Обійшлися без росіян. Як в Україні довели до розуму новий військово-транспортний літак

Присутність і найголовніше - польоти останнього - на рівні невеликий сенсації і сильно вдарили по російським пропагандистам, які ще в 2014 р. передбачали крах всього українського авіапрому і програми військово-транспортного літака Ан-70 зокрема.

Розрив військово-технічних зв'язків після 2014 р. критично вдарив по одному з флагманів української "оборонки" - АНТК "Антонов". До 2014 р. приблизно половина конструкції будь-якого літака "антоновців" складалася з російських комплектуючих. Мало того, діяли як мінімум три спільні (російсько-українські) програми розробки і виробництва, у реалізації яких зацікавлені обидві сторони (і, відповідно, ділилися порівну і авторські права, що потім виявилося дуже важливо).

В цьому плані дуже характерний приклад - програма виробництва середнього військово-транспортного літака Ан-70. Його розробка почалася в далекому вже 1986 р. за технічним завданням повітряно-десантних військ СРСР для заміни Іл-76.

У 1991 р. на авіаційному заводі в Києві був закладений перший прототип, однак після розпаду СРСР продовження робіт опинилося під великим питанням. І незабаром проект став однією з розмінних монет у відносинах двох держав.

Так, у 1998 р. президенти України та Росії виступили зі спільною заявою про обопільне бажання прийняти Ан-70 на озброєння національних ВПС. Після революції 2004 р. українська сторона від участі в проекті відмовилася, росіяни теж вийшли з проекту, зробивши ставку на модернізацію парку своїх Іл-76.

Але з приходом до влади Януковича програму реанімували - російські офіційні особи вже в 2011 р. заявили, що до 2015-2020 рр. готові закупити 60 літаків цього типу. Тоді ж було відновлено фінансування і з боку Києва.

Грошові вливання були досить великі, а проект був на заключній стадії і в результаті вже у вересні 2012 р. модернізований Ан-70 здійснив перший політ. Тоді ж росіяни висловили пропозицію про розгортання складання Ан-70 для власних ВПС в Казані.

11 квітня 2014 р. ДП "Антонов" завершило спільні державні випробування модернізованого Ан-70, за результатами яких літак був рекомендований до серійного виробництва.

Після припинення співпраці на державному рівні довести до розуму Ан-70 стало неможливо з двох причин - по-перше, Росія володіє половиною інтелектуальної власності і, по-друге, основою конструкції є винтовентиляторы СВ-27 російського виробництва НВП "Аеросила" з підмосковного Ступіно.

У результаті В травні 2016 р. віце-президент компанії "Антонов" Олександр Коцюба заявив, що "відтворити Ан-70 в існуючому вигляді практично неможливо". Тому почався дуже довгий і непростий процес імпортозаміщення російських комплектуючих. І це на тлі постійного пошуку грошей для цього.

У листопаді 2017 р. єдиний Ан-70 українських ВВС (а одну машину таки встигли прийняти на озброєння) притягли на Dubai Airshow 2017. Тут арабських шейхів намагалися зацікавити цивільним варіантом. І навіть домоглися того, що представники ОАЕ заявили про бажання придбати три-чотири Ан-77 цивільної версії - коли-нибудьь в 2020-х роках.

А ще раніше - в липні - представники ДП "Антонова" в ході візиту в США намагалися залучити (природно, безрезультатно) американські фірми до проекту Ан-77.

У результаті, за деякими даними, вдалося залучити кошти "деяких близькосхідних країн" і в підсумку єдиний стройової Ан-70 отримав французькі двигуни CFM56-5А1 і західну авіоніку. Які саме зміни були внесені в конструкцію поки неясно, мабуть, "антонівці" приберегли цю інформацію саме до авіасалону.

У будь-якому випадку поява нового середнього військово-транспортного літака в лінійці машин Антонова дуже до речі. Залишилися в строю Повітряних сил України п'ять Іл-76 вже практично вичерпали свій ресурс, відновити який без допомоги росіян неможливо.

До того ж новий літак менш вимогливий до довжини злітно-посадкової смуги та військово-транспортної конфігурації може перевозити близько 47 т вантажів, або 300 солдатів, або 110 десантників в повній амуніції, або 206 поранених.

Знайдуться гроші для закупівлі нових машин і коли - питання поки що риторичне.