Про природу інфляції. Чому пенсіонери не винні

1. Збільшення мінімальної та середньої зарплат вплинуло на собівартість продукції, товаровиробник повинен тепер закладати додаткові витрати в кінцеву вартість продукції. Вся проблема в тому, що у нас зарплата становить 7-8% від собівартості. Підняття зарплат в минулому році призвело до того, що в середньому частка зарплат в собівартості зросла на 1-2%. Простіше кажучи, на кінцевій ціні це відбилося мінімально.

2. Пенсіонери розкрутили інфляцію. На осучаснення пенсій виділено в 2017 р. менше 30 млрд грн., що навіть теоретично не могло вплинути на інфляцію.

3. Соціальні витрати посилили тиск на ціни. Ті, хто говорить про це, виходить, очевидно, з того, що люди масово почали в рази більше є і купувати дорогу імпортну техніку. Абсурдність такого твердження випливає з того, що, очевидно, ті, хто про це говорить, не розуміють, як і на що витрачають гроші ті, хто отримав додаткові соцвиплати.

Звичайно, говорити про те, що соцвиплати взагалі не вплинули на інфляцію, — неправда. Але соцвиплати могли дати 2-3% інфляції, але не 13-14%. Тому, напевно, варто подивитися на те, що ж реально дало найбільший інфляційний приріст.

1. Зростання цін на електроенергію склав 67% (відповідальний — НКРЭКУ). Саме це стало одним із драйверів інфляційних процесів і особливо вплинуло на зростання цін. Нові РАБ-тарифи лише продовжуватимуть розкручувати ціни в країні.

2. Зростання цін на паливо. Причин дві — підвищення цін на нафту у світі і фактична відсутність власних потужностей з переробки в Україні. За останні 15 років у нас знищили нафтопереробку як таку, і поки працює тільки один завод у Кременчуці. Без початку масштабного будівництва переробних потужностей з реальними інвесторами, які заведуть сюди нафту, говорити про якісні зміни в цьому сегменті неможливо.

3. Докапіталізація держбанків і держкомпаній. Тільки націоналізація Приватбанку передбачала його докапіталізацію на 150 млрд. І хоча докапіталізація відбувалася насамперед випуском цінних паперів, вливання такої суми найбільший банк країни не могло не вплинути на інфляцію.

4. Дефіцит м'ясо-молочної продукції, пов'язаний як з об'єктивними, так і суб'єктивними причинами. Головна проблема — чума свиней, з-за якої довелося різко скоротити поголів'я, що не могло не вплинути на кінцеву ціну. У свою чергу, підвищення ціни на свинину не могло не спричинити за собою подорожчання всієї м'ясо-молочної продукції.

Це лише основні причини інфляційних процесів. Але треба чітко розуміти, що наша інфляція немонетарна, а НБУ намагається боротися з нею монетарними методами, підвищуючи облікову ставку. По суті, таким чином вбивається то мізерна кредитування, яке ще трошки жило, а натомість не запропоновано нічого.

Просто для того, щоб всі ми зрозуміли: за минулий рік грошова маса (сукупність готівкових та безготівкових коштів юридичних і фізичних осіб) зріс на 9,5%. Для порівняння: за 2013 р., коли річна інфляція склала 0,5%, грошова маса збільшилася на 17,2%.

І тут ми підходимо до найголовнішого: підняття облікової ставки збігається з черговими випусками державних цінних паперів. По суті, піднімаючи ставку, ми не вирішуємо інфляційні проблеми, а даємо можливість заробити тим, хто купує наші папери.

На жаль, ніхто не може дати реальний аналіз, хто купує ці папери. Тому що після розслідувань того, хто купував наші папери в 2012-2014 рр., виявилося, що левова частка покупок була зроблена представниками "сім'ї".