• USD 36.6
  • EUR 38.5
  • GBP 44.9
Спецпроєкти

Несвятковий ажіотаж. Як російські паспорти затьмарили в ОРДЛО і Великдень, і Першотравень

Повернутися з "російського світу мрій" до реального буття окупації дуже просто – варто лише спробувати відвідати традиційні поминальні дні могили родичів на місцевих кладовищах
Реклама на dsnews.ua

В огляді "ДС" - головні події за останні сім днів, що відбулися на території окупованих районів Донбасу

Паспортний квазиажиотаж

Путінський указ про спрощене отримання жителями ОРДЛО російського громадянства зробив свою чорну справу. Перспективу його реалізації вже обговорили в усьому світі, безнадійно закликавши Кремль одуматися, але російські пропагандисти, нарешті, отримали жирну тему, з якої не злазили ні на Великдень, ні 1 травня, а, можливо, не злізуть навіть на самий скрепный з скрепных День перемоги. Постановочного матеріалу у них і правда з лишком - тут тобі і відкриті в сусідній з Донеччиною і Луганщиною Ростовської області центри з видачі російських паспортів, і черги в "міграційні відділи МВС ДНР і ЛНР" спраглих швидше здати заяву на отримання жаданої книжечки з двоголовим орлом.

Хоча при уважному розгляді ніякого глобального ажіотажу і тисняви за громадянством, по суті, немає. Наприклад, у мільйонному до окупації Донецьку в подібну чергу в "республіканський паспортний стіл" вишикувалися не тисячі і навіть не сотні, а десятки (якщо бути точним, рівне 78 осіб). Аналогічно немає жодних паспортних натовпу в Луганську, тим більше що для отримання російського громадянства потрібно обов'язково подавати фейкові "паспорта ДНР і ЛНР", яких на руках - всього близько 250 тисяч. Зрозуміло, що всі бойовики з місцевих і чинуші-колаборанти мають такі "документи" в наявності, однак тепер для них абсолютно офіційно знадобиться кругленька сума для поповнення російського держбюджету - мінімум 5,8 тис. руб. з кожного.

Так, у відповідності з Податковим кодексом РФ в редакції від 15 квітня 2019 р. встановлено такі розміри державного мита: за прийом в російське громадянство - 3,5 тис. руб.; за видачу паспорта громадянина РФ - 300 руб.; за видачу паспорта, що посвідчує особу громадянина РФ за межами території РФ - 2 тис. руб., для дітей у віці до 14 років - 1 тис. руб. тобто сума для ОРДЛО - далеко не символічна, тим більше що, наприклад, для пенсіонерів на кону стоїть відмова від українських соцвиплат. А для чоловіків працездатного віку це ще й загроза призову в російську окупаційну армію, бо паралельно з паспортизацією йде звірка "військовозобов'язаних". Таким чином, слідом за видачею російського паспорта може відразу піти мобілізація в армійські корпуси ЗС РФ, дислоковані на території окупованого Донбасу, з подальшою відправкою "гарматним м'ясом" на фронт.

Репетиція победобесия

Поки ж розкруткою "передвеликоднього подарунка Путіна" у вигляді віртуальної паспортизації займається вся місцева пропагандистська машина - починаючи від дрібного писаки-псевдоблогера і закінчуючи ватажками російських окупаційних адміністрацій в ОРДО і ОРЛО Пушилиным і Пасічником, особисто виступаючими з цього приводу хоч до церкви, хоч на першотравневій демонстрації. Між іншим, донецьких і луганських трудящих, які добровільно-примусово вийшли в цьому році на вулиці в Першотравень, зустрічали замість звичних "Мир, праця, травень" нові головні гасла - "Наш вибір - Росія" (у Донецьку) і "З Росією в серці" (у Луганську). Причому Пасічник знову нагнав народу як мінімум в два рази більше, ніж Пушилин.

Реклама на dsnews.ua

Поки веде в рахунку ОРЛО над ОРДО і в плані репетиції кульмінаційного победобесия 9 травня. У Луганську провели велике театралізоване дійство - реконструювали в центрі міста "взяття Рейхстагу в Берліні", чому позаздрив би сам "великий реконструктор" Гиркин-Стрільців. Для цього на будівлю, де до окупації розміщувався Інститут культури і мистецтв, причепили рейхстаговскую декорацію, підігнали танк і іншу стилізовану під Другу світову війну військову техніку, а також ряджених бойовиків. "Штурм" при скупченні гуляючої публіки завершився, само собою, ставленням червоного прапора над "луганським Рейхстагом".

Зате в Донецьку через репетиції тамтешнього "параду перемоги" на минулому тижні неодноразово перекривався центр міста, чого явно були не раді місцеві жителі. Ну а "суперпризом" для донецьких автомобілістів став розірваний парадними танками асфальт, причому свіжоукладений перед самими святами. Однак на які жертви не підеш, щоб, як кажуть пропагандисти, "відчути гордість за велику перемогу".

Заміновані поминальні дні

Утім, повернутися з пропагандистського "російського світу мрій" до реального буття окупації дуже просто - варто лише спробувати відвідати традиційні поминальні дні могили родичів на місцевих кладовищах. Ось тут-то, постійно ризикуючи зачепити розтяжку або наступити на міну, цілком можна відчути весь спектр переполняемых почуттів, правда, выдавливаемых переважно одним страхом.

До речі кажучи, на Донбасі є традиція ходити на цвинтар до померлим не тільки на Червону гірку, але і на Великдень. У зв'язку з цим в ОРДЛО вже давно публікували список особливо замінованих цвинтарів, і біля деяких окупанти навіть спромоглися-таки виставити спеціальні таблички з написами "Обережно, міни" або "У зв'язку з бойовими діями, просимо утриматися від відвідування кладовища".

Безумовно, випадки цвинтарних підривів не носять масового характеру - правило "береженого Бог береже" поки діє безвідмовно. Та й коллаборантские ЗМІ про подібному повідомляти не поспішають. А інформація про невдалому поході черговий бабусі на могилку проривається виключно з допомогою соцмереж.

    Реклама на dsnews.ua