Присяжні у справі Шеремета. Яку роль вони повинні зіграти за задумом Банкової
Справа про вбивство Павла Шеремета вийшла на фінішну пряму — суд почав слухати її по суті і оголосив склад присяжних. Влада сподівається з їхньою допомогою розгорнути громадську думку, поки що для неї вкрай невигідну
У понеділок, 28 вересня, Шевченківський райсуд Києва перейшов до розгляду по суті справи про вбивство журналіста Павла Шеремета. Прокурор зачитав у залі суду скорочений обвинувальний акт трьом підозрюваним у вбивстві — медсестрі Яні Дугар, лікарю Юлії Кузьменко, музикантові Андрію Антоненку. Які у відповідь заявили, що не розуміють мотивів злочину і не визнають своєї провини.
Як "кували" справу Шеремета
Важливість справи для іміджу нинішньої влади особисто підтвердив Володимир Зеленський своєю участю в брифінгу ще 12 грудня 2019 р., коли було оголошено про затримання підозрюваних у вбивстві Шеремета. На тому брифінгу президент заявив, що кримінальна справа про вбивство журналіста є однією з пріоритетних і має бути розкрита.
"Можливі вбивці сьогодні були затримані. Ми з вами отримали дуже багато відповідей — ви самі це бачили. Але є ще одне питання — хто замовник. Упевнений, що на це питання обов'язково знайдеться відповідь наступного разу. Я хочу вірити, що це буде третя і остання зустріч по цій дуже гучній справі про вбивство Павла Шеремета", — сказав глава держави.
У відповідь на це адвокат Кузьменко Влад Добош оприлюднив фотокопію підозри, врученої його підзахисній слідчим. Там організатором злочину названий Антоненко і сказано, що він, "захопившись ультранаціоналістичними ідеями, культивуючи велич арійської раси, поділ суспільства за принципом національної приналежності, прагнучи зробити свої погляди об'єктом уваги громадськості", вирішив створити організовану групу для вбивства Шеремета і залучив до неї Кузьменко та Дугар, "які мали аналогічні з ним погляди і наміри".
Минуло чимало часу, перш ніж в суспільстві дещо стихло обговорення, м'яко кажучи, не зовсім адекватних навіть на погляд непрофесіоналів пасажів у підозрі, але про виявлення замовника вбивства Шеремета так нічого і не стало відомо, як і про організатора вбивства. Тим часом 21 травня адвокат Антоненка Леонід Маслов повідомив, що правоохоронні органи внесли зміни в підозри трьом підозрюваним.
"Прибрали "ультранаціоналістичні ідеї", "велич арійської раси" й інший подібний треш. Тепер "невстановлені особи, діючи з ряду особистих мотивів, вирішили створити вкрай резонансну подію з метою подальшої провокації численних акцій протесту", — заявив він.
Крім незрозумілого мотиву злочину, слідство, судячи з усього, не змогло зібрати і достатньо матеріалів — про це говорили і колишній генпрокурор Руслан Рябошапка, і нинішній Ірина Венедиктова. Втім, після президентської прес-конференції в травні досудове розслідування різко завершили, а матеріали направили до суду.
Адвокати Антоненка, Кузьменко і Дугар продовжують наполягати на бездоказовості мотивів, які приписані підозрюваним. За версією слідства, це були особисті мотиви тих самих невстановлених організаторів і замовників, які вирішили створити "вкрай резонансну подію з метою подальшої провокації численних акцій протесту".
Тепер суд перейшов до розгляду справи по суті. Фактично хід процесу може багато чого змінити і для підсудних, і для звинувачення, адже вперше в Україні настільки резонансну справу буде розглядати суд присяжних. Що ж він являє собою в Україні?
Суд присяжних в Україні — як це працює
Конституція України, а саме ч. 4 ст. 124, закріплює, що народ безпосередньо бере участь у здійсненні правосуддя через присяжних. Для формального виконання цієї норми Основного Закону суд народних засідателів у 2012 р., приймаючи новий КПК, перейменували в суд присяжних, але фактично цей інститут не є судом присяжних у класичному розумінні і, по суті, спирається на радянську практику.
Так, суд присяжних працює тільки при місцевому загальному суді першої інстанції і лише за звинуваченнями, за які передбачено довічне позбавлення волі. Механізм залучення присяжних такий: спочатку територіальне управління державної судової адміністрації направляє подання до міської (районної) ради. Рада на підставі запиту кожні два роки формує список потенційних присяжних. Ними можуть бути місцеві жителі — дієздатні громадяни України віком від 30 до 65 років, які володіють українською мовою, не судимі, не мають захворювань, що перешкоджають здійсненню їхніх повноважень, і не заперечують проти залучення їх до здійснення правосуддя.
На другому етапі прокурор і суд роз'яснюють обвинуваченому його право на суд присяжних. Якщо захист клопоче про його застосування, автоматизована програма з раніше сформованого списку відбирає сім кандидатур присяжних, які за тиждень до судового засідання отримують письмовий виклик до суду. Під час попереднього судового засідання сторона підсудного адресує питання прибулим кандидатам і відбирає трьох присяжних, які в подальшому будуть вершити правосуддя у справі.
Після прийняття присяги починається основний етап — безпосередній суд присяжних. Вони користуються усіма правами судді — дослідити всю інформацію і докази по справі; письмово фіксувати хід судового засідання; з дозволу головуючого ставити питання допитуваним особам; просити головуючого в суді роз'яснити норми закону, спеціальні терміни, ознаки злочину тощо.
При завершенні розгляду справи проводиться нарада двох суддів і трьох присяжних, на якій обговорюються і голосуються питання: чи мав місце вчинок, у вчиненні якого обвинувачується підсудний; чи містить він склад кримінального злочину і якою статтею КК він передбачений; чи винен обвинувачений; чи підлягає він покаранню; чи є обставини, що обтяжують або пом'якшують покарання; яка міра покарання повинна бути призначена обвинуваченому і чи повинен він її відбувати і т. д. Усі питання вирішуються простою більшістю голосів, причому головуючий голосує останнім, і ніхто зі складу суду не має права утриматися від голосування.
Саме за такою системою почався суд у справі про вбивство Шеремета — 9 вересня суд спочатку оголосив присяжних, а потім за допомогою жеребкування поділив їх на основних і запасних. Крім того, захист і обвинувачення подали кілька клопотань про усунення присяжних. В результаті основними призначені Григорій Фірсов (фізична особа-підприємець, арбітражний керуючий), Наталія Глоба (не працює, домогосподарка), Юрій Михайленко (пенсіонер), запасними будуть Юрій Федоренко (ФОП, займається управлінням нерухомістю) і Людмила Яковенко (не працює, до цього працювала в банківській сфері).
Раніше відомий українцям тільки з екранів телевізорів суд присяжних може зіграти в справі Шеремета дуже важливу роль. Відібрані випадковим чином люди з різних соціальних верств, які раніше ніде не перетиналися, можуть викликати у деякої кількості українців, які сьогодні скептично оцінюють хід розслідування, більше довіри до своїх висновків. На це дуже сподівається Зе-влада, яка розраховує, з одного боку, що присяжні підтримають звинувачення, з іншого — що таким чином буде вибито докір в продажності суду, який прийняв у важливій для Банкової справі потрібне рішення.
Зрозуміло, що прямо протилежні очікування у обвинувачених, їхніх родичів і адвокатів, а також чималої армії українців, їм співчуваючих.
І якою не буде в кінцевому підсумку роль присяжних у справі Шеремета, Україна проходить важливий урок — отримуючи перший досвід використання вагомої складової повноцінного громадянського суспільства, якою є інститут присяжних.
