Мобілізація і святині. Як Рада, президент та уряд забули про важку зиму

Нинішній склад парламенту добре відомий продукуванням значної кількості законодавчого спаму — ініціатив, які не мають шансів на ухвалення, але слугують для самопіару їхніх авторів. З часу виходу нардепів на роботу після літніх канікул кількість подібних документів помітно зросла. Вочевидь, відпочили, набралися сил. Звісно, народні обранці мають повне право ініціювати будь-які законопроекти, особливо коли президент та уряд втрачають темп у законодавчих ініціативах. До прикладу, щодо мобілізації.

Дитина в обмін на бронь та інші способи порятунку ухилянтів

21 серпня член фракції "Європейська солідарність" Олексій Гончаренко зареєстрував законопроект щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації строком на один рік у зв’язку з народженням дитини. Законодавець пояснює необхідність таких змін сприянням підвищенню народжуваності. Попри очевидний популізм було б цікаво подивитися, скільки голосів набере його законопроект, якщо його внесуть до сесійної зали. І чи стане результатом ухвалення документу бебі-бум. Гончаренко у пояснювальній записці апелює до петиції, зареєстрованої на сайті уряду 14 липня, в якій автор аргументує, чому чоловікам після народження дитини треба надавати відстрочку від мобілізації на 1 рік. Але є нюанс: за понад місяць під петицією назбиралось лише трохи більше 2 тисяч підписів.

Окремими категоріями військовозобов’язаних цікавиться нардеп Олександр Юрченко — один із перший вигнанців із фракції "Слуга народу", який нині осів у депутатській групі "Відновлення України". Формально законопроект Юрченка не про мобілізацію, а про уточнення нормативного визначення послідовності здобуття освіти у випадках, коли особа продовжує здобуття відповідного рівня освіти після попереднього незавершеного навчання. Простіше кажучи, йдеться про відрахованих студентів бакалаврату, які хочуть продовжити навчання в іншому вузі. Нардеп пропонує не вважати це повторним здобуттям вищої освіти та порушенням послідовності здобуття освіти. Враховуючи, що студенти очної форми навчання мають відстрочку від мобілізації, ті з них, кому 25 плюс, отримали стимул вчитися так, щоб не вигнали. Порятунок двієчників, мабуть, трохи не те, що сприятиме якісному засвоєнню знань.

І куди ж без "слуги" Георгія Мазурашу, знаного своїми резонансними ініціативами. "Ділова столиця" свого часу аналізувала одну з таких — створення міжфракційного об’єднання "Пошук Царства Божого і правди його". А от персональні законодавчі ініціативи чернівецького нардепа переважно до голосування не доходять. Цього разу Мазурашу пропонує вирішити колізію, яка виникла через те, що особи, зняті з військового обліку до появи Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів, вносилися до реєстру повторно, без урахування попереднього зняття з обліку. На думку нардепа, це порушує принципи 58 статті Конституції (незворотність дії в часі нормативно-правових актів), тож він пропонує встановити справедливість. Випадки, про які турбується Мазурашу, відомі, але виникає запитання: чому про їхнє недопущення не подбали під час ухвалення закону про зміни до мобілізації понад два роки тому.

Чому вирішили обмежити проникнення правоохоронців у житло громадян

Протягом серпня зареєстровано відразу чотири законопроекти щодо уточнення підстав проникнення до житла чи іншого володіння особи у невідкладних випадках. У всіх 4-х документах дещо по-різному йдеться про регулювання проникнення правоохоронців в оселю громадян без рішення суду. Таке допускається і зараз, але лише у невідкладних випадках, коли отримати судову ухвалу просто не має можливості.

Депутати пропонують наступне. Якщо проникнення для обшуку вже відбулося, правоохоронці мають пояснити суду підстави своїх дій, а коли той вважатиме, що підстави були недостатніми, здобуті в приміщенні речові докази визнаватимуться недопустимими. З одного боку, законодавці посилюють захист приватного майна громадян, і це ніби позитивний крок, але насторожує, чому законопроектів чотири, і чому вони з’явилися саме зараз. Існує припущення, що це спроба убезпечитися як від можливих обшуків антикорупційних органів, так і від розміщення прослушок у житлі, адже це також проникнення в приміщення для ведення слідчих дій.

Днями з’явився цікавий проект постанови про утворення ТСК щодо майна і ділянок київського заводу "Арсенал" та його наступників. Очевидно, це може бути спробою забалакати історію про другу частину розслідування НАБУ "Форест Гамп" про земельну ділянку столичного заводу "Арсенал". На таку думку наштовхує авторство цієї ініціативи — головний співавтор Григорій Мамка, колишній член ОПЗЖ, до якої входив і фігурант справи НАБУ Вадим Столар.

Крім нардепів ще є президент та уряд

На українців чекає важка зима, однак у Верховній Раді наразі немає урядових чи президентських законопроектів, дотичних до цієї тематику. Натомість від президента є законопроект про внесення змін до Кримінального кодексу щодо посилення відповідальності за злочини проти національних святинь українського народу. Законопроект внесено 24 серпня, акурат в День незалежності.

Два роки тому ми вже мали історію з темою національної єдності — навіть було створено окреме міністерство, яке очолив друг родини президента Олексій Чернишов. Всі пам’ятають, чим це закінчилося. Зараз глава держави пропонує створити раду національних святинь. Так, не міністерство, але сама ініціатива ради національних святинь як координаційного органу при президентові викликає чимало запитань. Головне з них — в чому взагалі сенс цього органу. Якщо за пошкодження національних святинь посилять відповідальність, то для цього вистачило б просто внести зміни до існуючого законодавства.

А що ж уряд? Від Кабміну Сергія Корецького є кілька законопроектів, але і вони не про тяжку зиму. Уряд пропонує надати статус міст Бородянці на Київщині та Авангарду на Одещині, внести зміни до Кодексу про адміністративні правопорушення щодо забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, ще кілька законопроектів стосуються міжнародних правовідносин.

Із часу виходу депутатів із канікул зареєстровано аж один депутатський законопроект, який стосується втрат бізнесу через війну — авторський колектив хоче податкової підтримки суб’єктів господарювання, які зазнали збитків унаслідок бойових дій. Судячи з авторського колективу, де немає діючих "слуг", а тільки колишні, цей законопроект має небагато шансів потрапити до порядку денного.