Нова мітла. На кого буде працювати Вища рада правосуддя після виборів

Крім виборів президента квітень відзначився ще двома важливими подіями. По-перше, має нарешті завершитися формування Верховного суду (ВС), який, нагадаємо, був створений замість старого Верховного суду України розпочав свою роботу 15 грудня 2017 р. Поки що він сформований лише на 60%. По-друге, повинні бути припинені повноваження майже половини членів Вищої ради правосуддя (ВСП). На їхні місця повинні прийти нові члени.

Головне питання, що виникає у зв'язку з цими змінами чи будуть вони сприяти посиленню незалежності судової системи і встановлення в Україні верховенства права.

Згідно із законом "Про судоустрій і статус суддів" до складу ЗС входять не більше 200 суддів, вони призначаються президентом за результатами конкурсу. На даний момент призначені 118 суддів ВС, відібраних на першому конкурсі. 31 липня 2018 р. ВСП у відповідь на звернення Державної судової адміністрації України погодив кількість суддів ВС - 196 штатних одиниць. 2 серпня Вища кваліфікаційна комісія суддів України (ВККСУ) оголосила другий конкурс, а 6 березня 2019 р. назвала 78 кращих кандидатів. 20 березня і 8 квітня ВСП вніс подання президенту на призначення 75 нових суддів ВС (три кандидатури ВСП відхилив). Президентського указу про їх призначення досі немає.

До яких груп впливу всередині ВС приєднаються нові судді - про це поки говорити рано. Напевно можна прогнозувати лише те, що після другого туру президентських виборів почнеться перегрупування сил всередині ВС. Посилиться, природно, та група впливу, яка орієнтується на переміг табір.

Ще один важливий момент - серед 75 представлених до призначення нових суддів ВС є два члена ВСП: Ігор Бенедисюк і Микола Гусак. Для них це дуже вдала зміна місця роботи, оскільки термін їх повноважень як членів ВСП як раз підійшов до кінця.

Нагадаємо, що ВСП було створено 12 січня 2017 р. шляхом реорганізації Вищої ради юстиції (ВРЮ). Члени ВРЮ, в їх числі Бенедисюк і Гусак, здобули статус членів ВСП, при цьому Бенедисюк, очолював ВСЮ, став головою ВСП.

На даний момент 12 з 21 члена ВСП є вихідцями з ВРЮ. Однак закон про ВСП встановив, що повноваження цих членів ВСП закінчуються 30 квітня 2019 р. І хто заповнить ці 12 вакансій - теж дуже цікаве питання.

Дев'ять членів ВСП, які не перебували у складі ВРЮ, - це голова ВР Валентина Данішевська (вона була обрана на цей пост 30 листопада 2017 р. і є членом ВСП за посадою) і вісім членів, обраних в 2017-2018 роках на з'їздах суддів. 16 квітня 2019 р. один з цієї вісімки, суддя Київського апеляційного суду Володимир Говоруха, обраний головою ВСП замість Бенедисюка, подав у відставку. Як і Бенедисюка, Говоруху називають ставлеником Банковій, наскільки це відповідає дійсності - покаже практика (наприклад, у ході прийняття рішень про призначення нових суддів або звільнення нинішніх).

Всього квота з'їздів суддів становить 10 членів ВСП. Двоє відсутніх нових членів ВСП були обрані завчасно з'їздом суддів, що відбувся 19-20 грудня 2018 р. Це суддя Шостого апеляційного адміністративного суду (р. Київ) Світлана Шелест і екс-суддя Вищого адміністративного суду України Лариса Іванова. Знаючі люди кажуть, що їх кандидатури теж були узгоджені з Банкової (як і кандидатури суддів, які стали членами ВСП раніше). Чи Так це - знову ж практика покаже.

Також завчасно обрала двох нових членів ВСП за своєю квотою всеукраїнська конференція прокурорів, що відбулася 20-21 грудня 2018 р. Щасливчиками стали прокурор Дніпропетровської області Віктор Матвійчук і голова корпорації "Українська правнича група" Ігор Фомін (він був адвокатом Юрія Луценка на суді, приговорившем його в лютому 2012-го до позбавлення волі на чотири роки).

15 лютого 2019 р. з'їзд адвокатів обрав ВСП за своєю квотою Павла Гречковський і Олексія Маловацкого, які вже є членами ВСП. Перший з них був обраний членом ВРЮ у квітні 2015-го з'їздом адвокатів, другий - призначений Верховною Радою в травні 2015-го.

14 березня 2019 р. пройшов з'їзд представників юридичних вузів і наукових установ. На ньому теж планувалося обрати двох членів ВСП, але необхідну кількість голосів набрав тільки один: голова Західного регіонального наукового центру Національної академії правових наук України Віктор Грищук.

Таким чином, після 30 квітня у ВСП буде 16 членів. Цього достатньо, щоб ВСП зміг продовжити роботу: закон говорить, що ВСП є повноважним, якщо має не менше 15 членів. Однак той же закон встановив, що для внесення подання президентові про призначення судді за таке рішення має проголосувати не менше 14 членів ВСП. Тому кожен голос буде на рахунку.

Зараз залишаються незаповненими п'ять вакансій: по два від президента і від Верховної Ради, одна від з'їзду представників юридичних вузів і наукових установ. Оскільки заповнюватися ці місця будуть вже після президентських виборів, то можна очікувати, що співвідношення сил всередині ВСП зрушиться на користь переміг табору.

Якою мірою ВСП зуміє бути незалежним? Як і у випадку Верховного суду, це питання перш за все до самих його членів. Але, звичайно, буде мати значення і те, чи захоче перемогла команда дотримуватися правил пристойності. До речі, в ході передвиборної кампанії від прихильників обох команд звучали заклики (і навіть обіцянки) викинути всю судову систему на смітник як наскрізь прогнилу й почати будувати нову. Тому переможцю доведеться якось враховувати цей суспільний запит.