяних у них структур. Тому потрібно розривати ланцюг, а не відчищати від іржі окремі його ланки.

Скептичне ставлення до чергових змін у керівництві митниці висловив Ігор Тишкевич, співавтор згаданих аналітичних досліджень Інституту майбутнього. За його словами, "контрабанда — явище, до якого залучено декілька секторів і сфер, без співпраці з іншими державними органами результату не буде". Також, зауважив він, контрабанда у прикордонних областях — "соціальне явище, джерело доходу для суттєвої частини місцевого населення, тому закручування гайок нічого не дасть, потрібна державна і місцева політика".

Схеми на митниці та обходу митних пунктів відомі, всі роки з ними боролися в піддавки. Що ж має зробити новий керівник, аби реформи запрацювали? Перше: від нього не можна вимагати швидких результатів з огляду на потребу у масштабних змінах, які зачіпають інші сфери. Тож якщо нового призначенця клюватимуть вже з перших днів, це ознака того, що його або хочуть відразу приручити, або почали "з’їдати".

Друге: він має діяти стратегічно, без дешевого піару на вирішенні тактичних завдань. Починати варто з тих речей, які принесуть нову якість, наприклад, синхронізувати наші та європейські бази даних, тоді не буде такого, що з України за документами виїжджає один товар, а до Європи заїжджає інший. Певний прогрес у цьому напрямку є, проте до його завершення ще довго. Потім крок за кроком треба прикривати згадані вище схеми — порожняк, перерваний транзит, контролювати, щоб автомобілі, які заїжджають в Україну, розмитнювалися в пункті перетину, а не на інших митницях, щоб по дорозі товар не зникав. Також покращувати технічне забезпечення митних пунктів, як варіант — підвищити митникам зарплату. Пропозицій може бути багато, головне, щоб новий керівник митниці мав політичну волю вступати в жорсткий клінч з тими силами, які десятиліттями гріють руки на схемах.